Ухвала

від 16.10.2018 по справі 0870/9103/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №0870/9103/12

адміністративне провадження №К/9901/57214/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року

за позовом прокурора Приморського району Запорізької області

до Державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Козир Р.Р.

треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2.) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишено без руху з підстав, передбачених частиною третьою статті 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б підтверджували поважність пропуску строку.

Вказана ухвала була надіслана скаржнику за зазначеною ним у касаційній скарзі адресою.

Поштове відправлення з указаною ухвалою повернулося на адресу суду без вручення скаржнику із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" .

Так, станом на 16 жовтня 2018 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконані, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження на адресу суду не направлено.

Натомість, 03 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшла заява за підписом адвоката Білоус К.О. в інтересах ОСОБА_8 (далі також - ОСОБА_8), в якій заявлено клопотання про заміну третьої особи у справі ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю (що підтверджено копією свідоцтва про смерть від 16 серпня 2018 року серія НОМЕР_1 завіреною ОСОБА_8) на його правонаступника ОСОБА_8, поновлення строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.

Суд враховує, що у разі смерті скаржника після винесення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, недоліки поданої ним касаційної скарги не можуть бути усунуті ним особисто.

Однак, з відповідним клопотанням про усунення недоліків касаційних скарг можуть звернутися їх правонаступники за умови надання ними належних, достатніх та допустимих доказів правонаступництва, та у разі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

За таких обставин, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що відмова у відкритті провадження у даній справі є передчасною, адже в майбутньому це може порушити право правонаступників скаржника на касаційне оскарження судових рішень у даній справі, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року слід повернути.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв'язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов'язків попередньої особи.

Отже, підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередньої особи, доказом якого (в разі смерті громадянина) є документ про право на спадкування.

Зазначена правова позиція, висловлена в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 431/2072/17.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.

Із положень глави 89 ЦК України вбачається, що право на спадщину оформляється свідоцтвом про право на спадщину.

Так, згідно з висновком Верховного Суду, висловленим в постанові від 22 травня 2018 року у справі № 686/5069/17, належним та допустимим доказом на підтвердження матеріального правонаступництва після смерті є свідоцтво про право на спадщину.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно частини третьої до статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу. Також згідно частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року за позовом прокурора Приморського району Запорізької області до Державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Козир Р.Р. треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

2. Повернути касаційну скаргу та додані до скарги матеріали.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко