Рішення

від 18.04.2019 по справі 448/156/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/156/18

Провадження № 2/448/67/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18.04.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шегинській Л.М.

з участю позивача - ОСОБА_1

та третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: с.Кульматичі, вул.Центральна, 6 Мостиського району Львівської області належав його бабі ОСОБА_5.

Вказує, що ОСОБА_5 23.12.1995 року померла та за життям своїм майном не розпорядилася. Спадщину, яка відкрилася внаслідок її смерті успадкувала спадкоємець першої черги спадкування за законом - її дочка (а його позивача матір) - ОСОБА_2, третя особа по справі. Остання отримала в Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - майновий пай. На іншу ж частину належного спадкодавцю ОСОБА_5 майна, а саме на житловий будинок №6 по вул.Центральній в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області спадкоємець за законом не претендувала, свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок не отримувала.

Зазначає, що саме він (позивач) більше десяти років відкрито та безперервно володіє будинком, постійно там проживає, обробляє земельну ділянку, використовує господарські споруди, здійснює ремонт.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами №6 по вул.Центральній в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області в порядку набувальної давності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені в позовній заяві про визнання права власності в порядку набувальної давності.

Представник відповідача - Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Зазначила, що вона прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_5, однак відмовляється від частини спадкового майна, належного їй, а саме від житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами №6 по вул.Центральній в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області та не заперечує щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірний будинок в порядку набувальної давності.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, проте подали заяви, в яких зазначили, що на спірний будинок не претендують, не заперечують щодо задоволення позовних вимог, заявлених ОСОБА_6 та просять розглядати справу у їх відсутності

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явилася, проте подала копії сторінок спадкової справи за №219/07, заведеної після смерті ОСОБА_5, яка померла 23.12.1995р., інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.11.2018р. №53948022; та просила розглядати дану цивільну справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи підтверджено, що будинок по вул.Центральній, 6 в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області був збудований ОСОБА_5 та такий згідно погосподарських книг по с.Кульматичі Мостиського району Львівської області відносився до суспільної групи колгоспний двір . Головою даного двору була ОСОБА_5, а членами такого, як вважає суд: її дочка - ОСОБА_2, онуки ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується листом-повідомленням Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №380 від 06.11.2018р., виданим на підставі виписок з погосподарських книг по с.Кульматичі Мостиського району.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських ОСОБА_6 народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України Про власність від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право власності на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3

23.12.1995 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5. До складу даної спадщини входить майновий пай члена КСП ПАФ Хлібороб , а також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (частка такого) по вул.Центральній, 6 в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області, який відповідно є предметом спору у даній цивільній справі

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №219/2007, заведеної в Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області, спадкодавець ОСОБА_5 за життям своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала; спадкоємцем першої черги спадкування за законом майна ОСОБА_5 є її дочка - ОСОБА_2; зазначений спадкоємець у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - майновий пай в розмірі 0,003 відсотки загальної вартості майна ПАФ Хлібороб , належний померлій на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЛВ №349856, виданого Дидятицькою сільською радою 03.03.2007р.

Також із матеріалів даної спадкової справи слідує, що спадкоємець першої черги спадкування за законом майна спадкодавця ОСОБА_5 - її дочка ОСОБА_2, третя особа по справі, 13.03.2007р. звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно своєї матері ОСОБА_5 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с.Кульматичі Мостиського району Львівської області, який відповідно є предметом спору у даній цивільній справі.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: листом-повідомленням Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №380 від 06.11.2018р., виданим на підставі виписок з погосподарських книг по с.Кульматичі Мостиського району; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5; копіями сторінок спадкової справи за №219/07, заведеної після смерті ОСОБА_5, яка померла 23.12.1995р., інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.11.2018р. №53948022; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 328, 344 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07 лютого 2014 року, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного незаконного володіння особою чужим майном, при цьому володілець не знав і не міг знати, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, за яких виникло володіння чужою річчю не давали сумніву щодо правомірності набуття права володіння цим майном.

Крім того, з підстав набувальної давності може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, власник якого невідомий або відмовився від права власності на належне йому майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що спірне будинковолодіння відносилося до суспільної групи колгоспний двір , майно якого належало його членам на праві сумісної власності.

Окрім того, після смерті ОСОБА_5, якій, як члену колгоспного двору, також належала частка у спірному житловому будинку, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася її дочка ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Даних, що третя особа ОСОБА_2 відкликала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 матеріали справи не містять. Тобто, ОСОБА_2 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 Відмова від спадщини після спливу шестимісячного строку вимогами чинного законодавства не передбачена.

За таких обставин її згода передати право власності на будинок позивачу ОСОБА_1 правового значення не має.

Судом установлено, що спірне будинковолодіння відносилося до суспільної групи колгоспний двір , майно якого належало його членам на праві сумісної власності, та один із співвласників такого помер. В розумінні ст.344 ЦК України позивач ОСОБА_1 не є добросовісним володільцем спірного житлового будинку, а доводи, що позивач відкрито користується вищевказаним житловим будинком, обробляє земельну ділянку за даною адресою - не мають значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний будинок за набувальною давністю, а відтак позов позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач - Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: с.Вовчищовичі, вул.Центральна,12-а Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371673.

Третя особа - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, уродженка с.Кульматичі Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак