Рішення

від 04.10.2018 по справі 0640/4092/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Житомирський окружний адміністративний суд

вул. Мала Бердичівська, 23, м. Житомир, 10014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Житомир справа №0640/4092/18

категорія 8

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового рішення №431 від 25.07.2018,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ" звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №431 від 25 липня 2018 року про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" з реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом неправомірно, без урахування усіх фактичних обставин справи, чим порушує права та законні інтереси позивача як платника податків.

Процедура

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче судове засідання у справі призначено на 11 вересня 2018 року о 10:00.

3. 05 вересня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №1184/06-30-10-05 від 03 вересня 2018 року (а.с. 25 та зворот).

4. В підготовче судове засідання, призначене на 11 вересня 2018 року о 10:00, прибув представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 вересня 2018 року об 11:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 11 вересня 2018 року.

5. 19 вересня 2018 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, було подано відповідь на відзив (а.с. 38-39)

6. В судове засідання, призначене на 20 вересня 2018 року об 11:00, прибули представник позивача, представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 жовтня 2018 року о 12:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 20 вересня 2018 року.

7. 28 вересня 2018 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду в порядку, визначеному частиною п'ятою статті 159, статтею 163 КАС України, було подано додаткову відповідь на відзив (а.с. 50-51)

8. В судове засідання, призначене на 04 жовтня 2018 року о 12:00 прибули представник позивача, представник відповідача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

9. У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Аргументи учасників справи

10. Відповідно до змісту позовної заяви, відповіді на відзив (а.с. 38-39), додаткової відповіді на відзив (а.с. 50-51) та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, позивач заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку ґрунтується на хибних висновках, викладених у акті перевірки №1759/06-30-12-04-15 від 25 липня 2018 року. Вказує, що доводи в частині не сплати протягом двох послідовних кварталів податкового боргу не відповідають обставинам справи. Наголошує, що кошти були сплачені за платіжним дорученням №749 від 05 жовтня 2017 року на бюджетний рахунок №33117340700002, а помилкова сплата коштів на бюджетний рахунок для зарахування коштів від платників податків по сплаті ПДФО замість відповідного бюджетного рахунку для сплати ПДВ, не може розцінюватися як несплата податкового зобов'язання та ставитися у вину платника податків із настанням для нього відповідних негативних юридичних наслідків. На думку позивача, спірне рішення було прийняте контролюючим органом без врахування усіх фактичних обставин справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

11. Як встановлено зі змісту відзиву на позовну заяву вих. №1184/06-30-10-05 від 03 вересня 2018 року (а.с. 25 та зворот) та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, в обґрунтування правомірності винесення спірного рішення відповідач посилається на наявність податкового боргу на кожне перше чи місяця протягом двох послідовних кварталів по податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачу було анульовано реєстрацію платника єдиного податку від 01 січня 2012 року №625010833 та виключено з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку. Вказує, що за даними інформаційної картки платника податків, за кодом платежу 11010100 "ПДФО" 05 жовтня 2017 року дійсно було сплачено кошти, однак, зарахування коштів на необхідний бюджетний рахунок №33117340700002 не надходило. Наголошує, що при прийнятті спірного рішення контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ" (код ЄДРПОУ: 13573559, далі - ТзОВ "Світ", позивач) як юридична особа зареєстроване Виконавчим комітетом Житомирської міської ради 28 жовтня 1993 року (дата запису: 14.03.2005, номер запису: 1 305 120 0000 001198) та як платник податків перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 18).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва платника єдиного податку серії Б №459973 від 31 травня 2012 року, позивач з 01 січня 2012 року поперебував на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку третьої групи за ставкою 3% від доходу (а.с. 9).

14. Посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку ТзОВ "Світ" щодо термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригувань до таких податкових накладних за період з 05.05.2017 по 17.06.2017, за наслідками якої складено акт перевірки №6196/06-30-12-01-27/13573559 від 14.09.2017 (а.с. 16 та зворот).

За результатами виявлених перевіркою порушень граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, Головним правлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення №0041071201 від 29 вересня 2017 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1 518,11 грн (а.с. 14 та зворот).

15. Позивачем платіжним дорученням №479 від 05 жовтня 2017 року на суму 1 518,11 грн було здійснено оплату штрафу в розмірі 1 518,11 грн за наступними реквізитами: рахунок - №33117340700002; отримувач - УДКСУ в м. Житомирі Житомирської області; код - 38035726; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Житомирській області; код банку - 811039; призначення платежу - ((*;13573559; сплата грошового зобов'язання за актом перевірки від 14.09.2017 №6196/06-30-12-0127/13573559;;;)). Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: платіжного доручення №749 від 05 жовтня 2017 року на суму 1 518,11 грн (а.с. 40), виписок ПАТ "УКРСОЦБАНК" Житомирське відділення по особовому рахунку №26003000039730 за 04.10.2017, 05.10.2017 (а.с. 17).

16. Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТзОВ "Світ" щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами проведення якої складено акт перевірки №1759/06-30-12-04-15 від 25 липня 2018 року (а.с. 12-13). Відповідно до акту перевірки №1759/06-30-12-04-15 від 25 липня 2018 року, контролюючим органом виявлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з податку на додану вартість в сумі 1 519,91 грн, що у відповідності до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України є порушенням, за яке передбачено анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято рішення "Про виключення з реєстру платників єдиного податку" від 25 липня 2017 року №431, яким ТзОВ "Світ", відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, за несплату протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, анульовано реєстрацію платника єдиного податку від 01 січня 2012 року №625010833 та виключено з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку (а.с. 11 та зворот)

17. Не погоджуючись із діями відповідача, наголошуючи, що спірне рішення було прийняте контролюючим органом без врахування усіх фактичних обставин справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України врегульовано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Приписами статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Положеннями абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України встановлено, що платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідно до приписів пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

20. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п.184).

21. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

ОЦІНКА СУДУ

22. Як встановлено із матеріалів справи, підставою для винесення спірного рішення було виявлення контролюючим органом факту наявності у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з податку на додану вартість в сумі 1 519,91 грн, зокрема: станом на 01.01.2018 - 1 442,55 грн, на 01.02.2018 - 1 442,55 грн, на 01.03.2018 -1 442,55 грн, на 01.04.2018 -1 519,91 грн, на 01.05.2018 - 1 519,91 грн, на 01.06.2018 -1 519,91 грн, на 01.07.2018 - 1 519,91 грн.

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжного доручення №749 від 05 жовтня 2017 року на суму 1 518,11 грн (а.с. 40) та виписок ПАТ "УКРСОЦБАНК" Житомирське відділення по особовому рахунку №26003000039730 за 04.10.2017, 05.10.2017 (а.с. 17), ТзОВ "Світ" платіжним дорученням №479 від 05 жовтня 2017 року було здійснено оплату штрафу в розмірі 1 518,11 грн за наступними реквізитами: рахунок - №33117340700002; отримувач - УДКСУ в м. Житомирі Житомирської області; код - 38035726; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Житомирській області; код банку - 811039; призначення платежу - ((*;13573559; сплата грошового зобов'язання за актом перевірки від 14.09.2017 №6196/06-30-12-0127/13573559;;;)).

23. Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо не зарахування коштів на належний рахунок в органах Державної казначейської служби України та зазначає, що сплата коштів до відповідного бюджету за податковими зобов'язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (податок на додану вартість), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати податку на додану вартість до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку для сплати (податок з доходів фізичних осіб) не призводить до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного бюджету.

24. Щодо доводів відповідача в частині не зарахування коштів на казначейський рахунок №33117340700002, сплачених згідно платіжного доручення №749 від 05 жовтня 2017 року, суд наголошує, що відповідачем в порушення частини другої статті 77, частини третьої статті 79, пункту першого частини четвертої статті 162 КАС України до відзиву на позовну заяву не додано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування факту такого зарахування коштів.

25. Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може не може розцінюватися як несплата податкового зобов'язання та ставитися у вину платника податків із настанням для нього відповідних негативних юридичних наслідків у вигляді анулювання реєстрації платника єдиного податку від 01 січня 2012 року №625010833 та виключення з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Позиція суду узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17 (адміністративне провадження №К/9901/41942/18), які, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Висновки суду за результатом розгляду справи

26. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Житомирській області при прийнятті рішення "Про виключення з реєстру платників єдиного податку" від 25 липня 2017 року №431 діяло в порушення частини другої статті 19 Конституції України, а оскаржуване рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

28. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

29. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

30. Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

31. Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №431 від 25 липня 2018 року про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" з реєстру платників єдиного податку

32. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність рішення "Про виключення з реєстру платників єдиного податку" від 25 липня 2017 року №431, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

34. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись частиною першою 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Житомирській області на користь позивача 1 762,00 грн судових витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №171 від 10 серпня 2018 року.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" (проспект Незалежності, 10-Д, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13573559) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового рішення №431 від 25.07.2018 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №431 від 25 липня 2018 року про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" з реєстру платників єдиного податку.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" 1 762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 11 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя Попова Оксана Гнатівна