Ухвала

від 16.10.2018 по справі 9/320-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

16.10.2018м. ДніпроСправа № 9/320-08

За скаргою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро, на дії та рішення державного виконавця у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 283344 грн. 18 коп.

Орган примусового виконання рішень - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

Суддя Воронько В.Д.

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

у присутності представників:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача (скаржника, боржника): керівник групи з контролю за виконанням судових рішень Денисова К.В., довіреність № 12/11-14 від 02.01.2018;

від ВПВР ГТУЮ у Дніпропетровській області: не з'явився.

розглянувши матеріали скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: у вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (далі - відповідач) про стягнення 282345,77 грн компенсації за перетоки реактивної електроенергії протягом січня-серпня 2008 року та 998,41 грн 3 % річних, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 20/03-Ц, укладеного між сторонами 01.04.2004.

Рішенням суду від 01.12.2008 позов задоволено повністю.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 22.12.2008 господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний наказ від 16.12.2008.

Ухвалою від 12.09.2018 господарський суд змінив найменування позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" та визнав вищевказаний наказ таким, що не підлягає виконанню.

24.09.2018 Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - боржник, скаржник) звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, у якій виклало вимоги про:

- визнання незаконними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018;

- визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018;

- зобов'язання посадових осіб Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження № 10881955 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов'язання посадових осіб Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути КП "Дніпроводоканал" стягнутий на користь держави за виконавчим провадженням № 10881955 виконавчий збір в сумі 28629,66 грн на поточний рахунок підприємства: р/р 26004427111500 в АТ "Укрсиббанк" в м. Дніпро, код ЄДРПОУ 03341305, МФО 351005, Свідоцтво № 100346485, ІПН 033413004026.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2018 № 715, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи № 904/9011/16 у зв'язку з тим, що суддю Подобєда І.М, у провадженні якого перебувала ця справа, обрано безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до пп. 17.4 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" нової редакції Господарського процесуального кодексу України ця скарга передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Ухвалою суду від 27.09.2018 скарга стягувача прийнята до провадження та її розгляд призначено на 04.10.2018 з викликом учасників судового процесу.

01.10.2018 стягувач подав до суду уточнену скаргу на дії державного виконавця, фактично зменшивши розмір її вимог, а саме просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018;

- визнати незаконними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018.

04.10.2018 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подав клопотання про відкладення розгляду скарги через перебування його представника на лікарняному та з метою надання можливості останньому підготувати відзив на скаргу.

З огляду на таку обставину, у судовому засіданні 04.10.2018 суд, керуючись розумністю строків, продовжив розгляд скарги на 10 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 16.10.2018.

Стягувач (позивач) та ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області не забезпечили участі своїх представників у засіданні суду 16.10.2018 без пояснення причин та жодних документів не надали. Суд наголошує на тому, що ним здійснені всі необхідні заходи до повідомлення учасників справи про розгляд цієї скарги у відповідності до норм ГПК України, про що свідчать телефонограми наявні в матеріалах справи.

За змістом ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства, розглянувши скаргу боржника на дії державного виконавця за відсутності представника стягувача та ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за наявними матеріалами у справі, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Положеннями цієї статті визначено, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення визначені і у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за якою судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Звертаючись до суду зі скаргою, боржник посилається на те, що старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Макушевим Є.П. неправомірно було винесено постанову від 12.09.2018 про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 10881955 на суму 28629,66 грн, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/320-08 від 12.09.2018 визнано судовий наказ № 9/320-08 від 16.12.2008, який перебував у зведеному виконавчому провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, таким, що не підлягає виконанню.

Незважаючи на те, що суд надавав ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області достатній час для надання відзиву на скаргу, останній так і не скористався своїм процесуальним правом для висловлення своєї позиції щодо підтвердження або спростування вимог по скарзі.

Як відомо зі справи та тверджень скаржника, на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало зведене виконавче провадження, до складу якого входило, зокрема: виконавче провадження № 10881955 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 у справі № 9/320-08 про стягнення з МКВП "Дніпроводоканал" на користь ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" 282345,77 грн основного боргу за спожиту активну електроенергію, 998,41 грн 3% річних, 2834,44 грн державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст. 15 названого Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим провадженням і цим Законом.

11.09.2018 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі заяви стягувача - АТ "ДТЕК Дніпровські мережі" винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Як слідує з ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника, а саме 12.09.2018, державний виконавець діяв у межах наданої йому законодавством компетенції та правомірно керувався ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак вимога скаржника щодо визнання незаконними дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018 не знайшла свого підтвердження матеріалами справи.

Однак, слід зауважити, що 12.09.2018, як вже зазначалося вище у цій ухвалі, Господарським судом Дніпропетровської області визнано наказ по справі № 9/320-08 від 16.12.2008 таким, що не підлягає виконанню так само, як і державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у сумі 28629,66 грн у цей день. Але ані з доводів скаржника, ані з матеріалів справи не вбачається обізнаність державного виконавця саме на час винесення ним постанови про розгляд у господарському суді заяви боржника про визнання наказу по справі № 9/320-08 від 16.12.2008 таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 7 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже, зважаючи на викладену норму закону та на те, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/320-08 від 16.12.2008, який перебував на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, визнано судом таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що наразі постанова про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018 є незаконною, а отже з метою приведення виконавчих дій у відповідність до вимог чинного законодавства та усунення негативних наслідків слід скасувати останню. А відтак, скарга боржника підлягає задоволенню саме у цій частині її вимог.

Згідно зі ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення скарги з підстав, про які йдеться вище у цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232-236, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії та рішення державного виконавця задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Макушева Є.П. про стягнення виконавчого збору № 10881955 від 12.09.2018.

3. В решті вимог по скарзі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 16.10.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя В.Д. Воронько