Рішення

від 12.10.2018 по справі 375/1395/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1395/18

Провадження № 2/375/472/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2018 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у приміщенні суду в смт.Рокитне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( місце реєстрації та проживання: 09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області вул. Гайова, 7-А, номер картки платника податку: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації (09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області вул. Гайова, 7-А, місце фактичного проживання невідоме, номер картки платника податку невідомий), ОСОБА_3 (09600 09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області вул. Гайова, 7-А, місце фактичного проживання невідоме, номер картки платника податку невідомий), третя особа: ОСОБА_4 сільська рада Рокитнянського районуКиївської області (09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області, вул. Центральна, 40, код ЄДРПОУ 04361829)

про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням (будинком) та зобовязання зняти з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись, що він є власником житлового будинку №7-А по вул. Гайова в с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області, що підтверджується договором дарування, посвідченого 17.05.2002 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1699.

Зазначає, що у вказаному будинку є зареєстрованими він та відповідачі у справі - колишня його дружина ОСОБА_6 та її повнолітній син ОСОБА_3.

Разом з тим, останні у будинку не проживають, тоді як перешкод у користуванні жилим будинком він їм не чинив і не чинить. Місце проживання чи місце перебування відповідачів йому не відоме.

Просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням будинку №7-А по вул. Гайова в с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області та зобовязати ОСОБА_4 сільську раду зняти їх з реєстрації.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником житлового будинку №7-А по вул. Гайова в с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області, що підтверджується посвідченого 17.05.2002 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1699.

У вказаному будинку є зареєстрованими окрім позивача його колишня дружина ОСОБА_6, їх спільна дочка ОСОБА_7 та син ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_3.

Членами сімї позивача відповідачі з травня 2017 не являються, у вказаному житловому будинку не проживають та не приймають участі у його утриманні, тоді як перешкод у користуванні ними жилим будинком позивач не чинив і не чинить. Точне місце проживання чи перебування відповідчів залишається бути не відомим. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17.05.2017 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, ОСОБА_4 сільської ради Рокитнянського району Київської області від 02.02.2018, 28.03.2018, 23.04.2018 та від 29.05.2018, та побічно характеристикою з місця навчання ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами спору, випливають із житлових правовідносин та мають регулюватися положеннями ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, на положення яких в обгрутування правових підстав своєї вимоги посилається позивач.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Членом сімї позивача відповідачі, як встановлено судом, не являються з травня 2017 і не намагалися спростувати таку обставину.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-709цс16.

Оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність обставин позову та про задоволення вимоги позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком № 7-А по вул. Гайова в с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області.

На разі, вимога про примусове їх зняття з реєстрації у вказаному будинку не підлягає судом задоволенню, оскільки така дія є похідною від визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а судове рішення у даній справі слугуватиме підставою для вчинення такої дії відповідним уповноваженим на те органом.

При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Позов таким чином підлягає частковому задоволенню.

Понесені позивачем у справі судові витрати по оплаті судового збору в сумі 704.80 грн. у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. 156 ЖК України, ст.ст. 383, 391, 450 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (місце реєстрації: 09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області вул. Гайова, 7-А, місце фактичного проживання невідоме, номер картки платника податку невідомий), ОСОБА_3 ( 09611, с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області вул. Гайова, 7-А, місце фактичного проживання невідоме, номер картки платника податку невідомий), такими, що втратили право користування житловим будинком №7-А по вул. Гайова в с.Житні Гори Рокитнянського району Київської області.

У задоволенні вимоги про зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору 352,40 грн з кожного зокрема.

Копію даного рішення невідкладно направити сторонам.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили _____