Рішення

від 11.10.2018 по справі 826/1606/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2018 року № 826/1606/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, за участюДержавної архітектурно-будівельної інспекції України, Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Гуель Парк , Товариство з обмеженою відповідальністю Вінницька будівельна компанія , Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Прокуратура м. Києва, провизнання незаконними та скасування рішення та дозволу,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

27.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) про визнання нечинним рішення ДАБІ від 04.08.2016 № ІУ 115162171758.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1606/17.

Водночас, 07.04.2017 ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - КМР), ДАБІ в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - ДАБІ в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 04.08.2015 № ІУ 115162171758 на об'єкт: Реконструкція будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) на перетині вул. Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Гуель Парк (далі - ТОВ Гуель Парк ), що призвело до зміни цільового призначення цього комунального об'єкта та незаконного вилучення земельної ділянки, площею 0,5506 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель, що належать територіальній громаді м. Києва без попередніх обговорень цього питання, що є порушенням діючого законодавства та скасувати вказаний дозвіл; визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - КМР щодо укладання договору оренди земельної ділянки від 30.03.2016 з ТОВ Гуель Парк без встановлення підстав переходу права власності цього суб'єкта приватного права на будівлю обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою до моменту закінчення будівництва цілісного комплексу та прийняття його в експлуатацію державною комісію та виникнення права власності у суб'єкта приватного права на будівлю обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою до моменту передачі йому земельної ділянки саме під будівництво багатопаливної автозаправної станції (БП АЗС) на перетині вул. Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4922/17.

В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2018 адміністративну справу № 826/4922/17 передано для розгляду та вирішення питання про об'єднання з адміністративною справою № 826/1606/17.

18.04.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 826/1606/17 та № 826/4922/17, а також присвоєно об'єднаним справам загальний № 826/1606/17.

Враховуючи об'єднання для спільного розгляду вказаних справ, об'єднані позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є наступними: визнати незаконними та скасувати рішення КМР від 11.02.2016 № 110/110 Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю ГУЕЛЬ ПАРК для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва та дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.08.2016 № ІУ 115162171758, виданий ДАБІ.

В наступному, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову та закрито провадження у справі в частині його позовних вимог.

За таких обставин, розгляду та дослідженню судом підлягають лише позовні вимоги, заявлені ОСОБА_2, які обґрунтовані протиправністю спірних рішення та дозволу.

Представники ДАБІ, КМР, ТОВ Гуель Парк , посилаючись на правомірність оскаржуваних рішення та дозволу, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїх поясненнях посилається на те, що посадовою особою ДАБІ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва для проектування об'єкта Реконструкція будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) від 14.04.2016 № 314/16/12/009-16, за результатами якої складено відповідний акт від 20.03.2017 та припис від 20.03.2017. Згідно з актом, під час проведення перевірки виявлено, що зазначені містобудівні умови та обмеження надані із порушенням термінів для надання містобудівних умов та обмежень, інших порушень під час надання Департаментом містобудівних умов та обмежень від 14.04.2016 № 314/16/12/009-16 не виявлено. Також посилається на те, що виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) замовлено та отримано висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 17.08.2017 № 15581/17-42, виготовлений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно до висновків якого проектна документація по реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну станцію (БП АЗС) на перетині вул. Ревуцького і вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва відповідає діючим вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (з урахуванням розроблених і погоджених компенсаційних заходів при відхиленнях від них), чинним на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: 04.08.2016; відхилення від нормативно-правових актів затверджені належним чином у відповідності із законами України. Також представник Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив постановити рішення на розсуд суду з урахуванням наданих пояснень, з аналізу яких вбачається, що останній фактично заперечує проти позовних вимог.

Представник Прокуратури м. Києва, посилаючись на протиправність спірних рішення та дозволу, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -встановив :

Як видно з матеріалів справи (т. 1 а.с. 150-152), 11.02.2016 КМР прийнято рішення № 110/110 Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Гуель Парк для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва , яким, відповідно до статей 9, 83, 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , розглянувши заяви ТОВ Гуель Парк від 16.11.2015 та від 03.12.2015, враховуючи те, що земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.01.2016 № НВ-8000248932016) та право комунальної власності територіальної громади міста Києва на яку зареєстровано в установленому порядку (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2014 № 18928423), враховуючи висновок Департаменту містобудування та архітектури від 11.01.2016 № 141/0/12/19-16, КМР вирішила, зокрема:

розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014, зареєстрований в реєстрі за № 1108, площею 0,5506 га (кадастровий номер НОМЕР_1), укладений між Київською міською радою та КП Київтранспарксервіс для влаштування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки з об'єктами транспортної інфраструктури на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 620/10108 Про передачу комунальному підприємству Київтранспарксервіс земельної ділянки для влаштування, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки з об'єктами транспортної інфраструктури на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва (нотаріально посвідчена заява - згода КП Київтранспарксервіс від 13.11.2015 N 2466) (п. 1);

затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ Гуель Парк для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва (п. 3);

передати ТОВ Гуель Парк , за умови виконання пункту 5 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,5506 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з видом використання для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою (код цільового призначення 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд для додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) на перетині вул. Ревуцького та вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.11.2015) (заява ДЦ № 01113-000198299-014 від 11.01.2016, справа № А-22204) (п. 4).

30.03.2016 на підставі вказаного рішення між КМР, як орендодавцем, та ТОВ Гуель Парк , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки від 30.03.2016 № 394 (т. 1 а.с. 14-16) (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд для додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою.

Згідно з п. 8.4 Договору орендар зобов'язаний, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до п. 8.3 Договору орендар має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Судом встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 розміщено нерухоме майно, а саме: будівля сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, що перебуває у власності ТОВ Гуель Парк , що підтверджуються свідоцтвом про право власності від 12.11.2015 № 47499681 (т. 2 а.с. 164).

14.04.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ Гуель Парк видано містобудівні умови № 314/16/12/009-16 (т. 1 а.с. 10-13).

В подальшому, у відповідності до містобудівних умов № 314/16/12/009-16 ТОВ Гуель Парк розроблено проект реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну станцію (БП АЗС), вказаний проект пройшов державну експертизу, за наслідками якої ТОВ Гуель Парк отримано позитивний експертний звіт від 01.07.2016 № 7-063-16-ЕП/ЛО.

04.08.2016 ТОВ Гуель Парк (замовник) отримано дозвіл ДАБІ № IУ 115162171758 на виконання будівельних робіт (генеральний підрядник - ТОВ Вінницька будівельна компанія ) з реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) на перетині вулиць Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва та розпочато будівництво (т. 1 а.с. 25-26).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення КМР (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 59 названого Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Таким чином, вказані повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією КМР, яка і була нею реалізована шляхом прийняття оскаржуваного рішення від 11.02.2016 № 110/110.

При цьому, позивач, як на підставу для визнання незаконним та скасування вказаного рішення, посилається на те, що у висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.01.2016 № 141/0/14/19-16 щодо можливості зміни виду використання земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Гуель Парк згідно з договором оренди земельної ділянки від 13.03.2014 серія ВТО № 734578.

Дійсно, з наявної в матеріалах справи копії такого висновку (т. 2 а.с. 57-58) видно, що у ньому зазначено про перебування земельної ділянки в оренді ТОВ Гуель Парк згідно з договором оренди земельної ділянки від 13.03.2014 серія ВТО № 734578, а також надано висновок, що, з урахуванням зазначених вимог, Департамент не заперечує проти зміни виду використання земельної ділянки та розроблення документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 36 Зміна виду використання земельної ділянки Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (у редакції рішення Київської міської ради 04.03.2015 № 195/1060) (далі - Порядок № 63/9120), чинного на момент прийняття спірного рішення КМР, землекористувач, зацікавлений у зміні виду використання земельної ділянки, що перебуває в його користуванні, звертається до Київської міської ради з клопотанням про зміну виду використання земельної ділянки через приймальню Київради з земельних питань. До клопотання про зміну виду використання земельної ділянки додаються, зокрема, висновок Департаменту містобудування та архітектури щодо можливості зміни виду використання земельної ділянки. У разі невідповідності клопотання про зміну виду використання земельної ділянки та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання не приймається. Департамент земельних ресурсів у строк, що не перевищує 10 робочих днів, розглядає клопотання та додані до нього документи і якщо запропонований землекористувачем вид використання земельної ділянки відповідає наявній містобудівній документації і зберігається категорія земель, готує проект рішення Київської міської ради про зміну виду використання земельної ділянки. У випадку надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання про зміну виду використання земельної ділянки, яке не відповідає вимогам частин другої, п'ятої цієї статті, таке клопотання разом з доданими до нього документами повертається Департаментом земельних ресурсів через приймальню Київради із земельних питань землекористувачу.

Отже, землекористувач зацікавлений у зміні виду використання земельної ділянки, що фактично перебуває в його користуванні, наділений правом звернутися до КМР з клопотанням про зміну виду використання земельної ділянки, до якого додає, зокрема, висновок Департаменту містобудування та архітектури щодо можливості зміни виду використання земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З огляду на те, що ТОВ Гуель Парк є власником будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, підтвердженням чого є свідоцтво про право власності від 12.11.2015 № 47499681 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 2 а.с. 164-166), до останнього, в силу вимог ст. 120 ЗК України, перейшло право користування земельною ділянкою НОМЕР_1, на якій було розміщено будівлю сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.

Зважаючи на наведене, п. 4 спірного рішення КМР сформульовано таким чином - передати ТОВ Гуель Парк в оренду вказану земельну ділянку саме у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.11.2015).

Таким чином, ТОВ Гуель Парк був, за висновком суду, належним, у розумінні ст. 36 Порядку № 63/9120, суб'єктом звернення з клопотанням про зміну виду використання земельної ділянки.

В той же час, помилкове зазначення про перебування земельної ділянки в оренді ТОВ Гуель Парк саме згідно з договором оренди земельної ділянки від 13.03.2014 серія ВТО № 734578, не є, на переконання суду, підставою для неприйняття або повернення вказаного клопотання.

Будь-яких інших аргументованих доводів на обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення КМР позивачем не наведено.

Водночас, з матеріалів справи видно, що у справі № 910/13854/17 рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та постановою Верховного Суду від 22.08.2018, у задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі КМР до ТОВ Гуель Парк про зобов'язання останнього знести самочинно збудований об'єкт нерухомого майна - автозаправну станцію (БП АЗС) на перетині вулиць Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі міста Києва, відмовлено повністю.

Поряд з цим, постановою Верховного Суду від 22.08.2018 у вказаній справі встановлено, зокрема, що: Таким чином, підставою для визнання об'єкту нерухомого майна самочинним будівництвом і, як наслідок, зобов'язання особи, яка здійснила або здійснює таке будівництво знести його, є встановлення того, що об'єкт нерухомого майна збудований або будується: (1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому законом порядку; (2) за відсутності належного дозволу чи затвердженого проекту для будівництва; або (3) із істотними порушеннями будівельних норм і правил. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату ухвалення рішення місцевим господарським судом) та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови апеляційного господарського суду), позивачем (прокурором) не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів наявності будь-якої із вищезазначених ознак здійснення відповідачем самочинного будівництва. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач: (1) правомірно отримав право користування спірною земельною ділянкою, використовує її у відповідності до її цільового призначення та мети відведення; (2) отримав дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та розробив проект реконструкції будівлі, який пройшов державну експертизу та отримав позитивний експертний звіт, крім того, ці документи були у встановленому законом порядку погоджені структурними підрозділами позивача; та (3) проектна документація по реконструкції спірної будівлі відповідає діючим вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, що підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 15581/17-42 від 17.08.2017. Щодо першої ознаки, а саме здійснення реконструкції на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети у встановленому порядку, Суд зазначає… За приписами ч. 1 ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту (ч. 1 ст. 71 Земельного кодексу України). Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, що затверджена наказом № 548 від 23.07.2010 Державного комітету України із земельних ресурсів, код 12.08 відповідає цільовому призначенню земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. У п.п. 10 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою № 1051 від 17.10.2012 Кабінету Міністрів України зазначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема, про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), що включає такі складові: категорія земель згідно з пп. 6 п. 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із ч. п'ятою ст. 20 Земельного кодексу України. Згідно витягу з Державного земельного кадастру зазначено, що код використання спірної земельної ділянки 12.08 - для експлуатації та обслуговування будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів з відкритою стоянкою. Вказаний підрозділ 12 Класифікації видів цільового призначення земель відноситься до категорії земель - землі транспорту. Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що здійснення будівельних робіт із реконструкції будівлі в автозаправну станцію на вказаній земельній ділянці відповідає приписам ст. 71 Земельного кодексу України та не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Крім того, Класифікацією видів цільового призначення земель, що затверджена наказом № 548 від 23.07.2010 Державного комітету України із земельних ресурсів, не визначено окремого цільового призначення земельних ділянок для розміщення автозаправних станцій. У даному випадку, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що код 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій включає таке використання земельної ділянки, як розміщення багатопаливної автозаправної станції. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи позивача (прокурора) та погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у даному випадку передбачених статтею 376 Цивільного кодексу України ознак, за яких будівельні роботи по реконструкції спірної будівлі могли б бути визнані самочинним будівництвом та, як наслідок, знесені. Щодо наступного критерію визначення будівництва, як самочинного, а саме відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва, Суд зазначає наступне. Судом було встановлено, що на спірній земельній ділянці, на момент укладання договору № 394 від 30.03.2016, було розміщено нерухоме майно, а саме будівля сервісного обслуговування водіїв, власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю Гуель Парк . 04.08.2016 товариством з обмеженою відповідальністю Гуель Парк було отримано дозвіл № IУ 115162171758 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) на перетині вулиць Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі міста Києва. Відповідно до наказу № 109 від 07.07.2011 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. За приписами ч.ч. 1-3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника. 14.04.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачу видано містобудівні умови № 314/16/12/009-16. Судами встановлено, що на підставі отриманих від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівних умов та обмежень, які у відповідності до наведених вище приписів чинного законодавства є основними складовими вихідних даних, товариством з обмеженою відповідальністю Гуель Парк було розроблено проект реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну станцію (БП АЗС). Вказаний проект пройшов державну експертизу, за наслідками якої товариством з обмеженою відповідальністю Гуель Парк було отримано позитивний експертний звіт № 7-063-16-ЕП/ЛО від 01.07.2016. Враховуючи вищенаведене, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач отримав необхідні проектні та дозвільні документи відповідних органів, в тому числі згоду позивача - Київської міської ради (в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради) на здійснення будівельних робіт, а саме реконструкції будівлі в автозаправну станцію. Щодо останнього критерію визначення будівництва як самочинного, а саме створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил, Суд зазначає наступне. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено будівельно-технічне дослідження, на вирішення якого було поставлено питання щодо відповідності наданої проектної документації по реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) на перетині вулиць Ревуцького та Анни Ахматової у Дарницькому районі міста Києва діючим вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (з урахуванням розроблених і погоджених компенсаційних заходів при відхиленнях від них) чинним на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а саме на 04.08.2016. Згідно висновку Київського інституту судових експертиз № 15581/17-42 від 17.08.2017 проектна документація по реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну автозаправну станцію (БП АЗС) відповідає діючим вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (з урахуванням розроблених і погоджених компенсаційних заходів при відхиленнях від них) чинним на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а саме на 04.08.2016. .

Згідно з ч. 4 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що встановлені у справі № 910/13854/17 обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи, у зв'язку з чим не може прийняти до уваги твердження представника Прокуратури м. Києва, у тому числі про те, що побудова багатопаливної автозаправної станції на (БП АЗС) на перетині вул. Ревуцького і вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва є самочинним будівництвом.

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 17.08.2017 № 15581/17-42 (т. 2 а.с. 241-261) видно, що проектна документація по реконструкції будівлі сервісного обслуговування (літ. А ) водіїв та пасажирів з відкритою автостоянкою під багатопаливну станцію (БП АЗС) на перетині вул. Ревуцького і вул. Анни Ахматової у Дарницькому районі м. Києва відповідає діючим вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (з урахуванням розроблених і погоджених компенсаційних заходів при відхиленнях від них), чинним на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: 04.08.2016, відхилення від нормативно-правових актів, затверджені належним чином у відповідності із законом.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: висновками експертів.

За вказаних обставин, суд не приймає до уваги, як на підставу для визнання незаконним та скасування спірного дозволу, посилання позивача на лист ДП Інститут Київдормістпроект , відповідно до якого на перетині вул. Ревуцького та вул. Тростянецького передбачено будівництво транспортної розв'язки в різних рівнях, саме для будівництва якої зарезервовано розділювальну смугу шириною 37,5 м, а також на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.10.2017 у справі № 11-cc/796/4552/2017 щодо вирішення питання про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 1201710002001176, в якій зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що будівництво на перетині вулиць Ревуцького та А. Ахматової у Дарницькому районі м. Києва АЗС проводиться з порушенням вимог законодавства, а саме: в порушення вимог ст. 5 Закону України Про основи містобудування мешканці прилеглих до будівництва будинків не були залучені до обговорення проекту; всупереч ДБН 360-92** та п. 5.28 Державних санітарних правил у щільно забудованому районі взагалі не може бути розміщена АЗС такого типу; резервуари з потенційно небезпечною речовиною розміщені ближче 50 м від функціонуючої зупинки громадського транспорту; місце розташування АЗС не погоджене з СВП Київські теплові мережі , ПАТ Київенерго тощо.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, ухвала Апеляційного суду міста Києва від 05.10.2017 у справі № 11-cc/796/4552/2017 щодо вирішення питання про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 6 ст. 77 КАС України, не є обов'язковою для адміністративного суду та не є, у розумінні ч. 4 ст. 77 КАС України, рішенням, обставини, встановлені яким не доказуються при розгляді іншої справи.

Тобто, зазначені у такій ухвалі обставини не мають преюдиційного значення та мають бути доведені в межах адміністративної справи на загальних підставах.

Як вбачається із загальнодоступних відомостей - Єдиного державного реєстру судових рішень - у зв'язку з тим, що необхідність в накладенні арешту на майно у рамках кримінального провадження № 1201710002001176 відпала, арешт був скасований на підставі ухвали слідчого судді від 21.06.2018 у справі № 753/9529/18. Приймаючи вказану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновку, що наразі ТОВ Гуель Парк є законним володільцем земельної ділянки і власником розташованої на ній будівлі та проводить будівельні роботи з реконструкції будівлі в межах закону, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, зокрема, з висновку експертів, твердження Київської місцевої прокуратури № 2 про те, що будівництво БП АЗС проводиться із порушенням вимог будівельних норм - не знайшли свого відображення у Висновку і на сьогоднішній день не підтверджені іншими матеріалами досудового розслідування.

Стосовно інших посилань позивача та представника Прокуратури м. Києва, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

В цьому контексті судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене у сукупності, а також встановлені у справі № 910/13854/17 обставини, суд вважає, що оскаржувані рішення та дозвіл прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, отже, вчинені з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При розгляді цієї справи в суді, позивач не обґрунтував та не довів наявності порушення його прав у зв'язку з прийняття КМР рішення від 11.02.2016 № 110/110 та дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт від 04.08.2015 № ІУ 115162171758, правомірність яких доведена суб'єктами владних повноважень, які їх видали.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Київської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення та дозволу відмовити повністю.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов