Рішення

від 12.10.2018 по справі 810/4709/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2018 року справа № 810/4709/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ Агро" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМТ Агро" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Київської міської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.06.2018 №UA100010/2018/000019/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 27.06.2018 №UA100010/2018/00130.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях, однак митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

На думку позивача, щодо нього відсутні встановлені статтею 58 Митного кодексу України обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару. Ним до Київської міської митниці ДФС було надано всі документи щодо визначення ціни товару, що імпортується, за ціною договору.

За наведених обставин позивач вважає рішення митного органу незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлені факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Як стверджував відповідач, оскільки позивач надав митному органу не всі витребувані ним документи, а в поданих документах виявились розбіжності, то митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом.

У зв'язку з цим відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМТ Агро" (ідентифікаційний код 38679518, місцезнаходження: 08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садовського, буд. 2) зареєстроване в якості юридичної особи 02.04.2013, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

08.06.2016 між ТОВ "ТМТ Агро" (Покупець) та компанією Worldwide Trading Limited (Kowloon, HongKong) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від №WWНК-2016/06/UA.

Відповідно до пункту 1.1 даного контракту Worldwide Trading Limited продає, а ТОВ "ТМТ Агро" купує мотокультиватори, трактори, приналежності та навісне обладнання до них і супутні товари, що підлягають ввезенню на територію України, в кількості, асортименті та за цінами, вказаних в Специфікаціях на покупку, які взаємно узгоджені та підписані сторонами на протязі терміну дії цього контракту і являються його невід'ємною частиною

Пунктом 1.3 контракту визначено, що остаточна вартість контракту визначається згідно Специфікаціям до нього.

У червні 2018 року на виконання вказаного контракту та згідно специфікації від 26.03.2018 №44 для митного оформлення надійшов вантаж на автомобілях з державними номерами ВН4462ЕС/ВН4027ХМ, ВН7967ЕІ/ВН4030ХМ, ВН0569НС/ВН3782ХМ, ВН6731ЕК/ВН3301ХР з сільськогосподарським обладнанням для підготовки та оброблення ґрунту до тракторів, ґрунтофрезами та частинами до них - ножами.

25 червня 2018 року ТОВ "ТМТ Агро" подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100010/2018/138328 на:

- обладнання сільськогосподарське для підготовки та оброблення ґрунту до тракторів (не містить радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення): активна ґрунтофреза, являє собою причіпний пристрій з різнонаправленими зубами (фрезами) для міжрядної обробки ґрунту, транспортується трактором та бере привід від валу відбору потужності, фрези обертаються проти руху трактора: ґрунтофреза з малим редуктором 1GQM-140 - 118 шт.; ґрунтофреза з середнім редуктором 1GQM-140 - 110 шт.; ґрунтофреза 1GQM-1640 - 202 шт.; Торгівельна марка: WEIFANG, Виробник: WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN, із заявленою митною вартістю 155487,34 доларів США;

- вироби з недорогоцінних металів, ножі та різальні леза для машин, що використовується у сільському господарстві: змінний ніж для ґрунтофрези ІТ-225 - 5360 шт.; Торгівельна марка: WEIFANG, Виробник: WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN, із заявленою митною вартістю 2299,16 доларів США;

Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані всі необхідні документи відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України та які визначені в графі 44 ЕМД від 25.06.2018 UA100010/2018/138328, а саме: пакувальний лист від 07.05.2018 №б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 07.05.2018 №18WWWСМ-UA-1; коносамент від 09.05.2018 №QDJY019383; автотранспортні накладні від 24.06.2018 №18/013, №18/694, №18/696, №18/983; декларацію про походження товару від 07.05.2018 №18WWWСМ-UA-1; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2018 №UAІМО0304032; довідку транспортних витрат від 19.06.2018 №6513; контракт від 08.06.2016 №WWНК-2016/06/UA; доповнення до контракту від 23.12.2016 №1, від 15.09.2017 №2,від 26.03.2018 №44; договір про перевезення від 10.11.2016 №1809; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами від 25.06.2018 №2702676; лист відправника від 19.06.2018 №б/н.

Зазначені вище документи були перевірені та опрацьовані співробітниками митниці разом з ЕМД та ЕДМВ.

Як зауважив позивач, посадова особа ВМО №1 МП "Західний" ОСОБА_1, не визнавши митну вартість товару, зателефонував представнику митного брокера ТОВ "Євро-Транссервіс" ОСОБА_2 та попросив надіслати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

25.06.2018 о 14 год. 05 хв. на вимогу посадової особи митного органу були надіслані додаткові документи для розгляду, а саме: прайс-лист виробника від 13.06.2018 №183707В0/001400; висновок експертної організації щодо цінових показників від 20.06.2018 №Ц-352; проміжні документи між виробником та продавцем товару, а саме комерційний інвойс між WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD та Worldwide Trading Limited (Kowloon, HongKong) від 07.05.2018 №CREDITY-20180406; копію експертної декларації країни відправлення від 07.05.2018 №422720180000296585.

В подальшому посадова особа ВМО №1 МП "Західний" ОСОБА_1 ще раз зателефонував представнику митного брокера ТОВ "Євро-Транссервіс" ОСОБА_2 та попросив надіслати лист з проханням продовжити термін оформлення "у зв'язку з наданням додаткових документів", так як термін оформлення ЕМД майже закінчився, аргументуючи це тим, що він не досконально вивчив додатково надані документи.

На його прохання такий лист був надісланий 25.06.2018 о 15 год. 36 хв.

При цьому, позивач звертав увагу на те, що впродовж двох днів жодних повідомлень від митного органу, зокрема і від посадової особи ВМО №1 МП "Західний" ОСОБА_1, не надходило і лише 27.06.2018 посадова особа ВМО №1 МП "Західний" ОСОБА_1 надіслав повідомлення щодо наявності розбіжностей та неповної інформації в наданих документах.

У електронному повідомленні митний орган зазначив, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилаючись на положення ст. 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував надати додаткові документи (за наявності), саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація організацій про вартість товару або сировини; інші документи за бажанням декларанта.

У той же час, суд звертає увагу на те, що дане повідомлення було надіслане митним органом не зважаючи на те, що раніше, а саме 25.06.2018 позивачем були надані митному органу для опрацювання документи, зокрема, договір про перевезення від 10.11.2016 №1809, в якому чітко вказано, що вартість перевезення може визначати як морська лінія, так і сам агент, і вартість транспортування має безпосереднє відношення до предмету договору.

Розглянувши подані документи, Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2018 №UA100010/2018/000019/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 25.06.2018 №UA100010/2018/138328 скоригував щодо позиції 1 до рівня 204250,00 доларів США та щодо позиції 2 до рівня 6078,24 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої митної вартості товару, митний орган у графі 33 оскаржуваного рішення зазначив наступне: на письмову вимогу митного органу декларантом не надано документи, у зв'язку з чим унеможливлює підтвердження митної вартості товару за ціною договору. Надані декларантом документи не містять відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті та заявлений декларантом основний метод визначення митної вартості не відповідає умовам ч. 2 ст. 58 МК України, а тому використання заявленого декларантом основного методу визначення митної вартості неможливо. З посиланням на ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України відповідач зазначив, що митна вартість визначена за резервним методом на підставі митних оформлень за митними деклараціями: товар 1 від 13.04.2018 №UA500060/2018/10992 на рівні 2,02 доларів США за кг; товар 2 від 17.03.2018 №UA500020/2018/2291 на рівні 2,52 доларів США за кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська міська митниця ДФС видала Товариству картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.06.2018 №UA1000100/2018/00130.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п'ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).

У даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведені розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Крім того, надіслані митним органом електронні запити не містять будь-якої інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.

Так, із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що фактично висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, митний орган пов'язує з джерелом інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, а саме: щодо товару 1 - митною декларацією від 13.04.2018 №UA500060/2018/10992 на рівні 2,02 доларів США за кг; щодо товару 2 - митною декларацією від 17.03.2018 №UA500020/2018/2291 на рівні 2,52 доларів США за кг.

У той же час, відповідачем не було пояснено, чому джерело інформації береться за інший період і чи підходить для визначення правильності митної вартості зазначені митні декларації, а саме: чи порівнюється ідентичний або подібний (аналогічний) товар, відповідно до статті 57 МК.

Суд зазначає, що вказані митним органом недоліки не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.

Так, посилання митного органу на те, що декларантом не було надано витребувані документи, то слід зазначити, що 25.06.2018 митному органу були подані додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника від 13.06.2018 №183707В0/001400; висновок експертної організації щодо цінових показників від 20.06.2018 №Ц-352; проміжні документи між виробником та продавцем товару, а саме комерційний інвойс між WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD та Worldwide Trading Limited (Kowloon, HongKong) від 07.05.2018 №CREDITY-20180406; копію експертної декларації країни відправлення від 07.05.2018 №422720180000296585.

Таким чином, доводи митного органу у вказаній частині є безпідставними та необґрунтованими.

З приводу витребування від декларанта документів щодо перевезення товару, то суд звертає увагу на те, що 25.06.2018 позивачем були надані митному органу для опрацювання документи, зокрема, договір про перевезення від 10.11.2016 №1809, в якому чітко вказано, що вартість перевезення може визначати як морська лінія, так і сам агент, і вартість транспортування має безпосереднє відношення до предмету договору.

При цьому, посадова особа ВМО №1 МП "Західний" ОСОБА_1 після вивчення наданих документів, зокрема, договору на перевезення , рахунку за послуги перевезення та довідки про транспортні витрати, не перевіривши інформацію на офіційному сайті перевізника щодо вартості перевезення та не вивчивши подібні та аналогічні поставки щодо рівня ставок міжнародних морських перевезень, прийняв рішення щодо можливості коригування митної вартості.

Таке твердження митного органу є необґрунтованим та безпідставним, оскільки умови співробітництва між ТОВ "СМА СИ Джи Єм Шиппинг Єдженсіз Україна" та морським перевізником СМА СGM S.A., визначені погодженням, яке являється внутрішнім документом іноземної організації СМА СGM S.A., та може бути надано лише на офіційне звернення контролюючих органів України до головного офісу СМА СGM S.A., що підтверджується відповіддю на запит Товариства від 03.07.2018 №41.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена товариством митна вартість товару згідно ЕМД від 25.06.2018 №UA100010/2018/138328 базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Однак, будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 МК, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган в оскаржуваному рішенні не навів та під час розгляду справи в суді таких доказів не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного товариством розрахунку митної вартості товару за ціною договору митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено та не зазначено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ "ТМТ Агро" - за ціною договору.

З урахуванням викладеного, митний орган неправомірно відмовив ТОВ "ТМТ Агро" у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2018 №UA100010/2018/000019/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.06.2018 №UA100010/2018/00130, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень (дій).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської міської митниці ДФС.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.06.2018 №UA100010/2018/000019/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 27.06.2018 №UA100010/2018/00130.

Стягнути з Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ Агро" (код ЄДРПОУ 38679518) судові витрати у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.