Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/4579/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 910/4579/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом фізичної особи-підприємця Коваленко Дмитра Олексійовича

до товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1) дочірнього підприємства Кондитерська корпорація Рошен

2) товариства з обмеженою відповідальністю КАРТРАНССЕРВІС

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна

про стягнення 2 542 530,53 грн.

та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН

до фізичної особи-підприємця Коваленко Дмитра Олексійовича

про стягнення 69 369,14 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача за первісним позовом Фастовець В.В. - адвокат

від третьої особи-1 на стороні позивача Чаус О.Я. - представник

від третьої особи-2, на стороні позивача Гордий О.І. - директор

від третьої особи, на стороні відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року фізична особа-підприємець Коваленко Дмитро Олексійович (далі - ФОП Коваленко Д.О., позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН (далі - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , відповідач) про стягнення 2 007 040,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Між позивачем (експедитором) та товариством з обмеженою відповідальністю Картранссервіс (замовником) було укладено договір № 26-06/2014 від 26.06.2014 на транспортно-експедиційні послуги. На виконання вказаного договору позивачеві було пред'явлено до перевезення вантаж - етикетки для кондитерських виробів вартістю 70 848,03 доларів США. Вантаж отримано товариством з обмеженою відповідальністю Картранссервіс на підставі договору № 22/2017 від 12.10.2017 з дочірнім підприємством Кондитерська корпорація Рошен , предметом якого є зобов'язання вказаного вище товариства на підставі заявок корпорації за винагороду від свого імені, але за рахунок замовника надати або організувати надання зазначених договором транспортно-експедиційних та логістичних послуг при міжнародному перевезенні вантажів замовника. У свою чергу, між дочірнім підприємством Кондитерська корпорація Рошен та компанією AMCOR FLEXIBLES ISTAMBUL AMBALAJ SANAYI VE TIGARET A.S. (Туреччина) було укладено контракт № 1/AMC UKR на продаж товару (етикеток для пакування кондитерських виробів) від 22.09.2010.

Позивач на виконання договору № 194 на транспортно-експедиційні послуги від 03.12.2014 між позивачем (експедитором) та товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН (виконавцем) подав останньому заявку на перевезення вантажу, етикеток загальною вагою 21 тонна, за маршрутом Стамбул (Туреччина) - Яготин (Укоаїна). Дата завантаження 14-15.12.2017.

15.12.2017 вантаж було завантажено на належний відповідачу транспортний засіб, водій ОСОБА_6, оформлено СМR № 0982654 від 15.12.2017.

20.12.2017 відбулася ДТП, внаслідок якої автомобіль перекинувся, вантаж було пошкоджено.

У зв'язку з цим позивач просив суд відшкодувати шкоду за рахунок відповідача, яка складається з вартості вантажу - етикеток в розмірі 70 848,03 доларів США, що станом на 11.01.2018 становило 2 007 040,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4579/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2018, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача дочірнє підприємство Кондитерська корпорація Рошен (далі - ДП КК Рошен , третя особа-1 на стороні позивача) та товариство з обмеженою відповідальністю КАРТРАНССЕРВІС (далі - ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , третя особа-2 на стороні позивача).

16.05.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані представником третьої особи на стороні позивача-2 (ТОВ КАРТРАНССЕРВІС ) пояснення, в яких сторона зазначила, що підтримує поданий позов, вважає його правомірним та обґрунтованим. Представник ТОВ КАРТРАНССЕРВІС вказав, що товариство визнає претензію ДП КК Рошен про відшкодування завданих йому збитків та відшкодовує такі збитки по мірі здійснення такого відшкодування позивачем на користь ТОВ КАРТРАНССЕРВІС .

22.05.2018 представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що між ним та публічним акціонерним товариством Страхова компанія Країна (далі - ПАТ СК Країна ) був укладений договір добровільного страхування відповідальності автомобільних перевізників № УА 140697 від 29.08.2017, тому завдані збитки повинен відшкодовувати страховик в межах визначеної договором відповідальності. Зважаючи на викладене, відповідач просив залучити до участі у справі як другого відповідача ПАТ СК Країна . Крім того, представник відповідача просив суд врахувати ту обставину, що позивач здійснив відшкодування збитків частково, в розмірі меншому, ніж заявив до стягнення з відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2018 відкладено підготовче засідання на 31.05.2018, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство Страхова компанія Країна (далі - ПАТ СК Країна , третя особа на стороні відповідача).

Крім того, 22.05.2018 відповідачем - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН був поданий зустрічний позов до ФОП Коваленко Д.О. про стягнення 69 369,14 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФОП Коваленком Д.О. зобов'язання оплатити послуги з перевезення вантажу, надані ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН на виконання умов договору на транспортно-експедиційні послуги № 194 від 03.12.2014.

Вважаючи, що його права порушені, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в загальному розмірі 69 369,14 грн., з яких: 61 747,00 грн. - основний борг, 6 381,09 грн. - пеня, 1 241,05 грн. - інфляційна складова боргу.

Позивач за первісним позовом вважав, що прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним є недоцільним, оскільки це ускладнить та затягне розгляд даної справи, а заявлені ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН зустрічні позовні вимоги вважав такими, що не пов'язані з первісним позовом підставами їх виникнення, тому просив суд відмовити у прийнятті зустрічного позову до розгляду, про що зазначив у поданих ним 31.05.2018 запереченнях.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2018, після усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічної позовної заяви, вказану заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/4579/18, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2018.

31.05.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана ФОП Коваленко Д.О. відповідь на відзив, позивач за первісним позовом не погоджувався з твердженнями відповідача про те, що відшкодовувати завдані збитки в межах передбаченої умовами страхового договору відповідальності повинен страховик - ПАТ СК Країна , а покладення такого зобов'язання на відповідача є можливим в частині, що перевищує ліміт відповідальності страховика. Позивач заперечував проти залучення до участі у справі ПАТ СК Країна , як співвідповідача, оскільки вважав, що підстави відповідальності ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , як перевізника, і ПАТ СК Країна , як його страховика, є різними. Підставою відповідальності ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , а також підставою даного позову є саме договір перевезення, укладений між позивачем - ФОП Коваленко Д.О. та відповідачем - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , ПАТ СК Країна не є стороною вказаного правочину. Враховуючи викладене, позивач просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення ПАТ СК Країна як співвідповідача у справі.

Також 31.05.2018 до суду були подані пояснення третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом - ПАТ СК Країна , в яких остання вказала, що на час подання даних пояснень до суду строк для прийняття нею, як страховиком, рішення щодо даного випадку, який має ознаки страхового, не настав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2018 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.07.2018.

03.07.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана позивачем за первісним позовом заява про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтована тим, що після оплати послуг експедитора, розмитнення та утилізації непридатного до використання товару розмір збитків, завданих ДП КК Рошен , збільшився, у зв'язку з чим дочірнє підприємство звернулось до перевізника - ТОВ КАРТРАНССЕРВІС з відповідною претензією, а ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , у свою чергу, звернулось до позивача - ФОП Коваленко Д.О. Зважаючи на викладене, позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом збитки в розмірі 2 542 530,53 грн., до складу яких включено: 2 007 040,59 грн. - вартість не придатного до використання вантажу, 402 576,12 грн. - податок на додану вартість, 95 851,46 грн. - ввізне мито, 11 327,78 грн. - частина вартості послуг експедитора наданих ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , 22 059,60 грн. - вартість утилізації непридатного до використання вантажу, 1 338,02 грн. - інфляційна складова боргу, 2 336,96 грн. - 3% річних. Вказана заява ФОП Коваленко Д.О. була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2018 викликано ДП КК Рошен , ТОВ КАРТРАНССЕРВІС та ПАТ СК Країна як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у підготовче засідання, призначене на 19.07.2018.

19.07.2018 представник третьої особи-1 на стороні позивача - ДП КК Рошен подав пояснення, в яких вказав, що положеннями п. 6.2 договору № 22/2017 від 12.10.2017 на експедитора покладена відповідальність за цілість і збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту розвантаження в межах, визначених ст.ст. 17, 23, 25 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956. Так, ст. 23 Конвенції встановлено, що відшкодуванню підлягають плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу. А згідно зі ст. 27 Конвенції, якщо суми, які використовуються для розрахунку компенсації, не виражені у валюті країни, в якій пред'явлена вимога щодо сплати, конвертація здійснюється за валютним курсом, який застосовується у день і в місці виплати відшкодування. Враховуючи викладене, представник ДП КК Рошен просив суд задовольнити позовні вимоги, заявлені ФОП Коваленко Д.О.

Представник відповідача за первісним позовом подав відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, вважав, що під час здійснення розрахунку розміру завданих збитків в частині вартості вантажу (етикеток) правомірним буде застосовувати курс валют, що існував на момент оплати ДП КК Рошен такого товару на користь його виробника - AMCOR FLEXIBLES ISTAMBUL AMBALAJ SANAYI VE TIGARET A.S. (Туреччина). Крім того, заперечував проти стягнення податку на додану вартість, ввізного мита, вартості утилізації та вартості послуг експедитора, вважаючи заявлені до стягнення суми необгрунтованими.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2018 викликано ПАТ СК Країна , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у підготовче засідання, призначене на 31.07.2018.

30.07.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована відповідь позивача за первісним позовом на відзив та пояснення третьої особи-1 на стороні позивача.

31.07.2018 третя особа на стороні відповідача - ПАТ СК Країна подала до суду заяву, в якій вказала, що між нею та відповідачем за первісним позовом - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН була укладена угода, якою погоджено порядок виплати частинами страхового відшкодування в загальному розмірі 1 506 375,00 грн.

Крім того, відповідачем за первісним позовом були подані письмові пояснення, в яких сторона підтримала раніше викладену нею правову позицію.

У судовому засіданні 31.07.2018 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 30.08.2018.

У судовому засіданні 30.08.2018 судом оголошено перерву до 13.09.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2018 викликано ПАТ СК Країна , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання, призначене на 13.09.2018.

У судовому засіданні 13.09.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги за первісним позовом з урахуванням заяви про збільшення їх розміру підтримав, просив суд первісний позов задовольнити, а також просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача проти задоволення первісного прозову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у його задоволенні відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу по суті.

У судовому засіданні 13.09.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.09.2010 між компанією AMCOR FLEXIBLES ISTAMBUL AMBALAJ SANAYI VE TIGARET A.S. (продавець), Туреччина, та ДП КК Рошен (покупець) був укладений контракт № 1/АМС UKR (далі - контракт), згідно з умовами якого продавець зобов'язувався продати, а покупець придбати і оплатити наступний товар: етикетки для упаковки кондитерських виробів (далі - товар). Кількість товару, умови поставки, найменування, асортимент та його ціна визначаються додатками, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Додатком від 18.12.2017 до вищевказаного контракту сторони погодили поставку товару загальною вартістю 70 848,03 дол. США.

З метою організації перевезення вищевказаного товару між ДП КК Рошен (замовник) та ТОВ КАРТРАНССЕРВІС (експедитор) був укладений договір № 22/2017 від 12.10.2017 (далі - договір № 22/2017), предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортно-експедиційному і логістичному обслуговуванні вантажів, заявлених до перевезення експедитору замовником.

Пунктом 6.2 договору № 22/2017 на експедитора покладена відповідальність за цілісність і збереження вантажу з моменту прийняття під завантаження і до моменту розвантаження на складах, зазначених в заявці, в міру і в межах визначених ст. ст. 17, 23, 25 Конвенції.

Відповідно до п. 6.3 договору № 22/2017 підставою для матеріальної відповідальності експедитора в цьому випадку є складений представниками замовника, експедитора і перевізника акт про пошкодження та/або втрату вантажу відповідно до форми, затвердженої замовником.

Згідно з п. 6.4 договору № 22/2017 факт, причини і кількість пошкодженого вантажу повинні бути підтверджені актом експертизи торгово-промислової палати (ТПП).

Положеннями п. 6.5 договору № 22/2017 передбачено, що обставини, пов'язані з пошкодженням і втратою вантажів, фіксуються в міжнародній товаротранспортній накладній (ЗМ1).

Відповідно до п. 6.6 договору № 22/2017 у разі, якщо замовнику необхідно провести додаткове обстеження вантажу з метою встановлення можливості його використання в господарській діяльності, замовник повинен повідомити дату проведення такого обстеження та прийняття відповідного рішення (не пізніше 5 робочих днів з дня виявлення пошкоджень).

З метою виконання покладених на нього договором перевезення № 22/2017 обов'язків ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , як замовник, уклало з ФОП Коваленком Д.О., як експедитором, договір-доручення № 26-06/2014 від 26.06.2014 (далі - договір № 26-06/2014), згідно з умовами якого експедитор зобов'язувався на основі заявок замовника і за винагороду від свого імені, але за рахунок замовника, виконати або організувати виконання зазначених даним договором транспортних послуг, пов'язаних з експортними, імпортними та внутрішніми перевезеннями вантажів замовника. Сплатою за послуги експедитора є різниця суми, отриманої експедитором від замовника, та суми сплаченої експедитором виконавцю.

Пунктом 2.1.5 договору № 26-06/2014 передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. При дорученні виконання зобов'язання третій особі, експедитор не звільняється від відповідальності перед замовником за виконання даного договору.

Експедитор несе відповідальність за цілісність та збереження вантажу з моменту прийняття до завантаження та до моменту вивантаження на складах вказаних замовником у мірі та рамках визначених вимогами міжнародних конвенцій та законодавства України (п. 2.1.7 договору № 26-06/2014).

У свою чергу, ФОП Коваленко Д.О. (експедитор) уклав з ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН (виконавець) договір на транспортно-експедиційні послуги № 194 від 03.12.2014 (далі - договір № 194), згідно з умовами якого виконавець зобов'язувався прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж контрагентів, з якими останній має договори про надання експедиційних та логістичних послуг, до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а експедитор зобов'язувався оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.5 договору № 194 виконавець несе відповідальність (відповідає за дії чи недогляди своїх водіїв, інформацію про яких він подавав експедитору, та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення) за цілісність та збереження вантажу з моменту прийняття до завантаження і до моменту вивантаження на складах, вказаних у заявці, у мірі та межах, визначених ст. ст. 17, 23, 25 Конвенції. У випадку пошкодження та/або втрати вантажу з вини виконавця, останній сплачує розраховану відповідно до вищевказаних норм Конвенції грошову компенсацію з врахуванням 5% річних, які розраховуються відповідно до ст. 27 Конвенції та санкції, визначені п. 4.4 договору.

Підставою для матеріальної відповідальності виконавця в цьому випадку є складений представниками отримувача, виконавця та експедитора акт про пошкодження та/або втрату вантажу відповідно до форми, визначеної отримувачем вантажу (п. 4.6 договору № 194).

Пунктом 4.7 договору № 194 передбачено, що факт, причини та кількість пошкодженого вантажу повинні підтверджуватись актом експертизи торгово-промислової палати (ТПП). Незалежно від того, за рахунок якої із сторін покривалися витрати по проведенню експертизи, ці витрати відшкодовуються стороною, що буде визнана винною в пошкодженні вантажу.

Згідно з п. 4.8 договору № 194 обставини, пов'язані з несхоронністю вантажів та іншими порушеннями договору перевезення, фіксуються в міжнародній товаротранспортній накладній (CMR).

Відповідно до п. 4.8 договору № 194 у разі, якщо отримувачу вантажу необхідний час для визначення долі пошкодженого вантажу (прийняття рішення щодо можливості використання його у своїй діяльності) та прийняття останнім рішення про неможливість такого використання повністю або частково, виконавець повинен вивезти непридатний для використання вантаж з місця приймання вантажу протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення експедитора. Якщо непридатний для використання вантаж не буде вивезений виконавцем протягом 1 місяця з дня отримання повідомлення експедитора, його буде утилізовано з наступним стягненням плати за таку утилізацію з виконавця.

Згідно з долученою до матеріалів справи заявкою на перевезення ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН зобов'язувалось здійснити перевезення вантажу за маршрутом Стамбул (Туреччина) - Яготин (Україна) автомобілем Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1/ НОМЕР_1, водій ОСОБА_6, строк доставки - до 20.12.2017.

Факт здійснення перевезення та отримання 03.01.2018 вантажу належним вантажоодержувачем - ДП КК Рошен підтверджується СМR-накладною А № 0982654, також долученою до матеріалів справи.

Однак, під час здійснення вищевказаного перевезення відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль, що здійснював перевезення, перекинувся у полі та отримав механічні пошкодження. Викладене підтверджується протоколом правопорушення СР № 0999071 від 20.12.2017 та авторизаціями на ремонт СР № 2293129, СР № 2293128.

Актом про приймання матеріалів № 002 від 03.01.2018 було зафіксовано, що під час розвантаження встановлено, що продукція має незадовільний товарний вигляд - на всіх піддонах порушена транспортна упаковка з доступом до товару. Зі слів водія автомобіль потрапив у ДТП. Під час огляду продукції Румунською митницею була пошкоджена упаковка, товар перекладений на інші піддони. Точну кількість товару можливо визначити лише на виробництві після перегляду індивідуального маркування кожної окремої бобіни.

У СМR-накладній А № 0982654 сторонами здійснена відмітка про складення акту № 002 від 03.01.2018.

Київською торгово-промисловою палатою був складений акт експертизи № І-12 від 03.01.2018, відповідно до якого в пред'явленому експерту напівпричепі, доставленому сидельним тягачем № НОМЕР_2/ НОМЕР_4 без пломб, фактично знаходилось 27 ящиків з механічними пошкодженнями, в яких знаходиться плівка в рулонах з нанесеним декоративним малюнком для кондитерського виробництва у кількості 2546 рулонів. Усі 2546 рулонів мають нерівномірне намотування плівки, тобто зміщення плівки різноманітного ступеню від внутрішнього діаметру рулонів, плівка волога та частково забруднена.

За приписами ст. 50 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов'язані забезпечити дотримання таких вимог: 1) матеріали, які використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повинні бути джерелом забруднення; 2) матеріали для первинного пакування зберігаються у спосіб, який унеможливлює їх забруднення; 3) пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність упаковки.

При цьому, відповідно до положень ст. 1 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів :

- забруднення - це наявність або поява небезпечного фактора в харчовому продукті;

- первинне пакування - це пакування харчових продуктів у будь-яку обгортку або упаковку (контейнер), що безпосередньо контактує з харчовим продуктом.

Зважаючи на те, що вантаж не міг бути використаний за призначенням, а саме для первинного пакування кондитерських виробів, ДП КК Рошен звернулося до ТОВ КАРТРАНССЕРВІС з претензією № 10/01 від 11.01.2018, в якій просило відшкодувати збитки в розмірі 70 848,03 дол. США, що на дату складення претензії становить 2 007 040,59 грн., завдані порушенням договору № 22/2017 від 12.10.2017. При цьому, дочірнє підприємство залишило за собою право збільшити розмір збитків у випадку понесення додаткових витрат.

ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , у свою чергу, звернулося з претензією № 17/1 від 17.01.2018 до позивача - ФОП Коваленка Д.О., в якій просило сплатити грошові кошти в розмірі 2 007 040,59 грн.

Розглянувши вищевказану претензію, позивач надав ТОВ КАРТРАНССЕРВІС відповідь-лист від 19.02.2018, в якому вимоги товариства визнав обґрунтованими та просив розстрочити виплату шляхом здійснення щомісячних платежів по 167 253,37 грн., починаючи з березня 2018 року не пізніше 23-25 числа кожного місяця.

ФОП Коваленко Д.О. також звернувся з претензією № 1 від 17.01.2018 до свого контрагента - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , в якій просив сплатити на його користь грошові кошти в розмірі 2 007 040,59 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 19.02.2018 між ДП КК Рошен (кредитор) та ТОВ КАРТРАНССЕРВІС (боржник) була укладена угода про досудове врегулювання спору, згідно з умовами якої боржник зобов'язувався за рахунок власних коштів сплатити на користь кредитора грошові кошти у сумі 2 007 040,59 грн. згідно з погодженим сторонами графіком, а кредитору було надано право вимагати від боржника виконання такого обов'язку та покладено на кредитора обов'язок прийняти таке виконання від боржника.

У зв'язку зі сплатою ввізного мита, податку на додану вартість, оплатою послуг перевезення та утилізацію непридатного до використання за призначенням товару (вантажу) ДП КК Рошен були понесені додаткові витрати, внаслідок чого останнє звернулось з претензією № 154/06 від 20.06.2018 до ТОВ КАРТРАНССЕРВІС та просило додатково відшкодувати збитки в загальному розмірі 593 461,96 грн., а ТОВ КАРТРАНССЕРВІС звернулось з аналогічною претензією № 212 від 21.06.2018 до ФОП Коваленка Д.О.

З огляду на те, що вищевказана претензія була отримана позивачем під час розгляду даної справи у суді, останній подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача збитки в загальному розмірі 2 542 530,53 грн., з яких: 2 007 040,59 грн. - вартість не придатного до використання вантажу, 402 576,12 грн. - податок на додану вартість, 95 851,46 грн. - ввізне мито, 11 327,78 грн. - частина вартості послуг експедитора, наданих ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , що були оплачені ДП КК Рошен , 22 059,60 грн. - вартість утилізації непридатного до використання вантажу, 1 338,02 грн. - інфляційна складова боргу, 2 336,96 грн. - 3% річних.

Виконання взятих на себе ФОП Коваленко Д.О. зобов'язань щодо відшкодування на користь ТОВ КАРТРАНССЕРВІС збитків підтверджується платіжними дорученнями № 180 від 30.03.2018, № 196 від 27.04.2018, № 217 від 25.05.2018, № 242 від 22.06.2018, № 265 від 25.07.2018, № 294 від 28.08.2018, № 299 від 31.08.2018.

У свою чергу, відшкодування ТОВ КАРТРАНССЕРВІС збитків на користь ДП КК Рошен підтверджується платіжними дорученнями № 33 від 30.03.2018, № 43 від 27.04.2018, № 54 від 25.05.2018, № 23 від 22.06.2018, № 46 від 25.07.2018, № 125 від 28.08.2018, № 129 від 31.08.2018.

Проте, відповідач - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН сплачені позивачем грошові кошти не відшкодував, у зв'язку з чим позивач просить відшкодувати завдані відповідачем збитки в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Частинами 1, 4 ст. 23 Конвенції встановлено, якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Положеннями ст. 25 Конвенції передбачено, що у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23. Розмір компенсації не може, однак, перевищувати у випадку пошкодження всієї відправки, суми компенсації, яка підлягала б сплаті при втраті всього вантажу.

Як вже було встановлено судом, до складу збитків позивачем віднесено, в тому числі, й вартість не придатного до використання товару (вантажу) в розмірі 2 007 040,59 грн.

Так, вартість вищевказаного товару (вантажу) згідно з інвойсом від 15.12.2017 та додатком від 18.12.2017 до контракту становить 70 848,03 дол. США.

Розраховуючи розмір завданих йому збитків, ДП КК Рошен визначило еквівалент вищевказаної суми в національній валюті України за курсом, встановленим Національним банком України, що існував станом на день складення претензії № 10/01 від 11.01.2018.

Заперечуючи проти вищевикладеного, відповідач - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН вказав, що розмір завданого збитку необхідно обраховувати за курсом, встановленим Національним банком України, що існував на день, коли фактично здійснювалась оплата зазначеного інвойсу від 15.12.2017 та придбання відповідної іноземної валюти з цією метою.

Суд погоджується з твердженнями відповідача та зазначає, що правомірним буде відшкодування збитків в розмірі фактично понесених витрат, а отже, визначення розміру збитку в національній валюті України необхідно здійснювати із застосуванням кусу валют, встановленого Національним банком України станом на 08.02.2018 (27,119656 грн. за 1 дол. США), оскільки, як свідчать долучені до матеріалів справи платіжне доручення в іноземній валюті № 210 та банківська виписка про здійснення SWIFT-переказу грошових коштів, оплата продукції, придбаної ДП КК Рошен , була здійснена останнім саме 08.02.2018.

Таким чином, розмір збитку в частині вартості не придатного до використання товару (вантажу) становить 1 921 381,52 грн. (70 848,03 дол. США * 27,119656).

Частиною 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Разом з тим, у зв'язку з пошкодженням, списанням та утилізацією товару (вантажу), оскільки такий товар не може бути використаний у господарській діяльності ДП КК Рошен , останнє втрачає право на податковий кредит згідно з приписами ч. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

З огляду на те, що вантаж перетнув митний кордон України, ДП КК Рошен було зобов'язане сплатити ввізне мито не залежно від наявності або відсутності можливості використати у своїй господарській діяльності ввезений ним товар.

Нарахування та сплата податку на додану вартість в розмірі 402 576,12 грн., а також ввізного мита в розмірі 95 851,46 грн. підтверджується долученим до матеріалів справи митною декларацією ІМ40АА та платіжним дорученням № 4740 від 29.05.2018.

Понесення ДП КК Рошен збитків на оплату послуг з перевезення, наданих ТОВ КАРТРАНССЕРВІС в розмірі 72 974,78 грн. підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 03.01.2018 та платіжними дорученнями № 1980 та № 1979 від 01.03.2018.

Водночас, позивач просить відшкодувати лише частину вартості послуг з перевезення, наданих ТОВ КАРТРАНССЕРВІС , в розмірі 11 327,78 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства та є правом позивача.

Здійснення витрат на утилізацію непридатного для використання товару (вантажу) внаслідок його пошкодження під час перевезення в розмірі 22 059,60 грн. підтверджується договором про надання послуг з утилізації № 117-182 від 07.06.2018, актом прийому-здачі товару на утилізацію від 21.06.2018, рахунком на оплату № 1840 від 07.06.2018, актом надання послуг № 2142 від 21.06.2018, платіжним дорученням № 5519 від 20.06.2018.

Наявність протиправної поведінки водія ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , що здійснював перевезення вантажу, підтверджується протоколом правопорушення СР № 0999071 від 20.12.2017, доказів оспорення та скасування якого представниками сторін суду не надано. Доказів відсутності вини водія ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН до матеріалів справи сторонами також не долучено.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що допущене водієм ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН порушення правил дорожнього руху призвело до дорожньо-транспортної пригоди, що мало наслідком пошкодження вантажу та непридатність його до використання за призначенням.

За таких обставин, оскільки позивачем доведено наявність усіх елементів цивільно-правової відповідальності, суд дійшов висновку, що обставини справи в їх сукупності свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення збитків.

Разом з тим, судом встановлено, що на підставі договору добровільного страхування відповідальності автомобільних перевізників № УА 140697 від 29.08.2017, страховиком відповідача - ПАТ СК Країна було здійснено виплату на користь особи, яка понесла збитки, - ДП КК Рошен в розмірі 836 266,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9940 від 29.08.2018.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі в частині стягнення збитків в розмірі 836 266,38 грн. підлягає закриттю.

Крім того, суд бере до уваги укладене між відповідачем - ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН та ПАТ СК Країна погодження порядку виплати страхового відшкодування від 31.07.2018, умовами якого сторони погодили графік виплати страхового відшкодування в загальному розмірі 1 506 375,00 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі Загальні положення про зобов'язання книги 5 цього Кодексу, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Враховуючи викладену правову позицію вищих судових інстанцій, господарський суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової боргу, нарахованих на суму збитків, що підлягають відшкодуванню, заявлена позивачем правомірно.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства. Відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у визначених позивачем розмірах, а саме: 3% річних в розмірі 2 336,96 грн., інфляційна складова боргу в розмірі 1 338,03 грн.

Щодо заявлених ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.12.2014 між ФОП Коваленком Д.О. (експедитор) та ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН (виконавець) був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги № 194 (далі - договір № 194).

Відповідно до п. 1.1 договору № 194 виконавець зобов'язується прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж контрагентів, з якими останній має договори про надання експедиційних та логістичних послуг, до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а експедитор зобов'язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору № 194, укладаючи цей договір від свого імені, експедитор набуває прав та несе обов'язки вантажоотримувача або вантажовідправника залежно від умов перевезення вантажу за кожною окремою заявкою, у тому числі, без надання окремих повноважень від своїх контрагентів має право від свого імені звертатися з претензіями та позовами до виконавця у разі порушення ним умов договору та конкретного перевезення.

Пунктом 1.3 договору № 194 передбачено, що перевезення вантажів здійснюватимуться на підставі заявок, які визначатимуть попередньо узгоджені сторонами по факсу та/або засобами електронної пошти умови транспортування, окремих вантажів чи партій вантажів. Передача заявок здійснюватиметься засобами електронної пошти.

Відповідно до п. 1.4 договору № 194 факт та дата прийняття вантажу до перевезення підтверджується складанням міжнародної товаротранспортної накладної (типу CMR), в якій зазначаються усі відомості, визначені ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (надалі Конвенція).

Положеннями п. 3.4 договору № 194 встановлений термін оплати - протягом 14 робочих днів з дня розвантаження за умови своєчасного подання виконавцем документів, визначених п. 2.1.10.

Згідно з п. 2.1.10 договору № 194 на виконавця покладений обов'язок надати експедитору необхідну документацію, що підтверджує виконання перевезення в т.ч. копії міжнародних товаротранспортних накладних з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акти прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт, рахунки, податкові накладні тощо протягом 10 днів з моменту розвантаження.

Крім того, п. 3.1 договору № 194 встановлено, що експедитор здійснює розрахунки з виконавцем відповідно до умов, вказаних у відповідній заявці на перевезення.

Матеріали справи свідчать, що умови окремого перевезення були погоджені сторонами в заявці без номеру та дати (далі - заявка), відповідно до якої ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН зобов'язувався виконати міжнародне перевезення за маршрутом Стамбул (Туреччина) - Яготин (Україна) автомобілем Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1/ НОМЕР_1, водій ОСОБА_6.

Сторони також погодили у вищевказаній заявці вартість перевезення та умови оплати. Так, сума фрахту за кожне авто складала 2 200 дол. США, які підлягали сплаті у гривні за курсом НБУ на момент прибуття автомобіля (початку розмитнення) згідно з рахунком протягом 14 днів після отримання оригіналів документів.

Виконання позивачем за зустрічним позовом замовленого перевезення не заперечується сторонами та підтверджується СМR-накладною А № 0982654, яка також свідчить про отримання 03.01.2018 вантажу належним вантажоодержувачем - ДП КК Рошен .

Судом встановлено, що вантаж прибув до місця призначення 03.01.2018. Зважаючи на встановлений сторонами в укладених ними правочинах порядок розрахунку вартості перевезення, суд здійснивши власний розрахунок та дійшов висновку, що її розмір становить 61 747,89 грн. (2 200 дол. США х 28,067223 - встановлений НБУ станом на 03.01.2018 курс іноземної валюти). Водночас, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення основний борг у меншому розмірі, а саме 61 747,00 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам укладених сторонами договорів і є правом позивача.

На виконання умов договору № 194 та заявки ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН направив на адресу відповідача документи, передбачені умовами укладених сторонами договорів, що підтверджується експрес-накладною № 59000308913005 від 04.01.2018, складеною підприємством поштового зв'язку Нова Пошта , перелік послуг якого не передбачає складання опису вкладення поштової кореспонденції. Факт направлення вказаних документів на адресу ФОП Коваленка Д.О. його представником не заперечувався.

Крім того, ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН звернулося до ФОП Коваленко Д.О. з претензією № 549 від 07.05.2018, в якій вимагало сплатити заборгованість, в тому числі, за виконане перевезення в сумі 61 747,00 грн. Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у поштове відправлення № 0813212152987 та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку від 07.05.2018.

Однак, ФОП Коваленко Д.О. свої зобов'язання за договором не виконав та надані ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН послуги перевезення у встановлений сторонами строк не оплатив, у зв'язку з чим у ФОП Коваленко Д.О. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 61 747,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

При цьому, суд зазначає, що встановлені судом обставини щодо незбереження ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН , як перевізником, цілісності вантажу згідно з положеннями ст.ст. 923, 924 Цивільного кодексу України та ст.ст. 313, 314 Господарського кодексу України є підставою для стягнення з останнього збитків та/або штрафних санкцій та не є підставою для не оплати перевезення, факт виконання якого також встановлений судом та сторонами не оспорюється.

Крім того, пунктом 3.3 договору № 194 передбачено, що у випадку незгоди експедитора із виставленим рахунком, останній заявляє свої заперечення у письмовому вигляді протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку.

Водночас, відповідач за зустрічним позовом доказів направлення письмових заперечень щодо виставленого йому рахунку за послуги з перевезення не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 61 747,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 381,09 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторонами визначений наступний строк оплати послуг перевезення - протягом 14 днів після отримання оригіналів документів. З експрес-накладної № 59000308913005 від 04.01.2018 вбачається, що розрахунковою датою прибуття поштового відправлення є 05.01.2018. Отже, строк виконання зобов'язання з оплати послуг перевезення вантажу настав 19.01.2018, а прострочення виконання вказаного зобов'язання почалось з 20.01.2018. Разом з тим, як вбачається з розрахунку пені та інфляційної складової боргу, наведеного в зустрічному позові, позивач здійснює нарахування вказаних позовних вимог з більш пізнього терміну, а саме з 26.01.2018, що не суперечить умовам укладених сторонами правочинів та є правом позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач за зустрічним позовом виконане позивачем перевезення не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 договору № 194 передбачено, що у випадку прострочення платежів, сторона, яка допустила прострочення, сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення та на вимогу сторони, на користь якої належать платежі, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені за період з 26.01.2018 по 18.05.2018, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов укладених сторонами договорів. Відтак, стягненню з відповідача за зустрічним позовом підлягає пеня у розмірі, визначеному позивачем, а саме 6 381,09 грн.

Також позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 1 241,05 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що з огляду на допущене відповідачем за зустрічним позовом порушення зобов'язання, вимога про стягнення з нього інфляційної складової боргу заявлена позивачем за зустрічним позовом правомірно.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу за визначений позивачем за зустрічним позовом період з 26.01.2018 по 18.05.2018, суд встановив, що її розмір становить 1 744,96 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Відтак, стягненню з відповідача за зустрічним позовом підлягає інфляційна складова боргу в розмірі, визначеному позивачем, а саме - 1 241,05 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені у первісному позові підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ СЕРВІС-ЧЕМПІОН збитків в розмірі 1 616 930,10 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 1 338,03 грн. та 3% річних в розмірі 2 336,96 грн. В частині стягнення збитків в розмірі 836 266,38 грн. провадження за первісним позовом підлягає закриттю. Позовні вимоги заявлені у зустрічному позові підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір розподілений судом між сторонами з урахуванням положень п. 2 ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження за первісним позовом в частині стягнення збитків в розмірі 836 266,38 грн. закрити.

2. Первісний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, ідентифікаційний код 33944030) на користь фізичної особи - підприємця Коваленка Дмитра Олексійовича (02098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) збитки в розмірі 1 616 930,10 грн. (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 10 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 1 338,03 грн. (одна тисяча триста тридцять вісім грн. 03 коп.), 3% річних в розмірі 2 336,96 грн. (дві тисячі триста тридцять шість грн. 96 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 851,57 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят одна грн. 57 коп.).

4. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваленко Дмитра Олексійовича (02098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 15,00 грн. (п'ятнадцять грн. 00 коп.).

6. Зустрічний позов задовольнити повністю.

7. Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваленка Дмитра Олексійовича (02098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ЧЕМПІОН (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, ідентифікаційний код 33944030) основний борг в розмірі 61 747,00 грн. (шістдесят одна тисяча сімсот сорок сім грн. 00 коп.), пеню в розмірі 6 381,09 грн. (шість тисяч триста вісімдесят одна грн. 09 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 1 241,05 грн. (одна тисяча двісті сорок одна грн. 05 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова