Ухвала

від 10.10.2018 по справі 804/1/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2018 рокусправа № 804/1/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року

у справі № 804/1/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог, рішень, -

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 4240,41 грн.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 17 вересня 2018 року.

27.09.2018 року до суду надійшло клопотання скаржника, в якій він просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 до закінчення перегляду справи №804/1/18 в апеляційному порядку.

В обґрунтування заяви скаржник зазначає, що відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 20.09.2018 №07-08/798-9005 "Про безспірне списання" повідомлено про не проведення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області платежів за платіжними дорученнями боржника (ГУ ДФС у Дніпропетровській області), крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. На засіданні робочої групи ГУ ДФС у Дніпропетровській області з питань доцільності подальшого оскарження прийнятих на користь платників податків судових рішень була визначена необхідність здійснити сплату судового збору у цій справі, але ГУ ДФС у Дніпропетровській області на теперішній час позбавлене такої можливості та передбачає її після надходження коштів та розблокування рахунку.

Відповідно до указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 року № 455/2017 ліквідовано Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд та утворено Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.3 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу. У разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

З огляду на зазначене, на підставі розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року №9-РО "Про зупинення реєстрації судових справ та їх передачу" та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2018 року матеріали адміністративної справи №804/1/18 передано на розгляд колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: Панченко О.М. (головуючий суддя), Чередниченко В.Є., Іванов С.М.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку колегії суддів, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення строку для сплати судового збору.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, скаржник не навів суду обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Відповідно до пп. 6.1.18, 6.1.19 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17 грудня 2013 року № 174, тексти рішень, ухвал та інших процесуальних документів суду зберігаються в автоматизованій системі документообігу суду у вигляді відповідного електронного документа, засвідченого електронним цифровим підписом головуючого судді (судді-доповідача).

Судові рішення, виконавчі листи видаються на підставі наявних в автоматизованій системі даних. На кожній сторінці судового рішення (виконавчого листа) у момент друку автоматично формується унікальний штрих-код, що розміщується в нижньому правому куті документа. Унікальний штрих-код містить код бази даних суду, унікальний ідентифікатор документа в базі даних суду, тип документа та вид юрисдикції (вводиться в дію окремим наказом).

Видача (надсилання, вручення) копій судових рішень, виконавчих листів та їх дублікатів без унікального штрих-коду забороняється.

З урахуванням необхідності організації роботи системи автоматизованого документообігу Третього апеляційного адміністративний суду, виготовлення рішення у цій справі стало можливе лише 10 жовтня 2018 року.

Станом на 10 жовтня 2018 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 804/1/18 повернути Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко