Постанова

від 27.09.2018 по справі 925/1678/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. м.Київ Справа№ 925/1678/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 27.09.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст складено і підписано 02.04.2018) у справі №925/1678/17 (суддя Скиба Г.М.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Леся Українка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз";

2)ПАТ "Укртрансгаз" в особі Черкаської філії;

про стягнення 17 829,94 грн. зайво сплачених коштів (передоплата)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось Приватне акціонерне товариство Леся Українка з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач Черкаси про стягнення зайво сплачених коштів за постачання природного газу в розмірі 17 829,94 грн., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано тим, що позивач актів приймання-передачі газу в квітні -травні 2015р. з відповідачем не підписував, газу від відповідача не приймав. Але на вимогу відповідача об'єм газу був оплачений по передоплаті за умовами договору на постачання газу, а тому позивач вимагає повернення суми попередньої оплати як безпідставно отриманої. Вказує, що рішенням господарського суду Черкаської області від 30.03.2016р. у справі №925/2073/15 дії відповідача ПАТ Черкасигаз (третьої особи по даній справі) визнані неправомірними та зобов'язано здійснити перерахунок спожитого газу у спірний період. Рішення суду не виконано, перерахунок обємів газу ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз не провів. Крім того, позивач зазначає, що в нього наявна лише копія не підписана ним акту приймання-передачі газу за квітень 2015р. Акт про передачу відповідачем газу на підприємство за травень 2015р. - відповідачем на адресу позивача не направлявся та у позивача відсутній. Такий акт позивачем також не підписувався. З листопада 2017р. позивач змінив постачальника газу та уклав нові угоди на постачання газу для опалення виробничих приміщень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначив, що газ поставлено та передано споживачу ПрАТ Леся Українка на підставі реєстрів та звірок з ПАТ Черкасигаз . Рішення господарського суду Черкаської області від 30.03.2016р. у справі №925/2073/15 стосовно коригування об'ємів газу з ПАТ Черкасигаз - не стосується дій відповідача. Акти приймання-передачі газу які направлені позивачу вважаються підписаними споживачем, якщо споживач не повернув їх постачальнику газу. Відповідач також заперечив наявність у товариства лічильника газу, згідно якого він відпускає газ споживачам. Об'єми газу підтверджує оператор газотранспортної мережі ПАТ Черкасигаз . З ним же постачальник підписує акти про об'єми протранспортованого споживачам газу. Розбіжностей з оператором ГТС не виникало.

Представник третьої особи (Черкасигаз) у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та вказав, що рішення господарського суду Черкаської області від 30.03.2016р. у справі №925/2073/15 виконано, грошові кошти перераховані позивачу. Стосовно коригування обліків споживання газу з позивачем представник третьої особи вказав, що така дія не передбачена чинними нормативними та технічними документами по газопостачанню. Представник ПАТ Черкасигаз також зауважив про наявність бухгалтерської довідки на позивача про об'єми спожитого та оплаченого газу. Технічна звірка з позивачем по об'ємах переданого газу за спірний період квітня-травня 2015р. - не проводилась.

Представник третьої особи ПАТ Укртрансгаз у письмових поясненнях зазначив, що коштів від позивача за транспортування газу в квітні-травні 2015р. ПАТ Трансгаз не отримував. Матеріальних претензій до позивача не має. Згідно акту приймання-передачі газу за квітень 2015р. позивач перерахував всього 329,31 грн., що підтвердив документально.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст складено і підписано 02.04.2018) у справі № 925/1678/17 позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 01.02.2012р. №12/00033 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та розірваний в установленому порядку з листопада 2017р. у зв'язку зі зміною споживачем (позивачем) постачальника газу (на підставі листа споживача), з урахуванням врахованої судом першої інстанції презумпції правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України). За умовами розділу 3 спірного договору від 01.02.2012р. кількість поставленого покупцеві (позивачеві) природного газу визначається за показниками встановленого у покупця комерційного вузла обліку газу, та підтверджується газорозподільною або газотранспортною організацією. Приймання-передача природного газу, поставленого постачальником (відповідачем) та прийнятого покупцем (позивачем) у звітному місяці оформляється шляхом підписання щомісячних актів приймання-передачі, як невід'ємної частини договору, і які є підставою для остаточних розрахунків (п.п. 3.1, 3.3 договору).

За умовами договору покупець зобов'язаний сплатити 100% вартості місячного об'єму природного газу на рахунок постачальника на умовах:

- 50% вартості по передоплаті до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу;

- 50% вартості до 15 числа місяця споживання природного газу (пункт 5.1.1. договору).

За період з 01.01.2015р. по 31.10.2017р. позивач сплатив на умовах передоплати постачальнику газу (відповідачу) 307229,51 грн.

Згідно умов Договору Відповідач поставив позивачу за цей період газу на суму 283572,15 грн., що підтверджено двосторонніми щомісячними актами приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі за квітень-травень 2015р. позивачем обгрунтовано не підписані.

Позивач заперечив отримання від відповідача спірних актів в 2015 році на суму 15719,83 грн. Натомість акти надані йому для підписання відповідачем лише в 2016 році, на що направлено мотивовані заперечення відповідачу листом за вих. №10 від 06.05.2016р.

Згідно журналу обліку природного газу, який було оглянуто в судовому засіданні (в прошитому та пронумерованому вигляді), позивачем в квітні 2015р. відповідно до показників приладу обліку газу спожито 597 куб.м. природного газу, що з урахуванням коригувального коефіцієнту 1,01 складає 603 куб.м.

Позивач розрахувався за замовлений та фактично отриманий і спожитий газ (всього 603 куб.м.) повністю та на умовах передоплати.

В травні 2015р. споживання газу у позивача не було. Факт наявності проведеної передоплати позивачем по поставці газу підтверджується договором, платіжними дорученнями та не спростовано відповідачем у належний спосіб.

Відповідач не надав об'єктивних доказів - з посиланням на фіксацію приладами обліку газу передачу позивачу природного газу в період квітня-травня 2015р. в об'ємах і на суму, що перевищує зафіксований приладами обліку газу у позивача 603 куб.м. (з урахуванням коеф. 1.01).

Посилання відповідача на дані звірки постачання об'ємів газу позивачу - з газотранспортною компанією - є не коректним і не враховані судом при прийнятті рішення, оскільки ні відповідач, ні треті особи не вказали, якими приладами обліку, де, коли зафіксовані такі обєми транспортування газу позивачу в квітні-травні 2015р. Ці звірки проведені без участі споживача (позивача). Судом враховано, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належної та повної передачі оплаченого товару, в розумінні вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України, відповідач суду не подав.

Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив наведене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку скаржника, оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки, які в ньому містяться не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначив про те, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору акти приймання-передачі природного газу вважаються підписаними, природний газ вважається постачальником поставленим і прийнятим покупцем на підставі документів що підтверджують передачу та транспортування визначених об'ємів природного газу від постачальника до покупця, які складаються газотранспортними організаціями. Такими документами є: реєстр постачання природного газу споживачам, або Акт прийняття послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами, або акт приймання-передачі природного газу і послуг його транспортування. Крім того апелянт наголосив на тому, що позивачем необґрунтовано здійснюються посилання на нормативно правові акти, які регулюють спірні відносини, оскільки такі нормативно правові акти прийняті та набули законної сили після виникнення між сторонами спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.04.2018, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст рішення складено 02.04.2018) у справі 925/1678/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст рішення складено 02.04.2018 ) у справі 925/1678/17, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.05.2018 (ухвала отримана сторонами згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи ).

Розпорядженням від 31.05.2018, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 925/1678/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.05.2018 для розгляду справи № 925/1678/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст рішення складено 02.04.2018 ) у справі 925/1678/17 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 прийнято справу № 925/1678/17 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. для розгляду апеляційної скарги, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.06.2018 (ухвала отримана сторонами згідно поштових повідомлень, які містяться в матеріалах справи).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2018

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.07.2018

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.09.2018.

Розпорядженням від 10.09.2018, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В.., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 925/1678/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.09.2018 для розгляду справи № 925/1678/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повний текст рішення складено 02.04.2018 ) у справі 925/1678/17 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Куксов В.В..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 прийнято справу № 925/1678/17 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Куксов В.В. для розгляду апеляційної скарги, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2018 (ухвала отримана сторонами згідно поштових повідомлень, які містяться в матеріалах справи).

Позивач в судове засідання 27.09.2018 своїх представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду 16.05.2018 та 28.08.2018 подав відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення до нього в яких проти доводів апеляційної скарги заперечує вважає рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, рішення суду є законне і обгрунтоване, з підстав викладених позивачем у поясненнях та відзиві на апеляційну скаргу. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Скаржник в судовому засіданні 27.09.2018 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник третьої особи -1 (Черкасигаз) в судове засідання не з 'явився через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду 25.05.2018 подав письмові пояснення в яких фактично зазначив що підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було, крім того судом при прийнятті рішення застосовані норми права які не підлягали застосуванню, а саме порушено конституційний принцип щодо незворотності дії у часі законів та нормативно-правових актів. Також представником третьої особи через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Представник третьої особи -2 ПАТ Укртрансгаз в судове засідання з 'явився, надав суду письмові пояснення на апеляційну скаргу які просив врахувати при прийнятті рішення.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством Леся Українка та Товариством з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси були укладені договори про постачання природного газу, а саме: договір №ЧГ-12/00033 від 01.02.2012р. та похідний договір №ЧГ-16/0458 від 23.12.2015р.

З 01 листопада 2017 року відносини з постачання природного газу між ПАТ Леся Українка та ТОВ Газпостач-Черкаси призупинені у зв'язку зі зміною постачальника природного газу, що підтверджується листом позивача від 26.10.2017р. №20.

За період з 01 січня 2015 року до 31 жовтня 2017 року ПрАТ Леся Українка сплачено на користь ТОВ Газпостач-Черкаси 307229,51 грн. за постачання природного газу (платіжні доручення №№852, 880, 916, 1201, 1202, 1246, 1247, 1322, 1323, 1353, 1681, 1699, 1724, 1738, 1766, 1804).

Згідно підписаних між сторонами актів приймання-передачі природного газу за цей же період ТОВ Газпостач-Черкаси поставило Позивачу природний газ на загальну суму 283572,15 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України Про ринок природного газу , постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до пунктів 11, 12 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕ від 30.09.2015р. №2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до пунктів 3.4. і 4.3. договорів постачання природного газу, приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі в розрізі добових обсягів, які є невід'ємними частинами цього Договору, і які є підставою для остаточного розрахунку між Сторонами.

За умовами пунктів 3.1.1. і 5.1.1. договорів постачання природного газу, покупець зобов'язаний сплатити 100% вартості місячного об'єму природного газу на рахунок постачальника на наступних умовах:

- 50% вартості - на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу;

- 50% вартості - до 15 числа місяця споживання природного газу.

Приватне акціонерне товариство Леся Українка є добросовісним споживачем, оплачувало природний газ в якості попередньої оплати, згідно з умовами договору. Жодних претензій від постачальника стосовно порушень строків оплати природного газу на адресу підприємства не надходило. Водночас, підприємство як споживач - не підписало акти приймання-передачі природного газу за періоди квітень та травень 2015 року на загальну суму 15719,83 грн., про що направлено відповідачу (постачальнику) мотивований лист за вих.№10 від 06.05.2016р.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, спірні акти про постачання газу надійшли на адресу підприємства із значним запізненням, майже через рік після звітного періоду. Відмова від підписання актів обґрунтована тим, що нараховані постачальником обсяги природного газу не відповідають дійсно спожитим (зафіксованим належним чином у Журналі обліку відповідно до показників вимірювальної техніки). Колегія апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова від підписання актів є правомірною і обґрунтованою, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕ від 30.09.2015р. №2494, визначений Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичний об'єм та обсяг розподілу та споживання (постачання) природного газу по об'єкту споживача (алокація) за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передається Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для включення в місячний баланс природного газу по ГТС і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Оператором ГРМ є в даному випадку Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , з яким Позивач уклав договір про розподіл природного газу.

Судом першої інстанції встановлено, що обсяг споживання (постачання) природного газу ПрАТ Леся Українка за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 року, з 01.05.2015 по 08.05.2015 року, визначений Оператором ГРМ незаконно. Ця обставина також встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому визначені Оператором ГРМ обсяги природного газу не можуть використовуватися у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30 березня 2016 року у справі №925/2073/15 встановлені певні обставини стосовно позивача ПАТ Леся Українка , і які мають значення для вирішення даної позовної заяви по суті. Судом, зокрема, визнано протиправними дії Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Черкасигаз щодо обчислення витрат газу ПАТ Леся Українка за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р., з 01.05.2015р. по 08.05.2015р. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, і зобов'язано ПАТ Черкасигаз здійснити перерахунок обсягу витрат газу позивача за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 року, з 01.05.2015 по 08.05.2015 року за фактичними показниками засобу вимірювальної техніки ПАТ Леся Українка .

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції і про те, що згідно з п. 5.2.4. Правил обліку природного газу, у разі використання показувальних або реєструвальних засобів вимірювальної техніки розрахунки об'єму газу повинні заноситись до журналу обліку газу. Ведення журналу обліку газу ПАТ Леся Українка та систематичне перевіряння журналу обліку газу відповідачем - встановлено судовим рішенням, тому обставини, які унеможливлюють обрахування відповідачем кількості спожитого підприємством природного газу за спірний період з 01.04.2015 по 30.04.2015 і з 01.05.2015 по 08.05.2015 року, - відсутні.

Рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/2073/15 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року та постановою Вищого господарського суду від 18 жовтня 2016 року у даній справі.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно доведеності обставини справи, що нарахування об'ємів та вартості спожитого ПрАТ Леся Українка природного газу за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. і з 01.05.2015р. по 08.05.2015рр слід здійснювати за фактичними показниками, зафіксованими у Журналі обліку газу підприємства, а не за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

Оскільки складені Відповідачем акти приймання-передачі природного газу за періоди квітень 2015 року та травень 2015 року не відповідають фактичним показникам спожитого підприємством природного газу, ПрАТ Леся Українка відмовило у підписанні цих актів, про що повідомило Відповідача. Проте, інших актів за вказані періоди Відповідач не направляв, а отриманий лист залишив без відповіді.

Таким чином, за період квітень-травень 2015 року ПрАТ Леся Українка фактично не прийняло та не спожило обсяг природного газу, зазначений відповідачем в актах приймання-передачі. Враховуючи відсутність фактичного споживання природного газу, перераховані кошти за природний газ в якості попередньої оплати є надмірно сплаченими і підлягають поверненню на рахунок підприємства.

Відповідач вимоги позивача не спростував. Доказів належного виконання ним зобов'язання з постачання газу чи повернення коштів позивачу - не надано ні суду першої інстанції станом на момент вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження..

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи відповідача про те, що об'єми постачання газу позивачу відповідач перевірити не може, оскільки об'єми газу підтверджує по фактичних обсягах оператор газотранспортної мережі компанія Укртрансгаз при звірці щомісячних реєстрів постачання, оскільки, треті особи не довели належними та об'єктивними доказами постачання позивачу газу приєднаними мережами в обумовлених об'ємах в квітні-травні 2015р., та не спростували доводи та докази позивача.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, про те, що між сторонами виникли та існували станом на квітень-травень 2015р. договірні відносини оплатної поставки газу як різновиду товару - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Між позивачем та третьою особою ПАТ Черкасигаз 28.01.2015р. підписано окремий договір на розподіл природного газу №01/11416/т-15. Спір в цій частині відсутній. Оплата за транспортування природного газу магістралями вноситься позивачем третій особі за окремими рахунками.

Між позивачем та третьою особою ПАТ Укртрансгаз 28.01.2015р. підписано окремий договір на розподіл природного газу №01/11416/т-15 (а.с. 30-33). Спору в цій частині немає. Оплата за транспортування природного газу приєднаними газовими мережами та магістралями вноситься позивачем третій особі ( Трансгаз ) за окремими рахунками.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що за правовою природою договір №ЧГ-12/00033 від 01.02.2012р. є договором поставки енергоносіїв приєднаними мережами і відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу з використанням майна не для власного (особистого) споживання.

Відносини між сторонами врегульовані також положеннями та приписами: Конституції України; Цивільного кодексу України; Господарського кодексу України; Кодексу газорозподільних мереж постанова НКРЕ від 30.09.2015р. №2494; ЗУ Про ринок природного газу ; Правил постачання природного газу постанова НКРЕ від 30.09.2015р. №2496; Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання - наказ Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. №618; Правилами користування природним газом для юридичних осіб постанова НКРЕ від 13.09.2012р. №1181.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів. Стаття 714 ЦК України регулює, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 693 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк постачання газу, який визначений в п. 1.4 Договору. У відповідача були відсутні претензії стосовно неотримання позивачем газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Наявності тієї обставини, що третя особа ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз ухиляється від виконання рішення господарського суду Черкаської області в частині коригування обліків газу. Перерахування грошових коштів позивачу (платіжне доручення №30 від 21.06.2017р.) - не є тотожним з вимогою суду на проведення коригування обліків газу. Судове рішення не містить вимог про перерахування коштів (боргу) позивачу. Відповідач свої зобов'язання в частині повернення коштів за неотриманий та не спожитий позивачем, але оплачений на умовах передоплати газ - належним чином не виконав. Строк повернення передоплати за газ настав. Позивач з посиланням на приписи ст. 693 ч. 2 ЦК України, Кодексу газорозподільних мереж - правомірно вимагає від відповідача повернення передоплати за невиконаним зобов'язанням.

Станом на 01.01.2018р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за оплачену на умовах передоплати та непоставлену продукцію становить 17829,94 грн. Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання договору постачання газу. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

З приводу доводів відповідача та третіх осіб щодо порушення судом першої інстанції конституційного принципу незворотності дії законів та нормативно правових актів у часі колегія апеляційного суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що спір між сторонами щодо відмови підписання споживачем Актів приймання передачі природного газу за квітень і травень 2015 року виник лише в 2016 році, після того як вищенаведені акти надійшли на адресу позивача, про що свідчить Лист позивача від 06.05.2016 року про відмову в підписанні Актів приймання передачі природного газу за квітень і травень 2015 року. Оскільки договірні відносини між сторонами тривали до 31 жовтня 2017 і споживач був зобов'язаний у відповідності до умов укладеного в 2012 році між сторонами договору перераховувати суми попередньої оплати постачальнику, спір щодо надмірно перерахованої попередньої оплати і не отримання оплаченого обсягу газу виник між сторонами лише в листопаді 2017, після закінчення дії Договору. А тому судом першої інстанції правомірно застосовані норми законів та нормативно правових актів які були чинними на момент виникнення правовідносин між сторонами та були прийняті і розпочали свою дію під час існування між сторонами договірних правовідносин, а відтак посилання скаржника в апеляційній скарзі та третіх осіб в поясненнях на апеляційну скаргу на неправомірність застосування судом першої інстанції тих чи інших норм права є безпідставними.

Таким чином, вищенаведене спростовує доводи скаржника, як безпідставні та необґрунтовані, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повне рішення складено 02.04.2018) у справі № 925/1678/17 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повне рішення складено 02.04.2018) у справі № 925/1678/17 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника. Крім того, судом першої інстанції було вірно здійснено розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повне рішення складено 02.04.2018) у справі № 925/1678/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2018 (повне рішення складено 02.04.2018) у справі № 925/1678/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Газпостач-Черкаси

4. Матеріали справи № 925/1678/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено і підписано: 27.09.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов