Рішення

від 09.10.2018 по справі 1240/2693/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2693/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, в якій позивач просить

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області переглянути призначення та розрахунок розміру пенсії ОСОБА_2, з урахуванням довідок про заробітну плату № 90 від 29.09.2015, виданої ПАТ «Луганська фірма «Лутрі» та № 131 від 16.11.2015, виданої ТОВ «Фірма «Індрикотаж» .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2, в листопаді 2017 року звернувся до Управління пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку Луганської області за призначенням йому пенсії, надавши відповідні документи. Відповідач листом від 22.11.2017 № 338/Л-4 надав відповідь, що пенсію позивачу розраховано згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У від 09.07.2003. Загальний стаж складає 25 років 7 місяців 8 днів (враховано лише по 30.04.2014). Заробітна плата розрахована із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку за період з 01.02.2001 по 30.09.2003 та з 01.02.2012 по 30.04.2014. Первинні документи, на підставі яких видані довідки про заробітну плату № 90 від 29.09.2015 та № 131 від 16.11.2015, знаходяться на зберіганні в архіві підприємства в м. Луганськ, який згідно з Розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 є тимчасово окупованою територією Луганської області, у зв'язку з чим відсутні підстави для врахування наданих довідок про заробітну плату при розрахунку пенсії. Тому ОСОБА_2 вимушений звернутися до суду за поновленням свого права на застосування свого заробітку при розрахунку розміру пенсії за цей період.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 37-38). В обґрунтування своєї позиції вказав, що надані позивачем довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 16.11.2015 року № 131 та від 29.09.2015 року № 90 не можуть бути враховані, оскільки всі первинні документи вказаних підприємств знаходяться у м. Луганську, яке відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. Тому провести перевірку довідок не можливо.

Окрім того, зазначив, що згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. 09.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми, до якої додав зазначені у позовних вимогах довідки. Із заявою про перерахунок пенсії згідно з Порядком № 22-1 позивач до управління не звертався.

Щодо позовної вимоги переглянути призначення та розрахунок пенсії, також зазначив, що ані норми Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ані норми Порядку № 22-1 не містять таких понять як „перегляд призначення та розрахунку пенсії". Просив залишити адміністративний позов без задоволення.

Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 36).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини не прибуття суду не повідомив (а.с. 35).

З урахуванням вимог статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області як пенсіонер з 04.11.2015, та отримує пенсію за віком (а.с. 6-9, 39).

З інформації, зазначеної у копії трудової книжки позивача вбачається, що позивач:

- 12.06.1980 був прийнятий до швейно закрійного цеху слюсарем ремонтником 6 розряду ПАТ «Луганська фірма «Лутрі» та звільнений 31.08.1984;

- 10.09.1984 прийнятий слюсарем ремонтником 6 розряду ТОВ «Фірма «Індрикотаж» та звільнений 20.09.1988 (а.с. 11-12).

09.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 90 від 29.09.2015, виданої ПАТ «Луганська фірма «Лутрі» та № 131 від 16.11.2015, виданої ТОВ «Фірма «Індрикотаж» (а.с. 15, 17, 40).

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач оформив та направив лист від 22.11.2017 №338/Л-4, у якому, зокрема, зазначив, що первинні документи, на підставі яких видані довідки про заробітну плату № 90 від 29.05.2015, № 131 від 16.11.2015, знаходяться на зберіганні в архиві підприємства в м. Луганську. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, зв'язок з установами на цих територіях відсутній. Місто Луганськ відноситься до тимчасово окупованих територій, а отже входить до вказаного переліку. Таким чином, на думку відповідача, для врахування наданих довідок про заробітну плату при розрахунку пенсії відсутні законні підстави (а.с. 28-29).

Спірним питанням цієї справи є правомірність відмови відповідача в зарахуванні трудового стажу позивача, що підтверджений довідками, які видані юридичними особами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту четвертого частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.

Згідно з пунктом третім частини 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію - перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що призначення пенсій здійснюється на підставі грошового забезпечення особи за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, за умови волевиявлення особи, при розрахунку її пенсії може бути врахована заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року.

При виявленні бажання щодо врахування трудового стажу до 1 липня 2000 року, особа зобов`язана надати до Пенсійного органу довідку про заробітну плату до 2000 року, в якій має бути зазначено первинні документи, на підставі яких вона оформлена, та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача для перерахунку призначеної пенсії, ОСОБА_2 було надано, зокрема, такі довідки:

- довідка про заробітну плату Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Індтрикотаж за №131 від 16 листопада 2016 року на 3 аркушах паперу (арк.спр. 17);

- довідка про заробітну плату для обчислення пенсії Публічного акціонерного товариства Луганська фірма Лутри від 29 вересня 2015 року за №90 на 2 аркушах паперу (арк.спр. 15).

Дослідивши вищенаведені довідки про заробітну плату позивача, суд зазначає, що їх зміст вказує на те, що кожна з них оформлена на підставі первинних документів, містить адресу для проведення перевірки зазначених у них відомостей, у разі потреби, та відмітку про сплату страхових внесків, а також відмітку: суми заробітної плати відповідають первинним документам з начислення заробітної плати, які знаходяться на зберіганні в архіві підприємства, прошнуровані, пронумеровані і підприємство несе відповідальність за достовірність сум заробітку, які вказані в довідці (арк.спр. 15-19).

Данні обставини свідчать про той факт, що довідки про заробітну плату позивача до 2000 року цілком відповідають закріпленим законодавством вимогам до оформлення таких довідок, оскільки мають всі передбачені реквізити та необхідні відомості.

Між тим, відмовляючи у прийнятті довідок для здійснення перерахунку пенсії позивача, відповідач послався на ту обставину, що первинні документи, на підставі яких видані довідки про заробітну плату № 90 від 29.05.2015, № 131 від 16.11.2015, знаходяться на зберіганні в архіві підприємства в м. Луганську, яке відноситься до тимчасово окупованих територій, а отже входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а отже зв'язок з установами на цих територіях відсутній.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Індрикотаж (ідентифікаційний код юридичної особи 03058810) не ліквідоване, зареєстровано за адресою: 910405, Луганська обл., місто Луганськ, Жовтневий район, вул. Корольова, будинок 33 (арк. спр. 44-49).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство Луганська фірма Лутри (ідентифікаційний код юридичної особи 03332560) не ліквідоване, зареєстровано за адресою: 91042, Луганська обл., місто Луганськ, Жовтневий район, вул. Возрожденія, будинок 11р (арк.спр. 50-55).

Отже, зазначені товариства на час видачі довідок позивачу продовжували свою діяльність та не були перереєтровані на підконтрольну Україні територію, що не оспорюється сторонами.

Разом із тим, відповідно до консультативного висновку «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку» , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.

Суд критично ставиться до аргументів відповідача, що довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 90 від 29.05.2015 та № 131 від 16.11.2015 видані підприємствами, не перереєстрованими на території підконтрольній українській владі, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для врахування цих довідок при розрахунку пенсії позивачу.

Дійсно, відповідно до розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085 м. Луганськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою. Однак, зазначені довідки видані юридичними особами приватного права, які здійснювали свою діяльність і до окупації цих територій. Ці установи не здійснюють управлінські функції невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Отже, з урахуванням зазначеної практики Європейського суду, витягів ЄДРПОУ стосовно того, що ці підприємства не ліквідовані, суд вважає ці довідки такими що відповідають статті 75 КАС України та є достовірними.

Одночасно, суд зауважує, що вказуючи на таку неможливість, Пенсійний орган не надав жодних доказів, які б свідчили про дії, спрямовані на досягнення такої мети, як перевірка вказаної у довідках інформації, а також не пояснив причину необхідності її перевірки.

Аналізуючи вищезазначені норми права, враховуючи обставини справи та наявні докази, суд приходить до висновку про те, що позивач, звертаючись до Пенсійного органу для перерахунку його пенсії надав всі необхідні документи, передбачені відповідним порядком, що свідчить про безпідставність доводів відповідача та протиправне неврахування ним довідок про заробітну плату ОСОБА_2 до 2000 року.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у врахуванні довідок про заробітну палату позивача є безпідставною та не обґрунтованою, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача у відзиві, що позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у довільній формі, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом раніше, позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.11.2017 про перерахунок пенсії, на яку відповідачем надано відповідь від 22.11.2017 про відмову, посилаючись на те, що відсутні законні підстави для врахування наданих довідок про заробітну плату у зв'язку з тим, що первинні документи, на підставі яких ці довідки видані знаходяться на зберіганні в архіві підприємства на території непідконтрольній українській владі.

Оглядом вказаного документа судом встановлено, що відповідачем дійсно надано відповідь за наслідками розгляду зазначеної заяви на підставі Закону України «Про звернення громадян» . При цьому, відповідачем окремого рішення про відмову позивачу про перерахунок пенсії, не приймалося.

Між тим, суд не може погодитись з правомірністю дій відповідача з цього приводу з наступних підстав.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (абзац четвертий пункту 1.7 розділу І Порядку).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу І Порядку).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

В силу пункту 4.2 розділу ІV Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся особисто до територіального органу Пенсійного фонду з заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії, а не за роз'ясненнями пенсійного законодавства. Цю заяву в нього прийняв співробітник Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, при цьому в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перш за все перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

За таких обставин, приймаючи у позивача заяву від 09.11.2017 про перерахунок пенсії, співробітник відповідача зобов'язаний був перевірити її щодо правильності оформлення. Встановивши невідповідність, роз'яснити ОСОБА_2, яким чином необхідно її правильно оформити.

Таких дій з боку відповідача зроблено не було, а заява безпідставно зареєстрована як звернення громадянина в порядку Закону України «Про звернення громадян» , при її розгляді відповідачем в розумінні частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, рішення про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 не приймалось, а лише надано відповідь листом від 22.11.2017 за № 338/Л-4.

Оскільки позивач звернувся з заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії, а не за роз'ясненнями пенсійного законодавства, а відповідачем в порушення вимог пенсійного законодавства рішення про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2В не приймалось, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача саме з приводу не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_2 від 09.11.2017 про перерахунок пенсії.

З огляду на викладене є незмістовними посилання відповідача на те, що позивач до Пенсійного фонду не звертався із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка. А крім того, сама по собі заява позивача містить в собі всю необхідну інформацію для перерахунку пенсії, що передбачена і заявою встановленого зразка, а по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №537/3480/17.

З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача саме з приводу не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_2 від 09.11.2017 про перерахунок пенсії.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_2 від 09.11.2017 про перерахунок пенсії, суд відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Так, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне також вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 09.11.2017 про перерахунок пенсії та згідно з нормами пенсійного законодавства, а не як звернення громадянина щодо роз'яснення законодавства.

Оскільки судом встановлено, що відмова відповідача у врахуванні довідок про заробітну палату позивача є безпідставною та не обґрунтованою, тому при розгляді заяви ОСОБА_2 про перерахунок пенсії, відповідачу слід врахувати довідки № 90 від 29.05.2015, № 131 від 16.11.2015 та прийняти рішення в силу частини п'ятої статті 45 Закону №1058.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.

В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що звернувся з пропущеним шестимісячним строком у зв'язку із тим, що був вимушений звертатися до архівних установ, чекати відповіді, збирати інші довідки, крім цього, по причині відсутності доходу, він не мав можливості звернутися до послуг адвоката та юридичної консультації за правовою допомогою, в зв'язку із чим звернувся до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де отримав безоплатну вторинну правову допомогу із складання процесуальних документів та здійснення представництва інтересів в суді. Все це зайняло у позивача багато часу.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки предметом позову є бездіяльність відповідача, суд не має правових підстав для відмови в судовому захисті пенсійних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 11 вересня 2018 року про відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 704,80 гривень до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише зі зміною способу захисту порушених прав позивача, відповідно до приписів частини другої статті 133 та частини першої статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 740,80 грн до Державного бюджету України належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, 9) щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) від 09.11.2017 про перерахунок пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, 9) розглянути заяву ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) від 09.11.2017 про перерахунок пенсії згідно норм пенсійного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, 9) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3