Рішення

від 16.10.2018 по справі 520/11123/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/11123/18

Провадження № 2/520/5814/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Луняченка В.О.,

при секретарі - Кириленко Г.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( м.Одеса, вул. ак. Корольова, 45/1 кв.33 паспорт серії КМ №932987) до ОСОБА_2 ( м.Одеса,вул. Ільфа і Петрова, 43/1 кв. 45 паспорт серії КМ 3922470) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

28.08.2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання між нею та ОСОБА_2 шлюбу, зареєстрованого 31.10.2014 року відділом ДРАЦС у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №2357, а також стягнення аліментів з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини зі всіх виді його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити та розглядати справу за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання надав заяву в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів визнав в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просить справу розглядати за його відсутністю.

Відповідно до положення ст. 200 ч.3,4 ЦПК України суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому 31.10.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції , актовий запис №2357 (а.с.4).

Від даного шлюбу у сторін 12.04.2015 року народився син ОСОБА_3, батьком якого у свідоцтві про народження серії І-ЖД №428649 виданому 15.04.2015 року відділом ДРАЦС у м.Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, зазначений ОСОБА_2.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх відносин протягом одного року. Спільне господарство не ведуть. Причиною розпаду сім'ї є відсутність між подружжям взаєморозуміння та поваги.

Позивач на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини з відповідачем не має наміру, у наданні строку для примирення з метою збереження родини немає потреби, оскільки вважає, що їхня сім`я розпалася остаточно. Спору щодо поділу майна не має.

Сторони дійшли згоди щодо проживання сина з матір'ю.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

За таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Враховуючи причину розірвання шлюбу та не бажання позивача примиритися, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що це суперечить інтересам позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і доказані, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Що стосується вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач здійснює догляд за сином, останній знаходиться на її утриманні, а відповідач матеріальну допомогу в добровільному порядку на її утримання та розвиток не надає, самоусунувся від обов'язку утримання дитини.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Згідно з вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Нормами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Судом встановлено, що дитина виховуються позивачем і потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний, у зв'язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Оцінивши надані докази в сукупності та з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог щодо стягнення аліментів на утримання сина також підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином враховуючи вказану норму суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України Про судовий збір з відповідача підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн..

Керуючись ст.ст. 24, 105, 110-112, 141,180-183,191,200 СК України, ст.ст. 12.13,76, 81, 89, 95, 141,200, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355, 430,пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Шлюб між Апостол ( до шлюбу Машенцева) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 м.Одеса, вул. ак. Корольова, 45/1 кв.33) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії КМ №922470 м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 43/1 кв.45) зареєстрований 31 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис про шлюб №2357- розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача Апостол Тетяна Євгенівна залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії КМ №922470 м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 43/1 кв.45) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 м.Одеса, вул. ак. Корольова, 45/1 кв.33) аліменти на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.08.2018 року і до досягнення сином повноліття, тобто до 12.04.2033 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії КМ №922470 м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 43/1 кв.45) судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.