Рішення

від 04.10.2018 по справі 264/945/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/945/18

2/264/729/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Маріупольський слідчий ізолятор про стягнення індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, -

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що працювала ДУ Маріупольський слідчий ізолятор з 02.02.2008 року, наказом підприємства №77/ос-17 від 17.08.2017 року її було звільнено за власним бажанням. Під час трудової діяльності у повному обсязі не проводилась індексація заробітної плати, також не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2009-2012 та 2017 року. Після звільнення відповідач так і не здійснив з нею остаточного розрахунку. На підставі викладеного, ОСОБА_1 була вимушена звернутись до суду та просила стягнути з відповідача заборгованість по індексації заробітної плати за період з 01.05.2008 року до 18.08.2017 року, компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середній заробіток за час затримки виплати належних сум з 19.08.2017 року по день винесення рішення, а також заборгованість по виплаті щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу за 2009 - 2012 роки та за 2017 рік.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, додатково надала письмову відповідь на відзив, в якій вказала, що індекс інфляції повинен нараховуватись з травня 2008 року, а не з серпня 2008 року, як стверджує відповідач. Крім того, виплата матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки є обов'язковою. 04 жовтня 2018 року до судового засідання не з'явилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву з відповідними розрахунками, в якому посилається на те, заборгованість по індексації заробітної плати за період з 01.05.2008 року до 18.08.2017 року відсутня. Також зазначає, що позивачка в установі працювала на посаді завідувача канцелярії, тобто обіймала посаду, яка не належить до посад державних службовців, а тому як працівник бюджетної сфери, допомогу на оздоровлення мала право отримати за поданням заяви до керівника установи та лише за наявності економії фонду оплати праці. Оскільки, при звільнені позивачці були сплачені усі належні суми, тому підстави для виплати компенсації та середнього заробітку відсутні. 04 жовтня 2018 року до судового засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що наказом ДУ Маріупольський слідчий ізолятор за №5/ос від 31.01.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача канцелярією Маріупольського слідчого ізолятора та наказом за №77/ос-17 від 17.08.2017 року звільнено з установи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Позивачка посилається на те, що їй не в повному об'ємі виплачувалась індексація заробітної плати за період з 01.05.2008 року до 18.08.2017 року та компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, які є складовими заробітної плати.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно вимог ст.33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України Про оплату праці , якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із довідкою ДУ Маріупольський слідчий ізолятор за №8/2104 від 29.03.2018 року індексація заробітної плати в установі нараховувалась відповідно Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення , виплати здійснювались разом із виплатою заробітної плати своєчасно, заборгованість відсутня.

Позивачкою було надано власний розрахунок індексації, яка як остання вважає підлягала виплаті у спірний період.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, пояснила, що з 01.09.2011 року працює бухгалтером в ДУ Маріупольский слідчий ізолятор , до її обов'язків входить нарахування заробітної плати, в тому числі індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення. Індексація позивачці нараховувалась та виплачувалась належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, а саме Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення , з урахуванням змін, викладених в Постановах Кабінету Міністрів №526 від 13.06.2012 року, №1013 від 09.12.2015 року, №77 від 11.02.2016 року. Заборгованість по виплаті позивачці індексації відсутня. Оскільки ОСОБА_1 не являється державним службовцем, виплата матеріальної допомоги не є обов'язковою та здійснюється в межах фонду заробітної плати. В 2009-2012 та 2017 роках було відсутнє фінансування на виплату матеріальної допомоги.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення , в редакції, що діяла в період працевлаштування позивачки, Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 5 Постанови в цій же редакції, визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Постановою КМУ №526 від 13.06.2012 року, внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, абзац третій пункту 5 викладено в такій редакції: У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення .

Постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення викладено в новій редакції, згідно якою: У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.

За вимогами ч.ч.1 - 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки ДУ Маріупольський слідчий ізолятор щодо нарахованої та виплаченої позивачці індексації з визначенням базових місяців, розрахункових карток та листків ОСОБА_1, позивачці у відповідності до норм діючого законодавства нараховувалась та виплачувалась індексація заробітної плати. Належних доказів, які б спростовували правильність нарахування індексації відповідачем, позивачкою не надано, клопотання про призначення бухгалтерської експертизи останньою не заявлялось.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості по індексації заробітної плати задоволенню не підлягають за їх необґрунтованості.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, зокрема на оздоровлення, також входить до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Матеріальна допомога на оздоровлення є складовою частиною заробітної плати, а саме додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому суми матеріальної допомоги без обмеження будь-яким строком.

Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками бюджетної сфери чітко регламентована законами України, постановами Уряду, галузевими наказами. В обов'язковому порядку матеріальна допомога на оздоровлення має виплачуватися певним категоріям працівників. Зокрема державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, педагогічним та науково-педагогічним працівникам, педагогічним працівникам закладів сфери культури, працівникам музеїв і бібліотек, медичним працівникам, працівникам протитуберкульозних закладів. Розмір матеріальної допомоги на оздоровлення не має перевищувати середньомісячної зарплати.

Якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачена в обов'язковому порядку, її надання оформляється на підставі заяви працівника. У разі наявності фінансових ресурсів і позитивного рішення про надання такої допомоги видається відповідний наказ керівника.

Відповідно до Схеми тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, а також керівників і технічних службовців окремих структурних підрозділів установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, інших установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, що передбачена Наказом Міністерства юстиції України №957/5 від 17.06.2014 року Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2004 року за № 660/25437), завідувач канцелярії відноситься саме до вказаної категорії посад та має 5-8 тарифний розряд.

Згідно довідки ДУ Маріупольський слідчий ізолятор № 9/41-18 від 30.03.2018 року, посада завідувача канцелярією, яку обіймала ОСОБА_1 з 02.02.2008 року до 18.08.2017 року, не належить до посад державних службовців, що підтверджується записами в її трудовій книжці.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 84 від 11.11.2005 року Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.11.2005 року за № 1380/11660), який втратив чинності 11.07.2014 року, проте діяв з листопада 2005 по липень 2014 року, керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та організацій Державної кримінально-виконавчої служби України в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надано право надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Аналогічні норми закріплені в п.9 Наказу Міністерства юстиції України №957/5 від 17.06.2014 року Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань , (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2004 року за № 660/25437), який є чинним з 11.07.2014 року.

Отже, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення керівниками слідчих ізоляторів працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, є правом, а не обов'язком відповідача і виплачується, лише в разі наявності фінансових ресурсів.

Відповідач не заперечує, що за 2009-2012 та 2017 роки позивачці ОСОБА_1 не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, при цьому зазначає, що у вказані періоди економії бюджетних коштів не було, у зв'язку з чим і була відсутня можливість виплатити позивачці матеріальну допомогу на оздоровлення.

Враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю в ДУ Маріупольський слідчий ізолятор фінансових ресурсів, економії бюджетних коштів за 2009-2012 та 2017 роки, а також обов'язку зі сторони відповідача здійснювати виплату позивачці матеріальної допомоги на оздоровлення в обов'язковому порядку, вимоги ОСОБА_1 про виплату щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення за спірні роки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Положеннями ст.115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За вимогами ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем строків розрахунку належних ОСОБА_1 при звільненні виплат, вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 26.02.2018 року було задоволено клопотання позивачки та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку з чим на підставі ст.141 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 259, 263- 268, 354 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Законами України Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи Маріупольський слідчий ізолятор про стягнення індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2018 року.

Суддя: Т.В. Пустовойт