Рішення

від 23.12.2009 по справі 2-3535/2009

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

   

Справа № 2-3535/2009  

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

23 грудня 2009 року                                                                                               м. Одеса  

  Малиновський  районний  суд  м.Одеси  у  складі:  

головуючого  судді                            -                      Бурана О.М.,  

при  секретарі                                     -                      Татар Ю.Г.,  

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  у  місті Одесі  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд  

  В С Т А Н О В И В :  

Позивачка у січні 2009 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та просить стягнути з відповідача борг у сумі 10000 гривень, з урахуванням 3% річних від простроченої суми 600 гривень,  судові витрати та витрати на правову допомогу.  

У грудні 2009 року у  судовому засіданні позивачка надала уточнення до позовної заяви про стягнення боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за весь період прострочення.  .  

В своїй уточненій позовній заяві позивачка просить стягнути з ОСОБА_2  борг за договором позики у розмірі 10 000 грн. у тому числі з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення 1663 грн., а також 3% річних з простроченої суми 900грн.  Всього стягнути 12563 грн.,  судові витрати та витрати на правову допомогу.  

В судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала у повному обсязі та пояснила, що 16 вересня 2006 року між нею та відповідачем був укладений договір позики у вигляді розписки. Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_1 позичила відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 гривень. Згідно умов договору позики відповідач зобов’язався повернути грошові кошти до 17 листопада 2006 року.  Але по теперішній час відповідач гроші позивачці не повернув. ЇЇ неодноразові звернення з вимогою виконати зобов'язання, відповідач не виконав.  

Відповідач в судове засідання  не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток та, причини своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином,  або  причину  неявки  буде  визнано  

неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи  

доказів.  

Вислухавши пояснення  позивачки, дослідивши  матеріали  справи  й  оцінивши  зібрані  докази  в  їх  сукупності, суд  дійшов  висновку  про те, що уточнений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 16 вересня 2006 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір позики у вигляді розписки. Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_1А позичила відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 гривень. Згідно умов договору позики відповідач зобов’язався повернути грошові кошти до 17 листопада 2006 року.  Але по теперішній час відповідач гроші позивачці не повернув. ЇЇ неодноразові звернення з вимогою виконати зобов'язання, відповідач не виконав.  

Частиною 1 ст.208 ЦК України, передбачено, що в письмовій формі необхідно укладати угоди фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує в 20 і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян.  

Факт укладення між сторонами договору позики на зазначену суму, підтверджується розпискою, виданою ОСОБА_2 позивачці (а. с. 5).  

  Незважаючи на те, що строк повернення суми боргу давно минув, відповідач прийняті на себе за договором позики зобов’язання не виконав, суму боргу позивачці не повернув і від повернення ухиляється.  

  Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

  Ст.1046 ЦК України передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.  

  З тексту розписки вбачається, що відповідач отримав грошові кошти.  

  Згідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

  Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Згідно розрахунку Державного комітету статистики України і соціально – економічного становища України з 2006 по 2008рік, індекс  споживчих цін за 2006 рік складає 111,6% річних, за 2007 рік – 116,6% річних,  за 2008 рік – 122,3% річних., що відповідає загальній сумі за три роки 1663 гривень.  

Оскільки сума боргу складає 10000 гривень , а час прострочення платежу три роки, 3% річних складає 300 гривень. З  2006рік по 2008рік  розмір суми складає 900гривень.  

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежу і 3% річних складає 12563 грн.  

Таким чином ОСОБА_2 зобов*язаний сплатити позивачці з урахуванням індексу інфляції і 3% річних суму боргу у розмірі 12563 (дванадцять тисяч п*ятсот шістдесят три) гривень.  

Згідно до вимог ст.79 ЦПК України, до судових витрат відносяться витрати по сплаті державного мита, по наданню правової допомоги, а також транспортні витрати, пов'язані із прибуттям у судове засідання.  

Згідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  

Тому на користь ОСОБА_1 слід стягнути з ОСОБА_2 витрати пов’язані з оплатою правової допомоги у сумі 250 гривень, згідно квитанції №8176 від 26.01.2009р.(а.с.    ).  

Також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита при подачі позову у розмірі 100 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень.  

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.  

З огляду на  вищевказане, керуючись ст. ст. 15, ст.625, ст.1046, ст. 1047, ст. 1049 ЦК України, ст.ст.4-8,  11,  15,  88,  ч.3 ст.208,  ст.ст.209,  212-215,  218, 223  ЦПК  України,  суд  

В И Р І Ш И В :  

Позовні вимоги ОСОБА_1 –   задовольнити частково.  

Стягнути з   ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну  суму боргу у розмірі 12563 (дванадцять тисяч п’ятсот шістдесят три) гривень.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у розмірі 250 (двісті п’ятдесят ) гривень.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, а саме держмито у розмірі 100 (сто) гривень та витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.  

Рішення  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, але  апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду  набирає законної сили  після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи  апеляційним судом.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.  

    Суддя                                                                                                               О.М. Буран