Постанова

від 19.09.2018 по справі п/811/373/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 року м.Дніпросправа № П/811/373/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Божко Л.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. (суддя Черниш О.А.) по справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Сазонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Клюшник Анни Олександрівни, третя особа: приватне підприємство "Агрофірма "Панчеве" про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39140837 від 09.01.2018 року, яке ухвалив державний реєстратор Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Клюшник Анна Олександрівна.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 6,4129 га, яка розташована на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 29.08.2002 року Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області.

Між позивачем та ПП "Агрофірма "Панчеве" 23.10.2003 року укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ПП "Агрофірма "Панчеве" прийняло в оренду серед інших земельну ділянку №136 площею 6,41 га за кадастровим номером НОМЕР_1. Договір укладено терміном на 10 років.

Після закінчення терміну дії цього договору, ОСОБА_1, 18.11.2013 року, уклав договір оренди землі з фермерським господарством "Босько А.Б.", за умовами якого передав останньому в оренду земельну ділянку №136 загальною площею 6,4129 га за кадастровим номером НОМЕР_1.

Між тим, рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2017 року у цивільній справі №395/966/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017 року, визнано недійсним договір оренди землі від 18.11.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Босько А.Б." щодо земельної ділянки №136 площею 6,4129 га, що розташована на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1; визнано поновленим договір оренди землі від 23.10.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агрофірма "Панчеве", посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрований в реєстрі за №2015 та зареєстрований у Державному реєстрі земель Новомиргородською районною філією ДП "КРЦДЗК" 03.11.2003 року за №563; відмовлено у позові ПП "Агрофірма "Панчеве" про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 21.10.2003 року укладеною.

ОСОБА_1, уклавши 20.04.2017 року з ФГ "Босько А.Б." угоду про дострокове розірвання договору оренди землі щодо земельної ділянки №136 загальною площею 6,4129 га за кадастровим номером НОМЕР_1, вже 21.04.2017 року уклав з фермерським господарством "Аграрник - 2007" договір оренди землі, за умовами якого передав останньому в оренду цю ж земельну ділянку строком на 10 років.

У зв'язку з цим державним реєстратором Новомиргородської районної державної Кіровоградської області 21.04.2017 року проведена державна реєстрація припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ФГ "Босько А.Б." (рішення №34908082) та державна реєстрація іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ФГ "Аграрник - 2007" (рішення №34908548), про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи.

У травні 2017 року ПП "Агрофірма "Панчеве" звернулося до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1, ФГ "Аграрник - 2007" про визнання цього правочину недійсним.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26.09.2017 року у цивільній справі №395/543/17, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07.11.2017 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Аграрник-2007" 21.04.2017 року.

Представник ПП "Агрофірма "Панчеве" Веселов О.Г. 05.01.2018 року подав до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області заяву про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним припиненням попередньої реєстрації іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1. До заяви додав договір оренди землі від 23.10.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агрофірма "Панчеве", а також судові рішення у цивільних справах №395/966/16-ц та №395/543/17, які набрали законної сили.

09.01.2018 року державний реєстратор Сазонівської сільської ради Кіровоградського району Клюшник Анна Олександрівна за №39140837 зареєструвала право оренди земельної ділянки площею 6,4192 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ПП "Агрофірма "Панчеве".

Не погоджуючись з рішенням відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39140837 від 09.01.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор діяв у спосіб та в межах встановлених законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV в редакції Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №834-VІІІ від 26.11.2015 із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII чинного на час ухвалення оскаржуваних рішень, це офіційне ви знання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, саме внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про факти виникнення, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно й є державною реєстрацією таких прав.

Із вказаної правової норми слідує, що дії державного реєстратора при проведенні державної реєстрації прав полягають у визначенні наявності або відсутності в поданих в процедурі державної реєстрації документах юридичних фактів із якими, закон пов'язує виникнення, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно або їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проводиться, зокрема, на підставі на підставі рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено вище та не заперечується сторонами, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2017р., визнано поновленим договір оренди землі від 23.10.2003р. укладеним між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Агрофірма "Панчеве", що свідчить про виникнення у приватного підприємства "Агрофірма "Панчеве" права оренди земельної ділянки, підставою для державної реєстрації якого є зазначене рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірності дій державного реєстратора з огляду не те, що вказаним судовим рішення, яке стало підставою для здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, відмовлено у визнанні укладеною додаткової угоди про його поновлення, що передбачено ст.33 Закону України Про оренду землі є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на поновлення судовим рішенням договору оренди, яке підлягає виконанню.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставами відмови в задоволенні цієї вимоги, а саме недосягнення згоди сторін щодо зміни істотних умов договору, що є абсолютним правом власника, і позивач як власник, не позбавлений права зміни умов договору оренди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на положення ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення незначної складності, у зв'язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.М. Дадим