Постанова

від 10.10.2018 по справі 910/10244/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/10244/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдрук" (далі - Товариство)

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 (головуючий суддя - Дикунська С.Я., Жук Г.А. і Мальченко А.О.)

зі справи №910/10244/15

за позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - Університет)

до Товариства (правонаступник підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва")

про стягнення 245 492,89 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/10244/15.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: Товариством пропущено строк апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду більше ніж на рік; Товариство було обізнане про розгляд справи №910/10244/15 та про факт приймання-передачі йому необоротних та оборотних активів відповідно до підписаного ним акта від 23.12.2015 заборгованості підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" перед Університетом зі сплаи орендної плати за договором від 27.10.2006 №3635 за рішенням господарського суду міста Києва у цій справі; судом першої інстанції було належно повідомлено Товариство про розгляд справи, прийняття рішення і оскаржуваної ухвали; Товариство як учасник справи не було позбавлене права оскаржити згадану ухвалу в апеляційному порядку у встановлений законом строк, проте своїм правом не скористалося.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що зазначені судом апеляційної інстанції підстави відмови у відкритті апеляційного провадження не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, обмежують доступ Товариства до суду, що порушує приписи статті 6 Європейської конвенції з прав людини, та просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №910/10244/15, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Згідно з доводами, викладеними у касаційній скарзі:

- передання Товариству від підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" за актом приймання-передачі необоротних та оборотних активів від 23.12.2015 заборгованості перед Університетом не є тотожним поняттям "повідомлення про розгляд справи" та "залучення до участі у справі", що застосовується законодавцем у пункті 1 частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2017, на яку була подана апеляційна скарга, вирішено питання щодо обов'язків Товариства перед Університетом, а саме відбулася заміна боржника у виконавчому провадженні з підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" на Товариство. Проте Товариство не було ні "повідомлено про розгляд справи", ані "залучено до участі у справі", у зв'язку з чим сплив одного року з дати виготовлення повного тексту не повинен був застосовуватися судом апеляційної інстанції як підстава для залишення апеляційної скарги без розгляду.

Університет у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що не погоджується з "міркуваннями", наведеними у касаційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, вказуючи, що: не існує жодних поважних причин, які свідчили б про законні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення майже через півтора року після складання та надсилання його повного тексту; судом апеляційної інстанції в повному обсязі перевірено матеріали справи та встановлено відсутність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у червні 2018 року ухвали суду від 23.01.2017, - та просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розгляд касаційної скарги Компанії здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 910/10244/15: заяву підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" задоволено; замінено боржника - підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" його правонаступником - Товариством у виконавчому провадженні № 51802194; розгляд заяви Університету про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № 51802194 призначено на 06.02.2017.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Товариство оскаржило її в апеляційному порядку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2017, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- 13.06.2018 Товариство подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 910/10244/15 та просило поновити строк на апеляційне оскарження;

- в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження згаданої ухвали та причини його пропуску більше ніж на рік Товариство посилалося на те, що: на початку червня 2018 року воно отримало листа головного державного виконавця Солом'янського районного відділу ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 01.06.2018 №57441, згідно з яким виконання судового рішення за результатами розгляду судової справи № 910/10244/15 здійснюється стосовно Товариства; з'ясувавши в Єдиному державному реєстрі судових рішень стан розгляду цієї справи, воно довідалося про існування ухвали господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 910/10244/15 про заміну боржника у зобов'язанні;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 910/10244/15 замінено боржника - підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" його правонаступником - Товариством у виконавчому провадженні № 51802194;

- копії згаданої ухвали господарського суду міста Києва 06.02.2017 надіслано трьом учасникам справи, що підтверджується штампом господарського суду міста Києва про відправлення копій процесуальних документів, повернення цього судового рішення до суду не відбулося;

- 29.10.2015 Київське міське відділення всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ", яке є засновником підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва", прийняло рішення про реорганізацію підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" шляхом виділу з нього Товариства. 23.12.2015 Товариство зареєстроване відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Відповідно до пункту 1.1 статуту Товариства останнє створено шляхом виділу з підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" в результаті його реорганізації та є правонаступником підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" в частині переданих за розподільчим балансом прав та обов'язків, зобов'язань майнового характеру, а також необоротних активів. За наслідками виділу 23.12.2015 підприємством "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" та Товариством підписано акт приймання-передачі необоротних та оборотних активів згідно з розподільчим балансом на 26.10.2015. Згідно з розподільчим балансом та актом приймання-передачі необоротних та оборотних активів до Товариства перейшла заборгованість підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" перед Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" зі сплати орендної плати за договором від 27.10.2006 № 3635 за рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у цій справі;

- згаданий акт приймання-передачі необоротних та оборотних активів від 23.12.2015 підписано директором Товариства ОСОБА_1, тобто особою, якою також підписано й відповідну апеляційну скаргу;

- тобто наявні матеріали справи свідчать про те, що Товариство було обізнане про розгляд справи № 910/10244/15 та про факт приймання-передачі йому необоротних та оборотних активів відповідно до підписаного ним акта від 23.12.2015, зокрема заборгованості підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" перед Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" зі сплати орендної плати за договором від 27.10.2006 № 3635 за рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у цій справі;

- враховуючи, що апелянту було відомо про прийняті ним за розподільчим балансом права, обов'язки, необоротні та оборотні активи, зокрема про заборгованість підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва" перед Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" зі сплати орендної плати за договором від 27.10.2006 № 3635 згідно з рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/10244/15, та належне повідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи, прийняття рішення та оскаржуваної ухвали, Товариство як учасник справи не було позбавлене права оскаржити згадану ухвалу в апеляційному порядку у встановлений законом строк, проте своїм правом не скористалося.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За змістом статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом пункту 1 частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Суд апеляційної інстанції з огляду на відповідні приписи процесуального закону та з'ясувавши, що: Товариством пропущено строк апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду більше ніж на рік; Товариство було обізнане про розгляд судом справи №910/10244/15; судом першої інстанції було належно повідомлено Товариство про розгляд справи, прийняття рішення і оскаржуваної ухвали; Товариство як учасник справи не було позбавлене права оскаржити згадану ухвалу в апеляційному порядку у встановлений законом строк, проте своїм правом не скористалося, - дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 910/10244/15.

Касаційний господарський суд бере до уваги й те, що , будучи обізнаним про розгляд даної справи, Товариство не було позбавлене права і можливості вживати залежних від нього заходів щодо з'ясування перебігу такого розгляду в судових інстанціях, зокрема шляхом ознайомлення з даними Єдиного державного реєстру судових рішень; протилежного Товариством не зазначено й не обґрунтовано.

Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового акта, оскільки вони спростовуються наведеними обставинами, що встановлені судом апеляційної інстанції, і постановленою останнім законною ухвалою.

Посилання скаржника на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо неприпустимості обмежень доступу до суду не є підставою для відновлення строку апеляційного оскарження, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Касаційний господарський суд враховує, що строк апеляційного оскарження, який просило відновити Товариство, сплив понад рік тому, що є значним періодом часу. Дії суду з відновлення строку апеляційного оскарження після спливу значного періоду часу можуть порушити принцип правової визначеності та принцип остаточності судового рішення.

З урахуванням наведеного названий суд бере до уваги аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються із встановленими судом обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судом з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдрук" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №910/10244/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков