Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/9557/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2018Справа № 910/9557/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Приватна служба охорони - Граніт

до Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард в особі філії Птахофабрика Перше травня Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард

про стягнення 496916 грн.,

за участі представників :

від позивача - Куриченко М.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Палійчук В.О. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Приватне підприємство Приватна служба охорони - Граніт звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард в особі філії Птахофабрика Перше травня Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони в розмірі 496916 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання охоронних послуг №8/11/17 від 08.11.2017 відповідно до узгоджених сторонами цін, своєчасно та в повному обсязі не оплачені надані позивачем послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 496916 грн., яку просить стягнути позивач.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зокрема зазначив, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за актами №02-11/17 від 16.12.2017, №05-12/17 від 31.12.2017, №04-01/18 від 16.02.2018, №13-02/18 від 16.03.2018, №20-03/18 від 31.03.2018 та №28-04/18 від 10.04.2018, проте з актів №04-01/18 від 16.02.2018 на суму 183964 грн. та №13-02/18 від 16.03.2018 на суму 210816 грн. відсутнє посилання на місяць у якому позивачем здійснювалось надання послуг, також вказані акти складені поза термінами, що визначені у договорі, у зв'язку з чим, включення позивачем до загальної суми заборгованості, заборгованості за вказаними актами в розмірі 394780 грн. є безпідставним, а відтак, враховуючи часткові оплати відповідачем наданих послуг, останній вважає, що за ним рахується заборгованість в розмірі 102136 грн. Крім того, відповідач зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору не врегульовано порядок здійснення остаточних розрахунків між сторонами після розірвання останнього, а відтак, враховуючи що позивачем не звертався до відповідача із вимогою щодо сплати заборгованості, відповідач вважає, що обов'язок з остаточного розрахунку за надані позивачем послуги у відповідача не настав.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2017 між Приватним підприємством Приватна служба охорони - Граніт (виконавець) та Публічним акціонерним товариством Агрохолдинг Авангард в особі філії Птахофабрика Перше травня Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (замовник) укладено Договір №8/11/17 про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником від охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату (п.2.1 Договору).

Згідно з п.7.1 Договору, вартість людино/години на об'єкті охорони складає 24 грн./год.

Відповідно до п.7.2 Договору, вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об'єкті охорони протягом місяця 12 умовних охоронників на добу згідно дислокації постів, а також наявної фактичної кількості охоронників в черговій зміні, виходячи із полуторного складу кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% наповненням.

Загальна сума щомісячної плати за даним договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об'єкті охорони (24 грн./год.), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (12 цілодобових постів), та складає 210816 грн. з ПДВ (п.7.3 Договору).

За умовами п.7.4 Договору, оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

У п.7.5 Договору визначено, що охоронне агентство зобов'язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідно до п.8.3 Договору, дія договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор припинення, розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 20 днів.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору.

Згідно з п.10.1 Договору, договір набирає чинності з 08.11.2017 і діє до 08.11.2018.

Додатком №1 до договору Дислокація об'єкту охорони , сторони погодили перелік об'єктів замовника, які підлягають охороні та режим охорони вказаних об'єктів.

Відповідно до Акту прийняття об'єкту під охорону, 08.11.2017 позивачем було прийнято під охорону належні відповідачу об'єкти.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватного підприємства Приватна служба охорони - Граніт належним чином надавало відповідачеві зумовлені договором послуги за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами здачі-прийняття виконаних робіт/наданих послуг №02-11/17 від 16.12.2017, №05-12/2017 від 31.12.2017, №04-01/18 від 16.02.2018, №13-02/18 від 16.03.2018, №20-03/18 від 31.03.2018, №28-04/18 від 10.04.2018 на загальну суму 1037596 грн. Вказані акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів існування спорів щодо якості або кількості наданих позивачем послуг матеріали справи не місять.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 496916 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією в якій вказав на наявність заборгованості відповідача за надані послуги з охорони зокрема і за спірним договором. Докази направлення зазначеної претензії наявні в матеріалах справи.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із повідомленням №10-03/18 від 02.03.2018 про розірвання Договору №8/11/17 від 08.11.2017 про надання охоронних послуг в якому зазначив, що наявна заборгованість відповідача перешкоджає належній роботі виконавця та сплати заробітної плати охоронникам підприємства, у зв'язку з чим позивач попередив про зняття постів охорони через 20 днів з моменту отримання відповідачам вказаного повідомлення.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед Управлінням поліції охорони в м. Києві заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 496916 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача, щодо невідповідності актів №04-01/18 від 16.02.2018 на суму 183964 грн. та №13-02/18 від 16.03.2018 на суму 210816 грн. умовам укладеного між сторонами договору, оскільки в них відсутнє посилання на місяць у якому позивачем здійснювалось надання послуг, судом відхиляються з огляду на те, що відповідачем вказані акти підписані без жодних претензій та зауважень, а відтак, враховуючи положення п.7.5 укладеного між сторонами договору, позивач прийняв надані відповідачем послуги, та відповідно має їх оплатити.

Крім того, щодо тверджень відповідача стосовно того, що умовами укладеного між сторонами договору не врегульовано порядок здійснення остаточних розрахунків між сторонами після розірвання останнього, а відтак, враховуючи що позивач не звертався до відповідача із вимогою щодо сплати заборгованості, обов'язок з остаточного розрахунку за надані позивачем послуги у відповідача не настав, суд зазначає, що умовами п.8.4 Договору визначено, що закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору. За таких обставин, у випадку закінчення терміну дії або розірвання договору, замовник не звільняється від обов'язку з оплати наданих виконавцем послуг, зокрема у терміни, що визначені в договорі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 121 В; ідентифікаційний код 00851519) в особі філії Птахофабрика Перше травня Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (19603, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Хутори, вул. Центральна, 2; ідентифікаційний код 39765691) на користь Приватного підприємства Приватна служба охорони - Граніт (18020, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 125, кв. 32; ідентифікаційний код 36492780) 496916 (чотириста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 7453 (сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 74 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 11.10.2018

Суддя Я.В. Маринченко