Рішення

від 10.10.2018 по справі 0340/1669/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1669/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області до Житлово-комунального підприємства №1 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області звернулося з адміністративним позовом до Житлово-комунального підприємства №1 (далі - ЖКП №1, відповідач) про зобов'язання ліквідаційної комісії житлово-комунального підприємства №1 включити кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 578 566,36 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 визнано поважними причини пропуску звернення позивача до суду та поновлено пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2018 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Житлово-комунального підприємства №1 в результаті її ліквідації. З моменту внесення запису до ЄДР про ліквідацію у ЖКП №1 (кредитора) виникли зобов'язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів розрахованих відносно двох потерпілих на підприємстві.

Згідно Порядку №765 та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок та чоловіків по Україні за 2017 рік, Порядку №33 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілим, який станом на 15.03.2018 становить 578 566,36 грн.

При цьому, позивач зазначив, що Порядок №765 та Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не визначив необхідність опублікувати на сайті Фонду заяву про визнання грошових вимог (капіталізованих платежів).

Враховуючи вищевикладене, позивачем листами від 27.03.2018 та 10.05.2018 було надіслано ЖКП №1 вимоги про сплату капіталізованих платежів, які були отримані відповідачем 02.04.2018 та 22.05.2018. Однак, підприємством не надано жодних відповідей на вищевказані листи позивача.

Згідно з частиною 3 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутись до суду із позовом або до ліквідаційної комісії.

Враховуючи вищевикладене, просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію ЖКП №1 включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 578 566,36 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

У відзиві на позов від 05.10.2018 відповідач позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області не визнав, вважає заявлений адміністративний позов безпідставним та необгрунтованим. Вказує на те, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень, а тому до нього не може бути заявлений позов про зобов'язання вчинити дії. Просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі (а.с.65).

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак 10.10.2018 за вх. №13272/18 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.69).

У визначений судом день та час відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, однак 08.10.2018 за вх. №13102/18 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ЖКП №1 (а.с.63).

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, представником позивача та відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом позову даної справи є вимога про визнання кредиторських вимог та про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Як встановлено в судовому засіданні з оприлюднених відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - Житлово-комунальне підприємство №1 знаходиться в стані припинення з 05.03.2018.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області скористалося своїм правом на заявлення кредиторських вимог до ліквідаційної комісії у визначений строк та 27.03.2018 направило на адресу Житлово-комунального підприємства №1 цінним листом за №16-00-2/613 заяву про визнання грошових вимог, у якій запропоновано визнати вимогу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на суму 578 566,36 грн. та перерахувати вказану суму за реквізитами відповідача. Відповідь на заяву про визнання грошових (кредиторських) вимог пропонувалось надати в термін встановлений частиною 6 статті 105 ЦК України, а саме, не пізніше тридцяти днів з дня отримання вимоги, яка була отримана відповідачем 02.04.2018 (а.с.27-28).

Проте, відповідач, в порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 60 Господарського кодексу України, персонально письмово не повідомив позивача як кредитора про припинення юридичної особи та, фактично, ухилився від розгляду заявлених вимог по суті.

У зв'язку із неодержанням відповіді на лист від 27.03.2018р. №16-00-2/613 позивачем листом від 10.05.2018р. № 16-01-2/748 на адресу ЖКП №1 направлено нагадування, яке було отримане адресатом 22.05.2018 (а.с.29).

Житлово-комунальне підприємство №1 відповіді на вимогу позивача станом на день подачі позову до суду не надало.

Позивач 24.05.2018, у межах строку, встановленого частиною 3 статті 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог, звернувся до Господарського суду Волинської області.

Разом з тим, ОСОБА_1 Верховного Суду у своїй постанові від 30.05.2018 у справі №822/1472/17 постановила, що Фонд не позбавлений права звернутися до адміністративного суду як суб'єкт владних повноважень для виконання покладених на нього Законом №1105-ХІV функцій за вирішенням спору щодо обов'язку страхувальника виплатити капіталізовані платежі на задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, застрахованих у Фонді. Спори, пов'язані зі стягненням виконавчими дирекціями Фонду із суб'єкта господарювання, який ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, з метою їх подальшої виплати потерпілим особам, підлягають розгляду відповідно до правил КАС - судами адміністративної юрисдикції, як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частинами 1 та 7 статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 2 та 3 статті 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно з частинами 1 статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з частиною 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Як визначено частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як уже зазначалось вище, позивач у межах визначеного строку 27.03.2018 звернувся на адресу Житлово-комунального підприємства №1, із заявою №16-00-2/613 з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 578 566,36 грн., яка була отримана відповідачем 02.04.2018. У зв'язку із неодержанням відповіді на лист від 27.03.2018р. №16-00-2/613 позивачем листом від 10.05.2018р. № 16-01-2/748 на адресу ЖКП №1 направлено нагадування, яке було отримане адресатом 22.05.2018 (а.с.29).

Згідно з частинами 3, 4 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

З моменту внесення (05.03.2018) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, у кредитора - Житлово-комунального підприємства №1, виникли зобов'язання перед управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно 2 потерпілих на підприємстві, зокрема: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Як вбачається з постанов Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 21.08.2017 №0315/492/492/3139/3085/89, від 10.01.2018 №0302/492/492/3140/3085/90 та від 05.03.2018 №0302/492/492/3141/3085/98 потерпіла ОСОБА_2І перебуває на обліку з 11.01.2002, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався у 2000 році. За висновком МСЕК від 10.01.2003 серії №24/1 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності безстроково. Даними постановами потерпілій ОСОБА_2 призначено щомісячну страхову виплату, яка з 01.03.2018 складає 3286,36 грн. безстроково (а.с.14-16).

Як вбачається з постанов Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 10.01.2018 №0302/980/980.2/3732 та від 05.03.2018 №0302/980/980.2/3733 потерпілий ОСОБА_4 перебуває на обліку з 24.02.1965, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 18.05.1999. За висновком МСЕК від 25.02.2011 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 5%, безстроково. Даними постановами потерпілому ОСОБА_4 призначено щомісячну страхову виплату, яка з 01.03.2018 складає 195,57 грн. безстроково (а.с.17-18).

Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-ХІV від 23.09.1999 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV від 23.09.1999 (далі Закон України №1105-ХІV від 23.09.1999) встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 частини 1 статті 35 Закону України №1105-ХІV від 23.09.1999 визначив, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Статтею 41 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.1999 встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 36 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.1999 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частина 1 статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Статтею 1205 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників; у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 Про реалізацію статей 31, 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , із змінами, затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю ( надалі - Порядок № 765).

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.06.2012 по справі № 21-156а12.

Відповідно до абзацу другого пункту І Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку №765 визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином;

1)щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2)витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3)витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно- правовими актами;

4)витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5)витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6)витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7)одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-ХІУ від 23.09.1999 року (із змінами та доповненнями).

Результатом аналізу інформації з сайту Держстату встановлено, що згідно каталогу офіційних статистичних публікацій у 2017 році таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 2016 рік були розміщені 11.08.2017р. Даний каталог не містить в собі посилань, щодо видання таблиць народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 1, 2, 3 квартал 2017 року, 11 місяців 2017 року, 2017 рік, січень та лютий 2018р.

Крім того, календар оприлюднення інформації за 2018р., передбачає лише в серпні 2018р. оприлюднення таблиць народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя 2017р.

Згідно Порядку № 765 та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок, та чоловіків по Україні за 2017 рік, Порядку №33 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілим, який станом на 15.03.2018 становить 578 566,36 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо зобов'язання ліквідаційної комісії житлово-комунального підприємства №1 включити кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 578 566,36 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Житлово-комунального підприємства №1 (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 8, код ЄДРПОУ 32456769) включити грошові вимоги кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан 3, код ЄДРПОУ 41317393) в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира 3, код ЄДРПОУ 41443509) в розмірі 578 566,36 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Суддя Т.М. Димарчук