Рішення

від 03.10.2018 по справі 915/793/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Справа № 915/793/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Ігнатенка В.В. - ордер серії КР №50862 від 25.07.2018;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фермерського господарства "Рибінського Бориса Йосиповича"

(27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с.Соколівське, вул.40 років Перемоги, буд.25;

адреса представника - адвоката Ігнатенка В.В.: 25006, м.Кропивницький, вул.Дворцова, буд.23),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро"

(54000, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.143),

про: стягнення заборгованості в розмірі 943405,74 грн, з яких: 845306,41 грн сума попередньої оплати, 98099,33 грн пені, -

в с т а н о в и в:

30.07.2018 Фермерське господарство "Рибінського Бориса Йосиповича" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 25.07.2018, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" 943405,74 грн заборгованість за Договором поставки №КД-16/18/Д від 18.10.2017, з яких 845306,41 грн сума попередньої оплати та 98099,33 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між ФГ "Рибінського Бориса Йосиповича" та ТОВ "Імперія-Агро" було укладено Договір поставки №КД-16/18/Д від 18.10.2017. На виконання умов вказаного договору, позивач здійснив попередню оплату товару у строки та за цінами, визначеними у специфікаціях, однак відповідач не поставив обумовлений договором та специфікаціями товар у визначений договором строк. Позивач зазначає, що починаючи з 15.03.2018 у відповідача виникло прострочення поставки позивачу товарів, розмір якої поступово збільшувався, та з 02.05.2018 і по теперішній час становить 845306,41 грн. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Крім того, позивачем у зв'язку із простроченням поставки товару відповідачем, на підставі п.7.2.1 Договору було нараховано пеню.

Ухвалою суду від 06.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 03.09.2018.

03.09.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 03.10.2018.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвал суду від 06.08.2018 та 03.09.2018. В матеріалах справи містяться докази отримання зазначених вище ухвал відповідачем.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03.10.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

18.10.2017 між Фермерським господарством "Рибінського Бориса Йосиповича" (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Арго" (постачальник, відповідач у справі) було укладено Договір поставки №КД-16/18/Д (надалі - Договір №КД-16/18/Д) (а.с.22-24), відповідно до п.1.1, якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в специфікаціях до цього договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.п.2.1., 2.2. Договору №КД-16/18/Д, за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується в специфікаціях в національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США.

Згідно п.2.3. Договору №КД-16/18/Д загальна сума договору визначається сукупністю специфікацій та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2.1. договору, та які є невід'ємною частиною даного договору. У випадку розбіжностей даних у специфікаціях щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Пунктом 11.1. Договору №КД-16/18/Д сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018, але продовжує залишатись чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В рамках Договору №КД-16/18/Д від 18.10.2017 сторонами була укладена Специфікація №1 від 18.10.2017 (надалі - Специфікація №1), відповідно до п.1 якої постачальник повинен поставити покупцю товар згідно переліку на загальну суму 730000,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до п.3.2. Договору №КД-16/18/Д оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови не зазначені в специфікації(ях) та/або інших додаткових угодах до даного договору.

Згідно п.3. Специфікації №1 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30 % вартості товару, що складає 219000,00 грн (еквівалент у доларах США: 8248,59 USD), зазначеної в п.2 даної специфікації та рахунку(ах)-фактурі(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 20.10.2017.

Відповідно до п.3.1. Специфікації №1 та рахунку-фактури №19125 грошові кошти в розмірі 70% вартості товару, що складає 511000,00 грн (еквівалент у доларах США: 19246,70 USD), перераховуються покупцем до 27.10.2017.

На виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №1 та рахунку-фактури №19125 позивач 20.10.2017 здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 365000,00 грн (з ПДВ), що становить 50% вартості товару та підтверджується платіжним дорученням №841 від 20.10.2018 на вказану суму, а також випискою банку по рахунку позивача від 20.10.2017 (а.с.27, 28).

27.10.2017 на виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №1 та рахунку-фактури №19125, позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача залишок ціни товару в сумі 365000,00 грн (з ПДВ), що становить 50 % вартості товару та підтверджується платіжним дорученням №875 від 27.10.2018 на вказану суму, а також випискою банку по рахунку позивача від 27.10.2017 (а.с.29, 30).

У свою чергу відповідач на виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №1 та рахунку-фактури №19125 поставив на користь позивача наступний товар:

1) насіння кукурудзи Р9241, в кількості 50 мішків (пос.од.) на загальну суму 210000,00 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №20615 від 24.10.2017;

2) насіння кукурудзи Р9175, в кількості 50 мішків (пос.од.) на загальну суму 200000,00 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №1332 від 14.03.2018.

Однак, у строк до 31.03.2018 відповідач не виконав зобов'язання з поставки позивачу згідно Специфікації №1 та рахунку-фактури №19125 іншої частини товару, а саме насіння кукурудзи РR37N01 на загальну суму 320000,00 грн (з ПДВ). Тобто, сума недопоставки складає 320000,00 грн.

В рамках Договору №КД-16/18/Д від 18.10.2017 сторонами була укладена Специфікація №2 від 13.11.2017 (надалі - Специфікація №2), відповідно до п.1 якої постачальник повинен поставити покупцю товар - Пріма ФОРТЕ у кількості 440 л на загальну суму 195360,00 грн (з ПДВ), строк поставки до 15.03.2018.

Одночасно постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру №20432 від 13.11.2017 на одне найменування товару - Пріма ФОРТЕ, в кількості 440 л на загальну суму 195360,00 грн (з ПДВ).

Згідно п.3. Специфікації №2 та рахунку-фактури №20432 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100 % вартості товару, що складає 195360,00 грн (еквівалент у доларах США: 7355,42 USD), зазначеної в п.2 даної специфікації та рахунку(ах)-фактурі(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 14.11.2017.

На виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №2 та рахунку-фактури №20432 позивач 15.11.2017 здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 195360,00 грн (з ПДВ), що становить 100 % вартості товару та підтверджується платіжним дорученням №935 від 15.11.2017 на вказану суму, а також випискою банку по рахунку позивача від 15.11.2017 (а.с.35, 39).

У свою чергу відповідач не виконав зобов'язання з поставки позивачу згідно Специфікації №2 та рахунку-фактури №20432 у строк до 15.03.2018 товару на загальну суму 195360,00 грн (з ПДВ).

Тобто сума недопоставки складає 195360,00 грн.

15.11.2017 між сторонами в рамках Договору №КД-16/18/Д від 18.10.2017 була укладена Специфікація №3 від 15.11.2017 (надалі - Специфікація №3), відповідно до п.1 якої постачальник повинен поставити покупцю насіння соняшника Р64LC108 (пос.од.) у кількості 50 мішків на загальну суму 262500,00 грн (з ПДВ) (а.с.36).

Одночасно постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру №20522 від 15.11.2017 на одне найменування товару - насіння соняшника Р64LC108 (пос.од.) в кількості 50 мішків (пос.од.) на загальну суму 262500,00 грн (з ПДВ) (а.с.37).

Згідно п.3. Специфікації №3 та рахунку-фактури №20522 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100 % вартості товару, що складає 262500,00 грн (еквівалент у доларах США: 9887,01 USD), зазначеної в п.2 даної специфікації та рахунку(ах)-фактурі(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 16.11.2017.

На виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №3 та рахунку-фактури №20522 позивач 15.11.2017 здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 262500,00 грн (з ПДВ), що становить 100% вартості товару та підтверджується платіжним дорученням №936 від 15.11.2017 на вказану суму, а також випискою банку по рахунку позивача від 15.11.2017 (а.с.38, 39).

У свою чергу відповідач не виконав зобов'язання з поставки позивачу згідно Специфікації №3 та рахунку-фактури №20522 у строк до 30.03.2018 товару на загальну суму 262500,00 грн (з ПДВ).

Тобто сума недопоставки складає 262500,00 грн (з ПДВ).

14.03.2018 між сторонами в рамках Договору №КД-16/18/Д від 18.10.2017 була укладена Специфікація №4 від 14.03.2018 (надалі - Специфікація №4), відповідно до п.1 якої постачальник повинен поставити покупцю: Ретенго у кількості 300 л та Фалькон 46% к.е. 5л у кількості 80 л на загальну суму 270000,00 грн (з ПДВ), строк поставки 15.03.2018.

Одночасно постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру №2823 від 14.03.2018 на два найменування товару: Ретенго в кількості 300 л вартістю 185000,00 грн (без ПДВ), та Фалькон 46% к.е. 5 л в кількості 80 л вартістю 40000,00 грн (без ПДВ), на загальну суму 270000,00 грн (з ПДВ).

Згідно п.3. Специфікації №4 та рахунку-фактури №2823 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 270000,00 грн (еквівалент у доларах США: 10392,61 USD), зазначеної в п.2 даної специфікації та рахунку(ах)-фактурі(ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 15.03.2018.

На виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №4 та рахунку-фактури №2823 позивач 14.03.2018 здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 270000,00 грн (з ПДВ), що становить 100% вартості товару та підтверджується платіжним дорученням №168 від 14.03.2018 на вказану суму, а також випискою банку по рахунку позивача від 14.03.2018 (а.с.42, 43).

У свою чергу відповідач зобов'язання з поставки позивачу згідно Специфікації №4 та рахунку-фактури №2823 у строк до 15.03.2018 товару на загальну суму 270000,00 грн (з ПДВ) не виконав.

В подальшому, 02.05.2018 у зв'язку з відсутністю у відповідача товару, визначеного Специфікацією №4 та рахунком-фактурою №2823, позивач погодився на поставку відповідачем в рахунок частини відсутнього товару іншого товару на загальну суму 202553,59 грн.

На виконання умов Договору №КД-16/18/Д, Специфікації №4 та рахунку-фактури №2823 відповідач поставив на користь позивача наступний товар, загальною вартістю 202553,59 грн (з ПДВ):

1) пшеницю Б І репродукція в кількості 10 т вартістю 70833,33 грн (без ПДВ);

2) насіння соняшника ЕС Петунія (пос.од.) в кількості 20 мішків вартістю 63333,33 грн (без ПДВ);

3) сульфат магнію (Турція) в кількості 3 т вартістю 24000,00 грн (без ПДВ);

4) хлормекват хлорид в кількості 100 л вартістю 10628,00 грн (без ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №2946 від 02.05.2018, а також товарно-транспортною накладною №27 від 02.05.2018 (а.с.44, 45).

Зобов'язання з поставки позивачу іншої частини товару згідно Специфікації №4 та рахунку-фактури №2823 на загальну суму 67446,41 грн (з ПДВ) відповідачем виконані не були.

Тобто сума недопоставки складає 67446,41 грн (270000,00 грн - 202553,59 грн).

Отже, загальна сума попередньої оплати, не забезпечена поставкою товару, становить 845306,41 грн (320000,00 грн + 195360,00 грн + 262500,00 грн + 67446,41 грн).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п.2.1. Договору №КД-16/18/Д сторони погодили, що за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невіємною частиною цього договору.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Така правова позиція наведена зокрема, в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №3-127гс11 (№43/308-10).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання зі здійснення попередньої оплати за товар у строк та за ціною, визначених у специфікаціях, однак відповідач обумовлений договором товар в повному обсязі у визначені строки не поставив.

Дана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 845306,41 грн вартості недопоставленого товару за Договором №КД-16/18/Д.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної передачі позивачу товару на загальну суму 845306,41 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо повернення отриманих коштів, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем зобов'язань з оплати товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 845306,41 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.7.2.1. Договору №КД-16/18/Д постачальник за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день прострочення, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин.

Пунктом 7.9. Договору №КД-16/18/Д сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.

На підставі п.7.2.1. Договору №КД-16/18/Д позивачем нарахована пеня в сумі 98099,33 грн за період з 15.03.2018 по 16.07.2018.

В той же час, при перевірці розрахунку пені судом встановлено, що згідно Специфікації №2 строк поставки товару на загальну суму 195360,00 грн визначений сторонами до 15.03.2018. Отже, у зв'язку не поставкою відповідачем товару, прострочка зобов'язання виникає з 16.03.2018, оскільки, 15.03.2018 - це останній день поставки. Відповідно, нарахування позивачем пені за 15.03.2018 є неправомірним.

Таким чином, нарахування пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару по Специфікації №2 має здійснюватися за період з 16.03.2018 по 16.07.2018.

Уточнений судом розмір пені, який підлягає стягненню становить 97917,35 грн.

В частині стягнення пені у сумі 181,98 грн слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (54000, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.143, код ЄДРПОУ 35472893) на користь Фермерського господарства "Рибінського Бориса Йосиповича" (27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с.Соколівське, вул.40 років Перемоги, буд.25, код ЄДРПОУ 06686323; адреса представника - адвоката Ігнатенка В.В.: 25006, м.Кропивницький, вул.Дворцова, буд.23) 845306,41 грн основного боргу, 97917,35 грн пені та 14148,36 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 16.10.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва