Рішення

від 16.10.2018 по справі 219/3828/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/3828/17

Провадження № 2/219/89/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області в складі:

судді Павленко О.М.,

за участі секретаря Брагіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ Укрсоцбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Форос-плюс про припинення договору поруки, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ Укрсоцбанк , ТОВ Форос-плюс про припинення договору поруки, в якому вказала, що на початку лютого 2016 роки до неї прийшов її цивільний чоловік - ОСОБА_2, з яким вони спільно проживають тривалий час, і пояснив, що ПУМБ запропонував ОСОБА_3 продати заставне майно за кредитним зобов'язанням, яке укладено між ОСОБА_3 і ЗАТ Донгорбанк , правонаступником якого в даний час є ПУМБ. Іпотечним майном було адміністративна будівля розташована в м. Бахмут (колишній Артемівськ) Донецької області по вул. Незалежності (колишньої вул. Радянська) буд. № 83, яке належало позивачу, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в рівних частках по 1/3 частині, згідно Договору купівлі-продажу. Спочатку вона 11.04.2016 року звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були накладені на належну їй 1/3 частину іпотечного майна, що розташоване в м. Бахмут Донецької області по вул. Незалежності, 83, в рамках розглянутої цивільної справи за позовом АКБ Укрсоцбанк до ТОВ Форос-плюс , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2016 року по справі № 2-953/11 (провадження № 2-зз/219/8/16), яке набрало законної сили 5.05.2016 року, її заяву було задоволено та арешт по справі № 2-4579-2009 від 8.07.2009 року знято. Надалі, в травні 2016 року, ПУМБ звернувся з заявою до Артемівського міськрайонного суду Донецької області, відповідачем була в тому числі і ОСОБА_1, про скасування арештів, які були накладені як ДВС м. Бахмут, так і управлінням ДВС відділу примусових стягнень в рамках виконання рішень судів. Заяву ПУМБ було задоволено, арешти, накладені в рамках виконавчих проваджень, - зняті. На початку 2017 року належна позивачу 1/3 частина адміністративної будівлі, що розташована в м. Бахмут Донецької області по вул. Незалежності, 83, була продана, коли точно, вона не знає, так як нею було дано доручення на розпорядження, засвідчене нотаріусом, операція з продажу була здійснена у нотаріуса в м. Києві.

На початку 2017 року ОСОБА_2 показав рішення апеляційного суду міста Києва і повідомив, що він звернувся ще на початку 2015 року до Артемівського міськрайонного суду з позовною заявою про припинення Договору поруки № 3 від 21.02.2008 року, доказом слугувало рішення Апеляційного суду Донецької області за позовом АКБ Укрсоцбанк до ТОВ Форос-Плюс , ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями. У вказаному рішенні зазначено, що у зустрічних позовах про розірвання договору поруки їм було відмовлено, оскільки це питання не відповідало матеріалам справи, та порука повинна бути припиненою. Згідно рішення Апеляційного суду міста Києва від 12.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення договору поруки № 3 від 21.02.2008 року задоволені, визнано поруку ОСОБА_2 припиненою з дня укладення додаткової угоди № 1 від 21.10.2008 року за кредитним договором № 45-05/18 від 21.02.2008 року, укладеним між ТОВ Форос-плюс і АКБ Укрсоцбанк . Відповідно до умов п.3.1 Договору поруки позивач після отримання листа з банку про заборгованість ТОВ Форо-Плюс , зобов'язана перерахувати грошові кошти на погашення кредитного зобов'язання, між тим, такого листа позивач не отримувала. Крім того, з Договору поруки не вбачається, за яким кредитним договором, на який розрахунковий рахунок банку позивач повинна перерахувати кошти. Згідно з п.5.1. Договору поруки в разі порушення умов кредитного договору всі суперечки вирішуються шляхом переговорів, між тим, з позивачем переговори не проводилися з питання добровільного виконання взятих на себе за Договором поруки зобов'язань. Згідно з п.6.2. Договору поруки всі зміни повинні бути зроблені в письмовому вигляді і підписані належним чином. АКБ "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення філії АКБ "Укрсоцбанк звернулось до суду з позовом до ТОВ" Форос-плюс ", ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням, останні звернулися із зустрічними позовними заявами про розірвання договору поруки. Під час судових засідань позивачу стало відомо, що колишній директор ТОВ "Форос-плюс ОСОБА_6 без згоди поручителів уклав з Банком додаткову угоду №1 від 21.10.2008 року до договору № 45-05 /18, якого у позивача немає, та згідно до якого ТОВ Форос-плюс зобов'язалося до 5 числа наступного місяця сплачувати комісію за ведення кредитної справи в розмірі фіксованого тарифу - 4,5% річних. За договором поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладеного між позивачем та банком, позивач зобов'язана солідарно відповідати за виконанням ТОВ Форос-плюс в повному обсязі зобов'язань за Договором № 45-05/18 від 21.02.2008 року: повернення суми кредиту, оплати відсотків за користування кредиту, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафів) у розмірі та в разі, передбачених Договором кредиту. Забезпечення зобов'язання порукою передбачено п.2.1 Договору поруки № 3 - повернення кредиту в сумі 1200000 грн., оплата відсотків за користування кредитом в розмірі 14,5% річних і комісії, визначеної Договором кредиту, і інші виплати щодо задоволення вимог Банку за Договором кредиту. Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору кредиту № 45-05/ 18 від 21.02.2008 року, укладеного між Банком та підприємством, була введена комісія за ведення кредитної справи підприємства в розмірі 4,5% річних. Відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області за позовом ПАТ Укрсоцбанк до ТОВ Форос-плюс , ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічними позовними заявами про розірвання Договорів поруки, позовні вимоги банку були задоволені, а в зустрічних позовних вимогах відмовлено. Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 27.12.2012 року, рішення в частині солідарного стягнення було скасовано і прийнято нове рішення про стягнення з кожного на користь банку заборгованості за кредитним зобов'язанням за Договором № 45-05/18 від 21.02.2008 року в сумі 1112356,69 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що банк, не збільшуючи процентну ставку, змінив умови обслуговування послуг з надання кредиту, ввів комісію за ведення кредитної справи в розмірі 4,5% річних без згоди поручителів, що є правовими наслідками для припинення Договору поруки, а не для розірвання Договору поруки, так як в такому випадку не має істотного порушення стороною умов цього Договору. Крім того, судом встановлено і це підтверджується п.2.1 Договору поруки № 4, укладеного між позивачем і Банком, що оплата комісії, визначена Договором кредиту, є складовою частиною забезпеченого порукою зобов'язання . Додаткова угода № 1 до Договору кредиту, якою було введено комісію, між Банком та підприємством, укладена без згоди поручителя. Позивач вважає, що Банком, внаслідок укладання Додаткової угоди №1 до Договору кредиту без згоди поручителя, були порушені умови Договору поруки, тому, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України така порука припиняється. Позивач просить відновити їй пропущений строк для пред'явлення до суду позовної заяви про визнання Договору поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладеного між нею і АКБ "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення філії АКБ "Укрсоцбанк", припиненим з дня укладення додаткової угоди № 1 від 21.10.2008 року до Договору кредиту № 45-05 /18 від 21.02.2008 року, укладеної між АКБ "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення філії АКБ "Укрсоцбанк" і ТОВ Форос-плюс ; визнати договір поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладений між нею і АКБ "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення філії АКБ "Укрсоцбанк", припиненим з дня укладення додаткової угоди № 1 від 21.10.2008 року до Договору кредиту № 45-05 /18 від 21.02.2008 року, укладеної між АКБ "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення філії АКБ "Укрсоцбанк" і ТОВ Форос-плюс .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу без її участі, про що в матеріалах справи міститься її заява (а.с.27).

Представник позивача ОСОБА_7, повноваження якого підтверджені ордером від 24.01.2018 року (а.с.71), підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити на підставах, викладених в позові.

Представник відповідача ПАТ Укрсоцбанк позовні вимоги не визнав та просив застосувати позовну давність, яка сплинула у 2015 році, а з дійсним позовом до суду позивач звернулась лише у 2017 році, мотивуючи тим, що позивач дізналася про порушення свого права на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду від 25.09.2012 року, за яким позивачеві було відмовлено у зустрічному позові про розірвання договору поруки, про що і надала письмову заяву про застосування строків позовної давності.

В судове засідання представник відповідача ТОВ Форос-плюс , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Між тим, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 553 , 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель-відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що 21 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форос-плюс (позичальник) був укладений кредитний договір № 45-05/18, згідно з яким кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 1 200 000,00 грн., зі сплатою 14,5 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку 2 до цього договору, який є невід,ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 17.02.2012 року (п.1.1 договору), і що сторонами не оспорюється.

Згідно до договору поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладеного між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель), поручитель зобов'язалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту № 45/05-18 від 21.02.2008 року, а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту (п.1.1 договору поруки) (а.с.5-6).

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору поруки № 4 від 21.02.2008 року зміст забезпеченого порукою зобов'язання полягає у поверненні кредиту в сумі 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень, згідно графіку погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 17 лютого 2012 року, або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у розмірі 14,5 % річних та комісії, визначених договором кредиту.

Додатком № 1 до договору кредиту № 45-05/18 від 21.02.2008 року було передбачено, що за банківські послуги по наданню кредиту позичальник сплачує кредитору наступні комісії: за оформлення кредитної справи для відкриття позичкового рахунку - 10 000 грн. без ПДВ. Комісія сплачується разово, після підписання цього договору сторонами до моменту видачі кредиту; оформлення додаткової угоди до кредитного договору та/або договору забезпечення за ініціативою клієнта 0,2% від суми заборгованості на день підписання додаткової угоди до кредитного договору, без ПДВ.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 21 жовтня 2008 року до договору кредиту № 45- 05/18 від 21.02.2008 року, укладеної між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк та TOB Форос-плюс , було введено комісію за ведення кредитної справи позичальника в розмірі 4,5% річних, яка сплачується у національній валюті за курсом НБУ на дату оплати щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нарахована комісія.

Судом встановлено, що вказана додаткова угода № 1 від 21.10.2008 року позивачем ОСОБА_1 не підписувалась, та остання не надавала згоди на її укладення, як поручитель, що стороною відповідача ПАТ Укрсоцбанк не спростовано.

Відповідно до п.2.1 договору поруки № 4, укладеного між сторонами, сплата комісій, визначених договором кредиту, є складовою частиною забезпеченого порукою зобов'язання.

Тобто, додаткова угода № 1 до договору кредиту, якою було введено комісію за ведення кредитної справи в розмірі 4,5% річних, була укладена між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Форос-плюс без відома позивача як поручителя.

Згідно з п.22 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності , то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦПК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Враховуючи, що договором поруки № 4, укладеним між позивачем та банком, не передбачено можливості збільшення обсягу відповідальності позивача як поручителя за зобов'язаннями боржника за кредитним договором без повідомлення його про таке збільшення, відповідач зобов'язаний був проінформувати позивача про введення комісії за ведення кредитної справи в розмірі 4,5% річних. Однак відповідач свого обов'язку не виконав, згоду позивача на введення комісії не отримав, що є підставою для визнання поруки припиненою.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок підписання додаткової угоди № 1 від 21 жовтня 2008 року до договору кредиту № 45- 05/18 від 21.02.2008 року, укладеної між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк та TOB Форос-плюс , якою було введено додаткову щомісячну комісію за ведення кредитної справи в розмірі 4,5% річних, був збільшений обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_1, без її згоди, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Представник відповідача ПАТ Укрсоцбанк надала до суду заяву про застосування позовної давності та просила суд відмовити в задоволенні позову на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України , у зв'язку з закінченням у 2015 року строку позовної давності.

Суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2012 року у справі № 2-65-2012 за позовом ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк , треті особи: TOB Форос-плюс , ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, про розірвання договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк , треті особи: TOB Форос-плюс , ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, про розірвання договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк , треті особи: TOB Форос-плюс , ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про розірвання договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк , треті особи: TOB Форос-плюс , ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про розірвання договору поруки, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського віділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк суму заборгованості за договором кредиту № 45-05/18 в розмірі 1 112 356,69 грн. У зустрічних позовах ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ПАТ Укрсоцбанк в особі Артемівського відділення Донецької області філії ПАТ Укрсоцбанк про розірвання договорів поруки відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2012 року в частині солідарного стягнення боргу скасовано. Ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_5В, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором № 45-05/18 від 21.02.2008 року по 1 112 356,69 грн. з кожного. В решті рішення суду залишене без змін.

Зі змісту вказаних рішень, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 2-65-2012 та були оглянуті судом, вбачається, що ОСОБА_1 про існування додаткової угоди від 21 жовтня 2008 року довідалась під час розгляду іншої справи, та звернулась за захистом свого порушеного права, подавши зустрічний позов 11.03.2011 року про розірвання договору поруки, в якому, також, посилалась на збільшення її відповідальності без її згоди.

Вказаними рішеннями суди встановили, що ті обставини, на які посилалась позивач, є правовою підставою для припинення поруки, а не розірвання договору поруки, а тому відмовили в задоволенні її зустрічного позову про розірвання договору поруки.

Після чого, 14.04.2017 року позивач, яка мешкає в зоні проведення АТО, звернулась до суду з даним позовом про припинення поруки у спосіб, на який вказали суди у своїх рішеннях.

Вказані обставини свідчать про те, що існують поважні причини пропуску позивачем строку позовної давності, а тому суд приходить до висновку, що порушене право позивача відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України підлягає захисту.

На підставі викладеного суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою про визнання договору поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційний банком соціального розвитку Укрсоцбанк , припиненим, та поновлює строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про припинення договору поруки є доведеними, її права, як поручителя, відповідачем порушені, існували поважні причини пропуску позивачем позовної давності, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 640 грн. (квитанція № 18253335-1 від 21.04.2017, а.с.16).

Керуючись ст.ст. 4 , 5 , 6, 12, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України , ст.ст. 553 , 554 , 559 , 267 ЦК України , суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення договору поруки - задовольнити.

Визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки № 4 від 21.02.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційний банком соціального розвитку Укрсоцбанк , припиненою з дня укладення додаткової угоди № 1 від 21.10.2008 року до договору кредиту № 45-05/18 від 21.02.2008 року, укладеного між Акціонерним-комерційний банком соціального розвитку Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Форос-плюс .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (юридична адреса: м.Київ, вул.Ковпака, буд. 29, ЄДРПОУ 00039019), Товариства з обмеженою відповідальністю Форос-плюс (місцезнаходження: м.Бахмут, Донецька область, вул.Миру, буд.57, ЄДРПОУ 24643335) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 320 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Донецького протягом апеляційного суду тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -

ОСОБА_8