Рішення

від 01.10.2018 по справі 405/1498/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1498/18

2/405/285/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

з участю адвоката : Грицини В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Металит про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час затримки, вихідної допомоги та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ПрАТ Металит в якому просить зобов'язати відповідача змінити формулювання причини звільнення у наказі № 26-к від 09.02.2018 року, вказавши формулювання звільнення за власним бажанням згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням законодавства про працю ; зобов'язати відповідача змінити внесений ним запис до трудової книжки запис за № 40 від 09.02.2018 року зі звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України на звільнений за власним бажанням згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням законодавства про працю ; стягнути вихідну допомогу з відповідача на його користь в сумі 19 297,20 грн., середній заробіток за час затримки з 10.02.2018 року по дату подачі позову, тобто по 07.03.2018 року в сумі 8 354,32 грн.; моральну шкоду в сумі 1 000 грн. та судові витрати по справі.

Позов обґрунтував тим, що працював у ПрАТ Металит енергетиком цеху. Наказом № 26-к від 09.02.2018 року його було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. У зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про працю він 09.02.2018 року подав заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, але наказом від 09.02.2018 року № 26-к його було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України без зазначення підстав звільнення, на які він посилався у заяві. Посилаючись на те, що відповідач незаконно змінив правові підстави його звільнення, просив зобов язати відповідача змінити формулювання причин звільнення його з роботи на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, внести відповідні зміни до трудової книжки а також стягнути з відповідача передбачену ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 8 354, 32 грн. , в подальшому, відповідно до уточнень та розрахунку, збільшивши цю суму до 52 053, 84 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про працю та посилаючись на вимоги ст. 237-1 КЗпП України вказує, що відповідачем було завдано йому і моральну шкоду, яка полягала в глибоких переживаннях з приводу несправедливості та недотримання вимог про працю з боку відповідача, порушення життєвого устрою, він став замкнутий, втратив інтерес до життя. В очах друзів отримав знижений авторитет, настало безсоння, що призводило до сімейних суперечок. Моральну шкоду оцінив в розмірі 1 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, надали уточнений розрахунок розміру середнього заробітку та посилаючись на викладені ними обставини, просять позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Вважає що підстав для звільнення ОСОБА_2 за ч.3 ст. 38 КЗпП України не було, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, просить відмовити в його задоволенні. Позивач мав іншу роботу, підприємством моральна шкода йому завдана не була.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідка ОСОБА_3, який пояснив, що йому відомо про те, що був лист про переведення позивача на іншу роботу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.09.2014 року наказом від 09.09.2014 року № 106-к позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду інженера-електронника у приватне акціонерне товариство Металит . 01.11.2016 року наказом № 156-к від 31.10.2016 року він був переведений на посаду енергетика цеху цього ж підприємства.

09.02.2018 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням згідно з частиною 3 статті 38 КЗпП України в зв'язку з порушення роботодавцем трудового чинного трудового законодавства та невиконанням п.6.1.9, 6.1.10 колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ Металит - порушенням умов та строків виплати заробітної плати.

Наказом № 26-к від 09.02.2018 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.05.2013 року у справі № 6-34цс13 для визначення правової підстави розірвання трудового договору за ч.3 ст. 38 КЗпП України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч. 7 ст. 43 Конституції).

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ч. 4 ст. 97 КЗпП України, ст. 22 Закону України Про оплату праці власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.

Пунктом 6.1.9. розділу 6 Оплата праці Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ Металит на 2016-2019 роки визначені конкретні строки виплати заробітної плати: за першу половину місяця 22-го числа поточного місяця, за другу половину місяця - 7 числа наступного місяця.

Як вбачається з виписки по надходженням по карці/рахунку ОСОБА_2 за № НОМЕР_2 ПАТ Приватбанк :

-за другу половину липня місяця 2017 року заробітна плата була виплачена 10.07. та 14.07.2017 року;

-за другу половину серпня місяця 2017 року заробітна плата була виплачена 09.08.2017 року;

-за другу половину вересня місяця 2017 року заробітна плата була виплачена 08.09.2017 року;

-у жовтні 2017 року: за першу половину місяця жовтня 23.10.2017 року, а за другу половину місяця жовтня - 10.10 та 12.10.2017 року;

-у листопаді 2017 року: за першу половину місяця листопада - 23.11.2017 року, а за другу половину місяця листопада - 10 та 15.11.2017 року;

-у грудні2017 року заробітна плата виплачена 08 та 12.12.2017 року;

-у січні 2018 року: за першу половину січня 05.01. та 12.01.2018 року та за другу половину січня місяця - 26.01.2018 року.

Тобто, відповідачем постійно порушувались строки виплати заробітної плати позивачу, визначені Колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом приватного акціонерного товариства Металит на 2016-2019 роки, а відтак ОСОБА_2 мав підстави для реалізації передбаченого ч. 3 ст. 38 КЗпП України права на розірвання трудового договору у визначений ним строк.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст.36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (стаття 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Зважаючи на зазначені вимоги закону, та що припинення трудового договору відбулось внаслідок порушення ПрАТ Металит законодавства про працю, підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

Середньоденний заробіток позивача складає 321,27 грн. (7 166,57 грн. (заробітна плата за грудень 2017 року) + 2 151,77 (заробітна плата за січень 2018 року) : 29 робочих днів.)

Розмір вихідної допомоги, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 складає 19 297,20 грн. (321,32 грн. х 20 (середня кількість робочих днів за 2 міс.) х 3 міс.

За приписами ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні - не нарахування і не виплата позивачу в прядку ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги з ПрАТ Металит на підставі ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за весь період затримки розрахунку - по день постановлення рішення.

З відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки: з 10.02.2018 року і по день ухвалення рішення - 01.10.2018 року у розмірі 52 053, 84 грн. виходячи з наступного розрахунку:

21 (середня кількість робочих днів у кожному із 7 місяців) х 7 місяців = 147 + 14 робочих днів лютого + 1 робочий день жовтня = 162 дні

321,32 грн. х 162 дні = 52 053, 84 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин.

Враховуючи, що роботодавцем були порушені права позивача у сфері трудових відносин - порушенням його законного права на вчасне отримання гарантій, передбачених чинним законодавством, що привело до порушення звичного життєвого устрою позивача, суд вважає, що є всі правові підстави для відшкодування моральної шкоди з ПрАТ Металит на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.

Відшкодування працівнику моральної шкоди в зв'язку з порушенням його трудових прав врегульовано ст.237-1 КЗпП України.

В силу ст. 237-1 КЗпП України власником провадиться відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що порушення трудових прав позивача, його неправильне звільнення, невиплата йому вихідної допомоги при звільненні завдавали йому моральні страждання, та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд ураховує ступінь вини відповідача, тривалість та глибину заподіяних ОСОБА_2 моральних страждань, а також обсяг необхідних зусиль для відновлення ним своїх прав та організації життя, і з урахуванням зазначених обставин вважає, що сума 1 000,00 грн. є достатньою, розумною і справедливою для відшкодування йому моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог, у разі задоволення позову - на відповідача, а тому стягненню з відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати, а саме: сплачений ним судовий збір (1 409,60 грн. (квитанція а.с.1) та послуги поштового зв'язку 36,00 грн. (а.с.2), доплачений судовий збір в сумі 704,60 грн. (квитанція а.с. 62 а) та витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн., а всього 5 114,20 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Металит про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час затримки, вихідної допомоги та моральної шкоди задовольнити.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Металит змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 у наказі № 26-к від 09.02.2018 року, вказавши формулювання звільнення за власним бажанням згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням законодавства про працю .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Металит на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в сумі 19 297,20 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 52 053,84 грн., а всього 71 351,04 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Металит на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 5 114,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Металит на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Металит , вул. Євгена Чикаленка, 1 корпус 2 офіс 201, код ЄДРПОУ 36332954.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко