Рішення

від 04.10.2018 по справі 816/2211/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2211/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №816/2211/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кротон-А" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кротон-А" (надалі - позивач, ТОВ "Кротон-А") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) , в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018 №0007091405, №0007101405 та №0007111405.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на безпідставність висновків податкової перевірки з огляду на обставини реальності господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ "ТК Грін-Лайф" та фактичне підтвердження кожної з поставок первинними документами бухгалтерського обліку, тоді як висновки податкового органу про безтоварність операцій носять характер припущень, які ґрунтуються лише на непідтвердженій будь-якими доказами інформації щодо перевірки контрагента позивача. Стверджує, що посилання ревізора щодо невідповідності товарно-транспортних накладних вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (надалі - Правила №363) є недоречними, оскільки вантаж перевозився на підставі перевізних документів, складених у чіткій відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2009 за №805/1549.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на обставини справи викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. У наданому суду відзиві на позов від 19.07.2018 посилається на обставини дослідження господарських відносин контрагента позивача - ТОВ "ТК Грін-Лайф" відображених у податковій інформації ГУ ДФС у Донецькій області, за наслідками аналізу якої встановлено факт реалізації товару, джерело походження якого не встановлено по ланцюгу постачання, а операції лише полягали в документальному їх оформленні з метою ухилення від сплати податків. Наголошував на недоліках наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які, з огляду на специфічність перевезеного товару, складені без дотримання вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач вказує, що всупереч позиції відповідача, наявні у справі товарно-транспортні накладні складені у відповідно до вимог Інструкції та Правил №363. Додав, що зібрана відносно контрагента позивача інформація не носить ніякої доказової сили.

Подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив від 10.09.2018 за змістом аналогічні поясненням викладеним у відзиві на позов.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи та із загальнодоступного джерела - сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) суд з'ясував, що юридична особа ТОВ "Кротон-А" (код ЄДРПОУ 40371989, м. Полтава, вул. Ковпака, 57-А) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2010 за №1 588 102 0000 015270 (а.с. 10, зі звороту). ТОВ "Кротон-А" перебуває на податковому обліку з 28.03.2016, на момент проведення перевірки - у ДПІ у м. Полтаві, зареєстрований платником ПДВ 01.05.2016 (а.с. 74). Зареєстрованими видами діяльності ТОВ "Кротон-А" за КВЕД є: 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 будівництво доріг і автострад.

У період з 27.04.2018 по 05.05.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказу від 26.04.2018 №1099 (а.с. 88) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кротон-А" (код ЄДРПОУ 40371989) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.03.2016 по 31.12.2017 та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25.03.2016 по 31.12.2017, результати якої оформлено актом від 14.05.2018 №601/16-31-14-05-09/40371989 (а.с. 10-29).

Вказаним актом, крім іншого, зафіксовано наступні факти порушення ТОВ "Кротон-А" вимог Податкового кодексу України:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 267 423,00 грн, в т.ч. за вересень 2017 року - 101 594,00 грн, за жовтень 2017 року - 165 829,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 116 327 грн, у тому числі за вересень 2017 року на суму 42 156 грн, за жовтень 2017 року на суму 74 171 грн;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік в сумі 44 423 грн.

У матеріалах справи наявна відповідь ГУ ДФС у Полтавській області від 29.05.2018 №11741/10/16-31-14-05-18 на заперечення ТОВ "Кротон-А" на акт перевірки від 14.05.2018 №601/16-31-14-05-09/40371989, якою порушення викладені в акті перевірки визнано правомірними, акт перевірки таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 30-36).

На підставі даного вищевказаного акту ГУ ДФС у Полтавській області, крім іншого, були сформовані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018:

- №0007091405, яким позивачу за порушення п. 198.1 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 116327,00 грн за податковою декларацією від 21.12.2017 №9274016899 (а.с. 37);

- №0007101405, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 401 134,50 грн, з яких за основним платежем - 267 423,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 133 711,50 грн (а.с. 38);

- №0007111405, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністрества фінансів України від 31.12.99 №318 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 55 528,75 грн, з яких за основним платежем - 44 423,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 105,75 грн (а.с. 39).

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування з податку на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат обумовлено фактом придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Надаючи оцінку правомірності висновкам податкової перевірки щодо заниження суми ПДВ на загальну суму 267 423,00 грн, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 116 327,00 грн, що становить в цілому завищення податкового кредиту на суму 383 750,00 грн, а також заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 44 423,00 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "ТК "Грін-Лайф", суд виходить з наступного.

Так, з наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Кротон-А", як покупець, протягом вересня - жовтня 2017 року уклав ряд однотипних договорів поставки товару із постачальником ТОВ "ТК Грін-Лайф" від 14.09.2017 №14-0917 (а.с. 40), від 02.10.2017 №02-1017 (а.с. 52), від 16.10.2017 №16-1017 (а.с. 65).

За умовами цих однотипних договорів постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію (далі по тексту - Товар), а покупець зобов'язується оплатити й прийняти Товар, на умовах даних договорів (товар - бітум нафтовий дорожній БНД 60/900. Загальна кількість товару, що передається за даними договорами та ціна визначається згідно з видатковими накладними. Орієнтовна сума даних договорів становить по 1 000 000,00 грн кожен з урахуванням ПДВ. Договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють до 31.12.2017, а стосовно розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даними договорами.

Застережень щодо правильності оформлення та невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних акт податкової перевірки не містить, тому суд їх дослідження не здійснював.

На підтвердження факту поставки товарів позивач надав видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення на оплату товарів (а.с. 41-51, 53-64, 66-72).

Всього за наслідками господарських операцій щодо поставки нафтопродуктів від постачальника ТОВ "ТК Грін-Лайф" позивач відніс до складу податкового кредиту за вересень 2017 року - 143 750,00 грн, жовтень 2017 року - 240 000,00 грн.

Ставлячи під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ТК Грін-Лайф", в акті перевірки відповідач посилається на інформацію з баз даних ІС "Податковий блок", бази даних ЄРПН по ланцюгам постачання ТОВ "ТК Грін-Лайф", згідно яких прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ "Кротон-А" у вересні - жовтні 2017 року у ТОВ "ТК Грін-Лайф" на суму ПДВ 383 750,00 грн та завищено собівартість реалізованої продукції в розмірі 246 795,00 грн, так як первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ "ТК Грін-Лайф", та попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій. В ході перевірки також використано результати опрацювання зібраної податкової інформації отриманої від ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ "ТК Грін-Лайф" за звітні періоди декларування ПДВ вересень - жовтень 2017 року (а.с. 118-137), за змістом яких підприємство провадило діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні.

Викладені в акті перевірки судження з приводу безтоварності операцій з придбання бітуму самі по собі не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту та валових витрат, як і не можуть бути підставою для визнання нереальності господарських операцій. А тому цим доводам необхідно надавати оцінку в сукупності з іншими доказами.

Вказані посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході збирання інформації щодо ТОВ "ТК "Грін-Лайф", суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування податкового кредиту та складу валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

В акті перевірки ревізор-інспектор вказує на те, що товарно-транспортні накладні за змістом не відповідають Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Представник відповідача в судовому засіданні також звертав увагу на те, що товар, який перевозився в межах господарських операцій між ТОВ "Кротон-А" (м. Полтава) та ТОВ "ТК "Грін-Лайф" (м. Маріуполь), а саме - бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 є специфічним товаром, який потребує особливих умов транспортування.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на ту обставину, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (надалі - Наказ №363).

Разом з тим, ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Господарські взаємовідносини з поставки нафтопродуктів, які є небезпечним вантажем, характеризуються своєю специфікою, яка полягає у наявності в учасників таких поставок особливих умов зберігання і транспортування продукції, а господарські операції з придбання товарів мають оформлюватися специфічним пакетом документів.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за № 805/15496 (надалі - Інструкція).

Як видно із Загальних положень, Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Тому положення вказаної Інструкції з огляду на предмет договорів (бітум нафтовий дорожній БНД 60/90) поширюється на спірні господарські відносини і має враховуватися їх учасниками.

У судовому засіданні представник позивача стверджував, що всі товарно-транспортні накладні, що надавалися під час перевірки повністю відповідають вимогам та складені у чіткій відповідності до Наказу №363 та Інструкції.

Проте, згідно з п.п. 5.1.1, 5.1.2 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо. Забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м 3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту (підпункт 14.4 пункту 14 Інструкції).

Відповідно до п. 14.5 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП.

Згідно з п.6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3 , ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Між тим, позивач не надав доказів обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, обліку придбаних нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП.

З аналізу наданих суду товарно-транспортних накладних видно, що вони оформлені з порушеннями, а саме відсутня повна назва пункту навантаження, що не дає можливості їх ідентифікувати та визначити рух ТМЦ, відсутні номера посвідчень водіїв, що не дає змоги їх ідентифікувати, а також відсутні відомості щодо номеру резервуара, в якому перевозився нафтопродукт, відсутні дані щодо його об'єму, густини та температури.

Надані позивачем сертифікати відповідності та паспорти якості бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 не доводять факту участі в операціях з придбання цих ПММ позивача чи його контрагента за договором (а.с. 186-194).

Тож оцінюючи усі докази по справі в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що вони не підтверджують факт реального здійснення поставки нафтопродуктів від ТОВ "ТК "Грін-Лайф" на користь ТОВ "Кротон-А".

Згідно пояснень представника позивача, отримані ТОВ "Кротон-А" у вересні-жовтні 2017 року нафтопродукти (бітум) від ТОВ "ТК "Грін-Лайф" поставлялися на зберігання за договором №1708 від 16.01.2017 (а.с. 148-149).

Виконання зазначених взаємовідносин оформлено актами надання послуг від 30.09.2018 №190 та від 31.10.2017 №227 (а.с. 150-151).

Як пояснив представник позивача, в подальшому з придбаного бітуму виконавцем ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" виготовлено асфальтобетонну суміш, яку продано ТОВ "Євробуд Плюс", на підтвердження чого надано акти наданих послуг, акти приймання-передачі готової продукції, платіжні доручення, видаткові накладні (а.с. 162-183).

Однак з наданих документів неможливо ідентифікувати, що асфальтобетонна суміш, виготовлена ТОВ "Кротон-А" саме з бітуму, придбаного у ТОВ "ТК "Грін-Лайф".

Відтак усі дії з віднесення позивачем у перевірений період до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціях з придбання товарів у ТОВ "ТК "Грін-Лайф" за наслідками цих операцій суд визнає безпідставними.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, у зв'язку з чим грошові зобов'язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2018 №0007091405, №0007101405 та №0007111405 суд визнає правомірними, а позовні вимоги щодо їх скасування такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кротон-А" (вул. Ковпака, 57А, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 40371989) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 16.10.2018.

Суддя ОСОБА_3