Рішення

від 09.10.2018 по справі 0940/1586/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р. справа № 0940/1586/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представників позивача Витвицької В.Д., Мілінчук О.І.,

представника відповідача Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної установи "Долинський виправний центр (№118)" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

03.09.2018 Державна установа "Долинський виправний центр (№118)" (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу №09-10-339/28 від 01.03.2018.

10.09.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, та відстрочено сплату судових витрат до ухвалення судового рішення в даній справі.

03.10.2018 ухвалою суду вжито заходи забезпечення даного адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими особами за №09-10-339/28 від 01.03.2018, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі помилкових висновків про порушення позивачем вимог частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24, статті 253 Кодексу законів про працю України, оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 1 005 210 гривень. Вважає постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-10-339/28 від 01.03.2018 про накладення уповноваженими особами на Державну установу "Долинський виправний центр (№118)" штрафу в розмірі 1 005 210 гривень протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з мотивів викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Оскаржувану постанову вважає правомірною, просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

30.01.2018 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, з метою перевірки виконання вимог припису за №09-10-0012/107/-86 від 24.02.2017, видано наказ за №48-Д "Про проведення інспекційного відвідування ДУ "Долинський виправний центр (№118)" та направлення за №04-13/15-10/540 на проведення інспекційного відвідування позивача.

В період з 31.01.2018 до 05.02.2018 інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування Державної установи "Долинський виправний центр (№118)", за наслідками чого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №09-10-351/9 від 05.02.2018.

Інспекційним відвідуванням встановлено не виконання:

пунктів 1, 2 припису №09-10-0012/107/-86 від 24.02.2017 та порушення частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущення позивачем до роботи без оформлення строкових трудових договорів 20 засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23;

пункту 4 припису №09-10-0012/107/-86 від 24.02.2017 та частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці , а саме: не проведення індексації заробітної плати засудженим в 2017 році;

пункту 3припису №09-10-0012/107/-86 від 24.02.2017 та статті 253 Кодексу законів про працю України, а саме: засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню не підлягають.

05.02.2018 відповідачем, на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №09-10-351/9 від 05.02.2018 внесено позивачу припис за №09-10-351/9-4 про усунення виявлених порушень: частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24, частини 6 статті 95, статті 253 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці .

01.03.2018 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, за порушення частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24, статті 253 Кодексу законів про працю України, за допущення позивачем до роботи без оформлення строкових трудових договорів вказаних 20 засуджених, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, постановою за про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-10-339/28 накладено на Державну установу "Долинський виправний центр (№118)" штраф в розмірі 1 005 210 гривень.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (частини 2 статті 24 Кодексу).

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини 1 статті 24 Кодексу).

Відповідно до статті 253 Кодексу законів про працю України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Згідно з статтею 2 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на оплачувану працю згідно із законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених у частині, що стосується умов праці.

Частиною 1 статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Відповідно до частини 2 статті 60 цього Кодексу праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 статті 61 даного Кодексу адміністрація виправного центру веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, організовує трудове і побутове влаштування засуджених; забезпечує додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання; здійснює нагляд і заходи попередження порушень порядку відбування покарання; проводить із засудженими соціально-виховну роботу; застосовує встановлені законом заходи заохочення і стягнення; здійснює роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.

Суд встановив, що відповідно до наказів Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№118) ОСОБА_5 (наказ №13-ПЗ-ДП-17 від 01.06.2017, наказ №24-ПЗ-17-ДП від 25.10.2017), ОСОБА_6 (наказ №14-ПЗ-ДП-17 від 08.06.2017), ОСОБА_9 (наказ №26-ПЗ-17-ДП від 13.11.2017, наказ №19-ПЗ-ДП-17 від 21.08.2017), ОСОБА_10 (наказ №14-ПЗ-ДП-17 від 08.06.2017), ОСОБА_12 (наказ №21-ПЗ-17-ДП від 15.09.2017), ОСОБА_13 (наказ №25-ПЗ-17-ДП від 01.11.2017), ОСОБА_15 (наказ №10-ПЗ-ДП-17 від 03.05.2017), ОСОБА_16 (наказ №28-ПЗ-ДП-17 від 26.12.2017), ОСОБА_17 (наказ №28-ПЗ-ДП-17 від 26.12.2017), ОСОБА_22 (наказ №28-ПЗ-ДП-17 від 26.12.2017, наказ №2-ПЗ-ДП-18 від 17.01.2018), ОСОБА_23 (наказ №27-ПЗ-17-ДП від 30.11.2017), ОСОБА_24 (наказ №1-ПЗ-ДП -18 від 04.01.2018, ОСОБА_7 (наказ №2-ПЗ-ДП-18 від 10.02.2018) працевлаштовані в Державному підприємстві Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№118) .

Згідно відомостей з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№118) є самостійною юридичною особою, як і Державна установа "Долинський виправний центр (№118)".

ОСОБА_4 (наказ №82-ПЗ-17 від 02.10.2017), ОСОБА_11 (наказ №14-ПЗ-17 від 01.03.2017) працювали у Товаристві з обмеженою відповідальність Уніплит , з якими позивач мав укладений договір про використання праці засуджених.

Як наслідок, оскільки вказані особи не працювали у Державній установі "Долинський виправний центр (№118)", тому позивачем не порушено вимоги частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24, статті 253 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування вищевказаних осіб та відповідно немає підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини 2 Кодексу законів про працю України.

Суд встановив, що ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 працювали у позивача, працевлаштовані на роботу наказам про їх працевлаштування.

Враховуючи, що праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу, та встановлені обставини про неможливість укладення з ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 строкового трудового договору за відсутності їх реєстраційних номерів облікової картки платника податків (ідентифікаційних номерів), та враховуючи право засуджених на працю, позивачем здійснено їх працевлаштування на роботу наказами, то відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення частини 2 статті 23, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

З цього приводу, суд також зазначає, що позивач звертався до органу Державної податкової інспекції для усунення перешкод для укладення строкових трудових договорів у зв'язку з відсутністю у позивача ідентифікаційних кодів засуджених, однак відповіді не отримав.

Як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню постанова Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-10-339/28 від 01.03.2018 про накладення уповноваженими особами на Державну установу "Долинський виправний центр (№118)" штрафу в розмірі 1 005 210 гривень.

За таких обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, ухвалою суду відстрочено позивачу сплату судового збору до вирішення справи по суті, а також встановлені Законом України Про судовий збір ставки розміру сплати судового збору та зарахування судового збору до Державного бюджету України, суд робить висновок про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України належний до сплати судовий в розмірі 15 078, 15 гривень.

Оскільки, судом визнано протиправною постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-10-339/28 від 01.03.2018 про накладення уповноваженими особами штрафу в розмірі 1 005 210 гривень, то відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.10.2018.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) за №09-10-339/28 від 01.03.2018 про накладення уповноваженими особами на Державну установу "Долинський виправний центр (№118)" (індекс 77512, село Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 14316927) штрафу в розмірі 1 005 210 (один мільйон п'ять тисяч двісті десять) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 15 078 (п'ятнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 16 жовтня 2018 р.