Рішення

від 02.10.2018 по справі 826/3510/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 жовтня 2018 року справа №826/3510/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна") доМіністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) провизнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним наказ відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7, з огляду на те, що відсутні підстави для відмови в задоволенні скарги позивача на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року №01.1-06/1420 з посиланням на закінчення встановленого законом строку подання скарги, оскільки останнім днем подачі скарги є саме 01 серпня 2016 року, коли позивачем і подано до скриньки Міністерства юстиції України вищезазначену скаргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3510/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив про прийняття оскаржуваного наказу в межах повноважень відповідача та на підставі чинного законодавства.

В судовому засіданні 08 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника до суду не направив; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

30 червня 2016 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10741110014060241 про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС".

01 липня 2016 року позивач з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізнався, що юридичну особу ТОВ "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 39580056 припинено 30 червня 2016 року.

01 серпня 2016 року позивачем подано до Міністерства юстиції України через скриньку для кореспонденції за адресою: провулок, Рильського, 10, скаргу на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року вих. № 01,1-06/1420, якою позивач просив скасувати реєстраційні дії щодо рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 39580056 від 30 червня 2016 року №10741110014060241 та виключити запис №10741110014060241 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом "Про відмову в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" від 01 серпня 2016 року" від 23 серпня 2016 року №966/7 відмовлено в задоволенні скарги позивача від 01 серпня 2016 року у зв'язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

06 вересня 2016 року позивачем отримано супровідний лист відповідача від 25 серпня 2016 року вих. №22445-0-33-16/19к, яким позивачеві направлено вищезазначений наказ відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і далі в редакції від 01 січня 2016 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно частини другої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Абзацом першим частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Отже, законодавство встановлений вичерпний перелік підстав для прийняття Міністерством юстиції України рішення про відмову у задоволенні скарги.

Згідно частини дев'ятої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок, тут і далі в редакції від 25 грудня 2015 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Згідно пункту 12 Порядку за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Абзацом першим пункту 7 Порядку встановлено, що у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Матеріали справи підтверджують, що оскаржуваним рішення, яке оформлене наказом від 23 серпня 2016 року №966/7, відповідач відмовив позивачеві у задоволенні скарги на дії державного реєстратора від 01 серпня 2016 року №01.1.-06/1420 у зв'язку із закінченням встановленого законом строку на подання скарги.

Відповідно до висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16 серпня 2016 року, який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 23 серпня 2016 року №966/7, строк подачі скарги на дії державного реєстратора закінчився 30 липня 2016 року, як наслідок, вирішено відмовити позивачеві у задоволенні скарги від 01 серпня 2016 року.

Отже, в межах даних правовідносин суду необхідно з'ясувати дотримання позивачем встановленого законом строку на подання скарги на рішення державного реєстратора.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Абзацом першим частини четвертої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Матеріали справи підтверджують, що про існування рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС" від 30 червня 2016 року №10741110014060241 позивач дізнався 01 липня 2016 року з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Факт того, що позивач дізнався про проведену реєстраційну дію 01 липня 2016 року відповідачем не заперечується, про що свідчить висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16 серпня 2016 року.

Отже, з урахуванням положення частин третьої та четвертої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" останній день строку для подання скарги припав на 30 липня 2016 року, яке було вихідним днем, тобто, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем, а саме 01 серпня 2016 року.

Вищезазначене повністю спростовує твердження відповідача у висновку від 16 серпня 2016 року та відзиві на адміністративний позов про те, що останнім днем подачі скарги на рішення державного реєстратора №10741110014060241 було 30 липня 2016 року.

Як стверджує позивач, 01 серпня 2016 року ним подано до Міністерства юстиції України через скриньку для кореспонденції за адресою: провулок, Рильського, 10, скаргу на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року вих.№ 01,1-06/1420.

З наказу від 23 серпня 2016 року №966/7 позивач дізнався, що його скарга від 01 серпня 2016 року зареєстрована відповідачем 02 серпня 2016 року за №22445-0-33-16.

12 вересня 2016 року позивачем подано до Міністерства юстиції України заяву вих.№01.1-06/1506, в якій позивач просив провести службове розслідування стосовно дати реєстрації скарги на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року вих.№01.1-06/1420 не в день її надходження, а на наступний день та вжити заходів щодо розгляду по суті скарги від 01 серпня 2016 року.

Листом від 08 листопада 2016 року вих.№38819/27510-0-33-16/19 Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що скарга позивача від 01 серпня 2016 року зареєстрована відповідачем 02 серпня 2016 року за вх.№22445-0-33-16, а можливе невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків посадовими особами Міністерства юстиції України під час реєстрації вхідної кореспонденції наразі перевіряється та вирішується питання про проведення службового розслідування.

13 січня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено скаргу на порушення строків розгляду звернення, в якій позивач просив терміново вжити заходи щодо розгляду заяви від 12 вересня 2016 року вих. №01.1-06/1506 про проведення службового розслідування та про розгляд по суті скарги від 01 серпня 2016 року та повідомити позивача про результати службового розслідування.

Листом від 15 лютого 2017 року вих.№5238/1405-0-33-17/15 Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що відповідно даних журналу обліку документів, які надходять через скриньку, що знаходиться у приміщенні Міністерства юстиції України (пров. Рильський, 10), скаргу позивача від 01 серпня 2016 року вих. №01.1-06/1420 отримано 01 серпня 2016 року о 14:00.

Тобто, з урахуванням положень статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" позивачем подано скаргу на рішення державного реєстратора у встановлений законом строк, отже наказ відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про відмову в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" від 01 серпня 2016 року" від 23 серпня 2016 року №966/7.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ідентифікаційний код 22906155);

Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов