Ухвала

від 16.10.2018 по справі 927/543/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 жовтня 2018 року м. ЧернігівСправа № 927/543/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/543/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області

вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500 в інтересах держави

До відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000,

До відповідача-2: Фермерського господарства "Русь 1"

вул. Нова, 15, с. Верескуни, Ічнянський район, Чернігівська область, 16742

Про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок

За участю представників:

Прокуратури: Оліфір А.В., прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення №048632 від 10.11.2017

Відповідача-1: Будлянський В.М., начальник юридичного управління довіреність № 31-25-0.661-13423/2-17 від 25.09.2017

Відповідача-2: ОСОБА_3, голова; Мілько В.Ю., довіреність №2 від 01.08.2018 представник; Мірошниченко О.А., адвокат, договір № 05-08/18 від 05.09.2018, ордер № 029756 від 05.09.2018

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали .

Позивачем - Заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та до відповідача-2: Фермерського господарства "Русь 1" про:

1. Визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області:

- від 04.03.2015 №25-1547/14-15 сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 40 років, розташованої на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області;

- від 15.09.2015 №25-2852/20-15-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського та надано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 17,6000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0001) на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області;

- від 21.10.2015 №25-3952/20-15-сг "Про передачу в оренду земельної ділянки", яким надано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 17,8000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0684) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком 40 років, розташовану на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області;

2. Визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок:

- укладеного 27.10.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 17,6000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0001) на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2015 за реєстраційним номером запису про право 11867452;

- укладеного 27.10.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 17,8000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0684) на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2015 за реєстраційним номером запису про право 11825744.

Заявлений позов обґрунтований тим, що зазначені у позовній заяві накази Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та договори оренди землі прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.08.2018 о 10:00.

У судовому засіданні 27.08.2018 прокурор виклав заяву про уточнення позовних вимог №1848-18 від 16.08.2018, у якій зазначає, що при підготовці позовної заяви було помилково вказано орган, що видав наказ Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області замість вірного: Головне управління Держземагенства у Чернігівській області . На момент видачі наказу від 04.03.2015 №25-1547/14-15сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , відповідно до ст.15-1,122 Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів в Ічнянському районі здійснювало Головне управління Держземагенства у Чернігівській області, а в подальшому з 24.04.2015 - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області. При цьому, повноваження з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами не змінилися, а тому Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є належним відповідачем у даній справі, у тому числі щодо вимоги про визнання недійсним та скасування наказу від 04.03.2015 №25-1547/14-15сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Представники відповідачів-1,2 виклали заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог.

Подана прокуратурою заява про уточнення позовних вимог №1848-18 від 16.08.2018 розцінена судом як заява про виправлення описки та залучена до матеріалів справи.

Відповідач-1 у відзиві на позов №9-25-0.6-4730/2-18 від 03.08.2018 щодо заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що з аналізу ст.1,5,7,8,12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. З відповідною заявою для отримання дозволів на розробку документації з землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства звернувся гр. ОСОБА_3, а фермерське господарство. Видання спірних наказів було здійснено Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області у межах своїх повноважень як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності. Твердження позивача, що гр. ОСОБА_3 набув право власності на землю в порушення норм законодавства є необґрунтованим. Крім того, незрозумілою є позиція позивача, якщо ОСОБА_3 неправомірно набув право оренди на землі державної власності, то чому в якості відповідача заявлено ФГ Русь 1 . Відповідач-1 вказує на те, що з позовних вимог не вбачається, які саме інтереси держави порушено і які саме інтереси захищає прокурор. Прокурором не встановлено та не надано доказів, яка різниця буде в сумі орендної плати сплачуваної орендарем за умовами договорів у твердій сумі та у разі проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок; не надано належних обґрунтувань та доказів про порушення відповідачами інтересів держави, зокрема завдання шкоди інтересам держави. Також відповідач-1 просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 04.03.2015 №25-1547/14-15, оскільки після їх прийняття минуло понад три роки. Крім того, спір стосується визнання недійсними договорів оренди землі, орендна плата за якими стягується на користь місцевих бюджетів органів місцевого самоврядування, однак відповідні органи, прав яких може стосуватися рішення у даній справі, не залучені до провадження як треті особи. Разом з тим, на думку відповідача-1, звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Чернігівської області є порушенням предметної підсудності.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та вказує на те, що за результатами отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства 17.11.2015 державним реєстратором зареєстровано ФГ Русь-1 , яке обробляє спірні земельні ділянки, сплачує орендну плату, необхідні податки та збори за користування оскаржуваними земельними ділянками, що підтверджується відповідною довідкою та деклараціями Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції. Позовні вимоги щодо визнання договорів оренди недійсними є похідними від основних (визнання наказів недійсними) і не мають окремих підстав та правового обґрунтування недійсності, тому не потребують додаткового спростування. Крім того, з доводів та обґрунтувань позовної заяви не доведено жодних порушень вимог законодавства, які б давали підстави для визнання спірних договорів оренди недійсними. Наведені обставини вказують на дійсне волевиявлення гр. ОСОБА_3 на створення фермерського господарства та раціональне використання земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства.

Прокуратура у відповіді на відзив відповідача-1 №1848вих-18 від 13.08.2018 зазначає, що Головне управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області мало правові підстави для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок для створення фермерського господарства. Згідно з правовою позицією Верхового Суду України у постанові від 03.02.2016 по справі №6-2902цс15 та від 18.05.2016 по справі №6-248цс16, право на отримання земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства громадянин може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. На час прийняття спірних наказів, у користування ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства, а також ним було реалізовано право на отримання земельних ділянок в користування для вказаних цілей. Прокурор зазначає, що даний спір виникає між суб'єктами господарювання і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Також вказує на те, що органом, уповноваженим на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, допущено порушення вимог земельного законодавства при наданні таких земель та дотепер не вжито заходів щодо їх усунення; ухилення від проведення конкурсу щодо кладення договору оренди земельної ділянки порушує інтереси держави. Щодо спливу строку позовної давності вимоги про визнання недійсним та скасування наказу від 04.03.2015 №25-1547/14-15 прокурор заперечує, оскільки про порушення вимог законодавства при винесенні спірного наказу стало відомо лише 10.05.2018, крім того дана вимога нерозривно пов'язана із вимогою про визнання недійсними та скасування наказів про надання в оренду земельних ділянок та договорів оренди цих земель. Стосовно порушення предметної юрисдикції прокурор зазначає, що позовна заява подана до господарського суду у зв'язку з порушенням прав та інтересів держави як власника спірних земельних ділянок в орендних правовідносинах.

У відповіді на відзив відповідача-2 №1848-18 від 20.08.2018 прокурор зазначає, що створення Фермерського господарства Русь-1 є штучним використанням процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів. Також прокурор наголошує, що зважаючи на викладені у позовній заяві порушення вимог законодавства при передачі в оренду спірних земельних ділянок відповідні договори оренди землі мають бути визнані недійсними. Крім того, є хибним твердження відповідача-2 про відсутність протиправних дій ОСОБА_3 при передачі йому в оренду спірних земельних ділянок, оскільки ОСОБА_3 не повідомив ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що вже був на момент звернення засновником зареєстрованого Фермерського господарства Русь та вже отримав земельну ділянку для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, а у заяві, поданій 02.10.2015 до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про надання йому у користування земельної ділянки площею 17,8 га, зазначив інформацію, що правом на безкоштовне отримання земельної ділянки із земель державної, комунальної та колективної власності не скористався. Таким чином, викладені відповідачем-2 у відзиві на позов доводи є необґрунтованими та не можуть бути прийняті судом до уваги.

У судовому засіданні 27.08.2018 суд зачитав заяву адвоката відповідача-2 ОСОБА_6 про відмову відповідача-2 від надання йому юридичних послуг та представництва адвокатом його інтересів в суді.

Представник відповідача-2, присутній в судовому засіданні 27.08.2018 зазначив, що він підтримує всі раніше подані адвокатом заяви.

Суд задовольнив заяву відповідача-2 про надання дозволу на фото-відеофіксацію судових засідань власними засобами.

У судовому засіданні 27.08.2018 суд задовольнив клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати та надати суду додаткові документи та постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2018 о 10:00 год.

Відповідач-2 у додаткових поясненнях від 04.09.2018 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що заступником прокурора не наведено жодного факту порушення чинного на 2015 рік законодавства України як гр.ОСОБА_3 при подачі клопотання на отримання земельних ділянок до ГУ, так і наказів ГУ Держгеокадастру наданих на розробку та затвердження документації з землеустрою і заключення договору оренди. Земельні ділянки були надані ОСОБА_3 в оренду законно та обґрунтовано. Крім того, відповідач-2 зазначає, що при зверненні прокуратури до господарського суду було порушено ст.23,24 Закону України Про прокуратуру .

Відповідач-1 у запереченнях №9-25-0.6-5326/2-18 від 07.09.2018 вказує на те, що самостійно перевірити виробничі потужності ще нествореного фермерського підприємства на час розгляду заяв ОСОБА_3 для подальшого отримання земельних ділянок у користування Головне управління не мало повноважень і можливості. При прийнятті рішення за результатами розгляду даних заяв ОСОБА_3 Головне управління керувалося ст. 123 ЗК України. Реалізуючи свої владні повноваження як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності, Головне управління не мало правових підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3, а дійсність його намірів про використання спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства підтверджується подальшими фактичними обставинами справи. Так, отримавши в оренду спірні земельні ділянки відповідно до договорів від 27.10.2015 ОСОБА_3 17.11.2015 заснував ФГ Русь 1 , яке сплачує орендну плату. Вимога про проведення земельних торгів для земельних ділянок, які передавались фізичним особам для ведення фермерського господарства, була б незаконною на час передачі спірних земельних ділянок в оренду. Крім того, спірні земельні ділянки було передано ОСОБА_3 у користування ФГ Русь 1 , а не ФГ Русь , яке користується земельною ділянкою згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЧН №001834. При розпорядженні спірними земельними ділянками Головне управління діяло у межах своїх повноважень, не порушувало діюче законодавство та жодним чином не спричинило збитків для держави, а тому відсутні правові підстави для здійснення представництва прокурором. Відповідач-1 наполягає на застосуванні позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 04.03.2015 №25-1547/14-15. Також, відповідач-1 зазначає, що спірний наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є індивідуальним актом, тобто актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій, стосується прав та інтересів визначеної в акті особи, та його дія вичерпана виконанням.

У судовому засіданні 11.09.2018 суд задовольнив клопотання відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання та постановив в судовому засіданні ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.09.2018 о 10:00; встановив відповідачу-2 строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 18.09.2018.

У судовому засіданні 20.09.2018, відповідач-2 виклав письмові заперечення від 18.09.2018 на відповідь позивача на відзив ФГ РУСЬ-1 від 20.08.2018 №1848-18, у яких просить суд відмовити у позові в повному обсязі та зазначає, що посилання прокурора на норми ст.7,12 Закону України Про фермерське господарство , ст.116,118,121,123,134 Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки вони не обмежують кількість земельних ділянок, які громадянин може отримати для створення фермерського господарства. Вказані норми стосуються отримання земельних ділянок у приватну власність, а не в оренду. Законодавство не обмежує право громадян на отримання більше однієї земельної ділянки саме в користування, а не у власність. У позовній заяві не вказано конкретних порушень законодавства з боку відповідачів при укладенні договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких виникали б підстави для визнання цих договорів оренди недійсними. Спірні договори оренди містять всі істотні умови, передбачені законодавством при укладенні договорів оренди землі, які виконуються в повному обсязі. Також, чинне законодавство не містить заборони для фізичної особи - громадянина, який перебуваючи у статусі засновника та голови фермерського господарства, звертатися із заявою про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою із наміром отримати землі державної власності, як громадянин України для створення нового фермерського господарства. Жодних підстав для визнання недійсними спірних договорів не існує. Крім того, прокурором не обґрунтовано наявність обставин, які свідчать про порушення законних інтересів держави та підстав для представництва у суді. У своїх запереченнях відповідач-2 зазначає, що орієнтовний розмір його витрат складається з витрат, які відповідач-2 поніс станом на 17.09.2018, а саме: 32000,00 грн, що підтверджується договором з адвокатського бюро, платіжними дорученнями №2 від 06.09.2018, №3 від 14.09.2018.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 від 18.09.2018 про витребування доказів.

Подані представником відповідача-2 письмові клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 18.09.2018 та 20.09.2018 з додатками, залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.09.2018 суд частково задовольнив клопотання прокурора від 20.09.2018 про продовження підготовчого провадження у справі №927/543/18 та оголошення перерви у підготовчому засіданні та надання строку прокурору для підготовки відповідних пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених представником ФГ Русь-1 доводів у запереченні від 18.09.2018. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 11.10.2018 о 11:00. Надано прокурору строк до 05.10.2018 для підготовки пояснень щодо наведених представником ФГ Русь-1 доводів у запереченні від 18.09.2018. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників сторін не є обов?язковою.

Прокурор у поясненнях на заперечення №1848-18 від 02.10.2018 наголошує на тому, що відповідачем-2 не спростовано доводи прокурора щодо порушення ним вимог ст. 7,12 Закону України Про фермерське господарство , ст. 116,118,121,123,134 Земельного кодексу України при наданні ГУ Держгеокадастру в області у 2015 році в оренду земельних ділянок ОСОБА_3 Крім того, законодавством не визначено іншого можливого способу захисту прав держави у даному випадку, окрім як визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру в області та договорів оренди, а тому обраний прокурором спосіб захисту є таким, що відповідає вимогам закону.

Відповідач-1 у письмових поясненнях №9-25-0.6-5891/2-18 від 08.10.2018 зазначає, що з урахуванням приписів ст. 118,123 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , у Головного управління Держземагенства у Чернігівській області не було жодних правових підстав для відмови у наданні дозволів на розробку документації з землеустрою, затвердженні документації з землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду. Позовні вимоги щодо скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою і наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду не можуть бути задоволені судом, оскільки дані накази вже реалізовані. Крім того, відповідач-1 зазначає, що прокурором під час звернення до суду з позовом не дотримано вимог ч.3,4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки відповідачами жодним чином не порушено права держави, а всі дії відповідачів лише свідчать про намір забезпечити свою діяльність виключно в межах діючого законодавства.

Відповідач-2 надав письмове клопотання від 08.10.2018 про долучення доказів до матеріалів справи, у якому просив визнати поважними причини пропуску строку, визначеного в ухвалі суду від 25.07.2018 для подання доказів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.

У письмових поясненнях відповідач-2 зазначає, що прокурор не обґрунтував представництва та не надав доказів на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави, а також не навів жодних доказів порушення законодавства Головним управлінням та ОСОБА_3, тим більше ФГ Русь1 . Крім того, наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як ФОП вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

Прокурор у судовому засіданні 11.10.2018 просив суд оголосити перерву в підготовчому засіданні для надання можливості підготувати та надати суду пояснення з урахуванням документів, поданих відповідачами-1,2 до початку даного судового засідання.

Представник відповідача-1 залишив вирішення питання на розсуд суду.

Представник відповідача-2 щодо оголошення перерви заперечував.

Суд задовольнив клопотання прокурора про оголошення перерви та оголосив перерву в підготовчому засіданні на 16.10.2018 о 14:15 год.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб .

Згідно з пунктом 1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області подано письмову заяву №1848-18 від 16.10.2018, у якій прокурор відмовляється від позову у справі №927/543/18 та просить суд розглянути питання про повернення сплаченого судового збору на підставі ч.4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор, присутній в судовому засіданні, підтримав заяву заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області №1848-18 від 16.10.2018 про відмову від позову.

Відповідачі щодо заяви заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області №1848-18 від 16.10.2018 про відмову від позову не заперечували.

Представником відповідача-2 подано заяву, у якій відповідач-2 у зв'язку з подачею позивачем заяви про відмову від позову згідно зі ст. 191 ГПК України, просить суд відповідно до ст.129,130 ГПК України витрати відповідача-2, витрачені на правову допомогу по даній справі покласти на відповідача-2 ФГ Русь1 та не враховувати при розподілі судових витрат.

З огляду на приписи п.10 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Інших заяв та клопотань від прокуратури та сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників відповідачів, господарський суд ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Підпунктом 2 ч. 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті, а саме не мають права укладати мирову угоду (ч.1,2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ).

У поданій позовній заяві прокурором не визначено органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відповідно прокурор у даній справі виступає як позивач.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.1-3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 16.10.2018 суд роз?яснив прокурору та відповідачам наслідки відмови прокурора від позову. Наслідки відмови прокурора від позову прокурору та відповідачам відомі та зрозумілі.

Суд приймає відмову заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області від позову заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, відповідача-2: Фермерського господарства "Русь 1" про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.03.2015 №25-1547/14-15 сг, від 15.09.2015 №25-2852/20-15-сг, від 21.10.2015 №25-3952/20-15-сг та договорів оренди земельних ділянок від 27.10.2015, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 17,6000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0001) та земельної ділянки площею 17,8000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0684), оскільки це не протирічить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси та є процесуальним правом сторони.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Приймаючи до уваги, що заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області відмовився від позову у справі №927/543/18 і відмова прийнята судом, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідноті до приписів ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі відмови позивач від позову суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із поданих до позовної заяви доказів про сплату судового збору, прокуратурою Чернігівської області згідно з платіжним дорученням №1577 від 02.07.2018 за подання даного позову до Господарського суду Чернігівської області, сплачено судовий збір у розмірі 8810,00 грн.

Приймаючи до уваги, що заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області до початку розгляду справи по суті відмовився від позову і відмова прийнята судом, провадження у справі закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України, а тому, суд вважає за можливе задовольнити заяву заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області та повернути прокуратурі Чернігівської області 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно, прокуратурі Чернігівської області підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір у розмірі 4405,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №1577 від 02.07.2018 на суму 8810,00 грн, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/543/18.

Частинами 3,5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Приймаючи до уваги, що заявлення вимоги про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, є правом сторони, а тому з огляду на приписи ст. 42, ч.3,5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, заява відповідача-2 про покладення на нього - Фермерське господарство "Русь 1" витрат на правову допомогу по даній справі, підлягає задоволенню.

Пунктом 2 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.42, 46, 129, 130, 182-185, 191; п.4 ч.1,ч.3,4 ст.231; ст.233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області від позову Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500) в інтересах держави до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000), відповідача-2: Фермерського господарства "Русь 1" (код ЄДРПОУ 40124280, вул. Нова, 15, с. Верескуни, Ічнянський район, Чернігівська область, 16742) про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.03.2015 №25-1547/14-15 сг, від 15.09.2015 №25-2852/20-15-сг, від 21.10.2015 №25-3952/20-15-сг та договорів оренди земельних ділянок від 27.10.2015, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 17,6000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0001) та земельної ділянки площею 17,8000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0684).

2. Провадження у справі за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500) в інтересах держави до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000), відповідача-2: Фермерського господарства "Русь 1" (код ЄДРПОУ 40124280, вул. Нова, 15, с. Верескуни, Ічнянський район, Чернігівська область, 16742) про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.03.2015 №25-1547/14-15 сг, від 15.09.2015 №25-2852/20-15-сг, від 21.10.2015 №25-3952/20-15-сг та договорів оренди земельних ділянок від 27.10.2015, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 17,6000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0001) та земельної ділянки площею 17,8000 га (кадастровий номер 7421781200:02:000:0684) закрити.

3. Повернути Прокуратурі Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, рахунок 35215093006008, Державна казначейська служба України м.Київ, код банку 820172) з Державного бюджету (рахунок 34318206083035 Казначейство України (ЕАП), УК у м.Чернігові /м.Чернігів/22030101, код 38054398, код банку 899998) 4405,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 1577 від 02.07.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/543/18 Господарського суду Чернігівської області .

4. Ця ухвала є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету.

5. Заяву відповідача-2 Фермерського господарства "Русь 1" (код ЄДРПОУ 40124280, вул. Нова, 15, с. Верескуни, Ічнянський район, Чернігівська область, 16742) про покладення витрат відповідача-2 на правову допомогу по даній справі на нього - Фермерське господарство "Русь 1" (код ЄДРПОУ 40124280, вул. Нова, 15, с. Верескуни, Ічнянський район, Чернігівська область, 16742) задовольнити.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

8. Копію ухвали направити сторонам.

Повний текст ухвали складено 18.10.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Л. М. Лавриненко