Ухвала

від 16.10.2018 по справі 709/591/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1432/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23 Чубай В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі суддів : Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Новікова О.М.

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач- ОСОБА_4;

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство Нива ;

особа, яка подала апеляційну скаргу: приватне сільськогосподарське підприємство Нива ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Нива на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року, ухваленого судом у складі судді Чубай В.В., у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства Нива про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ПСП Нива про розірвання договору оренди землі.

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,6540 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

2 січня 2011 року між ОСОБА_4 та ПСП Нива укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області лише через 3 роки і 9 місяців, а саме 31 серпня 2014 року за № 6915394. При цьому відповідно до п. 44 договору оренди землі він складений в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Позивач зазначала, що ні на її усний, ні на письмовий запити до ПСП Нива оригінал договору оренди землі з додатками їй надано не було. ОСОБА_4 отримала змогу ознайомитися з договором оренди землі лише під час розгляду судом цивільної справи про визнання цього договору недійсним. Під час розгляду даної справи було встановлено, що умови Договору в частині виплати орендної плати орендодавцю не виконувалися.

Заборгованість, що утворилася, була погашена ПСП Нива у повному обсязі лише після звернення позивача до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним. Такі систематичні порушення відповідачем взятих на себе за договором оренди землі обов'язків щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду.

Просила суд:

- розірвати Договір оренди землі площею 2.6540 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 02 січня 2011 року між ПСП Нива та ОСОБА_4, зареєстрований 31 серпня 2014 року у Реєстраційній службі Чорнобаївсського районного управління юстиції Черкаської області № запису 6915394;

- стягнути з ПСП Нива на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року позов задоволено повністю.

Розірвано договір оренди землі площею 2,6540 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 2 січня 2011 року між ОСОБА_4 та ПСП Нива .

Ухвалено стягнути з ПСП Нива на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду ПСП Нива подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, відшкодування судових витрат покласти на позивача.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, прийшов до помилкового висновку відносно того, що перехідні залишки невибраних позивачем коштів - є заборгованістю. Це право самого позивача зазначене в умовах укладеного Договору, а саме на свій власний розсуд розпоряджатися своїми коштами.

В даному випадку, виплачуючи позивачу на його звернення орендну плату за користування його земельною ділянкою, ПСП Нива належним чином виконувала свої обов'язки по спірному договору.

Жодної систематичної невиплати орендної плати зі сторони ПСП Нива не було, фактично мала місце недоплата незначних сум, які відповідно до умов договору мають виплачуватись за заявою орендодавця, а тому підстав для розірвання договору оренди немає.

14 серпня 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що відповідно до умов Договору оренди землі від 02 січня 2011 року орендна плата має виплачуватись на протязі року. Однак відповідач вказане зобов язання не виконував і за 2013 -2016 роки має місце недоплата орендної плати відповідно у розмірах 523 гривні 12 копійок, 400 гривень 62 копійки, 700 гривень 22 копійки та 2251 гривня 04 копійки. Вказане свідчить про систематичне невиконання відповідачем Договору оренди землі в частині виплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Вважає що рішення суду першої інстанції прийняте з дотримання норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції встановив факт несвоєчасної сплати орендної плати у повному обсязі за користування земельною ділянкою за 2013-2016 роки, тобто послідовно за чотири роки поспіль, що свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань, що на думку суду є істотним його порушенням. Позиція представника відповідача, щодо відсутності заборгованості по орендній платі, оскільки позивач сама не отримала оренду плату у повному обсязі, є безпідставною, оскільки відповідач як орендар мав зобов'язання та можливість виплатити орендну плату у повному обсязі але будь-яких заходів на виконання свого обов'язку не вживав.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 19 листопада 2002 року серії ІV-ЧР № 050021 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6540 га, розташована в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 11).

2 січня 2011 року між ОСОБА_4, як орендодавцем, та ПСП Нива , як орендарем, укладено договір оренди землі, за яким позивач передав в оренду відповідачу вказану земельну ділянку строком на 20 років (а.с. 8-9).

31 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області зареєстровано право оренди належної позивачу земельної ділянки за відповідачем, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 7 вересня 2014 року № 26487480 (а.с. 10).

У п. 9 договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати становить 4 % від вартості оцінки земельного паю, а виплати проводяться у формі за бажанням орендодавця.

Пунктом 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься на протязі року .

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата орендної плати у меншому розмірі.

У п. 9 договору оренди землі, що був укладений між ОСОБА_4 та ПСП Нива 2 січня 2011 року, визначено, що розмір орендної плати становить 4 % від вартості оцінки земельного паю, а виплати проводяться у формі за бажанням орендодавця.

Пунктом 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься на протязі року .

Вбачається, що орендна плата у 2015-2017 роках виплачувалася на підставі заяв ОСОБА_4 (а.с. 56-62).

Відповідно, до бухгалтерських документів СПС Нива , а саме карток рахунку позивача за 2014-2017 роки сальдо по орендній платі станом на 1 січня 2014 року становило 523,12 гривень (а.с. 20), станом на 1 січня 2015 року - 400,62 гривень (а.с. 21), станом на 1 січня 2016 року - 700,22 гривень (а.с. 22), станом на 1 січня 2017 року - 2251,04 гривень (а.с. 23).

Суд першої інстанції при розгляді даної справи пришов до висновку, що сальдо у вказаних розмірах виникали внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем орендної плати протягом року у повному обсязі та є заборгованість по орендній платі за землю.

В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що встановлено факт несвоєчасної сплати орендної плати в повному обсязі за користування земельною ділянкою, що свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань та є істотним його порушенням.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки з вище наведеного вбачається, що умовами договору оренди землі не встановлено обов'язок виплати орендної плати за поточний рік в поточному році в повному обсязі, а встановлено за бажанням орендодавця .

Розрахунки по оплаті за оренду землі здійснювалися з ОСОБА_4 згідно з її заявами про отримання орендної плати за землю.

Тому, вбачається, що у даній справі має місце сплата орендної плати в меншому, неповному обсязі, а не систематична несплата орендної плата за договором оренди землі.

При цьому, варто зазначити, що відсутні підтвердження, що ОСОБА_4 зверталася до ПСП Нива , щодо невиплати орендної плати або щодо погашення заборгованості по виплаті орендної плати.

Тому суд першої інстанції, при наданні оцінки обставинам справи, дійшов до помилкового висновку, що існує систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Оскільки, вбачається, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, то відповідно до вимог ст. 377 ЦПК України рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року підлягає до скасування з ухваленням нового рішенням, яким ОСОБА_4 в позові до ПСП Нива про розірвання договору оренди землі необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так як, апеляційна скарга ПСП Нива підлягає до задоволення то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає до стягнення з ОСОБА_4 понесені судові витрати при зверненні з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 381, 382 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Нива на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року - задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства Нива про розірвання договору оренди землі - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою ОСОБА_4 в позові до приватного сільськогосподарського підприємства Нива про розірвання договору оренди землі - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Повний текст постанови складений 16 жовтня 2018 року.