Рішення

від 05.10.2018 по справі 910/10486/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2018Справа № 910/10486/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делайт Трейд" до проПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" стягнення 193 540,34 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Коновалов С.О. Представники сторін: від позивача: від відповідача: Єркін М. М. - адвокат; Пшеничний С.І. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делайт Трейд" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача 193 540,34 грн. основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи згідно засвідчених Сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт складених на підставі рахунків на оплату № 261 від 15.08.2017 , № 262 від 15.08.2017, № 263 від 15.08.2017, № 259 від 15.08.2017, № 269 від 01.09.2017 та № 20 від 29.01.2018 на загальну суму 193 540,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/10486/18 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.08.2018 від відповідача до суду надійшла заява із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в задоволенні якої судом відмовлено, про що відображено в ухвалі суду від 05.09.2018.

Разом з тим, відповідно до ухвали суду від 05.09.2018 було призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 21.09.2018.

31.08.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що додані до позовної заяви акти здачі-приймання виконаних робіт та рахунки не є доказами, що засвідчують факт укладання між Сторонами договору на виконання підрядних робіт з будівельних та ремонтних робіт приміщень по вул. Кіото, 25, м. Києва, оскільки позивачем не надано відповідний господарський договір, при цьому відповідачем не було наділено заступника директора департаменту по експлуатаційно-технічним і господарським роботам ПрАТ Бліц-Інформ ОСОБА_3, прізвище якого зазначено в акті виконаних робіт, відповідними повноваженнями укладати господарські договори. Також відповідач зазначає, що у актах здачі-приймання виконаних робіт не вказано дати, коли акти було складено та відсутність дати на актах свідчить про те, що їх було складено формально, без фактичного виконання робіт, а додані до позовної заяви рахунки є односторонньою пропозицією позивача сплатити на його рахунок певну суму коштів. Також відповідач вказує на те, що позивачем визначено строк оплати робіт до 06.06.2018 довільно без обґрунтування відповідними положеннями Договору або Закону. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем, який є платником ПДВ, не зареєстровано у відповідному реєстрі (ЄРПН) податкові накладні на суму позовних вимог. На підставі зазначеного, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог, відповідач просить суд відмовити повністю у задоволенні позову.

06.09.2018 відповідачем надано клопотання про витребування від позивача доказів, на підтвердженням своїх позовних вимог, у якому він просить суд витребувати у позивача:

- господарський договір на підтвердження правочину на виконання робіт, щодо яких заявлено вимогу зі стягнення 193 540,34 грн. боргу;

- докази (документи), на підставі яких визначено строк розрахунку відповідача за виконані підрядні роботи - 06.06.2018, з доказами отримання їх відповідачем;

- обґрунтований розрахунок сум, що оспорюються та документи, що були підставою розрахунку;

- акт звірки взаємних розрахунків між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Делайт Трейд та відповідачем - Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ . Поклавши обов'язок проведення з звірки взаємних розрахунків на позивача;

- докази, на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на укладення господарських договорів з підрядних робіт, приймання виконаних робіт та підписання відповідних актів приймання виконаних робіт, а також докази підтвердження справжності підпису ОСОБА_3 на пред'явлених позивачем до суду актах виконаних робіт.

10.09.2018 позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив, у якій він зазначає, що надані позивачем рахунки-фактури є пропозицію на укладення договору підряду в розумінні ч. 1 ст. 641 ЦК України, оскільки містять чітко визначені сторони зобов'язання, предмет зобов'язання, місце виконання зобов'язання, ціну зобов'язання, а отже

між Сторонами, було укладено договір підряду, зміст якого зафіксований в рахунках на оплату та актах здачі-приймання виконаних робіт. Також позивач зазначає, що твердження відповідача, про те що заступник директора департаменту по експлуатаційно - технічним і господарським роботам ПрАТ Бліц-Інформ ОСОБА_3 мав обмеження на підписання актів виконаних робіт з позивачем, в силу приписів ч. 3 ст. 92 ЦК України, не мають юридичної сили, при цьому ОСОБА_3, діяв на підставі довіреностей №202/3 від 15.12.2016, №54/3 від 23.11.2017 та №7/9 від 10.01.2018. Щодо дат актів виконаних робіт, позивач зазначає, що кожен акт має посилання на конкретний рахунок-фактуру на підставі якого виконувались роботи, що дає змогу точно встановити дату виконання робіт і підписання такого акту, відсутність дати на підписаному сторонами акті виконаних робіт, складеного на підставі конкретного рахунка-фактури, який має порядковий номер та дату складання не впливають на права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, у зв'язку із чим акти виконаних робіт є належними доказами виконання зобов'язань позивачем. З приводу отримання обчислення строку оплати до 06.06.2018 позивач зазначив, що 29.05.2018 відповідач отримав від позивача лист з вимогою оплатити виконані роботи за рахунками та актами та факт отримання вказаного листа та доданих до нього документів підтверджується відбитком штампу відповідача та реєстрацію його відповідачем за вхідним №610/1. З приводу невідображення (ЄРПН) в податкових накладних позивач зазначає, що чинне законодавство не ставлять виконання суб'єктом своїх господарський зобов'язань в залежність від виконання іншою стороною правочину податкових зобов'язань.

В судовому засіданні, що відбулось 21.09.2018 було оголошено перерву на 05.10.2018.

04.10.2018 позивачем надано заперечення на відповідь на відзив позивача, у якому містяться, зокрема, доводи наведені відповідачем у відзиві, якими відповідач повторно заперечує позовні вимоги, при цьому відповідач зазначає, що своєю відповіддю на відзив позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не наведено правового обґрунтування позовних вимог, у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити повністю в задоволені позову.

З приводу клопотання про витребування від позивача доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, що було подане відповідачем 06.09.2018, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Так, заявлення відповідачем до витребування докази, а саме - господарський договір на підтвердження правочину на виконання робіт, щодо яких заявлено вимогу зі стягнення 193 540,34 грн. боргу та докази (документів), на підставі яких визначено строк розрахунку відповідача за виконані підрядні роботи - 06.06.2018 з доказами отримання їх відповідачем є недоречним, оскільки виходячи зі змісту спірних відносин, Сторони уклали правочин у спрощеній формі, а тому відсутня необхідність у витребуванні договору та при цьому в матеріалах справи містяться докази на підставі яких визначено строк розрахунку заборгованості, а отже - й витребування у позивача обґрунтованого розрахунку сум, що оспорюються та документів, що були підставою розрахунку є необґрунтованим, оскільки такі документи, а саме - рахунки фактури та акти виконаних робіт містяться в матеріалах справи та підлягають відповідній оцінці, водночас вартість робіт за даними рахунками та актами складає суму, що оспорюються та даний факт випливає із суті позовних вимог.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 зобов'язано позивача за своєю ініціативою здійснити звірку розрахунків з відповідачем, прибувши за його місцезнаходженням, скласти акт по спірній сумі основного боргу з посиланням на договір, накладні, рахунки, тощо, акт надати у судове засідання, а тому вимоги відповідача про надання акту звірки взаємних розрахунків є безпідставними.

Витребування доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на укладення господарських договорів з підрядних робіт, приймання виконаних робіт та підписання відповідних актів приймання виконаних робіт, а також докази підтвердження справжності підпису ОСОБА_3 на пред'явлених позивачем до суду актах виконаних робіт саме у позивача є необґрунтованим, оскільки відповідачем не наведено наявності підстав, з яких випливає, що такі докази має саме позивач.

Разом з тим відповідачем при подачі клопотання про витребування від позивача доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, відповідачем не доведено того, що ним здійснено заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання вказаних доказів.

Між тим, клопотання про витребування від позивача доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, подано відповідачем 06.09.2018, тоді як відзив відповідача надійшов до суду 31.08.2018, тобто відповідач подав вказане клопотання з пропуском строку встановленого ч. 3 ст. 80 ГПК України та при цьому, відповідачем не обґрунтовано неможливості подання даного клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

З урахуванням вищевикладеного клопотання відповідача про витребування від позивача доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, що подане 06.09.2018, залишається судом без задоволення.

У судовому засіданні 05.10.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як випливає зі змісту ст. ст. 205, 206 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

У відповідності до положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним, на замовлення відповідача, протягом серпня-вересня 2017 та січня 2018 року були виконані будівельні та ремонтні роботи в будівлях, які експлуатуються відповідачем за адресами: м. Київ, вул. Кіото, 25 та вул. Мурманська, 7, на загальну суму 193 540, 34 грн., про що Сторонами було складено та підписано відповідні акти та для оплати виконаних робіт позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату № 261 від 15.08.2017, № 262 від 15.08.2017, № 263 від 15.08.2017, № 259 від 15.08.2017, № 669 від 01.09.2017, № 20 від 29.01.2018, проте відповідач за вказані роботи не розрахувався.

Так, в матеріалах справи містяться копії наступних рахунків на оплату, що виписані позивачем, та у яких позивач значиться як постачальник, а відповідач значиться як покупець:

- рахунок на оплату №261 від 15.08.2017 за 1 послугу з заміни трубопроводу ХВП по вул. Кіото, 25 м. Києва, вартістю 18 648,00 грн.;

- рахунок на оплату №262 від 15.08.2017 за 1 послугу з заміни трубопроводу ХВП по вул. Кіото, 25 м. Києва, вартістю 17 832,00 грн.;

- рахунок на оплату №263 від 15.08.2017 за 1 послугу з заміни трубопроводу ХВП ПАК по вул. Кіото, 25 м. Києва, вартістю 19 896,00 грн.;

- рахунок на оплату №259 від 15.08.2017 за 1 послугу з заміни трубопроводів к. 170 по вул. Мурманська, 7 м. Києва, вартістю 38 400,00 грн.;

- рахунок на оплату №669 від 01.09.2017 за 1 послугу з ремонту колодязя по вул. Мурманська, 7 м. Києва, вартістю 11 820,00 грн.;

- рахунок на оплату №20 від 29.01.2018 за 1 послугу з ремонту приміщень та санвузлів за адресою вул. Кіото, 25 м, вартістю 90 142, 94 грн., при цьому на зазначеному рахунку міститься відмітка відповідача, якого вказано як замовника та міститься підпис ОСОБА_4 від 30.01.2018.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії актів здачі-приймання виконаних робіт, в тому числі:

- акт здачі-приймання виконаних робіт за рахунком №261 від 15.08.2017;

- акт здачі-приймання виконаних робіт за рахунком №262 від 15.08.2017;

- акт здачі-приймання виконаних робіт за рахунком №263 від 15.08.2017;

- акт здачі-приймання виконаних робіт за рахунком №259 від 15.08.2017;

- акт здачі-приймання виконаних робіт за рахунком №669 від 01.09.2017;

- акт № 2 здачі-приймання виконаних підрядом робіт за січень 2018 року на суму 86 908, 34 грн. (форма КБ 2 в).

У вищевказаних актах здачі-приймання виконаних робіт міститься посилання на відповідні рахунки на оплату, що вказані вище та у актах позивач значиться як виконавець, а відповідач вказується як замовник, від імені якого, при цьому, акти підписані ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреностей №202/3 від 15.12.2016, №54/3 від 23.11.2017 та №7/9 від 10.01.2018, копії яких містяться в матеріалах справи, зокрема:

- за довіреністю №202/3 від 15.12.2016 відповідач від імені президента ОСОБА_5 уповноважив директора департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт ОСОБА_4 укладати цивільно-правові, господарські договори, додаткові угоди на здійснення будівельно-ремонтних, проектних, господарських робіт (послуг) та вантажоперевезень з юридичними та фізичними особами, підписувати товарно-транспортні накладні, акти та інші фінансово-господарські документи, що стосуються діяльності департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт. При цьому вказано, що дана довіреність дійсна з 01.01.2017 по 31.12.2017;

- за довіреністю №54/3 від 23.11.2017 відповідач від імені президента ОСОБА_6 уповноважив директора департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт ОСОБА_4 від імені та в інтересах відповідача підписувати товарно-транспортні накладні, акти та інші фінансово-господарські документи, що стосуються діяльності департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт. При цьому вказано, що дана довіреність дійсна до 31.12.2017;

- за довіреністю №7/9 від 10.01.2018 відповідач від імені президента ОСОБА_7 уповноважив директора департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт ОСОБА_4 від імені та в інтересах відповідача підписувати товарно-транспортні накладні, акти та інші фінансово-господарські документи, що стосуються діяльності департаменту з експлуатаційно-технічних та господарських робіт. При цьому вказано, що дана довіреність дійсна до 31.12.2018.

Так, за приписам ч. ч. 1-3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно ст. ст. 244, 246 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може гуртуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи та описаних вище доказів випливає, що між Сторонами було укладено договір підряду на виконання робіт у спрощеній формі, шляхом підписання первинних документів - актів здачі-приймання виконаних робіт та аку здачі-приймання виконаних підрядом робіт (форма КБ 2 в), що були складені на підставі виписаних позивачем рахунків, а отже між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України, які є обов'язковими для виконання Сторонами.

Так, згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2. ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, за приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з претензії позивача від 21 травня 2018 року, що була отримана відповідачем нарочно 29.05.2018, позивач, разом рахунками на оплату №261 від 15.08.2017, №262 від 15.08.2017, №263 від 15.08.2017, №259 від 15.08.2017, №669 від 01.09.2017, № 20 від 29.01.2018 надав відповідні акти, що описані вище, а також просив відповідача розрахуватись за виконані роботи на суму 193 540,34 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт на загальну суму 193 540,34 грн. відповідно до вказаних актів та рахунків на оплату, а відповідач, у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, що були прийняті відповідачем, чим порушено права позивача.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. При цьому відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України відсутності підстав для виконання перед позивачем зобов'язань щодо оплати за прийняті роботи, так само як і не спростовано правомірності прийняття даних робіт зі свого боку та факту їх виконання позивачем.

Так, положеннями ст. ст. 76-79 ГПК України, визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання відповідача на те, що позивачем, який є платником ПДВ, не зареєстровано у відповідному реєстрі (ЄРПН) податкові накладні на суму позовних вимог, не приймаються судом з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зокрема визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, за змістом абз. 1 п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з тим, податкова накладна не є первинним документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції а є інструментом відображення податкових зобов'язань та/або податкового кредиту. Натомість факт здійснення господарської операції (руху коштів, передачі майна, надання послуг) засвідчується первинними документами, що складені відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме - платіжними дорученнями, видатковими накладними, актами виконання робіт/надання послуг, тощо.

За приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 193 540,34 грн. основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 247, 250, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 92, 244, 246, 525, 526, 530, 642, 837 Цивільного кодексу України, ст. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Делайт-Трейд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25; код ЄДРПОУ 20050164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делайт Трейд" (04136, м. Київ. вул. Маршала Гречка, 3, офіс 5; код ЄДРПОУ 39736917) основний борг в розмірі 193 540, 34 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 904, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.10.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко