Ухвала

від 17.10.2018 по справі 826/16785/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

17 жовтня 2018 року м. Київ № 826/16785/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного підприємства "Інтер-Блізз" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного підприємства "Інтер-Блізз" про визнання протиправним та скасування припису Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1811119 від 19.09.2018р. та доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж об'єкту.

Позовні вимоги мотивовано тим, що об'єкт, щодо якого видано припис та доручення не є тимчасовою спорудою, натомість є частиною нерухомого майна, яке належить позивачу.

Позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить суд заборонити комунальному підприємству "Київблагоустрій" та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), будь - яким третім особам вчиняти дії щодо демонтажу обєкту нерухомого майна, зареєстрованого за №407702180000, розташованого за адресою - м.Київ, вул. Андріївська, 9, у Подільському районі міста Києва.

При цьому позивач в клопотанні посилається на очевидну протиправність оскаржуваного рішення та те, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить завдання позивачеві значних збитків та неможливість відновити становище, яке існувало до моменту виконання оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши докази та доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у клопотанні позивача, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд вважає, що здійснення демонтажу явно може завдати шкоди позивачу, а наявність у об'єкту, щодо якого позивач просить вити заходи забезпечення позову, статусу об'єкта нерухомого майна, однозначно свідчить про неможливість його кваліфікації як тимчасової споруди.

Керуючись положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання приватного підприємства "Інтер-Блізз" задовольнити повністю.

2. Заборонити Комунальному підприємству "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь - яким особам вчиняти дії щодо демонтажу об'єкта нерухомого майна, зареєстрованого за №407702180000, розташованого за адресою - м.Київ, вул. Андріївська, 9, у Подільському районі міста Києва.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 17 жовтня 2021 року.

Стягувач: Приватне підприємство "Інтер-Блізз" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30677340, адреса: 04070, м.Київ, Андріївська, 9)

Боржники: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26199708, адреса: 03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2)

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34926981, адреса: 03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2)

Суддя С.К. Каракашьян