Постанова

від 11.10.2018 по справі 592/14200/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 592/14200/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.05.2018р. по справі № 592/14200/17

за позовом Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)"

до Державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Куць Світлани Миколаївни, треті особи: Державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В., Сумська міська рада

про визнання дій протиправними, скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна установа Сумська виправна колонія (№116) , звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Куць Світлани Миколаївни, треті особи: Державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В., Сумська міська рада, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача, що полягають у внесенні запису, індексний номер рішення36731579 від 09.08.2017 року про припинення іншого речового права та скасувати запис державного реєстратора Куць Світлани Миколаївни, індексний номер рішення 36731579 від 09.08.2017 року про припинення іншого речового права, у зв'язку з незаконністю.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.05.2018р. по справі № 592/14200/17 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Відповідач та Сумська міська рада надіслали до суду відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача прийняв участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представники третьої особи, Сумської міської ради - Ромась І.М. та Стегній А.В., також прийняли участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи, Сумської міської ради - Заїка І.В., в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції на підставі рішень Сумської міської ради №1749-МР від 26.09.2012 року та №165 від 17.03.2015 року зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку за адресою м.Суми, вул. Київська, 23, кадастровий номер 5910136600:05:007:0001 за Управлінням державної пенітенціарної служби України в Сумській області (а.с. 94, 101, т.1).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права як правокористувач зазначено Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (а.с.103, т.1).

Постановою КМУ від 18.05.2016 року №348 ліквідовано Управління державної пенітенціарної служби в Сумській області і утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (а.с.6-9, т.1).

Міжрегіональні управління з питань виконання покарань та пробації, що утворюються згідно з п.2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби, які ліквідуються.

Державним реєстратором Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області були Іщенко-Амбарцумян Л.В. 02.08.2017 року внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до права постійного користування, а саме - змінено правокористувача земельної ділянки з Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області на ДУ Сумська виправна колонія (№116) .

Згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно така зміна відбулась на підставі наказу Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації №186/ОД-17 від 29.06.2017 року (а.с.11, т.1).

За Постановою КМУ від 18.05.2016 року правонаступником Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області є Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, а не ДУ Сумська виправна колонія (№116) .

Відповідно до наказу Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації №186/ОД від 29.06.2017 року Державній установі Сумська виправна колонія (№116) доручено оформити право постійного користування земельною ділянкою.

Сумська міська рада 27.07.2017 року ухвалила рішення №2410-МР про припинення права постійного користування земельною ділянкою Управлінню державної пенітенціарної служби України в Сумській області за адресою м.Суми, вул.Київська,23, площею 0,3680 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0001, повернути земельну ділянку до земель запасу Сумської міської ради (а.с.10, т.1).

На підставі цього рішення Сумської міської ради державним реєстратором Куць С.М. прийнято рішення №36531579 від 09.08.2017 року (а.с.118) та внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно - припинення іншого речового права (припинено право постійного користування земельною ділянкою по вул.Київська, 23 в м.Суми).

Позивач оскаржив до суду дії відповідача та рішення 36731579 від 09.08.2017 року про припинення іншого речового права.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те, що враховуючи п.1 ст.92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою включає в себе володіння і користування земельною ділянкою, тому лише ДУ Сумська виправна колонія №116 як законний користувач земельної ділянки площею 0, 368 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0001 може володіти та користуватися нею. Зазначив, що державний реєстратор незаконно припинив право постійного користування земельною ділянкою.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підсудності даного спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом, 11.12.2017 року) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскарження дій та рішення державного реєстратора обумовлене належністю такого майна позивачу та прийняттям рішення третьої особи про скасування такого права, а отже існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, даний спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поширення адміністративної юрисдикції на даний спір.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України ) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.05.2018р. по справі № 592/14200/17 підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю, та зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 319 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.05.2018р. по справі № 592/14200/17 -скасувати.

Провадження у справі № 592/14200/17 за позовом Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" до Державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Куць Світлани Миколаївни, треті особи: Державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В., Сумська міська рада про визнання дій протиправними, скасування запису - закрити.

Роз'яснити, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Тацій Судді А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 11.10.2018.