Ухвала

від 11.10.2018 по справі 904/4112/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

11.10.2018м. ДніпроСправа № 904/4112/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА", м.Миронівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів "ІМПУЛЬС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Первушин Ю.Ю.

секретар судового засідання Казарова А.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів "ІМПУЛЬС" про стягнення заборгованості у розмірі 139 473, 23 грн. за Договором №23/06/2018 від 23.06.2018.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором №23/06/2018 від 23.06.2018.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.10.2018р. о 14:00.

Позивачем разом з позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову від 10.09.2018, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів "ІМПУЛЬС", які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, розгляд якої призначено в підготовчому засіданні.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилається на наступні осбтавини.

23.06.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №23/06/2018 (далі - договір), за умовами якого відповідач поставляє за заявками позивача товар, а позивач приймає його та зобов'язується оплатити його вартість.

Умовами договору (п. 2.1.) визначено, що асортимент, номенклатура, адреса доставки та кількість товару вказуються в заявці (специфікації) на закупівлю товару а також в рахунках-фактурах.

Відповідно до специфікації №1 до договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар загальна вартість якого складає 248 040,00 грн.

При цьому, у специфікації №1 сторони також погодили порядок розрахунків: 50% - передоплата, 50% - по факту отримання товару, та умови поставки: транспортування за рахунок продавця, місце доставки - Київська обл., с. Миронівка, вул. Степова, 8.

На підставі отриманого рахунку № СФ-00001160 від 22.06.2018 р., згідно платіжного доручення №38 від 25.06.2018 р., у відповідності до узгоджених умов розрахунку позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 124 020,00 грн., що складає 50% вартості товару, погодженого сторонами у специфікації №1.

06.07.2018 року на адресу позивача від відповідача надійшов товар, а саме: Капролон лист толщина 10 мм ширина 410 мм в кількості 70 м.

Однак, вказаний товар не відповідає умовам договору та специфікації №1 щодо кількості, асортименту та якості, оскільки замість погодженої кількості товару Капролон лист толщина 10 мм ширина 410 мм 300 м відповідач передав 70 м цього товару, що не відповідає кількості товару, погодженій у специфікації №1, про що складено акт.

Разом з товаром відповідачем передана видаткова накладна № ВН-00001160 від 02.07.2018 року, в якій зазначена кількість товару Капролон лист толщина 10 мм ширина 410 мм 158,03 м.

11.07.2018 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від прийняття товару, переданого згідно видаткової накладної № ВН-00001160 від 02.07.2018 року, як такого, що не відповідає умовам договору та специфікації №1 щодо кількості та асортименту, а також вимогу повернення сплаченої за нього грошової суми в розмірі 124 020,00 грн.

Однак, станом на дату звернення з позовом до суду, відповідач жодних дій щодо повернення грошових коштів не здійснив, на надіслану вимогу не відреагував.

З інформації, наявної на офіційному сайті Судова влада України (http://court.gov.ua), вбачається, що позивач не єдиний кредитор відповідача. Так, ТОВ Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс зазначається відповідачем також у справах №904/215/18, №904/766/18, №904/3404/18 та №904/1423/18.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 р. у справі №904/1423/18, яким з ТОВ Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс стягнуто 93 482,40 грн. - вартості неякісного товару, 5 163,00 грн. - витрати по оплаті професійної правничої допомоги, 2 300,00 грн. - витрати за проведення судової експертизи та 1 762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 27.07.2018 р.

Наявність інших судових справ майнового характеру, де ТОВ Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс є відповідачем, дає підстави вважати, що при задоволенні позовних вимог в таких судових справах, можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог ПрАТ Київ-Атлантик Україна .

Крім того, той факт, що відповідач має заборгованість перед іншими контрагентами, свідчить про те, що виконання судових рішень, ухвалених на користь таких контрагентів, може потягти витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, а це, в свою чергу, вказує на можливість утруднення виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2018 р. у справі № 910/1642/18:

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс вбачається, що розмір статутного капіталу відповідача складає 10 500,00 грн. В той час, сума, заявлена позивачем до стягнення складає 139 473,23 грн.

Отже, статутний капітал відповідача значно менше заявленої до стягнення суми.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №137130920 від 10.09.2018 р. вбачається, що за відповідачем не зареєстроване жодне нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення в порядку примусового виконання рішення у випадку задоволення позову.

З інформації, отриманої через Портал державних послуг (https://igov.org.ua/), вбачається, що за відповідачем не зареєстровані транспортні засоби, на які можливо було б звернути стягнення в порядку примусового виконання рішення у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Судом враховується, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення іншими особами ( не відповідачем) дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві ( іншим особам) вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс (ідентифікаційний код 37213113, місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_1) в розмірі 142 446,33 грн., які знаходяться в банківських установах на рахунках відповідача, але не більше 142 446,33 грн., інформація про які буде виявлена Державною виконавчою службою в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в тому числі, але не обмежуючись: р/р 26003050275045 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 305299.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувач: Приватне акціонерне товариство "КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА" (08500, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Степова, 8, код ЄДРПОУ 22929481)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод азбестових та резинотехнічних виробів Імпульс (ідентифікаційний код 37213113, 49000, АДРЕСА_1)

Ухвала дійсна до пред'явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" - до 12.10.2021 року.

Ухвала набрала законної сили 11.10.2018 року та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає в подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_1