Ухвала

від 03.09.2018 по справі 448/156/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/156/18

Провадження № 2/448/537/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.09.2018 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, цивільний позов, поданий ОСОБА_1, не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання за ним права власності на житловий будинок №6 по вул.Центральній в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області та ним зазначена ціна позову - 37 100 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.

Разом з тим, виходячи зі змісту ст.176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

За статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні № 2658-III від 12.07.2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п.1 п.1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Позивачем в підтвердження вартості майна (житлового будинку) та ціни позову додано до позовної заяви копію висновку про вартість майна (житлового будинку по вул.Центральній в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області), що виконаний ФОП ОСОБА_2 Однак з даного висновку вбачається, що оцінка проведена станом на 30.09.2016 року та дата завершення складення звіту - 30.09.2016р., а дата звернення позивача до суду з позовною заявою - 2018 рік.

З огляду на наведене, приходжу до висновку що позовна заява хоча і містить ціну позову, однак відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову, що позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення позивачем ціни позову та відповідно правильність сплати ними судового збору за заявлені вимоги майнового характеру.

За викладених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та сплатити судовий збір виходячи з ціни позову.

Крім того, позивачем належним чином не засвідчені копії письмових доказів, доданих до позову в розумінні ст.95 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана заява підлягає залишенню без руху, а позивачу ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху та роз'яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак