Рішення

від 10.10.2018 по справі 915/559/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Справа № 915/559/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників сторін:

від позивача - Байдеріна О.А., дог. від 28.03.2018 № 88-ПД;

від відповідача - Розніна В.А., дов. від 03.07.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/559/18

за позовом приватного підприємства "Чорноморська перлина",

пров. Курортний, 2, м. Одеса, 65009,

поштова адреса: Фонтанська дорога, 23/1, м. Одеса, 65009,

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-Нафтогаз",

вул. Фалєєвська, 24, кв. 25, м. Миколаїв, 54017,

про стягнення попередньої оплати за договором від 10.01.2018 № 100118/1 купівлі-продажу нафтопродуктів у сумі 3560741 грн. 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством (ПП) "Чорноморська перлина" пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "АВ-Нафтогаз " про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 3560741 грн. 60 коп. - попередня оплата за товар, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "АВ-Нафтогаз " зобов'язань за укладеним між ними договором від 10.01.2018 № 100118/1 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі - договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної поставки замовленого та попередньо оплаченого товару ПП "Чорноморська перлина" на вимогу останнього, а тому ТОВ "АВ-Нафтогаз " повинно, на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України, повернути спірну суму попередньої оплати.

Позивач також просить про стягнення з ТОВ "АВ-Нафтогаз " грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати судовим збором позову та оплати послуг з надання професійної правничої допомоги.

За такими вимогами ухвалою суду від 12.06.2018 відкрито провадження в даній справі.

ТОВ "АВ-Нафтогаз " у відзиві від 03.07.2018 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, так як, на думку відповідача, товариством виконано договірні зобов'язання в повному обсязі шляхом відвантаження замовлених позивачем нафтопродуктів автомобільним транспортом підприємств-перевізників, найнятих ПП "Чорноморська перлина".

Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позовній заяві та відзиві на неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір від 10.01.2018 № 100118/1 купівлі-продажу нафтопродуктів, за умовами якого ТОВ "АВ-Нафтогаз " (продавець) зобов'язалося продавати і відпускати у власність ПП "Чорноморська перлина" (покупця) партіями нафтопродукти (товар), ціна, кількість і асортимент кожної партії якого узгоджуються сторонами та визначаються у рахунках, а покупець - приймати та оплачувати товар відповідно до умов договору (п.п . 1.1, 3.1, 6.1 договору).

Кількість відпущеного товару зазначається у специфікації до договору та вказується у накладних (п. 2.1 договору).

Приймання (відпуск) товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України (п. 2.2 договору).

Відпуск товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку. Перерахування грошових коштів покупцем повинно бути здійснене протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку; за домовленістю сторін рахунком може бути передбачений інший строк оплати товару (п. 3.2 договору).

Рахунки, згідно яких зроблено оплату за цим договором, вважаються невід'ємними частинами договору; загальна вартість товару, що відпускається згідно умов договору, визначається, виходячи з цін на нафтопродукти, асортименту та загальної кількості нафтопродуктів, отриманих покупцем за всіма рахунками протягом терміну дії договору (п.п . 6.1-6.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2018 (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивачем, у відповідності до рахунків, виставлених ТОВ "АВ-Нафтогаз " за заявками підприємства, здійснено попередню оплату підлягаючого поставці товару: дизельне паливо у кількості 565083 л, - в загальній сумі 13296283 грн. 75 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків та платіжних доручень про їх оплату за період 11.01-27.02.2018, а також податковими накладними, складеними відповідачем і ним зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про надходження у вищевказаний період на рахунок ТОВ "АВ-Нафтогаз " від ПП "Чорноморська перлина" коштів у загальній сумі 13296283 грн. 75 коп. (т.1, а.с . 21-104).

За твердженнями позивача ТОВ "АВ-Нафтогаз" поставлено ПП "Чорноморська перлина" замовлений ним товар частково - у загальній кількості 284440 л на суму 6903604 грн. 40 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (т.1, а.с. 105-111). Замовлений та попередньо оплачений товар загальною вартістю 6392579 грн. 35 коп. не поставлено й дотепер.

Так як договором не встановлено строку виконання обов'язку щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару, ПП "Чорноморська перлина", в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, направлено ТОВ "АВ-Нафтогаз" вимогу від 04.04.2018 про виконання умов договору щодо поставки оплаченого позивачем товару в сумі 6903604 грн. 40 коп. у 7-миденний строк з моменту отримання вимоги. Цю вимогу отримано 06.04.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на відповідному повідомленні про вручення поштової кореспонденції, проте ТОВ "АВ-Нафтогаз" не виконано у визначений позивачем строк.

У подальшому позивачем направлено вимогу від 24.04.2018 про повернення, в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, суми попередньої оплати за недопоставлений товар. Зазначену вимогу відповідачем отримано 03.05.2018, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "АВ-Нафтогаз" на відповідному поштовому повідомленні, проте її товариством також залишено без реагування та виконання.

Із загальної суми попередньої оплати замовленого товару 6392579 грн. 35 коп. позивач, користуючись своїм правом на самостійне визначення суми позовних вимог, висунув вимогу про стягнення з ТОВ "АВ-Нафтогаз" частини суми передоплати, а саме суми 3560741 грн. 60 коп. Ця сума складається із попередньої оплати товару на підставі виставлених відповідачем рахунку № 13 від 06.02.2018 на суму 1812600 грн. (т.1, ас. 34) за платіжними дорученнями від 06.02.2018 за №№ 740,741,742 на суми 600000 грн., 512600 грн. та 700000 грн. відповідно (т.1, а.с. 35-36) та рахунку № 22 від 19.02.2018 на суму 1748141 грн. 60 коп. за платіжними дорученнями від 19.02.2018 за №№ 783, 784, 785, 788, 789 на суми 670000 грн., 20000 грн., 320000 грн., 570141 грн. 60 коп., 168000 грн. відповідно (т.1, а.с. 43-48).

Із заяви свідка ОСОБА_3, який є директором ПП "Чорноморська перлина", випливає, що очолюване ним підприємство не отримало від відповідача ні дизельного пального, вартість якого попередньо оплатило у спірній сумі 6392579 грн. 35 коп., ні зазначеної суми передньої його оплати (т.2, ас. 27).

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Сторонами у договорі не встановлено іншого порядку виконання умов договору, ніж визначено законодавством України, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати загальні положення про купівлю-продаж.

У відповідності до положень цивільного законодавства України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ТОВ "АВ-Нафтогаз " не виконано зобов'язання щодо поставки позивачу попередньо оплаченого товару, а тому вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати товару в сумі 3560741 грн. 60 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Суд відхиляє твердження відповідача щодо належного виконання ним договірних зобов'язань шляхом відвантаження замовленого позивачем товару в автомобілі підприємств-перевізників, найнятих ПП "Чорноморська перлина", тому що такі твердження не доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України та Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (далі - Інструкціїя ), передбачено, зокрема, що підприємствами відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) у чотирьох примірниках, із яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду із підприємства - передаються перевізнику. При цьому, третій примірник є супровідним документом вантажу, і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер. На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів (п. 7.5 Інструкції).

Крім того, згідно з Переліком небезпечних вантажів, який є додатком № 15 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 за № 822 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639 (далі - Правила), нафтопродукти є небезпечним вантажем.

Вимоги Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом. Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, мають бути, зокрема, такі документи: товаротранспортний документ на небезпечні вантажі; на вантажі, що не можуть завантажуватися разом в один транспортний засіб через заборону на їх сумісне завантаження, обов'язково виписуються окремі товаротранспортні документи. Товаротранспортний(і ) документ(и ) на небезпечні вантажі повинен (повинні) містити, зокрема, інформацію щодо кожної небезпечної речовини, матеріалу чи виробу, що пред'являються до перевезення; найменування та місцезнаходження відправника вантажу; найменування та місцезнаходження вантажоодержувача (вантажоодержувачів). Відправник та перевізник небезпечного вантажу повинні зберігати копію товаротранспортного документа та документи, що додаються до нього, протягом щонайменше 3 місяців (п.п. 1.2, 9.1, 9.2, 9.13 Правил).

Згідно з наведеними положеннями нормативно-правових актів, ТОВ "АВ-Нафтогаз ", відпускаючи дизельне пальне, зобов'язано було б мати в наявності оригінали відповідних товарно-транспортних документів, які є первинними документами складського обліку та мають зберігатися в бухгалтерській службі товариства разом з відповідним реєстром.

Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у нього оригіналів ТТН на дизельне пальне, відпущене позивачу на спірну суму, і визнає, що ТОВ "АВ-Нафтогаз " не доведено обставин, на які він посилається як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог. Такий обов'язок на відповідача покладено ч.ч . 1, 4 ст. 74 ГПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, позов ПП "Чорноморська перлина" належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПП "Чорноморська перлина" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 04.06.2018 № 1039 у сумі 53411 грн. 13 коп., яка відповідає розміру судового збору, визначеному Законом України "Про судовий збір", належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "АВ-Нафтогаз " грошових коштів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, суд приходить до такого.

У позовній заяві та клопотанні від 29.08.2018 позивач виклав вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 142429 грн. 66 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Відповідач у відзиві зазначив, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним та не співмірними зі складністю справи, і що він є значно більшим за реальні ринкові ціни на аналогічні послуги в Україні. При цьому представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вважає необхідним, у випадку задоволення даного позову, зменшення судом суми відшкодування вищевказаних витрат.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч . 1, 3 ст. 123 ГПК України).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаних сумах подано суду:

1) договір від 28.03.2018 № 88-ПД про надання правової допомоги та до нього додаткові угоди №№ 1-3, укладені підприємством з адвокатом ОСОБА_1

У відповідності до цих документів, адвокат ОСОБА_1 зобов'язався надати позивачу правову допомогу щодо представництва інтересів підприємства в межах звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ "АВ-Нафтогаз ", зокрема, але не виключно, з питань підготовки усіх необхідних процесуальних документів та додатків до них, з правом підпису позовної заяви, а також представництва інтересів клієнта в ході здійснення судочинства в суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвоката, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів клієнта, а ПП "Чорноморська перлина" - сплатити адвокату гонорар у розмірі 4 % від суми позовних вимог - 142429 грн. 66 коп., який включає роботу адвоката, вартість представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції, вартість накладних витрат, що будуть потрібні для представництва інтересів клієнта в Господарському суді Миколаївської області, в т.ч. вартість транспортних витрат на відрядження, вартість добових, проживання, поштових/кур'єрських витрат, тощо, та не включає вартість представництва інтересів клієнта в судах інших інстанцій, органах ДВС. При цьому, згідно з п. 1 додаткової угоди № 3 до договору, сторони погодили оплату клієнтом гонорару адвоката наступним чином: у сумі 42429 грн. 66 коп. - до моменту закінчення розгляду судової справи № 915/559/18; у сумі 100000 грн. - протягом 10-ти календарних днів з дня винесення Господарським судом Миколаївської області рішення по справі № 915/559/18, якщо позов буде задоволено;

2) квитанції про отримання адвокатом ОСОБА_1 від позивача гонорару: від 04.05.2018 № 96 на суму 22000 грн. та від 15.06.2018 № 101 на суму 22429 грн. 66 коп., а всього в сумі 44429 грн. 66 коп.;

3) копію трудової книжки адвоката ОСОБА_1 ;

4) попередній (орієнтовний) опис-розрахунок вартості правничої допомоги, згідно якого адвокатом ОСОБА_1 надано позивачу такі послуги: неодноразове проведення зустрічей з клієнтом для обговорення правовідносин між сторонами у справі, обрання способу захисту порушених прав позивача, обговорення фактів порушення відповідачем прав позивача та формування подальшого плану дій, обговорення необхідності звернення до суду з позовом до відповідача; ознайомлення з документами щодо спірних правовідносин, аналіз та дослідження цих документів; підготовка вимог до відповідача про виконання договірних зобов'язань та повернення попередньої оплати за договором; пудготовчка позовної заяви, а також підготовка та засвідчення копій документів; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Миколаївської області в ході розгляду даної справи.

Оцінюючи наведені обставини у вказаних вище документах, суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на отримання професійної правничої допомоги є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Такими є деякі зазначені у розрахунку відомості, зокрема, витрати 7 годин на підготовку двох вимог до відповідача з обсягом по 2,5 сторінки формату А4 кожна, вартість яких визначена в загальній сумі 24500 грн., виходячи із розрахунку 3500 грн./год. та 2500 грн./год. відповідно; щодо витрат на зустрічі з клієнтом, які тривали загалом 10 годин, і їх вартість визначена в сумі 25000 грн., виходячи із розрахунку 2500 грн./год.

Визначаючи розмір підлягаючих до відшкодування витрат позивача на правничу допомогу, суд ураховує також положення додаткової угоди № 3 до укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 договору, якими узгоджено відшкодування за рахунок гонорару адвоката його витрати, пов'язані, в тому числі, із здійсненням представництва в суді першої інстанції, зокрема витрат на проїзд із м. Одеси в м. Миколаїв для участі в судових засіданнях із розгляду позову в даній справі.

Так як позивачем доведено витрати на отримання професійної правничої допомоги в указаній вище сумі 142429 грн. 66 коп., оплаченій адвокату ОСОБА_1 , то суд визнає, що в цій сумі належить відшкодувати витрати за рахунок відповідача. Решта вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 10.10.2018, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "Чорноморська перлина" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-Нафтогаз ", вул. Фалєєвська, 24, кв. 25, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 40703078, на користь приватного підприємства "Чорноморська перлина", пров. Курортний, 2, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 35818257, грошові кошти у сумі 3560741 (три мільйони п'ятсот шістдесят тисяч сімсот сорок одна) грн. 60 коп. - попередня оплата товарів, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 53411 (п'ятдесят три тисячі чотириста одинадцять) грн. 13 коп. та грошові кошти на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги в сумі 44429 (сорок чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 66 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 17.10.2018.

Суддя Ю.М. Коваль.