Справа № 127/22756/18
Провадження 2-а/127/410/18
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.10.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позов мотивовано тим, що постановою № 125 по справі про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2018 року, винесеною головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 мене, ОСОБА_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. В постанові вказані наступні обставини: Відповідно до наказу ТОВ Подільський проектний інститут від 26.12.2016 року № 15/16 головним інженером проекту з проектування об'єкту Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясо-рослинних консервів та холодильних установок за межами с. Красненьке, територія Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області призначено ОСОБА_1. В ході перевірки виявлено невідповідність розробленої під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_1 проектної документації вихідним даним на проектування (містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 23.12.2016 №24 виданих сектором містобудування , архітектури та житлово-комунального господарства Іллінецької РДА), а саме: відповідно зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки будівництво здійснюється на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 загальною площею 1,0000 га., з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості . Фактично об'єкт запроектовано на двох земельних ділянках: на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 та за номером 0521283900:03:000:0555 площею 0,2323 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , яка належить ОСОБА_3 відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2016 № НВ-0504809812016. Проектування об'єкту здійснено на земельній ділянці (кадастровий номер 0521283900:03:000:0541) не в межах її цільового призначення, чим порушив абзац 1 частини 1 статті 31 та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідальність за встановлені правопорушення передбачені частиною 1 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Вважає дану постанову протиправною з наступних підстав. В постанові не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96-1 КУпАП. Постанова грунтується на обставинах, які не відповідають дійсності, в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96-1 КУпАП. ТОВ Подільський проектний інститут проектну документацію Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясо-рослинних консервів та холодильних установок за межами с. Красненьке, територія Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області в кількості 11 томів передало замовнику ТОВ Ладус згідно накладних №17 та №17/1 від 30.03.2017року . Проектна документація розроблена у відповідності до вихідних даних, а саме, спроектовано будівництво об'єкту на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 загальною площею 1,0000 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості . Дані обставини підтверджується довідкою ТОВ Подільський проектний інститут № 86 від 10 вересня 2018 року. Правильність виконання проектної документації підтверджується також і тим, що замовник ТОВ Ладус звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт та отримав 27 квітня 2018 року Декларацію про початок виконання будівельних робіт, в якій вказані основні параметри отриманої проектної документації: проектна документація розроблена ТОВ Подільський проектний інститут та затверджена замовником ТОВ Ладус ; головний інженер проекту, відповідальна особа проектувальника, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_1; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Іллінецької районної державної адміністрації №24 від 23.12.2016 року; земельна ділянка, яка використовується для будівництва - кадастровий номер 0521283900:03:000:0541. Тобто при видачі Декларації про початок виконання будівельних робіт, в квітні 2018 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області перевіряв проектну документацію та не виявив жодних відхилень. Якби проектна документація не відповідала вихідним даним на проектування чи іншим вимогам законодавства, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області не видав би вказану Декларацію. В оспорюваній постанові зазначено, що фактично об'єкт запроектовано на двох земельних ділянках: на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 та за номером 0521283900:03:000:0555 площею 0,2323 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , яка належить гр. ОСОБА_3 В. . Проте згідно вищевказаних арк. 44 885-ЗП, аркуш 2 885Н-ГП - там такого не зазначено. Крім цього, об'єктивно проектування не могло здійснюватися на двох земельних ділянках, оскільки такого не було передбачено у вихідних даних для проектування об'єктів. В оспорюваній постанові зазначено, що проектування об'єкту здійснено на земельній ділянці (кадастровий номер 0521283900:03:000:0541) не в межах її цільового призначення, чим порушив абзац 1 частини 1 статті 31 та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Однак в цій же постанові міститься інше: відповідно зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки будівництво здійснюється на земельній ділянці за кадастровим номером. 0521283900:03:000:0541 загальною площею 1,0000 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості . В дійсності саме ця земельна ділянка вказана у вихідних даних і відповідно до цього здійснювалося проектування будівництва. Так, в оспорюваній постанові вказано, що в ході перевірки виявлено , однак в дійсності відповідач не здійснював перевірку в ТОВ Подільський проектний інститут , що є порушенням закону. А також це є обмеження прав суб'єкта містобудування щодо участі у формуванні висновків державного архітектурно- будівельного контролю, зокрема, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення тощо. Просить скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 30.08.2018року № 125 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП України. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
12.09.2018року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в позові, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30.08.2018року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 125, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 96-1 КУпАП, і накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000, 00 гривень.
Згідно вказаної постанови суть правопорушення полягає в тому, що відповідно до наказу ТОВ Подільський проектний інститут від 26.12.2016 року № 15/16 головним інженером проекту з проектування об'єкту Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясо-рослинних консервів та холодильних установок за межами с. Красненьке, територія Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області призначено ОСОБА_1. В ході перевірки виявлено невідповідність розробленої під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_1 проектної документації вихідним даним на проектування (містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 23.12.2016 №24 виданих сектором містобудування , архітектури та житлово-комунального господарства Іллінецької РДА), а саме: відповідно зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки будівництво здійснюється на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 загальною площею 1,0000 га., з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості . Фактично об'єкт запроектовано на двох земельних ділянках: на земельній ділянці за кадастровим номером 0521283900:03:000:0541 та за номером 0521283900:03:000:0555 площею 0,2323 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , яка належить ОСОБА_3 відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2016 № НВ-0504809812016. Проектування об'єкту здійснено на земельній ділянці (кадастровий номер 0521283900:03:000:0541) не в межах її цільового призначення, чим порушив абзац 1 частини 1 статті 31 та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері планування і забудови територій (див. Закони України "Про планування і забудову територій", "Про регулювання містобудівної діяльності").
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва; 2) порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством; 3) порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, збудованого з порушенням будівельних норм; 4) здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства; 5) здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства; 6) виконання окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальним виконавцем, Який згідно із законодавством повинен мати кваліфікаційний сертифікат, без отримання в установленому порядку такого сертифіката; 7) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил; 8) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її; 9) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх; 10) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
З викладеного вбачається, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП є передача замовнику документації розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, тощо.
В оскаржуваній постанові суть правопорушення полягає у невідповідності розробленої проектної документації, а не в передачі її замовнику, що не утворює складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представником відповідача не спростовано та не надано доказів в підтвердження того, що об'єкт будівництва здійснюється на двох земельних ділянках (0521283900:03:000:0541 та 0521283800:03:000:0555), натомість позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи що в проектній документації, яка була передана 30.03.2017року замовнику ТОВ Ладус та була предметом дослідження Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області при видачі замовнику Декларації про початок виконання будівельних робіт - 27.04.2017року, вказано одну земельну ділянку, яка використовується для будівництва на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 18087973 від 16.12.2016року, кадастровий номер 0521283800:03:000:0541.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Позивач стверджує, що не був присутній ні при складанні акту за результатами проведення такої перевірки, ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, тому був позбавлений можливості давати пояснення, подавати докази.
В матеріалах справи відсутні та представником відповідача не надано доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про місце, день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що мало місце 30.08.2018 року, навпаки матеріали справи містять докази про те, що ОСОБА_1 отримав протокол про адміністративне правопорушення із запізненням 04.09.2018року, після винесення постанови № 125 від 30.08.2018року.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/WestAllianceLimited проти України від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
За змістом ч.2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
В порушення вказаних вимог, справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача розглянуто у його відсутності, даних про своєчасне і належне його сповіщення про час і місце розгляду справи в матеріалах даної справи відсутні та не надані відповідачем.
Вказані обставини виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаного правопорушення, тому адміністративне стягнення накладено на нього з порушенням встановленого законом порядку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, тобто дотримання при його постановленні норм процесуального права.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Виходячи з наведених обставин та враховуючи те, що відповідач порушив процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, належним чином не встановив відповідно до законодавства фактичні обставини щодо наявності або відсутності порушення і позбавив ОСОБА_1 можливості надати пояснення та докази в підтвердження відсутності складу правопорушення, скористатися допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, суд у відповідності до вимог ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, згідно ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 244-6,247, 268, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 2, 5-9, 72-77, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 30.08.2018року № 125 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП України.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 11.10.2018року.
ОСОБА_1, м. Вінниця, вул. Рилєєва, 17/1, ІПН НОМЕР_1.
Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код ЄДРПОУ37471912.
Суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2018 |
Оприлюднено | 14.10.2018 |
Номер документу | 77078430 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький міський суд Вінницької області
Федчишен С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні