Ухвала

від 24.09.2018 по справі 916/1600/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1600/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-4691/18 від 18.09.2018р. по справі №916/1600/18

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Фарм Трейд" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1, Н/П 257);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Приватного підприємства "Прогресфарм" (67668, Одеська обл., Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Південна, буд. 59);

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

від позивача : Дмітрішин Д.М. - довіреність № 60 від 11.07.2018р.;

від відповідача : Романчук Ю.А. - ордер № 395956 від 04.09.2018р.;

від ПП "Прогресфарм" : Паламарчук О.А. - довіреність № 1765 від 13.11.2015р.

ВСТАНОВИВ:

06.08.2018р. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Фарм Трейд" з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення Приватним підприємством "Прогресфарм" умов кредитного договору №1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012р., в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого забезпечене договором іпотеки від 05.12.2012р., укладеним між позивачем та ОСОБА_6, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

При цьому, як вказує позивач, 24.04.2018р. ПАТ "Банк "Київська Русь" було отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що предмет іпотеки вибув з володіння іпотекодавця та належить ТОВ "Лекс Фарм Трейд".

Посилаючись на ст.23 Закону України "Про іпотеку", якою встановлено дійсність іпотеки для набувача відповідного нерухомого майна у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, позивач зазначає про наявність у ПАТ "Банк "Київська Русь" права здійснити задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, який належить відповідачеві, як новому іпотекодавцю, на праві власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018р. відкрито провадження у справі № 916/1600/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05.09.2018р. о 12 год. 15 хв.

05.09.2018р. у судовому засіданні по справі №916/1600/18 оголошено перерву до "24" вересня 2018р. о 14год.20хв.

18.09.2018р. від Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за вх.№2-4691 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 05.12.2012р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1425 із змінами та доповненнями, а саме:

- трьохповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, зазначений на плані літерою "П", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме вбиральня - під літерою "Д", огорожа №№ 2,4,5, мостіння №1, що має загальну площу 1324,3 кв.м., житлова площа 561,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська обл. м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 "А" та належить ТОВ "Лекс Фарм Трейд";

- земельну ділянку, загальною площею 0,0853 га, кадастровий номер 5110136900:19:007:0067 з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-9 "А" та належить ТОВ "Лекс Фарм Трейд";

- земельну ділянку, загальною площею 0,0853 та, кадастровий номер 5110136900:19:007:0068 з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 "А" та належить ТОВ "Лекс Фарм Трейд".

Ухвалою суду від 20.09.2018р. заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-4691/18 від 18.09.2018р. по справі №916/1600/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2018р. о 14 год. 20 хв.

У судовому засіданні 24.09.2018р. представник позивача вищевказану заяву підтримав в повному обсязі, в свою чергу представник відповідача щодо її задоволення заперечував.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-4691/18 від 18.09.2018р. по справі №916/1600/18 та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ "БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ" посилається на порушення ПП "Прогресфарм" умов кредитного договору №1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012р. в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого забезпечене договором іпотеки від 05.12.2012р., укладеним між банком та громадянином Індії ОСОБА_7 (з врахуванням внесених змін), внаслідок чого у банка виникло право звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

При цьому ПАТ "БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ" зазначило, що 24.04.2018р. з інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно йому стало відомо, що предмет іпотеки вибув з володіння іпотекодавця та наразі належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" на праві власності.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що з доданої до заяви інформаційної довідки №122223860 з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно, яка є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 05.12.2012р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1425 із змінами та доповненнями, не є обтяженим іпотекою.

Публічне акціонерне товариство "БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ" вважає, що ТОВ "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" буде продовжувати подальшу перереєстрацію прав власності на іпотечне майно із залученням інших суб'єктів, як потенціальних власників, що свою чергу призведе до неможливості виконання судового рішення у даній справі.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/1600/18, суд виходить, зокрема, з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів та щодо дій відповідача, які направлені на відчуження іпотечного майна.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 9 Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Зі змісту ст. 23 Закону вбачається, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки засновано не на наявності правовідносин між сторонами по іпотечному договору, а на положеннях ст. 23 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку його відчуження, суд зазначає, що позивач не довів неможливість звернення стягнення на спірне майно, у випадку доведення ним заявлених позовних вимог.

Крім того, суд вважає, що позивачем не надано належних та достовірних доказів щодо здійснення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про його намір відчужити майно після подання позову до суду. Як вже було зазначено судом, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, як вже було встановлено судом, відповідач у жодних іпотечних правовідносинах з позивачем не перебуває, на сьогоднішній момент право власності відповідача на спірне майно, яке набуто шляхом його внесення до статутного капіталу товариства, не оспорюється, за таких обставин, накладення арешту на майно призведе до втручання у здійснення відповідачем його права власності, яке може відбуватись не тільки шляхом відчуження майна, але й здійсненням щодо майна юридично значимих дій.

Крім того судом враховується, що згідно з пояснень відповідача, які не спростовувались позивачем в ході розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні, спірне майно на сьогоднішній день є предметом спору у інших судових процесах та знаходиться під обтяженням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову по справі №916/1600/18, у зв'язку з чим у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" слід відмовити.

Керуючись ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1 . У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№2-4691/18 від 18.09.2018р. по справі №916/1600/18 - відмовити.

Ухвала набрала чинності 24.09.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 25.09.2018р.

Суддя Ю.М. Щавинська