Постанова

від 09.10.2018 по справі 607/6096/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/6096/17Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М. Провадження № 22-ц/4817/15/18 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

та сторін: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ПАТ "УніверсалБанк" - Панькова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/6096/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2018 року, ухвалене суддею Сташків Н.М., повний текст якого складено 01 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державного підприємства "Сетам", треті особи - публічне акціонерного товариства "УніверсалБанк", ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів,-

ВСТАНОВИЛА:

15.05.2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 звернулися до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що міським відділом ДВС здійснюється примусове виконання виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення від 03 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ УніверсалБанк заборгованості за кредитним договором № 11/350-к від 07 вересня 2007 року в сумі 100644,85 доларів США, що еквівалентно 1182688 гривень та 3441 гривень судового збору. В ході виконання зазначеного виконавчого провадження 24 квітня 2017 року ДП Сетам проведено повторні електронні торги з реалізації вищевказаних нежитлового приміщення та земельної ділянки, які є предметом іпотеки. Переможцем торгів визначено ОСОБА_5

Позивачі вважають, що електронні торги проведені неправомірно, оскільки: 1) повідомлення про призначення торгів та про початкову ціну продажу предмета іпотеки ОСОБА_4 як іпотекодержатель не одержував, при тому що відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-813цс15 повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, а й отримання їх особою, якій вони надіслані, внаслідок чого було порушене право ОСОБА_4 щодо виконання зобов'язання, забезпеченою іпотекою, до дня продажу предмета іпотеки; 2) з інформації, розміщеної на інтернет-сайті ДП Сетам станом на 15 травня 2017 року стан аукціону визначений як очікування оплати , а тому торги вважаються такими, що не відбулися; 3) ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі № 607/5040/17 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони проведення торгів із реалізації вищезазначеного майна; 4) рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не ухвалювалось, а без такого рішення відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження в контексті Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки в ході виконавчого провадження про стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя не допускається; 5) ОСОБА_1, якій разом із ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності подружжя належить вищевказане майно, згоди на його реалізацію не давала, що порушило її право як співвласника цього майна; 6) частка ОСОБА_4 у спільному майні, з метою звернення стягнення на нього, не виділялась.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 24 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права і порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що відчуженням майна на електронних торгах без наявності судового рішення про звернення стягнення на нього, або без виконавчого напису нотаріуса, вона була незаконно позбавлена своєї власності.

Зазначає, що судом невірно застосовано ст.ст. 49, 50, 51 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова про опис та арешт майна боржника була була винесена державним виконавцем 17.10.2017 року, після проведення електронних торгів та під час розгляду справи в суді.

Вказує, що покладання судом на позивача обов'язку довести факт неодержання ним від організатора аукціону повідомлення про його проведення є порушенням норм ст. 81 ЦПК України.

Помилковим є висновок суду про ненадання позивачем доказів наміру здійснення погашення заборгованості, оскільки позивач без одержання повідомлення про вартість майна не міг ініціювати добровільне погашенння боргу.

Суд безпідставно прийняв докази від відділу ДВС після початку розгляду справи, чим порушив ст. 83 ЦПК України.

Зазначає, що майно було реалізоване під час дії ухвали про заборону реалізовувати майно, відділ ДВС був обізнаний про таку ухвалу і зобов'язаний був негайно зупинити виконавче провадження та зупинити розпочаті торги.

В відзиві на апеляційну скаргу ДП "СЕТАМ" вказує, що положення Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, що відповідає висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 27.04.2016 року у справі №6-54цс16.

Зазначає, що оскільки за договором позики позикодавець передає позичальнику грошові кошти у власність то вони відповідно до ст. 60 СК України стають об'єктом спільної сумісної власності подружжя і відповідно боржником стає подружжя та несе солідарну відповідальність за виконання кредитного договору. Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду України викладеним у постановах від 11.11.2008 року справа №6-27563св08 та від 15.04.2010 року справа №6-21170св08.

Звертає увагу, що на адресу ДП "СЕТАМ" не надходило жодних документів передбачених Порядком з реалізації арештованого майна які є підставою зупинення торгів, тому у організатора торгів не було правових підстав для зупинення торгів або зняття майна з реалізації.

Наголошує, що ДП "СЕТАМ" розміщено оголошення про реалізацію майна у засобах масової інформації - газетах, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Крім того, ДП "СЕТАМ" листом повідомило ПАТ "УніверсалБанк" та ОСОБА_4 щодо реєстраційного номера лота, відомостей про предмет іпотеки, день та час проведення торгів і початкову ціну. підтвердження чого знаходяться в матеріалах справи.

Вказує, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала і навела доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник ПАТ "УніверсалБанк" - Паньков О.П. апеляційну скаргу заперечив, просив в задоволенні скарги відмовити вказавши що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.

У відповідності до вимог статтей 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не довели, що внаслідок проведення 24 квітня 2017 року електронних торгів, з яких реалізовано нежитлове приміщення площею 94,6 кв.м., та земельну ділянку площею 0,00945 га, порушені їх права, а також судом не встановлено порушень встановленої законом процедури їх проведення, які б могли вплинути на результат їх проведення.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки висновок ґрунтується на матеріалах справи і є достатньо вмотивованим.

Судом установлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають в шлюбі з 26 січня 1980 року.

07 вересня 2007 року ОСОБА_4 придбав за договорами купівлі-продажу, приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,00945 га, для обслуговування викупленого нежитлового приміщення.

Відповідно до договору іпотеки від 07 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ Банк Універсальний як іпотекодержателем та ОСОБА_4 як іпотекодавцем, останній передав в іпотеку банку в якості забезпечення зобов'язань за укладеним між ним та банком кредитним договором № 11/350-к від 07 вересня 2007 року, за яким він отримав кредит у сумі 175000 доларів США, приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,00945 га, за тією ж адресою.

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 23 серпня 2007 року вона дала згоду на одержання її чоловіком ОСОБА_4 кредиту в сумі 175000 доларів США у ВАТ Банк Універсальний для купівлі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на передачу цього приміщення в іпотеку ВАТ Банк Універсальний , для забезпечення своєчасного виконання ним зобов'язань з повернення кредиту.

04 грудня 2015 року зареєстровано обтяження: арешт всього нерухомого майна ОСОБА_4 на підставі постанови Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 25.11.2015 року

25 листопада 2016 року державним виконавцем міського відділу ДВС Пуршегою І.В. відкрито виконавче провадження № 52982642 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 серпня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ УніверсалБанк заборгованості за кредитним договором в сумі 100644,85 доларів США, що еквівалентно1182688 гривень та 3441 гривень судового збору.

Постановою державного виконавця від 09 грудня 2016 року у цьому ж виконавчому провадженні описано та накладено арешт на нежитлове приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,, та земельну ділянку площею 0,00945 га, за тією ж адресою.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі № 607/5040/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ПАТ УніверсалБанк , треті особи - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державне підприємство Сетам , про виключення з-під арешту майна - нежитлового приміщення площею 94,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,, та земельної ділянки площею 0,00945 га, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ДП Сетам проводити торги з реалізації вказаного нежитлового приміщення та земельної ділянки в системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ), номер лоту 207900.

Відповідно до протоколу № 252147 24 квітня 2017 року ДП Сетам проведено електронні торги з реалізації вищевказаного нежитлового приміщення та земельної ділянки площею 0,00945 га,(реєстраційний номер лота 207900).

Переможцем торгів згідно з вказаним протоколом визначено ОСОБА_5, ціна продажу - 868720 гривень, сума сплаченого гарантійного внеску 43436 гривень. Сума в розмірі 825284 гривень підлягає сплаті до 12.05.2017р.

З копії супровідного листа ДП Сетам № 2730/18-8-17 від 27 березня 2017 року вбачається, що до міського відділу ДВС, ПАТ УніверсалБанк та ОСОБА_4 надсилалось повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, у тому числі відомості про реєстраційний номер лота - 207900 (уцінено лот № 198751), відомості про предмет іпотеки - не житлове приміщення площею 94,6 кв.м, та земельна ділянка площею 0,00945 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, день та час проведення електронних торгів - 24 квітня 2017 року о 09 годині, початкова ціна продажу майна - 868720 гривень.

Повідомлення аналогічного змісту опубліковані в газеті Свобода № 24 (3164) за 29 березня 2017 року та в газеті Номер один № 13 (586) за 29 березня 2017 року.

Відповідно до платіжного доручення № 22598719 від 05 травня 2017 року ОСОБА_5 сплатив на рахунок ДП Сетам на підставі протоколу № 252147 від 24 квітня 2017 року грошові кошти в розмірі 825284 гривні.

Кошти в зазначеному розмірі надійшли на депозитний рахунок міського відділу ДВС, що підтверджується копією виписки по рахунках від 05 травня 2017 року.

Також, згідно з квитанцією № 23 від 21 квітня 2017 року ОСОБА_5 сплачено на рахунок ДП Сетам гарантійний внесок за участь у торгах у розмірі 43436 гривень.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Розділом VIІ Порядку реалізації арештованого майна визначено особливості реалізації окремих видів майна. Так, пунктом 2 цього розділу передбачено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку .

Цим же пунктом Порядку передбачено, що організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора та покупцем предмета іпотеки.

Якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги що відчуженням майна на електронних торгах без наявності судового рішення про звернення стягнення на нього, або без виконавчого напису нотаріуса, апелянт була незаконно позбавлена своєї власності з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Положеннями статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною 7 цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, положення Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, визначеного ст. ст. 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Виходячи зі змісту ст. 51 цього Закону, можна дійти до висновку, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами в першу чергу для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, а вимог інших стягувачів - лише за наявності письмової згоди заставодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, положення Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином державний виконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку .

Не є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги, що спірне майно належить ОСОБА_1 і боржнику ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності подружжя і позивач як співвласник не давала згоди на звернення стягнення на нього та його реалізацію у застосований спосіб.

ОСОБА_1 надала письмову згоду як на отримання ОСОБА_4 кредитних коштів у розмірі 175000 доларів США, так і на передачу майна, придбаного за рахунок цих коштів, в іпотеку банку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1

Таким чином джерелом набуття майна були саме кредитні кошти, отримані у банку на придбання цього майна.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержане за рахунок цих коштів нерухоме майно, внаслідок укладення кредитного договору, також виникло зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Слід відзначити і те, що розподіл спільного майна подружжя між сторонами проведений не був.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно застосовано ст.ст. 49, 50, 51 Закону України "Про виконавче провадження" колегією суддів оцінюються критично, оскільки спростовуються матеріалами справи та змістом рішення суду першої інстанції, згідно якого суд першої інстанції вірно визначився з правовідносинами, що виникли між сторонами та дав їм належну правову оцінку з застосування відповідних норм закону.

Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вказаного саме позивач повинен довести факт неодержання боржником від організатора аукціону повідомлення про його проведення, оскільки посилається на такий довід як на підставу своїх вимог. Матеріали справи свідчать, що організатором торгів було дотримано процедури повідомлення сторін про проведення торгів та надано необхідну інформацію, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Апелянт стверджує, що оскільки вона не отримувала повідомлення про вартість майна то не могла ініціювати добровільне погашення боргу.

Однак ОСОБА_1 була поручителем за кредитним договором, приймала участь у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором і їй достеменно було відомо як про рішення суду від 03 березня 2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором так і про розмір самої заборгованості. Ті самі обставини стосуються і ОСОБА_4

ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не надали суду першої інстанції і суду апеляційної інстанції доказів того, що вони бажали погасити добровільно борг, або доказу, що їм було відмовлено в добровільному погашенні боргу ОСОБА_4

Крім того ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, відсутні правовстановлюючі документи які визначають її частку у реалізованому майні, а тому обов'язку повідомляти її про проведення торгів у організатора торгів не було.

Доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно прийняв докази від відділу ДВС після початку розгляду справи, чим порушив ст. 83 ЦПК України, оцінюються критично з наступних підстав.

Апелянт вказує, що відділ ДВС подав докази - 15.05.2018 року після початку розгляду справи, але згідно матеріалів справи позов було розглянуто і ухвалено рішення 24.04.2018 року.

Не є такими що ставлять під сумнів висновки суду першої інстанції і доводи, що майно було реалізоване під час дії ухвали про заборону реалізовувати майно, відділ ДВС був обізнаний про таку ухвалу і зобов'язаний був негайно зупинити виконавче провадження та зупинити розпочаті торги.

У наданих суду письмових запереченнях ДП "Сетам" зазначено, що на його адресу не надходило жодних документів про заборону або припинення торгів. Про заборону проведення торгів йому відомо не було.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону): 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Ухвала від 19 квітня 2017 року, якою заборонено проведення оспорюваних електронних торгів, постановлена судом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка є позивачем і в цій справі.

Тому саме позивач, за заявою якою вжито заходи забезпечення позову, повинна була звернутись до відділу ДВС з заявою про примусове виконання ухвали про забезпечення позову, а в подальшому мала можливість ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, відкритого на підставі вказаної ухвали суду, як стягувач у цьому виконавчому провадженні, та отримати відповідні докази на підтвердження обізнаності ДП Сетам про наявність ухвали про забезпечення позову та надати їх суду.

Доводи апеляційної скарги, що постанова про опис та арешт майна боржника була була винесена державним виконавцем 17.10.2017 року , після проведення електронних торгів та під час розгляду справи в суді, оцінюються критично, оскільки як встановлено судом першої інстанції постановою державного виконавця від 09.12.2016 року описано та накладено арешт на майно ОСОБА_4

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 жовтня 2018 року.

Головуючий Шевчук Г.М.

Судді: Міщій О.Я.

Ткач З.Є.