Рішення

від 19.09.2018 по справі 910/6875/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/6875/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 22 А; ідентифікаційний код 34694595)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелорама Продакшн" (01601, м. Київ, вул. Воровського, будинок 22 А; ідентифікаційний код 34486727)

про стягнення 1 250 000, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Зайома О.А. - представник

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелорама продакшн" про стягнення 1 250 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що в установленому чинним законодавством порядку набув статус кредитора за договором позики № 1 від 01.03.2012.

Суми заборгованості за зобов'язаннями, визначеними п. 1.1. вищевказаного договору, перераховуються позичальником в гривні на рахунок нового позикодавця.

Після укладення договору відступлення, додатковою угодою до договору позики № 2 від 14.03.2016, строк повернення позики було змінено з 31.03.2013 на 30.09.2016.

В подальшому додатковою угодою до договору позики № 3 від 10.08.2016 строк повернення позики було змінено з 30.09.2016 на 30.12.2019 та було узгоджено наступний графік повернення позики і нарахованих процентів.

Однак, як вказує позивач, відповідач у встановлені строки повернення частин позики на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" не здійснив, у зв'язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2018.

У підготовчому засідання 15.06.2018 судом оголошено перерву до 25.07.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів за клопотанням позивача та оголошено перерву до 17.08.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 17.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018.

У судовому засіданні 19.09.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 19.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелорама Продакшн" (далі - позичальник) та Компанією Atmos Finance Limited (далі - позикодавець) був укладений договір позики № 1-МП/2011 за умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 700 000, 00 доларів США зі сплатою 1% річних, та кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 31.03.2012 на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. позичальник зобов'язується здійснювати погашення основної суми заборгованості за позикою не пізніше 31.03.2012, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок позикодавця, зазначений в п. 2.3. цього договору.

Моментом (днем) повернення позики вважається день зарахування повної суми фактичної заборгованості за позикою (що включає в себе основну суму позики та нарахування процентів) на рахунок позикодавця (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.6. нарахування процентів за користування позикою здійснюється за фактичну кількість днів користування позикою. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення позики.

Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей договір (п. 7.1. договору).

Пунктом 7.3. передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його реєстрації в Головному управлінні Національного банку України по Києву та Київській області і отримання відповідного Реєстраційного свідоцтва та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Додатковою угодою до договору позики № 1 від 01.03.2012 строк повернення позики було змінено з 31.03.2012 на 31.03.2013.

В подальшому 11.03.2016 Компанією Atmos Finance Limited на підставі договору відступлення права вимоги за договором позики № 1-МП/2011 від 10.08.2011 було відступлено право вимоги за договором позики на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон".

За змістом п. 1.1. договору відступлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" передається право вимоги на суму 16 590 537, 75 грн., які складаються з:

- права вимоги виконання зобов'язань щодо повернення частини отриманої суми позики в розмірі 640 000, 00 доларів США, еквівалент 16 332 283, 52 грн. по курсу Національного банку України на дату підписання цього договору, в порядку та строки, визначені п. 1.2. договору позики;

- право вимоги виконання зобов'язань щодо сплати процентів за користування позикою в сумі 10 120, 00 доларів США, еквівалент 258 254, 23 грн. по курсу Національного банку України на дату підписання цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором позики.

У відповідності до п. 1.3. договору відступлення сума заборгованості за зобов'язаннями, визначеними п. 1.1. цього договору, перераховуються позичальником в гривні на рахунок нового позикодавця за такими реквізитами: п/р № 26001000022103 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023.

Після укладення договору відступлення, додатковою угодою до договору позики № 2 від 14.03.2016, строк повернення позики було змінено з 31.03.2013 на 30.09.2016.

В подальшому, додатковою угодою до договору позики № 3 від 10.08.2016, строк повернення позики було змінено з 30.09.2016 на 30.12.2019, та було узгоджено наступний графік повернення позики і нарахованих процентів:

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 січня 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 березня 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 травня 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 липня 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 30 вересня 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 30 листопада 2018 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 січня 2019 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 березня 2019 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 травня 2019 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 31 липня 2019 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 30 вересня 2019 року;

- 1 250 000, 00 грн. - до 30 листопада 2019 року;

- 1 590 537, 75 грн. - до 30 грудня 2019.

Однак, як вказує позивач, відповідач у встановлені строки повернення частини позики на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон".

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань обумовлених умовами договору, станом на день подання даного позову у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелорама Продакшн" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" в розмірі 2 500 000, 00 грн., з яких позивач вважає за доцільне в розмірі 1 250 000, 00 грн. стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 та 2 статті 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, повернення частини позики на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" здійснено не було, що підтверджується карткою рахунку 06 за період з 01.01.2016 по17.05.2018.

Розам з тим, судом також встановлено, що наявність грошових зобов'язань відповідача перед позивачем за договором позики в розмірі 16 590 537, 75 грн. підтверджується й актом звірки взаєморозрахунків від 17.05.2018, що підписаним сторонами та відповідно скріплений печатками товариств.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак , Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" у своєму позові вказує, що станом на день подання позову заборгованість відповідача становить 2 500 000, 00 грн., що є підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, з яких позивач вважає за доцільне стягнути з відповідача в судовому порядку саме в розмірі 1 250 000, 00 грн.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови договору про надання позики № 1-МП/2011 від 10.08.2011 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 1 250 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелорама Продакшн" (01601, м. Київ, вул. Воровського, будинок 22 А; ідентифікаційний код 34486727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Домініон" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 22 А; ідентифікаційний код 34694595) заборгованість в розмірі 1 250 000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2018.

Суддя Д.О. Баранов