Постанова

від 16.10.2018 по справі 820/589/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №820/589/17

адміністративне провадження №К/9901/19030/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (суддя Старосєльцева О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року (судді Жигилій С.П., Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.) у справі №820/589/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Київської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-125000014-0003-2017 від 04 січня 2017 року про визначення коду товару; зобов'язати Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару, отриманого Товариством за контрактом від 18 травня 2016 року №18/05/16, за кодом УКТ ЗЕД №2106 90 98 90.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-125000014-0003-2017 від 04 січня 2017 року; зобов'язано Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару, отриманого Товариством за контрактом від 18 травня 2016 року №18/05/16, за кодом УКТ ЗЕД №2106 90 98 90.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності безпідставності винесення спірного рішення про визначення коду товару.

У липні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 24 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Донець О.Є.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №820/589/17 з суду першої інстанції.

8 лютого 2018 року справу №820/589/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі митний орган доводить помилковість оцінки, наданої судами попередніх інстанцій встановленим обставинам справи, просить скасувати судові рішення цих судів. Посилаючись на порушення судами норм статей 67, 68, 69, 248, 256 Митного кодексу України, статей 163 202, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржених судових рішень), відповідач не обґрунтовує, в чому саме полягають ці порушення. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження із висновками судів попередніх інстанцій та з їх правовою оцінкою обставин справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар (вітамінні жувальні пастилки у формі ведмежат для людей) з метою митного оформлення якого 29 грудня 2016 року подав до митного органу митну декларацію №125130013/2016/421687, в якій вказано код товару згідно УКТ ЗЕД 2106 90 98 90 (сиропи цукрові, ароматизовані або з доданням барвників: - інші), ставка мита 0%.

4 січня 2017 року відповідач прийняв спірне рішення про визначення коду товару, яким змінив заявлений позивачем до митного оформлення код УКТ ЗЕД на 1704 90 65 00 (кондитерські вироби у вигляді гумки або желе, включаючи фруктову пасту (мармелад) у вигляді кондитерських виробів з цукру), ставка мита 10%.

Правовими підставами для прийняття рішення зазначено Закон України Про митний тариф України , Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 9 червня 2015 року №401.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди виходили з того, що саме вміст сиропу з мальтози у пастилках має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки вага однієї одиниці товару (однієї пастилки) складає - 2500 мг, а вміст мальтозного сиропу у ній - 1403,33 мг, тобто 56,13 %.

Позаяк відповідачем не обґрунтовано, яким чином хімічний склад товару свідчить про його невідповідність товарній позиції 2106, адже ані УКТЗЕД, ані пояснення до неї не містять заборони щодо включення до товарної позиції 2106 продуктів, у складі яких наявні мальтоза або мальтозний сироп, Суд вважає правильною правову оцінку обставин справи, здійснену судами попередніх інстанцій.

За правилами УКТ ЗЕД група товарів 17 ( Цукор і кондитерські вироби з цукру ) та група товарів 21 ( Різні харчові продукти ) входять до розділу IV, який має найменування Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники .

У розділі IV УКТ ЗЕД законодавцем виокремлено цукор у різних варіаціях походження (лактозу та сироп лактози, глюкозу та сироп з глюкози, мальтодекстрин та мальтодекстриновий сироп, мальтозу хімічно чисту, сиропи цукрові, сироп з лактози тощо), як складову елементу товарів, що віднесені до цього розділу.

Суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про неправильне визначення коду товару за УКТ ЗЕД, оскільки такий висновок базується виключно на припущеннях відповідача про неможливість класифікації поданого до митного оформлення товару як сиропу цукрового, що стало підставою для прийняття спірного рішення.

За змістом частини 4 статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

За змістом правила 3а Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, що є додатком до Закону України Про Митний тариф України вбачається, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Судовим розглядом встановлено, що до митного оформлення було подано складений Державною санітарно-епідеміологічною службою України висновок від 02 липня 2015 року №05.03.02-03/28801, у якому товар класифікований за кодом 2106 90 98 90 УКТ ЗЕД.

Суд погоджується, що в контексті спірних правовідносин зазначений висновок свідчить про наявність неоднозначного підходу державних органів управління і контролю до вирішення питання з приводу класифікації спірного товару за УКТ ЗЕД. Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що під час попередніх митних оформлень імпорту аналогічного товару, він класифікувався за кодом 2106 90 98 90, що було прийнято митним органом.

Аналіз вищенаведених норм, з урахуванням правової оцінки обставин справи, наданої судами попередніх інстанцій, свідчить про безпідставність спірного рішення митного органу внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.

Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки митним органом не доведено порушення Товариством правил класифікації товару за УКТ ЗЕД.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці Держаної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі №820/589/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер