Рішення

від 12.10.2018 по справі 0940/1273/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2018 р. справа № 0940/1273/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано - Франківського окружного адміністративного суд Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Рогатин",до відповідача Виконавчого комітету Рогатинської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рогатинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування рішення № 96 від 04.07.2018, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест - Рогатин" звернулося до суду із позовом до Виконавчого комітету Рогатинської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рогатинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування рішення № 96 від 04.07.2018.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 04.07.2018 року, виконавчим комітетом Рогатинської міської ради прийнято рішення про часткову заміну рішення від 07.05.2018 року №74, а саме доповненого пунктом: "тарифи введено в дію з нового бюджетного періоду - 01.01.2019". Вважає такі дії протиправні та просить скасувати рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який зареєстрований судом 13.08.2018. Позовні вимоги вважає не обгрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на вимогах чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

13.08.2018 Рогатинська районна державна адміністрація подала суду пояснення щодо позову, в якому просила виключити її з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача посилаючись на те, що предмет позову, не відноситься до компетенції місцевих державних адміністрацій.

17.08.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив в якому проти відзиву заперечує. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест - Рогатин" є підприємством, яке провадить діяльність з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, постачання, та транспортування теплової енергії Відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації, що підтверджується Ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2063 від 23.07.2015 на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, ліцензії Івано-Франківської обласної державної адміністрації на транспортування теплової енергії №102 від 14.10.2013 та постачання теплової енергії №101 від 14.10.2013 (а.с.22-24).

07.05.2018 рішенням виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області №74 встановлено ТОВ "Західтеплоенергоінвест - Рогатин" тариф на виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, її транспортування та постачання для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету у розмірі 1565,43 грн., за 1 Гкал без ПДВ.

11.07.2018, позивачу стало відомо про те, що 04.07.2018 - виконавчим комітетом Рогатинської міської ради прийнято рішення №96 про часткову заміну рішення від 07.05.2017 №74, а саме доповнено пунктом: тарифи введено в дію з нового бюджетного періоду - 1 січня 2019 року".

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення", суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

У відповідності до статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення", державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" визначено, що Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

З аналізу викладених норм випливає, що ціна (тариф) на теплову енергію для суб"єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи електроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення є регульованим.

Частина 9 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.

Вищенаведене свідчить, що тарифи на теплову енергію для суб"єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються Держенергоефективності, яке законом уповноважене здійснювати державне регулювання ціни (тарифу).

Згідно ч.11 ст.20 ЗУ "Про теплопостачання" для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті.

Відповідно до ч.12 ст.20 ЗУ "Про теплопостачання" якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб'єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб'єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

З норми ч.12 ст.20 вказаного Закону вбачається, що законодавець передбачив порядок вступу в силу тарифу у випадку його не встановлення органом місцевого самоврядування. Проте, дана норма закону застосовується виключно у випадку коли орган місцевого самоврядування не встановив тариф протягом 30 днів з дня надходження заяви від суб'єкта господарювання. В даному випадку, тариф встановлено, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Рогатинської міської ради №74 від 07.05.2018 року.

Суд зазначає, що виконавчий комітет органу місцевого самоврядування в даному випадку не наділений повноваженнями встановлювати пізніший строк вступу в силу тарифу (ціни) на теплову енергію для суб"єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, транспортування та постачання.

Суд не приймає до уваги пояснення третьої особи, щодо виключення її з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки предмет позову не відноситься до компетенції місцевих державних адміністрацій, з огляду на наступне.

Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 04.07.2018 №96 доповнено рішення №74 від 07.05.2018 у такій редакції: тарифи ввести в дію з нового бюджетного періоду - 1 січня 2019 року. Слід зазначити, що вказане рішення прийняте на підставі листа Рогатинської районної державної адміністрації від 22.05.2018 №406/01.01/18, в якому остання просила надати чинність рішення Рогатинської міської ради від 07.05.2018 року за №№74,75 "Про погодження тарифу на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії" з нового бюджетного періоду. Мотивація такого листа зводилась до відсутності бюджетних призначень та можливості забезпечення додаткових фінансових видатків на теплопостачання бюджетних установ.

З огляду на вказане, оскаржуване рішення безпосередньої впливає на фінансове навантаження третьої особи в частині понесення витрат на теплопостачання бюджетних установ.

В той же час суд звертає увагу, що склад учасників справи визначався не судом, а позивачем. При цьому, на переконання суду, позивачем вірно зазначено третю особу Рогатинську районну державну адміністрацію з огляду на вищевказане.

Крім того процесуальним законодавством не передбачена можливість виключення чи заміни третьої особи, при тому, що будь-яких позовних вимог до Рогатинської районної державної адміністрації позивачем не заявлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виконавчий комітет діяв не на підставі та не в межах своїх повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії виконавчого комітету Рогатинської міської ради стосовно прийняття рішення від 04.07.2018 №96 "Про часткову заміну рішення від 07.05.2018 №74 "Про погодження тарифу на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії".

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Рогатинської міської ради від 04.07.2018 №96 "Про часткову заміну рішення від 07.05.2018 №74 "Про погодження тарифу на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії".

Стягнути із бюджетних асигнувань виконавчого комітету Рогатинської міської ради (код ЄДРПОУ 04054323, вул. Шевченка 5, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000) на користь ТзОВ "Західтеплоенергоінвест-Рогатин" (код ЄДРПОУ 38521670, вул. Шевченка 71, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000) сплачений судовий збір в сумі 3682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.