Рішення

від 09.10.2018 по справі 914/1116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 Справа №914/1116/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , с.Ріпчиці

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД , м.Дрогобич

про стягнення 129600,00грн.

За участю представників:

від позивача - не з явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , с.Ріпчиці звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Інтеко СІД , м.Дрогобич про стягнення 129600,00грн., сплачених в якості попередньої оплати за непоставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2018р. позовну заяву Приватного підприємства ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , с.Ріпчиці до ТзОВ Інтеко СІД , м.Дрогобич про стягнення 129600,00грн. заборгованості залишено без руху. Надано Приватному підприємству ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , с.Ріпчиці строк для усунення недоліків позовної заяви. 09.07.2018р. через канцелярію суду від Приватного підприємства ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , с.Ріпчиці надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, з якого вбачається, що позивачем усунено недоліки, які були підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду в засіданні на 29.08.2018р. Розгляд справи відкладася з підстав, зазначених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду від 29.08.2018р., 11.09.2018р. та від 02.10.2018р.

В призначене на 09.10.2018р. судове засідання представник позивача не з явився, однак, засобами електронного зв язку скерував суду клопотання про долучення документів від 02.10.2018р., а саме: копії претензії від 16.09.2018р., направленої на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД з вимогою поставити товар відповідно до Рахунку-фактури № 12369 від 20.12.2017р. або повернути попередньо перераховані кошти за нього. Крім цього, цим клопотанням представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи відомості щодо направлення цієї претензії, а саме: копії Експрес накладної № 59000364866553 та відомості щодо її відстеження та вручення відповідачу 21.09.2018р. о 14:45:52, а також копії накладної № 8210005246257 та відомості про її відстеження.

Відповідач в черговий раз в судове засідання не з явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов суду не подав.

Позовні вимоги мотивовані заборгованістю відповідача, яка виникла за непоставлений, однак, попередньо оплачений позивачем, згідно рахунку-фактури № 12369 від 20.12.2017р. товар. Крім цього, позивач посилається на норми ст.11, 525, 526, 530, 610, 611, 693, 626, 663, 712, ЦК України, ст.ст.181, 265 ГК України.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзиву та витребуваних судом доказів не подав, позовних вимог не спростував.

Розглянувши матеріали справи, суд становив таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД , м.Дрогобич 20 грудня 2017р. виставлено рахунок-фактуру № 12369 на ім я Приватного підприємства ДАНІ-ТЕПЛО-БУД . Згідно цього рахунку-фактури Приватне підприємство ДАНІ-ТЕПЛО-БУД зобов язувалося оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД 129600,00грн. за поставку електротехнічного обладнання. На підставі цього рахунку-фактури позивачем, згідно платіжних доручень № 277, № 325, № 326, та № 303 здійснено 08.02.2018р., 26.02.2018р., 02.03.2018р. та 25.01.2018р. відповідно оплату за товар в загальній сумі 129600грн. У зв язку з тим, що відповідачем, вказаний у рахунку-фактурі товар позивачу поставлений не був, останній звернувся з листом № 59 від 26.03.2018р. про повернення коштів за непоставлений товар в сумі 126000грн.

Крім цього, позивач двічі звертався до відповідача з претензіями, а саме: претензією про поставку товару, або повернення сплачених коштів за не поставлений товар від 07.05.2018р., вих.№ 64 від 08.05.2018р. та претензією про поставку товару, або повернення сплачених коштів за не поставлений товар від 16.09.2018р., вих.№ 85 від 18.09.2018р., однак такі залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 610, 612, 693, 530, 712, 663 ЦК України одностороння відмова від зобов язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо договором встановлений обов язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Якщо строк (термін) виконання боржником обов язку не встановлений або визначений моментом пред явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов язок у семиденний строк від дня пред явлення вимоги, якщо обов язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях не пов язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Продавець зобов язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Така позиція суду узгоджується із позицією Вищого Господарського Суду України, викладеного у його постанові від 06.12.2011р. № 16/335.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір у спрощений спосіб. Зокрема, зі сторони відповідача видано рахунок - фактуру № 12369 від 20.12.2017р., в якому обумовлено найменування та вартість пропонованого до поставки товару, а саме: Електротехнічне обладнання вартістю 129600грн. Зі сторони позивача здійснено перерахування відповідачу оплати відповідно до вказаного рахунку на загальну суму 129600грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 277 на суму 29600грн., № 325 на суму 25000,00грн., № 326 на суму 25000грн. та № 303 на суму 50000грн. Відповідач, отримавши попередню плату від позивача, не заперечив щодо її прийняття, не повернув її позивачу та не здійснив поставку уже оплаченого товару. Позивач листом № 59 від 26.03.2018р. просив відповідача повернути кошти за непоставлений товар.

До додаткових пояснень до позовної заяви про стягнення передоплати за непоставлений товар, поданих суду 28.09.2018р., позивачем долучено претензію ТзОВ Інтеко СІД № 1 про підписання видаткових накладних вих.01-23/04-2018р., скеровану позивачу відповідачем та видаткову накладну № 52 від 02.03.2018р. У претензії Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД № 1 про підписання видаткових накладних вих.01-23/04-2018р. зазначено, що ним поставлено на користь позивача обладнання. За таке обладнання позивач в користь відповідача здійснив наступні платежі: 50000грн. - 25.01.2018р, 29000грн. - 08.02.2018р., 25000грн. - 26.02.2018р., 25000грн. - 02.03.2018р. Цією претензією відповідач просив позивача підписати видаткові накладні. З долученої позивачем видаткової накладної № 52 від 02.03.2018р. на суму 126000грн. вбачається, що вона підписана в односторонньому порядку, лише Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД . Позивач факт отримання товару заперечує та не визнає.

У зв язку з тим, що відповідачем, вказаний у рахунку-фактурі товар позивачу поставлений не був, останній звернувся з претензією про поставку товару, або повернення сплачених коштів за не поставлений товар від 07.05.2018р., вих.№ 64 від 08.05.2018р., до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД про сплату суми боргу, що виник за непоставлений товар. У претензії позивач просив відповідача сплатити 129600грн. боргу, що виник за непоставлений товар протягом семи календарних днів з дня отримання цієї претензії. Однак, скерована позивачем відповідачу претензія повернулася відправнику.

Крім цього, позивач знову звернувся до відповідача з претензією про поставку товару, або повернення сплачених коштів за не поставлений товар до відповідача від 16.09.2018р. (вих.№ 85 від 18.09.2018р.). У претензії позивач знову просив відповідача протягом 7 (семи) днів з моменту отримання претензії поставити товар відповідно до рахунку-фактури № 12369 від 20.12.2017р., а у разі неможливості поставити товар, чи відмови від виконання такої вимоги - сплатити суму боргу, що виникла за непоставлений товар у розмірі 129600грн. протягом семи календарних днів з дня отримання даної претензії. Ця претензія вручена відповідачу 21.09.2018р., що підтверджується скерованою позивачем суду копією Експрес накладної № 59000364866553 та відомостями щодо її відстеження та вручення відповідачу 21.09.2018р. о 14:45:52.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, позовні вимоги не спростував. Наявна у матеріалах справи та подана позивачем суду видаткова накладна № 52 від 02.03.2018р. не є належним та допустимим доказом отримання позивачем від відповідача товару: а саме: електротехнічного обладнання на суму 126000,00грн., оскільки така уповноваженим представником позивача не підписана та факт поставки позивачем заперечується.

Враховуючи наведене, а також те, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подано суду доказів того, що він виконав зобов язання щодо поставки товару, відповідно до Рахунку-фактури № 12369 від 20.12.2017р. або сплати боргу, що виник за непоставлений товар у сумі 129600, 00грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, та такі, що підлягають до задоволення.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати (відповідно до орієнтовного розрахунку) в сумі 36481,94грн. Сума судових витрат, як вбачається із долученого позивачем до позовних матеріалів попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач, складає 36481,94грн., з яких 2454,41грн. судовий збір та 34027,53грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Згодом, позивачем подано суду клопотання від 11.09.2018р. про долучення до матеріалів справи витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а саме: Акту прийняття-виконання робіт від 11.06.2018р. та квитанції № 147757 від 13.06.2018р.

Що стосується стягнення судових витрат у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем у справі згідно платіжного доручення № 40 від 12.06.2018р. сплачено 2454,41грн. судового збору, а слід було сплатити 1944грн. він вправі звернутися з відповідним клопотанням до суду про повернення йому з державного бюджету 510,41грн. судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 7207,53 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи Договором про надання правової допомоги та представництво інтересів в судових органах, органах прокуратури, виконавчої служби та інших державних органах від 01.04.2018р., укладеним між Адвокатом ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва № 000221 від 01.07.2015р., та Приватним підприємством ДАНІ-ТЕПЛО-БУД , Ордером серія ЛВ № 128221 від 20.08.2018р., Актом прийняття-виконання робіт від 11.06.2018р. та квитанцією № 147757 від 13.06.2018р. Решта витрат на правову допомогу адвоката належними доказами не підтверджено.

Враховуючи ціну позову, та беручи до уваги те, що спір не належить до особливо складних, суд прийшов до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5000грн. Спір у справі є типовим та не потребував особливого індивідуального підходу адвоката при здійсненні ним своїх повноважень з захисту прав позивача у судовому порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко СІД (82100, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, буд.1, код ЄДРПОУ 39824919) на користь Приватного підприємства ДАНІ-ТЕПЛО-БУД (82165, Львівська область, Дрогобицький район, с.Ріпчиці, вул.Грушевського, буд.111, код ЄДРПОУ 38957369) 129600грн. сплачених в якості попередньої оплати за непоставлений товар, 1944грн. судового збору та 5000грн. витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2018р.

Суддя Бортник О.Ю.