Рішення

від 04.10.2018 по справі 904/2654/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2654/18 за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12",

м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі

450 467, 46 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Кожемятов К.М., довіреність № 2189/01 від 16.05.2018;

від відповідача - Петрушкевич О.В., довіреність від 25.07.2018

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 624 від 21.10.2013 у розмірі 450 467, 46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №224 від 21.10.2013.

Ухвалою суду від 25.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2018 підготовче засідання відкладено на 16.07.2018.

18.07.2018 відповідачем надано відзив на позов, за змістом якого відповідач зазначив, що стягнення суми 9 540, 92 грн. інфляційних, 3 518, 55 грн. 3% річних, 27 003,10 грн. пені, 23 515, 80 грн. 7% штрафу призведе до накопичення боргових зобов'язань відповідача без реального погашення, оскільки обслуговуючий кооператив не має жодних додаткових доходів та джерел погашення штрафів, санкцій, пені та інших, а тому відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) нарахованої позивачем, в частині стягнення інфляційних, 3% річних, пені та 7% штрафу.

26.07.2018 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру інфляційних, 3% річних, пені та 7% штрафу, з урахуванням фактичної часткової сплати заборгованості перед позивачем.

26.07.2018 відповідачем подано заяву про розстрочення виконання судового рішення по справи №904/2654/18 на 12 місяців.

Ухвалою суду від 26.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено.

16.08.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму 225 000, 00 грн., 3 518, 55 грн. 3% річних, 9 540, 92 грн. інфляційних, 27 003, 10 грн. пені, 23 515, 80 грн. штрафу.

У зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. у відпустці 30.08.2018, ухвалою суду від 29.08.2018 підготовче засідання призначено на 03.09.2018.

30.08.2018 відповідачем подано клопотання, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за необґрунтованістю, розмір штрафу - зменшити на 90%.

Ухвалою суду від 03.09.2018 відкладено підготовче засідання на 17.09.2018.

Клопотанням від 14.09.2018 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у клопотанні від 30.09.2018.

17.09.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному.

Ухвалою суд від 24.09.2018 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Клопотанням від 04.10.2018 відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження часткового погашення відповідачем спірної суми заборгованості.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

21.10.2013 між позивачем (продавцем) та відповідачем (споживачем) укладено договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 593 (далі - Договір), згідно якого теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. (п.1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Підпунктом 3.2.5 Договору передбачено обов'язок споживача-покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені Договором.

Згідно п.4.2.5 Договору теплопостачальна організація - продавця зобов'язана виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж Теплопостачальної організації-Продавця та Споживача-Покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (п. 5.2 Договору).

Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж, підписаного у двосторонньому порядку, який є невід'ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.8 Договору визначено, що у разі відсутності, пошкодження та/або некоректної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень по опалюванню та гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах Теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (п.п. 6.1 - 6.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем в період з 01.03.2017 по 31.05.2018 поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (а.с. 15-20), проте внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на 07.08.2018 становить суму 225 000, 00 грн.

Відповідно до п.7.2.7 Договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі приписів ч.2 ст. 625 ЦК України та приписів п.7.2.7 Договору позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних за період з 24.04.2017 по 30.05.2018 у розмірі 3 518, 55 грн., інфляційні за період з травня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 3 518, 55 грн., пеню за період з 21.12.2017 по 30.05.2018 у розмірі 27 003, 10 грн., 7%штрафу за період з 21.12.2017 по 30.05.2018 у розмірі 23 515, 80 грн.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок основного боргу, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується представниками сторін, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості перед позивачем на суму 15 000, 00 грн., отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Решта суми основного боргу за поставлену теплову у розмірі 210 000, 00 грн. підтверджена матеріалами справи, проте станом на час розгляду справи не сплачена відповідачем, а отже є такою, що підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 1, 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, у законі йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають визначити сторони у договорі. Натомість, з умов договору вбачається, що сторони лише обмежили розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, але не визначили її конкретний розмір. Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, а отже у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, відмовляється судом.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Дослідивши матеріали справи та врахувавши те, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12" є неприбутковою організацією, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження часткової оплати заборгованості, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафу на 90%, у зв'язку з чим розмір штрафу, що підлягає стягненню на користь позивача становить суму 2 351, 58 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи те, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12" є неприбутковою організацією, а фінансові надходження на його рахунок можливі лише за умови надходження грошових коштів від мешканців будинку ОК "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12", суд, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду в частині суми основного боргу, 3% річних, інфляційних та штрафу на загальну суму 229 334, 68 грн. строком на 6 місяців, починаючи з листопада 2018 року зі сплатою щомісячними рівними платежами у розмірі 38 222, 45 грн., а останній платіж в розмірі 33 222, 43 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-12" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, буд.12, код 23068928) на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", (50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код 00130850) суму 210 000, 00 грн. основного боргу, 9 540, 92 грн . інфляційних, 3 518, 55 грн . 3% річних, 2 351, 58 грн . штрафу, 3 923, 63 грн. судового збору.

В частині позовних вимог на суму 15 000, 00 грн. провадження у справі закрити.

Розстрочити виконання рішення у справі на загальну суму 229 334, 68 грн. строком на 6 місяців, згідно наступного графіку:

до 01.11.2018 року 38 222, 45 грн . до 01.12.2018 року 38 222, 45 грн. до 01.01.2019 року 38 222, 45 грн. до 01.02.2019 року 38 222, 45 грн. до 01.03.2019 року 38 222, 45 грн. до 01.04.2019 року 33 222, 43 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 16.10.2018

Суддя А.В. Суховаров