Рішення

від 03.10.2018 по справі 927/311/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/311/18

за позовом: Фермерського господарства ЛЕО І ПАРТНЕРИ , вул.1-го Травня, 26, с.Шами, Козелецький район, Чернігівська область, 17004

до відповідача: Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Соборності, 27, сел. Козелець, Козелецький район, Чернігівська область, 17000

про визнання незаконною відмови в поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1 від 20.06.2018);

від відповідача: ОСОБА_2 - начальника юридичного відділу (доручення №01-29/857 від 04.06.2018)

В судовому засіданні 03.10.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов до відповідача, в якому викладені вимоги визнати незаконною відмову, викладеної в листах від 20.11.2017 №01-17/1769, 20.12.2017 №01-17/1966 та 06.02.2018 №01-22/221 в поновленні договору оренди землі від 25.12.2012 земельної ділянки площею 6,0856га, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001, розташованої на території земель Білейківської сільської ради Козелецького району та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №300, 301, укладеного між сторонами, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за №712208064007150), а також вважати укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 25.12.2012 земельної ділянки площею 6,0856га, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001, розташованої на території земель Білейківської сільської ради Козелецького району та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №300, 301, укладеного між сторонами, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за №712208064007150), на умовах поданого позивачем проекту.

Позовні вимоги обґрунтовуються незаконною відмовою в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, порушенням переважного права позивача на укладення договору оренди на новий строк.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує та зазначає, що 20 листопада 2017 року, до закінчення дії договору оренди, позивач звертався до відповідача із клопотанням про його поновлення без дотримання вимог, передбачених ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі , тобто без додання до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди; а 04 грудня 2017 року, до закінчення терміну дії договору, позивач повторно звертався до відповідача із клопотанням про його поновлення, але з запропонованими умовами продовження його дії в частині орендної плати та інших істотних умов відповідач не погодився, про що письмово повідомлялось позивачу. В зв'язку з цим, за твердженням відповідача, на підставі п.4 ст.33 Закону України Про оренду землі дія договору оренди припинилася. Щодо звернення позивача із клопотанням про поновлення договору оренди після 22.01.2018, тобто після закінчення терміну його дії, відповідач стверджує, що не мав правових підстав поновити позивачу договір.

В запереченнях на відзив (а.с.88-96) позивач не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що він належним чином виконував обов'язки орендаря за договором і з дотриманням вимог щодо порядку реалізації свого права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбаченого умовами договору та приписами ст.33 Закону України Про оренду землі , вчасно направив відповідачу листи-повідомлення №9 від 19.10.2017, №15 від 04.12.2017, №1 від 22.01.2018) про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди. В свою чергу, за твердженням позивача, відповідач, відмовляючи у продовженні строку дії договору, не вказав жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору, а лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листах-повідомленнях та проектах додаткової угоди.

Ухвалою суду від 21.05.2018 у даній справі задоволено клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору та відстрочення сплату судового збору позивачем до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2012 року між Фермерським господарством ЛЕО І ПАРТНЕРИ (орендар за договором, позивач у справі) та Козелецькою районною державною адміністрацією (відповідач у справі, орендодавець за договором) укладено договір оренди землі (далі за текстом - договір оренди землі), за умовами якого відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001 з земель колективної власності колишнього КСП ім. Чапаєва, яка знаходиться на території Білейківської сільської ради.

Відповідно до п.2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка з невитребуваних земельних часток (паїв №№300, 301), загальною площею - 6,0856 га, землі сільськогосподарського призначення - в тому числі: 6,0856 га - рілля.

Згідно із п.5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) визначена управлінням Держкомзему у Козелецькому районі від 12.11.2012р. за №01-36/3427, і становить 30142 (тридцять тисяч сто сорок дві тисячі) грн. 51 коп.

За змістом п.9 договору оренди землі орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% нормативно грошової оцінки землі, що складає 1808,55грн.

Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладається строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі зареєстрований в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 грудня 2012 року за №712208064007150.

В акті приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 06.12.2012, складеного сторонами та підписаного його уповноваженими представниками, відображено, що відповідач передав, а позивач прийняв в оренду на 5 років земельну ділянку з невитребуваних земельних часток (паїв №№300, 301), загальною площею 6,0856га, яка розташована на території Білейківської сільської ради Козелецького району Чернігівської області та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

В зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди укладеного між Козелецькою РДА та Фермерським господарством Лео і Партнери позивач надіслав на адресу відповідача звернення №9 від 19.10.2017 (а.с.26), в якому просив поновити договір оренди терміном на 10 (десять) років, до моменту витребування земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому у вищевказаному зверненні позивач не наводить жодних даних, за якими можливо було б ідентифікувати договір, щодо поновлення терміну дії якого позивач звернувся до відповідача: ані номеру та дати, ані відомостей щодо об'єкта оренди, а також у тексті звернення відсутнє зазначення про додання до вищевказаного звернення відповідного проекту додаткової угоди.

Листом №01-17/1769 від 20.11.2017 (а.с.83) відповідач зазначає про укладення між сторонами двох договорів оренди землі від 25.12.2017: договору, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі 25.12.2012 за №712208064007150 щодо оренди земельної ділянки площею 6,0856га, та договору, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі 25.12.2012 за №712208064007151 щодо оренди земельної ділянки площею 24,3452га. При цьому, у вказаному листі відповідач вказує на недотримання позивачем вимог ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі , а саме недодання до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди. У зв'язку з цим відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі від 25.12.2012.

04 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою №15 (а.с.27) про поновлення строку дії договору, в якій, посилаючись на вимоги відповідача, викладені в листі №01-17/1769 від 20.11.2017, та на доповнення свого листа №9 від 19.10.2017, надав проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 6,0856га, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001, розташованої на території земель Білейківської сільської ради Козелецького району та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №300, 301 (державна реєстрація від 25 грудня 2012 року №712208064007150) з 26 грудня 2017 року на 10 (десять) років.

В додатку до заяви №15 від 04.12.2017 значиться, зокрема, проект додаткової угоди.

В матеріалах справи міститься додаткова угода від 04.12.2017 (а.с.84-85), в якій позивач запропонував, зокрема, поновити договір оренди землі з 26 грудня 2017 року на 10 років зі сплатою орендної плати у розмірі 10% нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Листом №01-17/1966 від 20.12.2017 (а.с.29) відповідач повідомив позивача, що із запропонованими умовами не погоджується та наполягав, зокрема, на необхідності збільшення розміру орендної плати, а також зазначив, що строк дії договору оренди земельних ділянок, якими є невитребувані паї, мав би бути меншим ніж 10 років. В зв'язку з цим, відповідач не погодився на продовження дії договору оренди землі від 25.12.2012, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі 25.12.2012 за №712208064007150 на запропонованих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи позивач знову звернувся до відповідача із заявою №2 від 22.01.2018 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки (а.с.28) та на виконання вимог листа відповідача №01-17/1966 від 20.12.2017 надав проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 6,0856га, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001, розташованої на території земель Білейківської сільської ради Козелецького району та складається з невитребуваних земельних часток (паїв) №300, 301 (державна реєстрація від 25 грудня 2012 року №712208064007150) з 26 грудня 2017 року на 7 (сім) років зі сплатою орендної плати у розмірі 12%.

В додатку до заяви №2 від 22.01.2018 значиться, зокрема, проект додаткової угоди.

В матеріалах справи міститься додаткова угода від 26.12.2017 (а.с.49), в якій позивач запропонував, зокрема, поновити договір оренди землі з 26 грудня 2017 року на 10 років, встановити строк дії договору оренди в 7 (сім) років зі сплатою орендної плати у розмірі 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Листом №01-22/221 від 06.02.2018 (а.с.30-31) відповідач повідомив позивача, про те, що не має правових підстав поновити договір, укладений між сторонами 25 грудня 2012 року та зареєстрований в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі 25.12.2012 за №712208064007150, оскільки клопотання про його поновлення надійшло 22.01.2018, тобто після закінчення терміну дії договору.

Аналіз змісту укладеного між сторонами договору та акту прийняття-передачі від 06.12.2012, свідчить, що у зв'язку з їх вчиненням між сторонами виникли правовідносини оренди (найму) землі.

За змістом ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.4 ст.148 Господарського кодексу України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

Згідно із ч.2 ст.151 Господарського кодексу України порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

В силу ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.1 ст.19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок і умови поновлення договору оренди землі врегульовані ст.33 Закону України Про оренду землі .

Правовою підставою позову, який розглядається в межах даної справи, позивачем обрано ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1 ст.33 Закону).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст.33 Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 ст.33 Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 Закону).

Таким чином, відповідно до наведених положень ст.33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування ч.1 ст.33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність в сукупності таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Отже, під час вирішення спору необхідно брати до уваги положення ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , дотримання передбаченої наведеними нормами процедури поновлення договору оренди землі та встановити наявність чи відсутність порушення переважного права цієї особи на поновлення договору оренди на новий строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №904/8337/16.

Крім того, аналіз наведених вище частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі свідчить, в них викладено порядок вчинення сторонами договору оренди землі при вирішенні питання про поновлення такого договору юридично значимих дій, а саме: орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди; отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Згідно із п.8 договору оренди землі від 25.12.2012 договір укладається строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Виходячи зі правил обчислення строків суд приходить до висновку, що строк дії вищевказаного договору закінчується 25 грудня 2017 року, а відтак повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі позивач мав направити відповідачу не пізніше 25 листопада 2017 року.

Вище судом встановлено, що позивач з метою реалізації свого переважного права вперше звернувся до відповідача щодо поновлення договору оренди землі 19.10.2017. Однак до цього звернення позивачем в порушення вимог ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі не було додано проекту додаткової угоди, що, зокрема, унеможливлює встановлення щодо продовження строку дії якого договору звернувся позивач, оскільки, як встановлено судом під час розгляду справи, між сторонами було укладено не один договір оренди землі.

Доказів подання разом із зверненням від 19.10.2017 № 9 проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, який є предметом спору у даній справі, не надано позивачем і в ході розгляду судом даної справи.

Отже, суд доходить висновку, що при першому зверненні позивача до відповідача листом №9 від 19.10.2017, позивачем не вчинено одну із обов'язкових дій - не надано проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

В подальшому позивач звертався до відповідача про поновлення договору оренди землі із заявами №15 від 04.12.2017 та № 2 від 22.01.2018, тобто вже після закінчення строку, встановленого п.8 договору оренди землі, який є аналогічним відповідному строку, передбаченому в ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі , тобто пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи визначений сторонами строк дії договору - п'ять років, суд доходить висновку, що договір припинився з 26.12.2017.

В зв'язку з чим суд звертає увагу, що заява позивача від 22.01.2018 № 2 взагалі подана після закінчення строку дії договору оренди землі від 25.12.2012.

Як свідчать матеріли справи, відповідачем у межах встановленого ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі строку надана відповідь на перше звернення позивача із зазначенням про відсутність підстав для поновлення договору в зв'язку із відсутністю проекту додаткової угоди до договору оренди землі.

Враховуючи, що в подальшому заяви позивача про поновлення договору оренди землі були подані з порушенням встановленого як Законом України Про оренду землі так й п.8 договору оренди землі від 25.12.2012 терміну для повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, тому у відповідача були відсутні підстави для поновлення договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем було порушено встановлену законодавством процедуру реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, в зв'язку з чим відмова відповідача в укладенні з позивачем договору оренди землі на новий строк, викладена в листах №01-17/1769 від 20.11.2017, №01-17/1966 від 20.12.2017 та №01-22/221 від 06.02.2018, є законною.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі, розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Листом №01-17/1966 від 20.12.2017 відповідач повідомив позивача, що не погоджується на укладення договору оренди землі на новий строк на запропонованих позивачем умовах, зокрема в частині строку дії договору оренди та розміру орендної плати.

Отже, враховуючи вищевикладене та положення ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі суд доходить висновку, що внаслідок недосягнення між сторонами домовленості щодо істотних умов договору переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.

Відтак, відсутні підстави для укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 25.12.2012, площею 6,0856га, кадастровий номер 7422080600:68:168:0001, розташованої на території земель Білейківської сільської ради Козелецького району.

Таким чином, судом в ході розгляду справи не встановлено порушення відповідачем переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, у зв'язку чим підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на вищевикладене, в позові має бути відмовлено повністю.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, з огляду на вищенаведену норму господарського процесу судовий збір повністю має покладатися на позивача, тобто не підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи під час подання позову до господарського суду позивачем судовий збір не сплачено і за клопотанням позивача судом ухвалою від 21.05.2018 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивачем доказів сплати судового збору не надано.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить до судових витрат, розмір, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати якого регулюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

Згідно із ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на предмет позову, дана позовна заява носить немайновий характер.

За змістом ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року в розмірі 1762грн.

При цьому відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, за її подання підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3524грн., який і підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.13, 14, 73, 74, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства ЛЕО І ПАРТНЕРИ (вул.1-го Травня, 26, с.Шами, Козелецький район, Чернігівська область, 17004, ідентифікаційний код 32154677) до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Соборності, 27, сел. Козелець, Козелецький район, Чернігівська область, 17000, ідентифікаційний код 04061903) про визнання незаконною відмови в поновленні договору оренди землі та про укладення додаткової угоди ВІДМОВИТИ ПОВНІСТЮ.

Стягнути з Фермерського господарства ЛЕО І ПАРТНЕРИ , вул.1-го Травня, 26, с.Шами, Козелецький район, Чернігівська область, 17004 (ідентифікаційний код 32154677) в доход Державного бюджету (Отримувач: УК у м.Чернігові/м. Чернігів 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок 34318206083035 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (ДСА України, 050), наявність відомчої ознаки: 83 Господарські суди) 3524грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 12 жовтня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич