Рішення

від 09.10.2018 по справі 921/209/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:НОМЕР_1, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2018 року м.Тернопіль Справа №921/209/18 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Панчук М.В.

розглянув справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Дакорт , м. Дніпро

до відповідача: приватного підприємства Компанія МАРКЕТ , м.Збараж Тернопільської області

про стягнення 4479,76грн,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №71 від 25.01.2016;

відповідача: не з'явився.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом 09.10.2018 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду". Для оригіналу звукозапису надано CD-R диск за серійним №N120UG21D8070502A1.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Дакорт , м.Дніпро, звернувся 11.06.2018 (згідно відтиску календарного штемпеля 51-го відділення поштового зв'язку м.Дніпро) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства Компанія МАРКЕТ , м.Збараж Тернопільської області, про стягнення 4479,76грн, з яких: 3397,73грн вартості поставленої продукції на підставі договору поставки №38 від 02.06.2015 та 1082,03грн нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

В обґрунтування заявленого позову Товариство посилається на здійснення поставки продукції відповідачу за договором та оплату не в повній мірі вартості товару з боку відповідача. Вказує, що претензія про сплату зазначеної суми заборгованості залишена відповідачем без задоволення; у зв'язку з порушенням строків оплати поставленого товару позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 1082,03грн за період з 22.04.2017 по 29.05.2018 на суму простроченого боргу.

Ухвалою від 21.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 11.09.2018 з подальшим відкладенням на 09.10.2018, у зв'язку з необхідністю встановлення фактичної суми основного боргу та підставі первинних документів та з огляду відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про судове засідання.

Позивачем згідно клопотань без номеру від 04.09.2018 (вх.№16754 від 07.09.2018), без номеру від 26.09.2018 (вх.№18021 від 01.10.2018), без номеру від 02.10.2018 (вх.№18416 від 08.10.2018) долучено додаткові матеріали в обґрунтування заявлених позовних вимог. Присутній в судовому засіданні 09.10.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові та з посиланням на долучені додатково письмові докази. Просив позов задовольнити в повністю.

Уповноважений представник відповідача в жодне з судових засідань не з'явився. Ухвали суду від 21.08.2018 про відкриття провадження у справі та від 11.09.2018 про відкладення судового засідання направлялися рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення приватному підприємству Компанія МАРКЕТ на адресу, вказану у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяг №1004108786 від 18.06.2018, а.с.84-88, том - 1), а саме: вул.Грушевського, 9, офіс 7, м.Збараж Тернопільської області, 47301.

Утім, ухвала суду від 21.08.2018 про відкриття провадження у справі повернута відділенням поштового зв'язку без вручення відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання (довідка форми №20 долучена до матеріалів справи - а.с.94в, том - 1).

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Водночас, якщо ухвалу суду надіслано за належною адресою сторони і повернуто відділенням поштового зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат судом повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

В силу наведених обставин, суд доходить висновку, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 Пономарьов проти України сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Застосовуючи відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами; утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи у відповідності до п. 4 частини 3 статті 202 ГПК України, а тому враховуючи достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання та надання можливості сторонам в рівній мірі представити документи, які мають значення для вирішення спору, зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.42 та ст.46 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в сукупності, заслухавши представника позивача господарський суд встановив наступне.

02.06.2015 між приватним підприємством Компанія МАРКЕТ як Покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю Дакорт як Постачальником укладено договір поставки №38 (далі - договір поставки) відповідно до умов якого (з урахуванням Протоколу розбіжностей від 02.06.2015, додаткових угод до договору поставки від 24.05.2016, 15.04.2016) Постачальник зобов'язався поставити власним транспортом Покупцю на умовах Правил ИНКОТЕРМС 2010 (склад Покупця (DDP) на його замовлення окремими партіями товар за ціною, кількістю та в асортименті, вказаний сторонами у Специфікації до договору (є невід'ємною частиною договору) та відображається у видаткових накладних на кожну партію товару, за якими Покупець зобов'язався через уповноважених ним осіб прийняти товар та оплатити його вартість протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару та підписання видаткової накладної (п.п.1.1, 1.2, 2.3, 2.5, 6.1, 7.1, 7.1.1 договору поставки).

У випадку не реалізації товару, Покупець має право в будь-який час повернути нереалізований товар, а Постачальник зобов'язаний прийняти такий товар протягом семи днів з моменту направлення відповідної вимоги (п.4.1 договору поставки).

Неналежне виконання Покупцем обов'язку з оплати вартості поставленого йому товару сторонами у п.8.5 договору забезпечено пенею, яку Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невчасно оплаченого товару за кожен день прострочки.

Строк дії договору поставки встановлено сторонами з моменту та до 31.12.2015 з можливістю пролонгації щороку, у разі, якщо після закінчення строку його дії від жодної із сторін договору не поступить письмової заяви про його розірвання. В той же час, сторонами визначено, що закінчення строку дії договору чи його розірвання не звільняє жодну із сторін від виконання договірних зобов'язань, які виникли за даним договором (п.п.9.1, 9.2, 9.4 договору).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідно до видаткових накладних №ТДП-508687 від 14.03.2017 на суму 439,61грн, №ТДП-509396 від 15.03.2017 на суму 1287,62грн, №ТДП-509399 від 15.03.2017 на суму 220,20грн, №ТДП-510788 від 16.03.2017 на суму 2141,68грн, №ТДП-517697 від 21.03.2017 на суму 276,71грн, №ТДП-518042 від 22.03.2017 на суму 908,40грн, №ТДП-518470 від 22.03.2017 на суму 81,33грн. №ТДП-521908 від 24.03.2017 на суму 660,06грн, №ТДП-526324 від 28.03.2017 на суму 605,36грн. №ТДП-526358 від 28.03.2017 на суму 2319,06грн, №ТДП-526770 від 29.03.2017 на суму 2067,90грн. №ТДП-527566 від 29.03.2017 на суму 730,81грн, №ТДП-534416 від 04.04.2017 на суму 1393,18грн, №ТДП536558 від 05.04.2017 на суму 86,08грн, №ТДП536559 від 05.04.2017 на суму 1333,14грн, №ТДП-546381 від 12.04.2017 на суму 2588грн, №ТДП-546380 від 12.04.2017 на суму 74,52грн, №ТДП-546379 від 12.04.2017 на суму 1143,70грн, №ТДП-544306 від 12.04.2017 на суму 1788,26грн, №ТДП-552715 від 18.04.2017 на суму 1055,89грн, №ТДП-553837 від 19.04.2017 на суму 463,82грн, №ТДП-553838 від 19.04.2017 на суму 3119,76грн, №ТДП-554579 від 19.04.2017 на суму 373,50грн, №ТДП-560635 від 25.04.2017 на суму 2701,34грн, №ТДП-562188 від 26.04.2017 на суму 1278,90грн, №ТДП-562415 від 26.04.2017 на суму 378,50грн, №ТДП-562416 від 26.04.2017 на суму 1826,76грн, №ТДП-570179 від 03.05.2017 на суму 1048,70грн, №ТДП-570183 від 03.05.2017 на суму 2243,30грн, №ТДП-577617 від 09.05.2017 на суму 896,54грн, №ТДП-577584 від 10.05.2017 на суму 1353,18грн, №ТДП-577585 від 10.05.2017 на суму 573грн, №ТДП-577586 від 10.05.2017 на суму 693,08грн, №ТДП-587277 від 17.05.2017 на суму 313,18грн, №ТДП-588020 від 17.05.2017 на суму 275,58грн, №ТДП-588022 від 17.05.2017 на суму 1181,60грн, №ТДП-596531 від 24.05.2017 на суму 810,42грн відповідачу було поставлено товар - солодощі (цукерки, печиво), котрий було оплачено в повній мірі покупцем станом на 01.04.2016. Однак, станом на 01.04.2017 за відповідачем рахувалася заборгованість з оплати поставленого Постачальником через уповноважених представників (діяли на підставі кільцевих довіреностей №38 від 02.06.2016) товару в розмірі 10987,48грн. В період з 04.04.2017 по 20.04.2017 відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 9431,56грн, а саме: платіжним дорученням №10674 від 04.04.2017 на суму 439,61грн, платіжними дорученнями №№10704, 10705 від 05.04.2017 на суму 1507,82грн, платіжним дорученням №10745 від 06.04.2017 на суму 2141,68грн, платіжними дорученнями №10891, 10893 від 14.04.2017 на суму 1531,39грн, платіжним дорученням №10942 від 19.04.2017 на суму 2976,30грн та платіжним дорученням №10967 від 20.04.2017 на суму 834,76грн.

Таким чином, після здійснених проплат за підприємством рахувалася заборгованість в розмірі 1555,92грн (10987,48-9431,56грн).

В подальшому відповідач розрахунок за наступні партії товару не провів повністю, оплативши частково: 03.05.2017 в сумі 2741,28грн згідно платіжних доручень №№11161, 11162; 04.05.2017 в сумі 1143,70грн згідно платіжного доручення №11216 від 04.05.2017; 05.05.2017 в сумі 3110,50грн згідно платіжного доручення №11228; 10.05.2017 в сумі 8297,27грн згідно платіжних доручень №№11262, 11263, 11264, 11265; 31.05.2017 в сумі 8776,82грн згідно платіжних доручень №№11489, 11490, 11491. Крім того позивач 07.06.2017 здійснив зарахування 2250,32грн, сплачених на підставі платіжного доручення №11489; 13.06.2017 здійснено зарахування 472грн згідно прихідно-касового ордеру №ТДП-037049 та 13.06.2017 в сумі 360,23грн - згідно прихідно-касового ордеру №ТДП-037052.

Таким чином, залишок боргу відповідача склав 3397,73грн, у зв'язку з чим позивач в березні 2018 року звернувся до ПП Компанія МАРКЕТ з письмовою вимогою здійснити повний розрахунок за поставлений товар та одночасно направив Акт звірки розрахунків для підписання (претензія №105 від 05.03.2018). Однак, дана вимога позивача залишена відповідачем без реагування та оплати. Також останній ухилився від підписання акту звірки розрахунків, надісланого позивачем на його адресу.

Зважаючи на тривалість порушення майнових прав товариства, позивачем нараховано на суму простроченого грошового зобов'язання пеню в сумі 1082,03грн за період з 22.04.2017 по 29.05.2018, котрі просить суд стягнути в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. При цьому суд виходив з такого.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст.175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №38 від 02.06.2015, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України та статей 265ГК України.

Згідно статті 265 ГК України, статті 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору від 02.06.2015 позивачем було здійснено відповідачу поставку товару, передбаченого умовами договору. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Сторонами у п.п.7.1, 71.1 договору поставки визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день від дати поставки товару та підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Тобто, за умовами договору поставки відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити кожну з партій товару протягом 21 календарного дня від дати поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч наведеним нормам та умовам договору, відповідачем не виконано своїх договірних зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед ТОВ Дакорт у розмірі 3397,73грн.

При цьому борг в сумі 10987,48грн (станом на 01.04.2017) частково погашено в період з 04.04.2017 по 20.04.2017 в розмірі 9431,56грн і залишок боргу склав 1555,92грн.

Також, враховуючи умови договору, строк добровільної сплати вартості поставленого товару закінчився:

- по поставці за видатковою накладною №ТДП-534416 від 04.04.2017 в сумі 1393,18грн - 25.04.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-536558 від 05.04.2017 в сумі 86,08грн - 26.04.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-53659 від 05.04.2017 в сумі 1333,14грн - 26.04.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-546381 від 12.04.2017 на суму 2588грн, №ТДП-546380 від 12.04.2017 на суму 74,52грн, №ТДП-546379 від 12.04.2017 на суму 1143,70грн, №ТДП-544306 від 12.04.2017 на суму 1788,26грн (всього в сумі 5594,48грн) - 03.05.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-552715 від 18.04.2017 на суму1055,89грн - 09.05.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-553837 від 19.04.2017 на суму 463,82грн, №ТДП-553838 від 19.04.2017 на суму 3119,76грн, №ТДП-554579 від 19.04.2017 на суму 373,50грн (всього в сумі 3957,08грн) - 10.05.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-560635 від 25.04.2017 в сумі 2701,34грн - 16.05.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-562188 від 26.04.2017 в сумі1278,90грн, №ТДП-562415 від 26.04.2017 в сумі 378,50грн, №ТДП-562416 від 26.04.2017 в сумі1826,76грн (всього в сумі 3484,16грн) - 17.05.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-570179 від 03.05.2047 в сумі 1048,70грн, №ТДП-570183 від 03.05.2017 в сумі 2243,30грн (всього в сумі 3292грн) - 24.05.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-577617 від 09.05.2017 в сумі 896,54грн - 30.05.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-577584 від 10.05.2017 в сумі 1353,18грн, №ТДП-577585 від 10.05.2017 в сумі 573грн, №ТДП-577586 від 10.05.2017 в сумі 693,08грн (всього в сумі 2619,26грн) - 31.07.2017;

- за видатковими накладними №ТДП-587277 від 17.05.2017 в сумі 313,18грн, №ТДП-588020 від 17.05.2017 в сумі 275,58грн, №ТДП-588022 від 17.05.2017 в сумі 1181,60грн (всього в сумі 1770,36грн) - 07.06.2017;

- за видатковою накладною №ТДП-596531 від 24.05.2017 в сумі 8776,82грн - 14.06.2017.

В період з 04.04.2017 по 13.06.2017 відповідачем перераховано кошти за товар згідно платіжного доручення №10674 від 04.04.2017 в сумі 439,61грн, платіжних доручень №№10704, 10705 від 05.04.2017 в сумі 1507,82грн, платіжного доручення №10745 від 06.04.2017 в сумі 2141,68грн, платіжних доручень №10891, 10893 від 14.04.2017 в сумі 1531,39грн, платіжного доручення №10942 від 19.04.2017 в сумі 2976,30грн, платіжного доручення №10967 від 20.04.2017 в сумі 834,76грн; платіжних доручень №№11161, 11162 від 03.05.2017 в сумі 2741,28грн; платіжного доручення №11216 від 04.05.2017 в сумі 1143,70грн; платіжного доручення №11228 від 05.05.2017 в сумі 3110,50грн; платіжних доручень №№11262, 11263, 11264, 11265 від 10.05.2017 в сумі 8297,27грн; платіжних доручень №№11489, 11490, 11491 від 31.05.2017 в сумі 8776,82грн; 07.06.2017 здійснено зарахування 2250,32грн згідно платіжного доручення №11489; 13.06.2017 зарахування проведено згідно прихідно-касового ордеру №ТДП-037049 в сумі 472грн та 13.06.2017 в сумі 360,23грн зараховано кошти згідно прихідно-касового ордеру №ТДП-037052. Всього на суму 36583,68грн.

Загальними положеннями про купівлю-продаж передбачено право продавця вимагати оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В силу вимог ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивачем заявлено до стягнення суму залишку заборгованості у розмірі 3397,73грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. На час розгляду справи доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3397,73грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною другою статті 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено згідно п.8.5 договору поставки пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невчасно оплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 1082,03грн за загальний період прострочення сплати всіх платежів з 22.04.2017 по 29.05.2018. Суд враховує, що з позовом про примусове стягнення суми основного боргу та суми нарахованої пені товариство звернулося до суду 11.06.2018 (згідно відмітки пошти на конверті).

Законодавством визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Так, загальна позовна давність установлюється тривалістю в 3 роки (ст.257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст.258 ЦК України) . Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання .

Разом з тим положеннями ч.6 ст.232 ГК України передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, положення гл.19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених ч.6 ст.232 ГК України.

Відтак, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення; право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права .

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію .

Відповідна правова позиція щодо застосування наведених норм матеріального права, що стосується відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за застосування такої міри відповідальності як нарахування пені, викладена у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі №910/29752/15.

Умовами договору поставки сторони не збільшували строк позовної давності за вимогами щодо стягнення пені, а матеріали справи відповідних доказів не містять.

Наведеного позивачем не враховано при здійсненні розрахунку суми пені, а тому беручи до уваги наведене правомірною та такою, що підлягає до задоволення є пеня, нарахована на суми прострочених платежів (за кожною видатковою накладною) в період з 12.06.2017 по 29.05.2018, тобто, сума пені нарахована не більше, аніж за 6 місяців від дати виникнення кожного з прострочених грошових зобов'язань, із строком пред'явлення відповідної вимоги в один рік, що, згідно здійсненого судом розрахунку, який долучено до матеріалів справи, становить 946,66грн .

За даних обставин, позовні вимоги задовольняються частково в загальній сумі 7344,39грн, з яких 3397,73грн основного боргу та 946,66грн нарахованої пені. В іншій частині вимог позов до задоволення не підлягає у зв'язку з невірно проведеним розрахунком пені.

Згідно п.3 ч.4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 09.10.2018 відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.11, 42, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства Компанія МАРКЕТ (вул.Грушевського, 9, офіс 7, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 39669207) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дакорт (вул.Комсомольська, 74-А, приміщення 2, Кіровський район міста Дніпра, ідентифікаційний код 36394005) - 3397 (три тисячі триста дев'яносто сім)грн 73коп. основного боргу, 946 (дев'ятсот сорок шість)грн 66коп. пені та 1708 (одну тисячу сімсот вісім)грн 76коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик