Постанова

від 19.12.2018 по справі 916/1600/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1600/18 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.,

суддів: Колоколова С.І, ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" "

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.10.2018 року про зупинення провадження ( суддя Ю.М. Щавинська, повний текст складено 17.10.2018р. )

у справі № 916/1600/18

за позовом : Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_2 Русь"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 підприємства "ПРОГРЕСФАРМ"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області розглядається справа № 916/1600/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_2 Русь"" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємства "ПРОГРЕСФАРМ" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

06.08.2018 року "Банк "ОСОБА_2 Русь" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД звернення стягнення на предмет іпотеки.

24.09.2018р. ОСОБА_3 підприємством "ПРОГРЕСФАРМ" до канцелярії господарського суду Одеської області було надано клопотання про зупинення провадження у справі до винесення кінцевого рішення справі №916/3442/15, що знаходиться в провадженні Господарського суду Одеської області.

Того ж дня, товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" до канцелярії господарського суду Одеської області було надано клопотання про зупинення провадження у справі №916/1600/18 до кінцевого вирішення спорів у справах №916/3442/15, №826/22323/15, №826/171/17, №496/3234/15-ц та №910/5516/16.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2018р. у справі №916/1600/18 (суддя Щавинська Ю.М.) клопотання ОСОБА_3 підприємства "ПРОГРЕСФАРМ" про зупинення провадження по справі за вх. ГСОО №2-4792/18 від 24.10.2018р. - відмовлено, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" про зупинення провадження у справі №916/1600/18 по справі за вх. ГСОО №2-4795/18р. від 24.10.2018р. - задоволено частково, провадження у справі №916/1600/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_2 Русь"" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємства "ПРОГРЕСФАРМ" зупинено до набрання законної сили рішення по справі №826/171/17.

Зобов'язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи №826/171/17.

При винесенні ухвали судом першої інстанції прийнято до уваги той факт що, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_4 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у справі №826/171/17.

Наразі провадження по вищевказаній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_5 Верховного Суду у справі №804/15159/15.

За таких обставин, враховуючи, що господарський суд позбавлений можливості вирішити питання про правомірність прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_2 Русь", з огляду на відсутність відповідних юрисдикційних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №916/1600/18 до вирішення в порядку адміністративного судочинства справи №826/171/17.

З урахуванням того, що для розгляду даної справи істотне значення має наявність або відсутність у позивача права вимоги по кредитному договору та по договору іпотеки, які були передані за договорами, які позивач вважає нікчемними, Господарський суд Одеської області вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/171/17.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_2 Русь"" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2018р. у справі № 916/1600/18 скасувати в частині часткового задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" (п.1 резолютивної частини ухвали) та в частині зупинення провадження у справі № 916/1600/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/171/17 (п.2 резолютивної частини ухвали), провадження у справі поновити та справу № 916/1600/18 передати для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що ухвала господарського суду Одеської області від 12.10.2018р. у справі № 916/1600/18 є такою, що суперечить нормам процесуального права, постановлена не на підставі всебічного та повного розгляду матеріалів справи.

Апелянт зазначає, що зупиняючи провадження у справі, господарський суд Одеської області виходив із того, що господарський суд позбавлений можливості вирішити питання про правомірність прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , з огляду на відсутність відповідних юрисдикцій них повноважень, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність суб'єктивної неможливості розгляду справи № 916/1600/18 до вирішення в порядку адміністративного судочинства справи № 826/171/17, оскільки для розгляду даної справи істотне значення має наявність або відсутність у Позивача права вимоги по кредитному договору та по договору іпотеки, які були передані за договорами, які ОСОБА_2 вважає нікчемними.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015р. №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"", згідно із яким з 20.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015р. по 19.06.2015р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_6

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.2015р. №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ""виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015р. №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначено уповноваженою особою Фонду ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_6 строком на 1 рік з 17.07.2015р. по 16.07.2015р. включно.

У той же час, як вбачається із постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі № 826/22323/15, судом визнано протиправним та скасовано постанови Правління Національного Банку України від 19.03.2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"" до категорії неплатоспроможних" та від 16.07.2015р. №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"". У цій частині постанова залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017р.

Однак, рішення фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015р. №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку в судовому порядку не скасовані та залишаються чинними.

Доказів скасування рішення Фонду, на підставі якого в ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ було запроваджено тимчасову адміністрацію, матеріали справи не містять.

На думку апелянта, суд першої інстанції всупереч норм матеріального права, а саме ст.44 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , прийняв до уваги висновки, викладені в рішенні окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/171/17 про те, що рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд), зокрема: рішення про запровадження тимчасової адміністрації, про початок процедури ліквідації банку та рішення про призначення уповноважених осіб Фонду були прийняті па підставі постанов Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку.

Апелянт вважає, що незалежно від скасування вищевказаних рішень Правління Національного Банку України, які по суті є виконаними з моменту прийняття Фондом відповідних рішень, зокрема: рішення про запровадження тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку, процедура виведення неплатоспроможного банку продовжує тривати та діє на підставі рішень Фонду, що приймаються в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, в даному випадку у відповідності до рішення про затвердження плану врегулювання та самого плану врегулювання.

Скасування Постанов Національного банку України не може призводити до автоматичного скасування рішень Фонду, прийнятих у відповідності до вимог Закону, адже такі рішення потребують окремого правового аналізу із встановленням підстав їх протиправності.

Апелянт вважає за потрібне звернути увагу на те, що у відповідності до ч.1 ст. 29 закону, в редакції, що діяла на момент прийняття вказаних рішень, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Під час виведення Банку з ринку Фондом у відповідності до затвердженого плану врегулювання, який, як вказувалось, був та залишається чинним, були здійсненні заходи спрямовані на виплату сум гарантованого відшкодування вкладникам банку. Також були вжиті і заходи, передбачені Законом, в т.ч. щодо формування та реалізації ліквідаційної маси Банку, проведення розрахунків з його кредиторами.

Станом на 1 січня 2017 року виплати сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду отримали 21 681 з 102 130 вкладників Банку на загальну суму 1 348 724 335 грн. 71 коп.. Тобто станом на 1 січня 2017р. Фондом було виплачено 94,8% розміру гарантованих виплат вкладникам ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"", при цьому такі виплати, як і вжиття Фондом інших заходів, спрямованих на забезпечення проведення ліквідаційної процедури, передбачених розділом VIII Закону, були здійсненні на підставі діючого плану врегулювання, до моменту появи та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/22323/1, зокрема постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016р.

Таким чином, апелянт вважає, що оскаржувані рішення не тільки породили правові наслідки, а ще й призвели до реального настання результатів, які охоплюються вказаними правовими наслідками.

Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_2 Русь"" також звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції помилково не було прийнято до уваги заперечення Банку стосовно не пов'язаності справ, посилаючись на лише зазначення позивачем різних позицій з цього приводу, зазначивши в оскаржуваної ухвалі, що в рамках розгляду справи №826/171/17 саме позивачем, тобто ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" було заявлено клопотання про зупинення провадження зазначеної справи до прийняття Верховним Судом рішення по справі №826/22323/15, в якій розглядається питання про дійсність вищезазначених постанов НБУ, але не враховував, що зазначене клопотання не було задоволено судом і ОСОБА_2 погодився з цим.

Апелянт переконаний, що всупереч п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, господарський суд Одеської області не обґрунтував, які обставини справи впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, не можливо встановити під час розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/171/17.

Таким чином, апелянт вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності такої умови зупинення провадження у справі як неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/171/17 безпідставним та необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Скаржник зауважує, що оскаржувана ухвала не містить будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду адміністративної справи №826/171/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги; не зазначено, які саме обставини (факти), які входять до предмету доказування, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи з огляду на приписи ст.. 73 та ст.. 74 ГПК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. відкрито апеляційне провадження по справі №916/1600/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ"" на ухвалу господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року, ухвалено розглянути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ"" на ухвалу господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року у справі №916/1600/18 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2018р. Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_2 Русь" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 Трейд", в якій просить суд:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Прогресфарм" за Кредитним договором № 1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року із змінами та доповненнями в сумі 2 979 088,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2018 року складає 77 967 745,84 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 05 грудня 2012 року, посвідченим ОСОБА_3 нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 1425 із змінами та доповненнями, а саме: трьох поверховий житловий будинок з мансардним поверхом, зазначений на плані літерою П , та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме вбиральня - під літерою Д , огорожа №№ 2,4,5, мостіння №1, що має Загальну площу 1324,3 кв.м., житлова площа 561,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська обл. м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 А та належить ТОВ "ОСОБА_7 Трейд", шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 23 361 376 грн.;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Прогресфарм" за Кредитним договором № 1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року із змінами та доповненнями в сумі 2 979 088,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2018 року складає 77 967 745,84 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 05 грудня 2012 року, посвідченим ОСОБА_3 нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 1425 із змінами та доповненнями, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,0853 га, кадастровий номер 5110136900:19:007:0067 з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-9 А та належить ТОВ "ОСОБА_7 Трейд", шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 1 694 698 грн.;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Прогресфарм" за Кредитним договором № 1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року із змінами та доповненнями в сумі 2 979 088,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2018 року складає 77 967 745,84 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 05 грудня 2012 року, посвідченим ОСОБА_3 нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 1425 із змінами та доповненнями, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,0853 та, кадастровий номер 5110136900:19:007:0068 з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 А та належить ТОВ "ОСОБА_7 Трейд", шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 1 694 698 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення ОСОБА_3 підприємством "Прогресфарм" умов кредитного договору № 1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012р., в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого забезпечене договором іпотеки від 05.12.2012р., укладеним між позивачем та ОСОБА_9, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

При цьому, як вказує позивач, 24.04.2018р. ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" було отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що предмет іпотеки вибув з володіння іпотекодавця та належить ТОВ "ОСОБА_7 Трейд".

24.09.2018р. ОСОБА_3 підприємством "ПРОГРЕСФАРМ" до канцелярії господарського суду Одеської області було надано клопотання про зупинення провадження у справі до винесення кінцевого рішення справі №916/3442/15, що знаходиться в провадженні Господарського суду Одеської області.

Того ж дня, товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ФАРМ ТРЕЙД" до канцелярії господарського суду Одеської області було надано клопотання про зупинення провадження у справі №916/1600/18 до кінцевого вирішення спорів у справах №916/3442/15, №826/22323/15, №826/171/17, №496/3234/15-ц та №910/5516/16.

В обґрунтування вищевказаного клопотання відповідач зазначає про неможливість розгляду справи №916/1600/18 до закінчення розгляду справи №916/3442/15, при цьому вказана справа зупинена до закінчення розгляду справ №826/22323/15, №826/171/17, №496/3234/15-ц та №910/5516/16.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підпунктом 3.16. пункту 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зокрема передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Судом встановлено, що позовні вимоги ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" обґрунтовані порушенням ОСОБА_3 підприємством "Прогресфарм" умов кредитного договору №1322-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012р., в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого забезпечене договором іпотеки від 05.12.2012р., внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

Як було встановлено в ході розгляду справи, 20.03.2015р. між ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (новий кредитор) та ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №20/03-15/1, відповідно до умов п. 1.1. якого первісний кредитор відступив новому кредиторові права вимоги, зокрема, за кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012р., укладеним з ПП "Прогресфарм"; договором іпотеки, посвідченим ОСОБА_8 - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 05.12.2012р. за реєстровим №1425.

Від імені банка договір відступлення права вимоги та Акт приймання-передачі відступлених прав були підписані Головою правління ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" ОСОБА_10.(т.1 а.с.62)

Водночас, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015р. №61 запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" з 20.03.2015р. на три місяці.

Призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_6, доручено ОСОБА_6 приступити до виконання обов'язків 20.03.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №116 від 15.06.2015р. строк здійснення тимчасової адміністрації у банку продовжено до 19.07.2015р. включно.

За таких обставин, позивач вважає, що під час укладення 20.03.2015р. вищевказаного договору про відступлення права вимоги, повноваження органів управління банку та органів контролю були призупинені відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отже ці договори, на думку позивача, є нікчемними.

Як було встановлено судом, в рамках справи №826/22323/15, яка наразі перебуває на розгляді у Верховному Суді, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №190 „Про віднесення ПАТ „ОСОБА_2 Русь" до категорії неплатоспроможних", визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015р. №460 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „ОСОБА_2 Русь".

В рамках розгляду справи №826/171/17 Окружним адміністративним судом м. Києва розглянуто позов ОСОБА_10 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про: 1) визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ; 2) визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15.06.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації до 19.07.2015 та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_6 до 19.07.2015 включно; 3) визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015р. „Про початок процедури ліквідації ПАТ „ОСОБА_2 Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_6 з 17.07.2015р. по 16.07.2016р. включно; 4) визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1085 від 23.06.2016 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ „ОСОБА_2 Русь» та продовження повноважень ліквідатора до 16.07.2018р. включно; 5) визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.2016, яким було змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_4 з 05.09.2016р.; 6) зобов'язання Фонду не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності ПАТ „ОСОБА_2 Русь» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2017р. у справі №826/171/17 ОСОБА_10 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В мотивувальній частині вказаного рішенням судом зазначено, що з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі №826/22323/15, постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16.07.2015р. №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" втратили юридичну силу та не створюють правових наслідків.

З огляду на викладене, судом було зроблено висновок, що рішення Фонду від 17.07.2015р. №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та від 23 червня 2016 р. №1085, прийняті на підставі скасованих у судовому порядку постанов Правління Національного банку України від 19 березня 2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16 липня 2015 р. №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь", також не створюють правових наслідків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_2 Русь ОСОБА_4 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у справі №826/171/17.

Наразі провадження по вищевказаній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_5 Верховного Суду у справі №804/15159/15.

Отже, предметом даного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 05 грудня 2012 року № 1425, водночас, за договором відступлення права вимоги №20/03-15/1 від 20.03.2015 року Банком було відступлено право вимоги за кредитним договором та спірним договором іпотеки Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФАКТОР ПЛЮС .

При цьому, як зазначено вище, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015р. №61 запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь" з 20.03.2015р. на три місяці.

Призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_6, доручено ОСОБА_6 приступити до виконання обов'язків 20.03.2015 року.

Таким чином, наявність повноважень Голови Правління ПАТ Банк ОСОБА_2 Русь ОСОБА_10 на укладення правочинів від імені Банку 20.03.2015 року має вирішальне значення для встановлення дійсності договору відступлення права вимоги №20/03-15/1 від 20.03.2015 року.

Як було зазначено вище, в рамках розгляду справи №826/171/17 розглядається вимога ОСОБА_10 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_2 Русь» .

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що для розгляду даної справи істотне значення має наявність або відсутність у позивача права вимоги по кредитному договору та по договору іпотеки, які були передані за договорами, які позивач вважає нікчемними.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість розгляду справи №916/1600/18 до вирішення питання про правомірність прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_2 Русь", в рамках справи №826/171/17.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Дійсно, одним із завдань судочинства є і своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Однак, Конвенція в першу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (ОСОБА_11 де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

З огляду на вищевикладене, предмет та підстави позову ПАТ Банк ОСОБА_2 Русь , колегія суддів вважає, що з метою отримання відповідачем доказів на спростування позовних вимог, тобто забезпечення принципу змагальності та рівності сторін в даній справі необхідно вирішити питання щодо законності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15.06.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації до 19.07.2015 та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_6 до 19.07.2015 включно; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015р. „Про початок процедури ліквідації ПАТ „ОСОБА_2 Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_6 з 17.07.2015р. по 16.07.2016р. включно; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1085 від 23.06.2016 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ „ОСОБА_2 Русь» та продовження повноважень ліквідатора до 16.07.2018р. включно; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.2016, яким було змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ „ОСОБА_2 Русь» ОСОБА_4 з 05.09.2016р..

При цьому, судова колегія зазначає, що вирішення адміністративної справи та врахування висновків адміністративного суду також дасть змогу забезпечити принцип рівності сторін перед законом і судом та право кожної сторони на отримання остаточного рішення у господарській справі, в свою чергу, незупинення провадження у цій справі може призвести до порушення прав відповідача та ухвалення несправедливого і неостаточного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що зупинення провадження у справі не є порушенням розумних строків розгляду справи, якщо таке зупинення відповідає вимогам ст.227 та ст.228 ГПК України.

Так, п.5 ч.1 ст.227 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі саме у разі об'єктивної неможливості розгляду справи.. , що, в свою чергу, покладає обов'язок об'єктивно та всесторонньо оцінити всі обставини справи, підстави позову, заявлені суду клопотання про витребування або забезпечення доказів, аби зробити висновок щодо можливості чи неможливості розгляду справи по суті до вирішення іншої справи з метою ухвалення у справі справедливого та остаточного судового рішення.

Доводи апелянта про фактичне виконання оскаржуваних рішень, вчинення заходів, спрямованих на виплату сум гарантованого відшкодування вкладникам банку, формування та реалізації ліквідаційної маси Банку, проведення розрахунків з його кредиторами вищенаведених висновків суду не спростовують.

Також судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність в оскаржуваній ухвалі будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду адміністративної справи №826/171/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги; не зазначено, які саме обставини (факти), які входять до предмету доказування, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи з огляду на приписи ст.. 73 та ст.. 74 ГПК України.

На думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №826/171/17, з наведенням відповідного обґрунтування.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосована норма п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, на підставі якої суд зупинив провадження у справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду даної справи до остаточного вирішення вищевказаної адміністративної справи №826/171/17 за адміністративним позовом ОСОБА_10, тому, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвалу господарського суду Одеської області від 12.10.2018 року у справі №916/1600/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 227, 228, 252, 270, ст. 275, ст.276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.10.2018 року у справі №916/1600/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький