Постанова

від 05.02.2019 по справі 910/9557/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 910/9557/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Малик М.О. (директор)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р.

у справі № 910/9557/18 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом приватного підприємства "Приватна служба охорони - Граніт"

до публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Птахофабрика "Перше травня" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 496916 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року приватне підприємство "Приватна служба охорони - Граніт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Птахофабрика "Перше травня" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони в розмірі 496916 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. позов задоволено: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Птахофабрика "Перше травня" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь приватного підприємства "Приватна служба охорони - Граніт" 496916 грн. заборгованості.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з охорони від 08.11.2017 р. № 8/11/17 щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з охорони за договором № 8\11\17 про надання охоронних послуг від 08 листопада 2017 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - публічне акціонерне товариство "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. у справі № 910/9557/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено, що в акті відсутнє посилання на місяць у якому позивачем здійснювалось надання послуг, також вказані акти складені поза термінами, що визначені у договорі. Крім того зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору не врегульовано порядок здійснення остаточних розрахунків між сторонами після розірвання останнього, а відтак, враховуючи що позивач не звертався до відповідача із вимогою щодо сплати заборгованості, останній вважає, що обов'язок з остаточного розрахунку за надані позивачем послуги у відповідача не настав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

В подальшому розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача.

29.01.2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 05.02.2019 року представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 115,116).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників відповідача до суду обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.11.2017 між приватним підприємством "Приватна служба охорони - Граніт" (виконавець) та публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Птахофабрика "Перше травня " публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (замовник) укладено договір №8/11/17 про надання охоронних послуг (а.с.9-12)

За умовами зазначеного договору виконавець зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату (п.2.1 договору). Охорона об'єкта здійснюється згідно дислокації (додаток 1 до договору ), інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток 2), та положення даного договору.

Порядок взаєморозрахунків сторони погодили в розділі 7 вищевказаного договору, зокрема передбачено, що загальна сума місячної плати складає 210816,00 грн. з ПДВ. (п.7.3 договору). Оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним (п.7.4 договору).

У відповідності до п. 7.5 договору, охоронне агентство зобов'язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Пунктами 8.3 та 8.4 договору сторони погодили, що дія договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор припинення, розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 20 днів. Закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору.

Строк дії договору сторони визначеними пунктом 10.1 договору за яким договір набирає чинності з 08.11.2017 і діє до 08.11.2018.

В подальшому, відповідно до Додатку №1 до договору "Дислокація об'єкту охорони ", сторони погодили перелік об'єктів замовника, які підлягають охороні та режим охорони вказаних об'єктів. (а.с.14).

На виконання умов договору, 08.11.2017 року позивач прийняв від відповідача під охорону обумовлені домовленістю сторін об'єкти, підписавши акти приймання об'єкту під охорону від 08.11.2017 року підписаний та скріплений печатками з обох сторін. (а.с.19)

10.04.2018 року між сторонами було підписано Акт зняття об'єкту з під охорони, відповідно до якого позивач повернув відповідачу передані відповідно до договору №8/11/17 про надання охоронних послуг приміщення.

При цьому, в період з 08.11.2017 по 10.04.2018 рік. сторонами були підписані та скріплені печатками, без зауважень, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 1 037 596,00 грн. з ПДВ зокрема:

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №02-11/17 від 16.12.2017 року на суму 158976,00 грн. (а.с.27 );

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 05-12/17 від 31.12.2017 на суму 210816,00 грн. (а.с.28 );

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 04-01/18 від 16.02.2018 на суму 183964,00 грн. (а.с. 29);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 13-02/18 від 16.03.2018 на суму 210816,00 грн. (а.с. 30);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №20-03/18 від 31.03.2018 на суму 210816,00 грн. (а.с. 31);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 28-04/18 від 10.04.2018 на суму 62208,00 грн. (а.с. 32)

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, що підтверджується вищезазначеними актами здачі-прийняття виконаних робіт/наданих послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств на загальну суму 1 037 596,00 грн., без зауважень.

В свою чергу в період з грудня 2017 по квітень 2018 рік відповідачем було частково сплачено кошти в розмірі 540 680,00 грн. за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.33-44).

27.02.2018 року позивач звертався до відповідача із претензією, в якій вказав на наявність заборгованості відповідача за надані послуги з охорони, зокрема, і за спірним договором. Зазначена претензія відповідачем була отримана 01.03.2018 року (а.с.45).

02.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням №10-03/18 про розірвання договору №8/11/17 від 08.11.2017 про надання охоронних послуг в якому зазначив, що наявна заборгованість відповідача перешкоджає належній роботі виконавця та сплати заробітної плати охоронникам підприємства, у зв'язку з чим позивач попередив про зняття постів охорони через 20 днів з моменту отримання відповідачам вказаного повідомлення. Вказане повідомлення отримано відповідачем 06.03.2018 року (а.с.46).

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги за договором № 8\11\17 про надання охоронних послуг від 08 листопада 2017 року в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином підтверджено виконання позивачем своїх зобов'язання за договором № 8/11/17 про надання охоронних послуг, проте відповідач своєчасно в повному обсязі за надані послуги з охорони не розрахувався, отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 526 та 527 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач надав, а відповідач отримав послуги з охорони філії Птахофабрика Перше Травня ПАТ Агрохолдинг Авангард , факт належного виконання послуг підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) (а.с.27-32).

Проте, всупереч того, що позивач свої зобов'язання по договору виконав, відповідач порушив умови договору та прострочив оплату наданих послуг в повному обсязі.

За період з листопада 2017 року по квітень 2018 рік позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 037 596,00 грн. Відповідач надані послуги оплатив частково, а саме в розмірі 540 680,00 грн.

Таким чином, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за надані охоронні послуги не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 496 916,00 грн. (різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих охоронних послуг).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 496 916,00 гривень є обґрунтованими, доведеними та правомірно були задоволенні судом першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідності актів №04-01/18 від 16.02.2018 на суму 183964 грн. та №13-02/18 від 16.03.2018 на суму 210816 грн. умовам укладеного між сторонами договору, оскільки в них відсутнє посилання на місяць у якому позивачем здійснювалось надання послуг.

У відповідності до п. 7.5 договору в акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору.

Аналізуючи умови договору та акти про надання охоронних послуг, колегія суддів вважає, що акти, на які посилається відповідач, підписані та скріплені печатками без жодних претензій та зауважень, а тому доводи апелянта на відсутність в актах посилання на місяць, є безпідставним, оскільки відповідно до умов пункту 7.5 вищевказаного договору зазначення місяця виконаних робіт не є обов'язковим, а охоронне агентство надає замовникові акти про надання охоронних послуг до 02 числа місяця наступного за звітнім.

Отже зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з часу підписання акта здачі-прийняття робіт відповідач був обізнаний про надані позивачем послуг з охорони, а отже обов'язок оплати наданих послуг настав після підписання актів здачі-прийняття робіт.

При цьому, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що умовами договору не врегульовано порядок здійснення остаточних розрахунків між сторонами після його розірвання, а також, що договір був розірваний 10.04.2018 року в односторонньому порядку, а тому припинив свою дію без будь-яких умов за наслідками його одностороннього розірвання. Отже, за твердженням апелянта, відсутні підстави для здійснення остаточних розрахунків між сторонами після розірвання договору.

Вищевказані акти прийому -передачі виконаних робіт були підписані в період з 06.12.2017 року по 10.04.2018 рік, під час дії договору про надання охоронних послуг та повинні бути сплачені відповідно до вимог п.7.4 . Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до п.8.4 договору, закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторін від зобов'язань, які виникли під час дії договору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав. апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2018 року у справі № 910/9557/18, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. у справі № 910/9557/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. у справі № 910/9557/18 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 910/9557/18 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови складено 25.02.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова