Ухвала

від 04.10.2018 по справі 907/25/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" жовтня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/25/16

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

розглянувши заяву ліквідатора Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого Чорній Мар'ян Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: АДРЕСА_1) від 15.05.2018 №02-01/1462 (Вх.№02.3.1-09/5971/18 від 17.05.2018) до ОСОБА_2, с. Євецько-Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, с. Лази Воловецький район про витребування майна з чужого незаконного володіння,

у справі №907/25/16

За заявою ліквідаційної комісії Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород

ДО Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750)

ПРО банкрутство

За участю представників:

ліквідатор - Чорній М.В.;

від заявника - не з'явився

від кредиторів: ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області- Дацків В.В. за довіреністю № 556/7/07-13-10-00-15 від 18.12.17;

Мукачівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області Дацків В.В. за довіреністю № 1337/8-13-06 від 18.12.17р.;

Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області Дацків В.В. за довіреністю № 3/10/07-14-10-013 від 09.02.18;

У засіданні суду взяла участь Кордас О.О., представник Головного управління юстиції у Закарпатській області за довіреністю №06-13/18 від 17.01.2018

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) звернулося до суду з заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.01.2016р. №907/25/16 заяву ліквідаційної комісії Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 17.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2016р. порушено провадження у справі №907/25/16 про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 02.06.16 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника Плиску-Галатибу М.Д.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року достроково припинено повноваження ліквідатора Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) ОСОБА_7 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.07.2012р., місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та призначено ліквідатором Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого Чорній Мар'ян Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: АДРЕСА_1).

17.05.2018 до суду від ліквідатора банкрута надійшла заява до ОСОБА_2, с. Євецько-Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області про витребування майна, а саме - нежитлові будівлі загальною площею 710, 68 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, з чужого незаконного володіння з метою повернення до складу ліквідаційної маси.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.05.2018 дану заяву було залишено без руху.

29.05.2018 ліквідатором подано суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.07.2018 заяву ліквідатора Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого Чорній Мар'ян Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: АДРЕСА_1) від 15.05.2018 №02-01/1462 (Вх.№02.3.1-09/5971/18 від 17.05.2018) до ОСОБА_2, с. Євецько-Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято до розгляду, залучено до участі у розгляді даної заяви третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, с. Лази Воловецький район, розгляд заяви призначено здійснювати у межах справи про банкрутство за правилами загального позовного провадження, судове засідання з розгляду заяви призначено на 23.07.2018.

Ухвалою суду від 23.07.2018 розгляд заяви ліквідатора було відкладено на 15.08.2018 для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

31.07.2018 на адресу суду від ОСОБА_3 надійшло письмове заперечення по суті заявлених ліквідатором боржника вимог. Просить суд взяти до уваги те, що з аналогічним позовом до Воловецького районного суду вже звертався ліквідатор, у зв'язку з чим 11.12.2017 року Воловецьким районним судом постановлено рішення у справі №300/722/17, яким відмовлено позивачу Державному підприємству Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств у позові про витребування майна із чужого незаконного володіння. 12.04.2018 року Постановою Апеляційного суду Закарпатської області (у справі №300/722/17) рішення Воловецького районного суду від 11.12.2017 року залишено в силі, а апеляційну скаргу ліквідатора боржника без задоволення з мотивів відсутності правовстановлюючого документу на нерухоме майно, яке б критеріально відповідало вимогам закону щодо належності та допустимості.

Відтак, вказує на наявність судових рішень між тими ж сторонами з того ж самого предмету спору. Відповідно, спір між сторонами вже вирішено. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з захисту основоположних прав і свобод гарантовано право на справедливий судовий розгляд, яке розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Тлумачення принципу юридичної визначеності міститься у багатьох рішеннях Європейського суду з прав людини (наприклад, у справах Устименко проти України , Пономарьов проти України та інших).

Ухвалою суду від 15.08.2018 розгляд заяви ліквідатора було відкладено на 17.09.2018.

Ліквідатор Чорній М.В. свої вимоги до ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у поданій суду відповідній заяві. При цьому, просить суд взяти до уваги те, що пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що саме господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. А враховуючи те, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/25/16 про банкрутство ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , то саме у Господарському суді Закарпатської області у межах даного провадження необхідно вирішувати даний спір.

Також зазначає, що згідно інформації наданої Державним агентством лісових ресурсів України (орган уповноважений управляти майном банкрута), ліквідатором встановлено, що за філією Воловецький ЛАГ ДП ЗОУЛАГ на праві державної власності було зареєстровано нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, а також рухоме майно, яке згідно додатку №1 до акту приймання-передачі від 10.08.2016р. передано в оперативне відання Державному підприємству Воловецький лісгосп .

Крім того, в процесі здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором отримано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.11.2017р. за №103349867 та від 07.05.2018р. за №123115783 з яких вбачається, що за філією Воловецьдержспецлісгосп (правопопередник філії Воловецьке лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств ) на праві державної власності було зареєстровано адмінбудинок, пилораму стрічкову, пилораму РД-63, цех деревообробки, конюшню, склад, вбиральню, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3. Підстава виникнення права власності: Свідоцтво про право власності, НОМЕР_5 від 24.01.2008р. видане Верхньоворітською сільською радою.

Право власності на нерухомість, відомості про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підтверджується не документом, а відповідним записом у реєстрі.

Також зазначає, що оскільки станом на сьогоднішній день видача свідоцтва про право власності на нерухомість не передбачена законодавством, а на підтвердження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно видаються такі документи як інформація з Державного реєстру прав та рішення державного реєстратора , відповідно такі і є правовстановлюючим документом та відповідають вимогам процесуального закону.

Орім того, земельна ділянка кадастровий НОМЕР_6, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, належить до державної власності та згідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_7 перебуває в постійному користуванні філії Воловецьдержспецлісгосп ГДСЛАП Закарпатагроліс (правопопередник філії Воловецьке лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств ).

При цьому просить суд взяти до уваги те, що у провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області не було справ, учасником яких являється ОСОБА_9 та рішення у справі №455/56/15-ц від 28.04.2016 (на підставі якого було проведено реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_9) Самбірський районний суд львівської області не приймав і справа за зазначеним номером у суді відсутня.

Станом на сьогоднішній день у провадженні Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №42016111200000567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Ухвалою суду від 17.09.2018 розгляд заяви ліквідатора було відкладено на 04.10.2018.

ОСОБА_2 у засідання суду явку не забезпечив, письмові пояснення щодо заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Чорній М.В. про витребування майна із чужого незаконного володіння суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Ухвали суду у справі були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, а саме: АДРЕСА_4. Вказані ухвали надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні.

Пунктами 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з вищенаведеними ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Присутні у судовому засіданні представники заявника та кредиторів просять розглянути по суті заяву ліквідатора.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що вимоги ліквідатора є обґрунтованими, з огляду на таке.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...] .

Відповідно до положень статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон №№ 2343-XII) , відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 3, ч.10 ст. 16 ГПК України.

Враховуючи спрямованість Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також беручи до уваги те, що до повноважень ліквідатора банкрута відноситься обов'язок вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, суд дійшов до висновку про обґрунтованість поданої ліквідатором заяви із її розглядом у межах справи про банкрутство боржника (постанова Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Цивільним Кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст.387 ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Виходячи з аналізу статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором отримано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.11.2017р. за №103349867 та від 07.05.2018р. за №123115783 з яких вбачається, що за філією Воловецьдержспецлісгосп на праві державної власності було зареєстровано адмінбудинок, пилораму стрічкову, пилораму РД- 63, цех деревообробки, конюшню, склад, вбиральню, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3. Підстава виникнення права власності: Свідоцтво про право власності, серії НОМЕР_5 від 24.01.2008р. видане Верхньоворітською сільською радою.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

10 листопада 2017 року секретарем Верхньоворітської сільської ради повідомлено ліквідатору, що вищезазначене свідоцтво та рішення на підставі якого воно видавалось передано на зберігання до архівного відділу Воловецької райдержадміністрації, у зв'язку з чим ліквідатором направлено запит від 10.11.2017р. за №02-01/992 щодо надання належним чином завіреної копії Свідоцтва про право власності, серії НОМЕР_8 від 24.01.2008р. та рішення Верхньоворітської сільської ради на підставі якого видано вказане свідоцтво, у відповідь на що листом від 21.11.2017р. за №171/07-03 направлено ліквідатору зазначене вище рішення Верхньоворітської сільської ради та повідомлено, що Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_5 від 24.01.2008р. до архівного сектору на державне зберігання не передавалось.

При цьому ліквідатором подано суду докази про те, що земельна ділянка кадастровий НОМЕР_6, на якій розташовані об'єкти нерухомості належить до державної власності та згідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_7 перебуває в постійному користуванні філії Воловецьдержспецлісгосп ГДСЛАП Закарпатагроліс .

В процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що 04 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв.м., що знаходяться адресою: АДРЕСА_3 за ТзОВ ГРІН САММЕР .

09 вересня 2016 року право власності на зазначені вище приміщення зареєстровано за ОСОБА_2. Підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу №4024 від 09.09.2016р.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що 19 грудня 2016 року приватним нотаріусом Стрельченко Оленою Володимирівною зареєстровано право користування (найму (оренди) вище зазначеними будівлями за ОСОБА_3 строком до 19.12.2065 р. на підставі Договору позички від 19.12.2016р. за №6048.

Згідно інформації наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною, ліквідатором встановлено, що 01.07.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною, зареєстровано право власності на зазначені вище нежитлові будівлі за фізичною особою ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на підставі Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області по справі №455/56/15-ц від 28.04.2015р. З метою отримання зазначеного вище рішення суду, ліквідатором до Самбірського міськрайонного суду Львівської області направлено запит від 15.08.2017р. за №02-01/756.

06 вересня 2017 року на адресу ліквідатора надійшов лист відповідь Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23.08.2017р. за №772/2017 з інформацією про те, що провадженні суду не було справ, учасником яких являється ОСОБА_12 та рішення у справі №455/56/15-ц від 28.04.20І6р Симбірський міськрайонний суд Львівської області не приймав і справа за зазначеним номером у суді відсутня. З цього приводу за заявою ліквідатора Ірпінським ВП ГУ НП в Київській області відкрито кримінальне провадження №42016111200000567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Таким чином, зазначене вище майно вибуло з володіння Заявника підставі неіснуючого підробленого рішення суду, не з його волі.

Також матеріалами справи підтверджено факт правомірності передання в оперативне відання майна належного філії Воловецьдержспецлісгосп до банкрута чи Філії Воловецьке лісове агропромислове господарство ДП ЗОУЛАГ спірного майна з огляду на таке.

Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №510 від 15.08.2012р. Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Закарпатагроліс перейменовано на Державне підприємство Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств та затверджено нову редакцію Статуту банкрута, згідно якої ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств є правонаступником майнових прав та обов'язків ГДСЛАП Закарпатагроліс .

На підставі вищезазначеного наказу, з метою приведення у відповідність положень про філії Державного Підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , наказом від 31.08.2012р. №74, перейменовано філію Воловецьдержспецлісгосп на філію Воловецьке лісове агропромислове господарство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (ідентифікаційний код 26397331).

Відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, враховуючи те, що ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств є правонаступником прав та обов'язків ГДСЛП Закарпатагроліс (зокрема його філій), йому належить право власності на вищезазначені нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

При цьому, ч. 5 ст. 12 ЦК України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом, тобто за змістом цієї норми добросовісність набувача презюмується.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суду України, зокрема, у постанові від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та у постанові від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, який дійшов висновку, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

У даному випадку судом за наявними у справі матеріалами встановлено і зворотного суду не доведено, вибуття спірного майна із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема, вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам, суд встановив, що ліквідатором доведено, що ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств є власником спірного майна, яке перебуває у незаконному володінні ОСОБА_2 на час звернення з позовом до суду. При цьому також встановлено, що належне ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств майно - нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 вибуло з володіння банкрута поза його волею шляхом безпідставного внесення змін до запису Державного реєстру щодо власника майна і підстав набуття ним права власності за рішенням суду, яке у визначеному законом порядку не приймалось відповідним судом.

Таким чином, обґрунтованим є доводи ліквідатора, що ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств як власник майна, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, має право витребувати спірне майно від ОСОБА_2 шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведене, вимоги ліквідатора ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 95 ЦК України, ст. ст. 317, 321, 387 ЦК України, ст. ст. 20, ЗО ГПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого Чорній Мар'ян Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: АДРЕСА_1) від 15.05.2018 №02-01/1462 (Вх.№02.3.1-09/5971/18 від 17.05.2018) до ОСОБА_2, с. Євецько-Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, с. Лази Воловецький район про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_4., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (88011, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 42/1) нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Стягувачем є Державне підприємство Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (88011, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 42/1, код ЄДРПОУ 32434750).

Боржником є ОСОБА_2 (АДРЕСА_4., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://court.gov.ua/fair/sud5008/

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2018.

Суддя Ремецькі О.Ф.