Постанова

від 27.11.2018 по справі 826/3510/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3510/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Седика Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправним на скасування наказу відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий в межах повноважень відповідача та на підставі чинного законодавства, оскільки скарга позивачем поштою не надсилалася, Комісія керувалася наданими у скарзі відомостями та датою на реєстраційному штампі Міністерства юстиції України, тобто 02.08.2016. Стверджує, оскільки скаржник дізнався про проведену реєстраційну дію 01 липня 2016 року, а отже, строк закінчився 30 липня 2016 року.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст. 229 , ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 30 червня 2016 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10741110014060241 про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС".

01 липня 2016 року позивач з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізнався, що юридичну особу ТОВ "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 39580056 припинено 30 червня 2016 року.

01 серпня 2016 року позивачем подано до Міністерства юстиції України через скриньку для кореспонденції за адресою: провулок, Рильського, 10, скаргу на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року вих. № 01,1-06/1420, якою позивач просив скасувати реєстраційні дії щодо рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Фінансова компанія "СПОТ ФІНАНС" код ЄДРПОУ 39580056 від 30 червня 2016 року №10741110014060241 та виключити запис №10741110014060241 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Про відмову в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна від 01 серпня 2016 року від 23 серпня 2016 року №966/7 відмовлено в задоволенні скарги позивача від 01 серпня 2016 року у зв'язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

06 вересня 2016 року позивачем отримано супровідний лист відповідача від 25 серпня 2016 року вих. №22445-0-33-16/19к, яким позивачеві направлено вищезазначений наказ відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7.

Вважаючи зазначений наказ відповідача протиправним протиправними і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Абзацом першим частини четвертої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок, тут і далі в редакції від 25 грудня 2015 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Абзацом першим пункту 7 Порядку встановлено, що у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним рішенням, яке оформлене наказом від 23 серпня 2016 року №966/7, відповідач відмовив позивачеві у задоволенні скарги на дії державного реєстратора від 01 серпня 2016 року №01.1.-06/1420 у зв'язку із закінченням встановленого законом строку на подання скарги.

Відповідно до висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16 серпня 2016 року, який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 23 серпня 2016 року №966/7, строк подачі скарги на дії державного реєстратора закінчився 30 липня 2016 року, як наслідок, вирішено відмовити позивачеві у задоволенні скарги від 01 серпня 2016 року.

Матеріали справи підтверджують, що про існування рішення про припинення юридичної особи ТОВ Фінансова компанія СПОТ ФІНАНС від 30 червня 2016 року №10741110014060241 позивач дізнався 01 липня 2016 року з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Факт того, що позивач дізнався про проведену реєстраційну дію 01 липня 2016 року відповідачем не заперечується, про що свідчить висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16 серпня 2016 року.

Отже, з урахуванням положення частин третьої та четвертої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що останній день строку для подання скарги припав на 30 липня 2016 року, яке було вихідним днем, тобто, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем, а саме 01 серпня 2016 року.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про закінчення строку подачі скарги на рішення державного реєстратора 30 липня 2016 року.

Позивач зазначає, що 01 серпня 2016 року ним подано до Міністерства юстиції України через скриньку для кореспонденції за адресою: провулок, Рильського, 10, скаргу на рішення державного реєстратора.

З наказу від 23 серпня 2016 року №966/7 позивач дізнався, що його скарга від 01 серпня 2016 року зареєстрована відповідачем 02 серпня 2016 року за №22445-0-33-16.

12 вересня 2016 року позивачем подано до Міністерства юстиції України заяву вих.№01.1-06/1506, в якій позивач просив провести службове розслідування стосовно дати реєстрації скарги на рішення державного реєстратора від 01 серпня 2016 року вих.№01.1-06/1420 не в день її надходження, а на наступний день та вжити заходів щодо розгляду по суті скарги від 01 серпня 2016 року.

Листом від 08 листопада 2016 року вих.№38819/27510-0-33-16/19 Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що скарга позивача від 01 серпня 2016 року зареєстрована відповідачем 02 серпня 2016 року за вх.№22445-0-33-16, а можливе невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків посадовими особами Міністерства юстиції України під час реєстрації вхідної кореспонденції наразі перевіряється та вирішується питання про проведення службового розслідування.

13 січня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено скаргу на порушення строків розгляду звернення, в якій позивач просив терміново вжити заходи щодо розгляду заяви від 12 вересня 2016 року вих. №01.1-06/1506 про проведення службового розслідування та про розгляд по суті скарги від 01 серпня 2016 року та повідомити позивача про результати службового розслідування.

Листом від 15 лютого 2017 року вих.№5238/1405-0-33-17/15 Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що відповідно даних журналу обліку документів, які надходять через скриньку, що знаходиться у приміщенні Міністерства юстиції України (пров. Рильський, 10), скаргу позивача від 01 серпня 2016 року вих. №01.1-06/1420 отримано 01 серпня 2016 року о 14:00 .

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано скаргу на рішення державного реєстратора у встановлений законом строк, отже наказ відповідача від 23 серпня 2016 року №966/7 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про відсутність права, яке підлягає судовому захисту, оскільки предметом спору є акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, виданий щодо наслідків розгляду скарги, а підстава адміністративного позову стосується порушення порядку здійснення таких повноважень.

Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: