Рішення

від 05.10.2018 по справі 695/3419/17

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3419/17

номер провадження 2/695/327/18

05 жовтня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря Розпутньої І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Золотоноша цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К.І.Т. до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ К.І.Т. звернулося до суду із позовом до ТОВ Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.03.2017р. був укладений договір оренди землі, за яким вони передали у оренду ТОВ Гранекс-Черкаси земельні ділянки з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0224 та 7121583100:26:003:0308, які набули у власність в порядку спадкування відповідно до свідоцтв про право на спадщину № 808 та № 806 від 24.03.2017 р. після смерті їх матері ОСОБА_3

Вважає вищеназваний договір оренди землі таким, що укладений з порушенням законодавства, оскільки позивачем був укладений договір оренди землі від 01.06.2012р. на вказані земельні ділянки з ОСОБА_3, що на той час була власницею земель.

Таким чином, нові власники земельних ділянок набули прав та обов'язків по договору оренди землі, що був укладений позивачем зі спадкодавцем, а тому не мали права укладати договір оренди з ТОВ Гранекс-Черкаси .

Отже, в зв'язку з тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не володіли правами, так як земельні ділянки були вже передані у володіння та користування позивачу, своїми діями відповідачі порушили право позивача на володіння та користування орендованими земельними ділянками. Просить Договір оренди землі від 28.03.2017р. визнати недійсним.

Оскільки відповідно до Договору оренди землі від 28.03.2017р. у Державному реєстрі зареєстровано права оренди землі за ТОВ Гранекс-Черкаси , а така реєстрація похідна від незаконного договору оренди землі та спрямована на незаконне набуття права користування земельними ділянками, тому, згідно з нормою ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав необхідно внести запис про скасування державної реєстрації прав.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2017р. відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду на 30.01.2018р.

Ухвалою від 01.02.2018р., враховуючи зміни в процесуальному законодавстві, що набрали чинності 15.12.2017р., визначено порядок подальшого здійснення даного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 04.07.2018р. справу призначено до розгляду по суті.

Представник відповідача ТОВ Гранекс-Черкаси направив до суду відзив на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач у своїй позовній заяві посилається на договір оренди землі від 01.06.2012 року, який він, нібито, уклав з ОСОБА_3, що на той час була власницею земельних ділянок, однак на підтвердження викладеного позивач не надає належних доказів, які б свідчили про існування вищезазначеного договору. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до TOB К.І.Т. щодо зміни умов договору та виплати орендної плати в строки і відповідно до чинного законодавства, але орендар не зважав на звернення власників та не вживав жодних дій, які б підтверджували його сумлінне виконання умов договору оренди по своєчасній виплаті орендної плати в строки та у розмірі, що передбачені умовами договору. З викладеного випливає, що позивач не може надати жодного доказу, який би підтверджував факт сумлінного виконання ним зобов'язань відповідно до вказаного ним договору оренди від 01.06.2012 року, тому ТОВ Гранекс-Черкаси , вважає доводи позивача необгрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав та наполягав на його задоволенні, вказуючи, що за життя ОСОБА_3 між нею та TOB К.І.Т. 01.06.2012р. було укладено договір оренди належних їй земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після її смерті дані земельні ділянки, набувши при цьому прав та обов'язків по укладеному спадкодавцем договору оренди. Незважаючи на наявність чинного договору оренди від 01.06.2012р., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали з ТОВ Гранекс-Черкаси договір оренди землі від 28.03.2017р. Оскільки за вказаних умов право користування відповідачами передане бути не могло, тому даний договір має бути визнаний судом недійсним. Крім того, договір оренди земельної ділянки від 01.06.2012р. виконувався, ТОВ К.І.Т. користувалося земельними ділянками та виплачувало орендну плату.

Представник відповідача ТОВ Гранекс-Черкаси та відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала, свої заперечення вона обґрунтовує тим, що після звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ними було перевірено наявність обтяжень земельних ділянок. Обтяжень виявлено не було, після цього був укладений спірний договір оренди земельних ділянок. Лише після звернення TOB К.І.Т. з даним позовом до суду, вони дізналися про наявність укладеного між TOB К.І.Т. та ОСОБА_3 договору оренди від 01.06.2012р. Вважає безпідставним посилання позивача на ст. 770 ЦК України, оскільки, згідно п. 12.5 договору оренди від 01.06.2012р., перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Також вказала, що вважає договір оренди земельної ділянки від 28.03.2017р., укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ Гранекс-Черкаси правомірним, оскільки TOB К.І.Т. не сплачував орендну плату ні померлій ОСОБА_3 ні її спадкоємцям. ОСОБА_2 не звертався до TOB К.І.Т. з листами щодо розірвання договору оренди від 01.06.2012р.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що договору оренди земельної ділянки від 01.06.2012р. вона у покійної матері не бачила. Позивач його підробив заднім числом, оскільки мати не могла його укласти на тривалий термін. Про наявність договору оренди, укладеного з TOB К.І.Т. вона дізналася лише після виклику її до суду. Договір від 01.06.2012р. вона в судовому порядку не оскаржувала.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення сторони позивача, заперечення сторони відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що TOB К.І.Т. та гр. ОСОБА_3 уклали договір оренди землі № б/н від 01 березня 2012р., відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,40 га, у тому числі ріллі 2,03 га, сіножатей 0,36га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Деньгівської сільської ради строком на 10 років. (а.с. 52-53)

Даний договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області за №712158314008195 та № 712158314008196 від 01.06.2012 року. (а.с. 53 зворотна сторона аркуша)

Вказаний договір оренди земельної ділянки не визнавався в судовому порядку недійсним та не розривався, тому є чинним.

Згідно Свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.03.2017р., реєстр.№808 та № 806, виданих державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, власниками земельних ділянок загальною площею 2,4га , кадастрові номери земельних ділянок: 7121583100:30:002:0224 та 7121583100:26:003:0308 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані: Черкаська область, Золотоніський р-н, Деньгівська сільська рада і належали померлій 23.11.2015р. ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

28.03.2017р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір оренди належних їм земельних ділянок з ТОВ Гранекс-Черкаси .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:30:002:0224 та 7121583100:26:003:0308 зареєстроване за ТОВ Гранекс-Черкаси .

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, нові власники земельних ділянок набули прав та обов'язків по договору оренди землі від 01.06.2012р., що був укладений спадкодавцем ОСОБА_3 з позивачем, тому не мали права укладати договір оренди з ТОВ Гранекс-Черкаси .

Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір оренди землі від 28.03.2017р., у зв'язку з тим, що особи, які його підписали не володіли правами, необхідними для його укладення та явну суперечність Договору оренди нормам чинного законодавства, належить визнати недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п. 12.5 Договору оренди від 01.06.2012р., оскільки відповідно до вказаного пункту перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, а не визнання його недійсним.

Згідно з нормою ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до наданих Верховним Судом України роз'яснень, що були викладені у Листі "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" від 01.04.2014р. якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

За вищенаведених обставин, оскільки договір оренди землі від 28.03.2017р., укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ Гранекс-Черкаси визнається недійсним, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідно внести записи про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:30:002:0224 та 7121583100:26:003:0308, що були внесені на підставі договору оренди землі, укладеного 28.03.2017р. та зареєстроване за ТОВ Гранекс-Черкаси .

Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 600,00 грн., тому суд задовольняючи позов, на підставі ст.141 ЦПК України стягує з відповідачів солідарно на користь позивача судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Керуючись ч.2 ст. 207, ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 236 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю К.І.Т. до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2017р., укладений між ТОВ Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0224, 7121583100:26:003:0308 та скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, що були внесені на підставі договору оренди землі, укладеного 28.03.2017р. між ТОВ Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121583100:30:002:0224, 7121583100:26:003:0308.

Стягнути солідарно з ТОВ Гранекс-Черкаси , ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ К.І.Т. судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 12 жовтня 2018 року.