Рішення

від 04.10.2018 по справі 925/836/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/836/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДОББІ , м. Київ, просп. Перемоги, 136, прим. №34

до приватного підприємства РОСТОК , Черкаська область, Драбівський район, с. Великий Хутір, вул. Шкільна, 5

про стягнення 40 382,32 грн. заборгованості та санкцій за договором,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат - за договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОББІ звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства РОСТОК про стягнення заборгованості за поставлений товар та здійснений монтаж і пуско-наладку обладнання на об'єкті замовника згідно договору підряду №07-10/17 від 10.07.2017р. в розмірі 40 382,32 грн., в тому числі:

25 245,00 грн. основного боргу,

545,71 грн. 3% річних,

1 312,74 грн. інфляційних,

13 278,87 грн. пені,

8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Надав технічну документацію на обладнання (описи, інструкції з монтажу), в тому числі вручив примірних документації представнику відповідача в судовому засіданні. Актів з проведення пуско-налагоджувальних робіт не надано. Надано в справу витяг з банківського реєстру про перерахування коштів за надані адвокатські послуги як підтвердження судових витрат.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позов та просить в позові відмовити повністю з мотивів неналежного виконання робіт (відсутність герметизації воріт), ненадання технічної документації на обладнання та виконану роботу, не проведення виконавцем пуско-налагоджувальних робіт секційних воріт на об'єкті відповідача, та неприйняття виконання робіт замовником (відповідачем).

Інших документів не надано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

10.07.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю ДОББІ (Підрядник, Виконавцем - Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством Росток (Замовником - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, було укладено договір підряду №07-10/17 (далі - Договір, а.с. 11-13), за умовами якого Замовник зобов'язався прийняти, а Постачальник поставити обладнання, змонтувати його та провести комплекс пуско-налагоджувальних робіт на об'єкті Замовника з відповідною оплатою (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до умов п. 3.5 договору факт виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт підтверджується ОСОБА_5 приймання виконаних робіт, що підписується сторонами впродовж 10 банківських днів. У разі відмови однієї зі сторін від підписання ОСОБА_5 про це зазначається в акті і він підписується другою із сторін. Сторона, що відмовилась підписувати ОСОБА_5, має надати обґрунтовані пояснення чи заперечення в письмовій формі (а.с. 11).

Відповідно до приписів п. 4.1. договору Замовник проводить оплату продукції і вартості монтажних і пуско-налагоджувальних робіт згідно додатку №1 на підставі рахунків-фактур, ОСОБА_5 виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (а.с. 12).

04 жовтня 2017р. позивач підписав ОСОБА_5 №ОУ-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг). Виконавець виконав роботи по монтажу (без розшифровки предмету) по рахунку №СФ-0000153 від 10.07.2017р. Оригінал рахунку №СФ-0000153 суду не надано. ОСОБА_5 визначена вартість робіт. Акт підписаний позивачем в односторонньому порядку. Відміток, застережень та переліку пуско-налагоджувальних робіт в ОСОБА_5 немає (а.с. 20). Акт не підписаний відповідачем. Записів про відмову в підписанні акту теж немає.

Відповідач провів частковий розрахунок з позивачем:

- платіжне доручення №179 від 11.07.2017р. на суму 210394,80 грн. (а.с. 21);

- платіжне доручення №1389 від 28.08.2017р. на суму 90169,20 грн. (а.с. 22). Оплата прийнята позивачем без зауважень. В призначенні платежу міститься посилання на договір №07-10/17 від 10.07.2017р.

Позивач також прийняв та оплатив окремо транспортні послуги по доставці відповідачу обладнання третьою особою (а.с. 23-25) і спору в цій частині немає.

01.11.2017р. позивач направив відповідачу листа з вимогою провести оплату виконаних монтажних робіт (а.с. 47-48). Стверджує також про виконання пуско-налагоджувальних робіт та підписання ОСОБА_5 №ОУ-0000083 і прийняття робіт представником підприємства-замовника ОСОБА_6

Відповідач 01.11.2017р. письмово повідомив позивача про недоліки у виконанні робіт, недоліки по змонтованому обладнанню та заперечив проведення чи виконання пуско-налагоджувальних робіт. Заперечив також отримання документації з експлуатації обладнання (секційних воріт). Надано докази листування електронною поштою між сторонами договору (а.с. 49-50).

Листування та доводи відповідача не спростовані позивачем в належний спосіб.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за надані і прийняті відповідачем обладнання та послуги стало підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права і примусового стягнення боргу та санкцій з відповідача.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів та витягів з ЄДРПОУ позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання, з присвоєнням відповідного ідентифікаційного коду.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стосовно укладання спірного договору постачання:

За своїм змістом представлений договір підряду від 10.07.2017р. №07-10/17 є договором підряду і відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору підряду від 10.07.2017р. №07-10/17. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно ст. 875 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Спірний договір передбачає крім поставки обладнання (товару) також виконання робіт з монтажу і пуско-налагоджувальних робіт на умовах і в терміни, обумовлені цим Договором. Порядок розрахунків за роботи передбачений п. 4.1. Договору.

Позивач вважає, що він виконав всі передбачені Договором (та обумовлені Замовником) дії та роботи.

02.10.2017р. Підрядником було поставлено на Об'єкт відповідача обладнання, зазначене в Договорі в повному об'ємі, що підтверджується видатковою накладною (а.с.19). Також були виконані монтажні роботи, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт, який підписаний лише Позивачем.

Як зазначено відповідачем в судовому засіданні, під час прийняття робіт представником Замовника було виявлено відсутність примикання нижньої частини герметизатора воріт до дорожнього покриття та порогу приміщенні сховища, що не дає змоги герметизувати сховище від впливу навколишнього середовища та не дає очікуваного результату за наслідками виконаних позивачем робіт.

Відповідно до п. 2.9. Договору Підрядник надає Замовнику інструкцію з експлуатації та технічного обслуговування. Зазначена інструкція не була надана Замовнику, не виконані пуско-налагоджувальні роботи, а тому останнім не було підписано спірний ОСОБА_5 здачі - прийняття робіт.

Відповідно до ст. 861 ЦК України Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Всупереч цієї статті Підрядником не передано Замовникові разом з результатами роботи інформацію щодо експлуатації та технічного обслуговування секційної (ролетної) системи Воріт, якість робіт не відповідає технічним умовам та очікуваному замовленню.

Стосовно істотних умов даного договору:

Відповідно до приписів ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Законодавець для суб'єктів господарювання у ст. 180 ГК України визначив істотні умови господарського договору. Так, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Суд зазначає, що місце виконання пуско-налагоджувальних робіт, види та об'єми застосування розхідних матеріалів та спецтехніки, вартість пуско-налагоджувальних робіт та ціна цих робіт, кошторис робіт, перелік робіт, якість робіт, перелік застосованих матеріалів в поданих позивачем документах - відсутні.

Сторонами не оформлено та не підписано акти пуско-налагоджувальних робіт за договором.

Акт №ОУ-0000083 від 04.10.2017р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунку №СФ-0000153 від 10.07.2017 (а.с. 20), складений та підписаний позивачем в односторонньому порядку - не містить переліку робіт та підстав виконання робіт та не дозволяє жодним чином ідентифікувати виконання будь-яких робіт на користь відповідача та на замовлення останнього. Спірний акт вказує лише на один вид робіт - монтаж. Рахунок №СФ-0000153 від 10.07.2017р. позивачем не надано. Отримання цього рахунку відповідач заперечив.

Об'єктивних доказів виконання пуско-налагоджувальних робіт позивачем та передачі відповідачу технічної документації на поставлене обладнання - позивачем суду не надано і судом в ході розгляду справи - не добуто.

Позивач не довів належне та обумовлене договором виконання робіт в повному об'ємі; не довів, яке його право порушено, ким саме та в який спосіб він може відновити порушене право.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

В задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості та недоведеності позивачем своїх вимог та застосування останнім неналежних доказів для захисту порушеного права.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ДОББІ , м. Київ, просп. Перемоги, 136, прим.№34, код ЄДРПОУ 36703454, номер рахунку в банку невідомий

до приватного підприємства РОСТОК , Черкаська область, Драбівський район, с. Великий Хутір, вул. Шкільна, 5, код ЄДРПОУ 31974393, номер рахунку в банку невідомий

відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 16.10.2018р.

Суддя Г.М. Скиба