Рішення

від 03.10.2018 по справі 1140/2314/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2314/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенс"

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1162 від 10.08.2018 року про проведення документальної позапланової перевірки за період діяльності з 01.01.2014р. по 31.07.2016р. з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2011р. по 31.07.2016р. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ ГУ ДФС у Кіровоградській області № 1162 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агенс" не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2018 року в справі №757/36777/16-к визначено проведення перевірки за період 2014р. - 7 місяців 2016 року. Однак, в порушення зазначених вимог, оскаржуваний наказ визначає період перевірки з 01.01.2011р. по 31.07.2016р., що є порушенням прав позивача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмовому відзиві, який долучений до матеріалів справи (а.с.16-17).

Позивачем до суду надано відповідь на відзив (а.с.28-32).

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.08.2018р. керівником відповідача видано наказ №1162 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агеенс" (а.с.8).

Підставою проведення перевірки зазначено п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п.78.1.11. п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. у справі №757/36777/16-к від 05.08.2016р. (а.с.8-11).

За змістом наказу вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агенс" за період діяльності з 01.01.2014р. по 31.07.2016р. з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2011р. по 31.07.2016р. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.8).

Перевірка контролюючим органом не проведена, так як позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, не допустив перевіряючих до перевірки. Натомість звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20,1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 Податкового кодексу України.

Пунктом 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначені підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, зокрема п.п.78.1.11 визначає таку підставу, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Отже, в разі призначення рішенням суду (слідчого судді) перевірки відповідна перевірка може бути проведеною з підстав, визначених п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим, відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що підставою для прийняття контролюючим органом рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, окрім іншого, є отримання рішення слідчого судді про призначення перевірки, яке має бути чинним, тобто, підлягає виконанню, на момент прийняття наказу про проведення перевірки.

Згідно з положеннями п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, позапланова документальна перевірка здійснюється контролюючим органом за наявності такої підстави як отримання рішення слідчого судді про призначення перевірки.

Невід'ємною частиною рішення про призначення перевірки є як визначення суб'єкта, який підлягає перевірці, так і визначення суб'єкта, який здійснює перевірку, без чого не можливо здійснити її виконання. Оскільки слідчий суддя за вказаною нормою приймає рішення про здійснення перевірки, то саме він визначає і суб'єкта, на якого покладається обов'язок її проведення, а також інші умови здійснення такої перевірки.

З огляду на викладене та відповідно до зазначеної норми, визначення контролюючого органу, на якого покладено здійснення перевірки, у випадку призначення перевірки слідчим суддею віднесено до компетенції саме слідчого судді.

Суб'єкт владних повноважень, на якого слідчим суддею покладено обов'язок з проведення перевірки, ні за Кримінальним процесуальним кодексом України, ні за Податковим кодексом України не уповноважений самостійно передавати повноваження щодо здійснення перевірки іншому суб'єкту владних повноважень, а в протилежному випадку він перебирає на себе повноваження слідчого судді, чим виходить за межі свої компетенції.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року обов'язок з організації проведення перевірки покладено на співробітників Державної фіскальної служби України.

Таким чином, у зв'язку із зазначеним, прийняття оскаржуваного наказу і здійснення перевірки іншим суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області здійснено із порушенням його компетенції, яка в даному випадку при здійсненні перевірки на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначається з врахуванням умов, встановлених відповідною ухвалою слідчого судді.

Окремо суд зазначає, що у разі неможливості проведення перевірки безпосередньо співробітниками ДФС України, останні мали право звернутись до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням про зміну контролюючого органу, якому доручається проведення перевірки, або роз'яснення рішення суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року (справа № 820/4482/17).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 ст.21 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) встановлено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Згідно зі ст.533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, судове рішення, у тому числі, ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх фізичних та юридичних осіб, підприємств, установ та організацій, а також органів державної влади та їхніх посадових осіб, а тому особа, якій адресоване судове рішення, має в обов'язковому порядку виконати зазначені в ньому вимоги.

Так, судом встановлено, що відповідно до змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2016 року у справі №757/36777/16-к визначено період, що підлягає перевірці - 2014р. - 7 місяців 2016 року, однак межі проведення перевірки визначені оскаржуваним наказом становить період з 01.01.2011року по 31.07.2016року (щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), про в ухвалі Печерського районного суду м. Києва взагалі не зазначено.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що на момент прийняття спірного наказу у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки визначені пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки в ухвалі слідчого судді від 05.08.2016 року у справі №757/36777/16-к чітко зазначено "призначити позапланову документальну перевірку ТОВ "Агенс" на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати всіх, передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, з метою встановлення можливих порушень податкового законодавства за весь період здійснення фінансово - господарських взаємовідносин та з урахуванням порушень норм податкового законодавства, виявлених під час досудового розслідування кримінального провадження за період 2014 - 7 місяців 2016 року , при цьому період з 01.01.2011 р. по 31.07.2016 р. в ухвалі слідчого судді не зазначений.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ №1162 від 10.08.2018 року про проведення документальної позапланової перевірки за період діяльності з 01.01.2014р. по 31.07.2016р. з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2011р. по 31.07.2016р. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенс" ( код - 13767810) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано - 16.10.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко