Рішення

від 10.10.2018 по справі 0940/1649/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. справа № 0940/1649/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.

за участю секретаря Подольської Т.М.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.,-

В С Т А Н О В И В:

12.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.04.2016 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/4378/15 скасовано наказ відповідача в частині звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України у зв'язку з скороченням штатів. Позивача поновлено на займаній посаді з 06.11.2015. Крім того, відповідно до судового рішення на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 989,28 грн. Рішення набрало законної сили 01.09.2016. Наказом Голови ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області №2о/с від 28.02.2018 позивача поновлено на посаді з 07.11.2015. Зазначив, що рішення суду було виконане через один рік та десять місяців, не зважаючи на те, що підлягало зверненню до негайного виконання. Вказав, що Ліквідаційна комісія УМВС в Івано-Франківській області не вчиняла будь-яких дій для поновлення ОСОБА_1 на роботі, а тому позивач вважає, що за період з 06.04.2016 по 28.02.2018 на його користь підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу. З цього позивач просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений засобами поштового зв'язку. На адресу суду подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні. Однак, суд визнав дане клопотання не обґрунтованим, оскільки представник відповідача не надав жодних доказів щодо неможливості з'явитись у судове засідання (судову повістку, тощо).

Згідно із ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що за клопотанням представника відповідача про відкладення судового засідання у зв'язку з підготовкою відзиву на позовну заяву, суд відклав розгляд справи, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Поряд з тим, Управлінням Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області не виконано ухвалу суду від 14.09.2018, якою суд витребовував у відповідача докази.

Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 16.08.1995 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах.

З 12.05.2015 працював на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, має звання капітана міліції.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області № 591 о/с від 06.11.2015 капітана міліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію за п.64 г (скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Позивач оскаржив своє звільнення в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016, наказ УМВС України в Івано-Франківській області № 591 о/с від 06.11.2015 По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на займаній посаді з 06.11.2015. Постановлено також стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 06.04.2016 в розмірі 989,28 грн. У задоволенні позову в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про поновлення на посаді в цій установі відмовлено (а.с.7-15).

28.02.2018 УМВС України в Івано-Франківській області на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15 видано наказ №2 о/с, яким скасовано наказ УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015, та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області з 07.11.2015 (а.с.16).

Оскільки рішення суду в частині поновлення не було виконано негайно, а тільки 28.02.2018, а за період з 07.04.2016 по день винесення наказу про поновлення (28.02.2018) позивачу не було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (Ст.43 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно із ст.236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України (ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Поряд з тим, з аналізу положень Кодексу законів про працю України можна зробити висновок, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати за відповідною займаною посадою, на якій він був поновлений.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016, наказ УМВС України в Івано-Франківській області № 591 о/с від 06.11.2015 По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на займаній посаді з 06.11.2015. Стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 06.04.2016 включно в розмірі 989,28 грн.

Однак, лише 28.02.2018 УМВС України в Івано-Франківській області, на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі №809/4378/15 видано наказ №2 о/с яким скасовано наказ УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015, та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області з 07.11.2015.

Таким чином, ОСОБА_1 з вини відповідача був позбавлений можливості працювати за відповідною займаною посадою, на якій він був поновлений. Відтак, мав місце вимушений прогул за час невиконання відповідачем постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15 за період з 07.04.2016 по 27.02.2018.

У ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України Про оплату праці , як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.

Відповідно до підп. з п. 1, п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі за текстом Порядок 100), основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, продовжується у цьому пункті, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктом 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Згідно п.8 Порядку №100 для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п.24 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29 липня 1991 року № 114 (далі за текстом - Положення №114) у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 згідно наказу №591 о/с від 06.11.2015 та поновлення 28.02.2018 на посаді з 07.11.2015, позивач не працював та грошове забезпечення позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. Тому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється судом, виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи перед звільненням позивача 06.11.2015.

Як встановлено судом у справі №809/4378/15, відповідно до довідки про суму середнього заробітку ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання позивача складало 3270,38 грн., а середньоденне грошове забезпечення - 152,11 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за весь період вимушеного прогулу позивача складає 71643,81 грн. (471 робочий день (період з 07.11.2016 по 27.02.2018 включно) помножити на 152,11 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення), який підлягає стягненню з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області, яким проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу під час перебування ним на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод, роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції, підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області за період з 06.04.2016 по 28.02.2018 підлягають частковому задоволенню, оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15 на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 по 06.04.2016 включно. Стосовно стягнення заробітку за 28.02.2018, то в цей день видано наказ про поновлення позивача на посаді і невиплата йому грошового забезпечення з даного моменту є предметом оскарження у справі №809/881/18 (а.с.31-35).

Отже, враховуючи час вимушеного прогулу становить 471 робочий день (з 07.04.2016 по 27.02.2018) підлягає стягненню з відповідача 71643,81 грн (471х152,11грн. = 71643,81 грн.).

При цьому, позивач не заперечує, що з 06.04.2018 по 28.02.2018 знаходився на обліку у Центрі зайнятості населення і отримував допомогу по безробіттю. Однак, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин, в тому числі при отриманні допомоги по безробіттю, Законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №161/15810/13-а (2а/161/10/14), постанові від 20.06.2018 у справі за № 826/808/16 та у постанові від 31.01.2018 у справі за № К/9901/1628/18 813/7926/14.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови в частині стягнення з Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3270,38 грн.

За відсутності доказів понесення сторонами судових витрат, то згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для їх розподілу.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.04.2016 по 27.02.2018 у розмірі 71643,81 грн (сімдесят одна тисяча шістсот сорок три гривні вісімдесят копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 3271,38 грн. (три тисячі двісті сімдесят гривень, тридцять вісім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1);

Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08807340, м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 23, Івано-Франківська область, 76018).

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 16 жовтня 2018 р.